Постанова № 36155276, 19.12.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2013 року Справа № 905/93/13-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддяКорсак В.А.,суддіМачульський Г.М., Яценко О.В.розглянувши матеріали касаційної скарги Донбаської товарної біржіна постановуДонецького апеляційного господарського суду від 15.05.2013 рокуу справі№ 905/93/13-ггосподарського судуДонецької областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Перший Український міжнародний банк"до1. Донбаської товарної біржі, 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Тофіс-Сервіс"за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1. Арбітражного керуючого Дмитрієв Р.О., 2. Пименова О.Є., 3. Беззубченко О.Г.провизнання недійсними відкритих торгів з реалізації транспортних засобів, оформлених протоколами № 002 від 20.04.2012 року, № 004 від 18.05.2012 року, № 005 від 18.05.2012 року.

В засіданні взяли участь представники:

- позивача:Микитенко О.В. дов. № 1661 від 20.06.2012 року- відповідачів:Донбаської товарної біржі: не з'явився, ТОВ "Тофіс-Сервіс": не з'явився,- третіх осіб:Арбітражного керуючого Дмитрієв Р.О.: не з'явився, Пименова О.Є.: не з'явився, Беззубченко О.Г.: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Перший Український міжнародний банк" (далі за текстом - ПАТ "ПУМБ") звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Донбаської товарної біржі та товариства з обмеженою відповідальністю "Тофіс-Сервіс" (далі за текстом - ТОВ "Тофіс-Сервіс") про визнання недійсними відкритих торгів з реалізації транспортних засобів, оформлених протоколами № 002 від 20.04.2012 року, № 004 від 18.05.2012 року, № 005 від 18.05.2012 року.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 03.01.2013 року до участі у справу залучено у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: арбітражного керуючого Дмитрієва Ростислава Олександровича, Пименова О.Є., Беззубченко О.Г.

Рішенням господарського суду Донецької області від 25.02.2013 року позовні вимоги задоволено: визнано недійсними проведені Донбаською товарною біржею аукціони з реалізації майна ТОВ "Тофіс-сервіс": від 20.04.2012 року за протоколом № 002 з реалізації RENAULT, модель PREMIUM, тип - вантажний сідловий тягач, номер шасі VF624GPA000026294, колір синій, реєстраційний номер АН8274ЕЕ, рік випуску 2008 р.; від 18.05.2012 року за протоколом № 004 з реалізації RENAULT, модель PREMIUM, тип - вантажний сідловий тягач, номер шасі VF624GPA000026224, колір синій, реєстраційний номер АН8273ЕЕ, рік випуску 2008 р; від 18.05.2012 року за протоколом № 005 з реалізації RENAULT, модель PREMIUM, тип - вантажний сідловий тягач, номер шасі VF624GPA000024601, колір синій, реєстраційний номер АН8275ЕЕ, рік випуску 2008 р.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, Донбаська товарна біржа звернулась до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати рішення господарського суду Донецької області від 25.02.2013 року та прийняти нове, яким відмовити в задоволення позовних вимог.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 15.05.2013 року у справі № 905/93/13-г апеляційну скаргу Донбаської товарної біржі залишено без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 25.02.2013 року - без змін.

Не погоджуючись з вказаними судовими актами, Донбаська товарна біржа звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 25.02.2013 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 15.05.2013 року у справі № 905/93/13-г та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, аргументуючи порушення норм права, зокрема, ст. 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 11, 15, 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 2, 21 Господарського процесуального кодексу України.

Розпорядженням заступника секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 12.12.2013 року № 03-05/2730 для перегляду в касаційному порядку справи № 905/93/13-г у зв'язку з відпусткою судді Костенко Т.Ф. та завантаженістю судді Дроботової Т.Б, сформовано колегію суддів у складі: головуючий - Корсак В.А., судді Мачульський Г.М., Яценко О.В. (доповідач).

