Ухвала суду № 36154257, 10.12.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 802/3867/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Дончик В.В.

Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючий суддя: Ватаманюк Р.В.

судді: Білоус О.В. Залімський І. Г.

при секретарі: Сокольвак Ю.В.

за участю: представника відповідача - Бабія Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "АПВА" на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АПВА" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача в якому просив: визнати незаконним та скасувати наказ №2051 від 17.06.2013 року щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки; визнати протиправними дії головного державного податкового ревізора - інспектора податкової служби 1 рангу Данилюк О.А. по проведенню 17.06.2013 року документальної позапланової невиїзної перевірки та по складенню акту № 2206/1505/2008207 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0005921505.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 28.10.2013 року позовну заяву залишено без розгляду.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та направити справу для продовження розгляду.

Представники відповідача проти доводів викладених в апеляційній скарзі заперечили.

Позивач в судовому засідання не з'явився про час та дату слухання справи повідомлений належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, ухвалу суду першої інстанції - скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду, з огляду на наступне.

Як встановлено з матеріалів справи та підтвердилось при апеляційному розгляді справи, залишаючи адміністративний позов без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що дії позивача, щодо повторної неявки в судове засідання без поважних причин та без повідомлення ним про причини неприбуття, суперечать вимогам статті 128 КАС України, у зв'язку з чим, позовна заява підлягає залишенню без розгляду.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, з таких підстав.

За правилами ч. 4 ст. 155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позивач повторно не прибув у попереднє судове засідання чи у судове засідання без поважних причин, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Вказана норма кореспондується з ч. 3 ст. 128 КАС України, відповідно до якої встановлено, що у разі повторного неприбуття позивача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

В обґрунтування ухвали про залишення позовної заяви без розгляду суд першої інстанції посилався на те, що позивач неодноразово не з'являвся в судові засідання, тому суд приходить до висновку про визнання його явки неповажною.

Однак такий висновок не відповідає матеріалам адміністративної справи.

Так, ухвалою про відкриття провадження, адміністративну справу призначено до судового розгляду на 9.10.2013 року. Однак про час та місце слухання справи позивач повідомлений телефонограмою 8.10.2013 року (за один день). Тобто з порушенням ч. 3 ст. 35 КАС України, відповідно до якої повістка повинна бути вручена не пізніше ніж за три дні до судового засідання, крім випадку, коли повістка вручається безпосередньо в суді. Таким чином вказаний виклик не може вважатися належним, а неявка відповідно не поважною.

9.10.2013 року судовий розгляд відкладено на 16.10.2013 року, про що повідомлено позивача телефонограмою від 9.10.2013 року.

В обох випадках телефонограми отримував директор підприємства позивача, який і підписував безпосередньо адміністративний позов, даних про можливого іншого представника в матеріалах справи не має.

16.10.2013 року до суду першої інстанції надійшла заява того ж директора про відкладення розгляду адміністративної справи в зв'язку з перебуванням на амбулаторному лікуванні (на термін не менше 14 днів).

Того ж числа, судом відкладено розгляд справи на 28.10.2013 року в зв'язку з неявкою сторін. При цьому судом першої інстанції не дано оцінки поважності причин неявки представника позивача.

В наступне судове засідання позивач викликався повісткою направленою поштовим зв'язком, яка повернулась на адресу суду із поштовою відміткою "за зазначеною адресою не проживає". Проте, позивач не міг знати що судове засідання призначено на 28.10.2013 року, так як директор ТОВ "АПВА" законний представник позивача перебував на лікарняному та лікувався. В обґрунтування даної обставини до апеляційної скарги позивачем надано довідку лікаря про те, що Григоренко В.В. знаходився на амбулаторному лікуванні з 15.10.2013 року по 05.11.2013 року.

З наведеного слідує, що законний представник позивача, з поважної причини був позбавлений можливості представляти інтереси перебуваючи на лікарняному, і не знав про дату на яку відкладено розгляд справи в судді.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що позивача належно повідомлено тільки в друге, на що отримано вмотивовану заяву позивача про відкладення розгляду справи. Інші дві неявки не можуть визнаватися такими що допущенні без поважних причин.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотримання норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 199 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.

Підстави для такого скасування наведені ч. 1 ст. 204 КАС України, до них відноситься: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення процесуального питання, а відтак, вказану ухвалу слід скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 199, 204, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "АПВА" задовольнити.

Ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АПВА" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення - скасувати.

Справу направити до Вінницького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Ухвала суду складена в повному обсязі 17 грудня 2013 року.

Головуючий Ватаманюк Р.В.

Судді Білоус О.В.

Залімський І. Г.