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що 31.03.2010 року між ПАТ "ПУМБ" та ТОВ "Тофіс-Сервіс" укладено договір застави транспортних засобів № 8910076, за умовами п. п. 1.1., 1.2.1. та 7.1. якого заставодавець з метою забезпечення повного виконання зобов'язання за кредитним договором № 8910027 від 31.03.2010 року передає в заставу, а заставодержатель приймає в заставу на умовах, визначених договором, транспортні засоби. Також, між позивачем і відповідачем 2 був укладений кредитний договір № 172/МРL-ліміт від 15.01.2010 року. Обтяження рухомого майна були зареєстровані в Єдиному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Як досліджено судами попередніх інстанцій, ухвалою господарського суду Донецької області від 24.10.2011 року порушено відносно ТОВ "Тофіс-Сервіс" справу про банкрутство № 27/156б. В ході проведенні ліквідаційної процедури було реалізовано на оскаржуваних торгах рухоме майно боржника.

Постановою Вищого господарського суду від 12.02.2013 року визнано незаконним порушення відносно ТОВ "Тофіс-Сервіс" справи про банкрутство та припинено провадження у справі про банкрутство у зв'язку з безпідставністю його порушення, а тому уся процедура банкрутства від моменту її порушення здійснювалась з порушенням Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно ч. 1 ст. 30 Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута.

Судами попередніх інстанцій досліджено, що справа про банкрутство ТОВ "Тофіс-Сервіс" № 27/156б була порушена за спрощеною процедурою на підставі ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка не передбачає створення комітету кредиторів, тому не можливо застосувати інший порядок продажу, окрім відкритих торгів.

Частиною 2 ст. 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) закріплено, що ліквідатор забезпечує через засоби масової інформації оповіщення про порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна. Порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна погоджуються з комітетом кредиторів. При цьому продаж майна підприємств-банкрутів, заснованих на державній власності, здійснюється з урахуванням вимог Закону України "Про приватизацію державного майна" та інших нормативно-правових актів з питань приватизації.

За приписами ч. 3 ст. 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі надходження двох і більше пропозицій щодо придбання майна банкрута ліквідатор проводить конкурс (аукціон). Порядок проведення конкурсу (аукціону) визначається згідно із Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

Правовий механізм приватизації єдиних майнових комплексів невеликих державних підприємств шляхом їх відчуження на користь одного покупця одним актом купівлі-продажу закріплено Законом України " Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

Частиною 1 ст. 15 Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" передбачено інформація про об'єкти, що підлягають продажу на аукціоні, за конкурсом, яка повинна містити, зокрема, відомості про кінцевий термін прийняття заяви на участь в аукціоні, конкурсі.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 20.03.2012 року між ТОВ "Тофіс-Сервіс" та Донбаською товарною біржею було укладено договір на організацію та проведення відкритих торгів (аукціону) від 20.03.2012 року, згідно п. 1.1. якого сторони погодили, що здійснення сторонами дій, пов'язаних з реалізацією майна, шляхом його продажу на відкритих торгах (аукціону) здійснюється в порядку, передбаченому Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

За таких обставин, необґрунтованими є доводи скаржника стосовно помилкового застосування положень Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" з огляду на те, що самими сторонами погоджено, що при проведенні підготовки публікації про проведення торгів, організатор повинен дотримуватись вимог саме цього Закону, оскільки Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не встановлений такий порядок, про що вірно вказано судом апеляційної інстанції.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій стосовно того, що серед умов та строків придбання майна, які передбачені ч. 2 ст. 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), обов'язково має бути визначена конкретна дата проведення відкритих торгів, оскільки за своєю суттю торги не можуть бути відкритими та прозорими, якщо в оголошенні не міститься інформація про дату, час та місце їх проведення. Така інформація не повинна мати двоякий характер та будь-якого подвійного тлумачення потенційними покупцями або учасниками торгів.

Господарськими судами попередніх інстанцій досліджено, що в газеті "Маріуполь Маркет" № 315 від 29.03.2012 року опубліковано оголошення про проведення через 20 днів з моменту публікації аукціону з продажу рухомого майна - колісний транспортний засіб вантажний сідловий тягач, марка RENAULT Premium 2008 року випуску, номер шасі VF624GPA000026294, колір синій, реєстраційний номер АН8274ЕЕ.

Так, судами встановлено, що двадцятий день з моменту публікації припадає на 18.04.2012 року, однак аукціон було проведено 20.04.2012 року (протокол № 002 від 20.04.2012 року), що не відповідає інформації, зазначеній в публікації.

Крім того, як встановлено судами в газеті "Маріуполь Маркет" № 317 від 27.04.2012 року опубліковано оголошення про проведення аукціону не раніш ніж через 20 днів з моменту публікації щодо продажу рухомого майна - колісний транспортний засіб вантажний сідловий тягач, марка RENAULT Premium 2008 року випуску, номер шасі VF624GPA000026224, колір синій, реєстраційний номер АН8273ЕЕ (лот № 1); колісний транспортний засіб вантажний сідловий тягач, марка RENAULT Premium 2008р. випуску, номер шасі VF624GPA000024601, колір синій, реєстраційний номер АН8275ЕЕ - лот № 2.

Таким чином, обґрунтованим є висновок судів попередніх інстанцій про те, що з такого оголошення точну дату проведення аукціонів визначити неможливо, оскільки має місце неконкретне формулювання тексту оголошення, яке можливо розуміти як проведення аукціону у період після закінчення 20 днів після публікації, тобто будь-який наступний день. Фактично ж аукціони були проведені 18.05.2012 року, що підтверджується протоколами № 004, № 005 від 18.05.2012 року.

Отже, обґрунтованим є висновок місцевого та апеляційного господарських судів щодо того, що не зазначення конкретної дати проведення аукціону не дає змогу визначити остаточний термін прийняття заяв на участь в аукціоні, тобто позбавляє потенційних покупців подати пропозиції щодо придбання майна та відповідно приймати участь в аукціоні. ё

Відповідно до ч. 6 ст. 17 Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" під час аукціону ведеться протокол, до якого заноситься початкова ціна об`єкта, пропозиції учасників аукціону, відомості про учасників аукціону, результат торгів (ціна продажу, відомості про фізичну або юридичну особу, яка одержала право на придбання об`єкта).

Положеннями названої норми закріплено обов`язкові відомості, які повинні вноситися до протоколу під час проведення аукціону, а тому доводи скаржника стосовно не обов'язкової наявності в протоколі відомостей про всіх учасників на аукціоні є безпідставними, які обґрунтовано відхилені судами з огляду на те, що в протоколах аукціонів № 002 від 20.04.2012 року, № 004 та № 005 від 18.05.2012 року взагалі відсутні будь-які ідентифікуючи відомості про учасника аукціону, який не був визначений переможцем, що створює підстави для сумніву про фізичну наявність такого учаснику взагалі, тоді як саме наявність двох і більше претендентів на придбання майна є умовою проведення аукціону, як такого вимагає ч. 3 ст. 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Частиною 2 ст. 1117 ГПК України закріплено, що касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Всі інші доводи скаржника не спростовують висновків суду апеляційної інстанцій та зводяться до переоцінки доказів, яким вже було надано оцінку судами попередніх інстанцій.

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції приходить до висновку, що під час розгляду справи місцевим та апеляційним господарськими судами фактичні обставини справи встановлено на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів, господарськими судами вірно застосовані норми права, а доводи скаржника не спростовують законності прийнятих у справі судових актів.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками місцевого та апеляційного господарських судів, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваних судових актів не вбачається.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Донбаської товарної біржі на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 15.05.2013 року у справі № 905/93/13-г залишити без задоволення.

2. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 15.05.2013 року у справі № 905/93/13-г залишити без змін.

Головуючий суддяВ.А. Корсак СуддіГ.М. Мачульський О.В. Яценко