Ухвала суду № 3615356, 04.03.2009, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДo:p>/o:p>

o:p>/o:p>

Головуючий суддя у 1-ій інстанції - Соловйов В.М.

Категорія статобліку 6.6.4

Справа № 18/485/06-АП-

3/220/07-АП

УХВАЛА

Іменем УКРАЇНИ

04 березня 2009р. м. Дніпропетровськ

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії

головуючий суддя Мірошниченко М.В.,

суддя Кожан М.П.

суддя Проценко О.А.

при секретарі ­­­­­­­­Галоян О.Г.

за участю представників :

прокурор: не зявився;

позивача: Горобченко В.В., довіреність № 16774/10/10-010 від 10.11.2008р.;

відповідача: Кочура С.В., довіреність від 03.01.2007р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя,

м. Запоріжжя

на постанову господарського суду Запорізької області від 11.09.2008р.

у справі № 18/485/06-АП-3/220/07-АП

за позовом Прокурора Ленінського району м. Запоріжжя в інтересах держави в

особі Державної податкової інспекції у Ленінському районі

м. Запоріжжя, м. Запоріжжя

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Приват Комплект»,

м. Запоріжжя

про стягнення податкового боргу в сумі 458873,41 грн.

ВСТАНОВИВ:

Прокурором Ленінського району м. Запоріжжя в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Приват Комплект» про стягнення податкового боргу у розмірі 458873,41 грн. по податку на додану вартість. За уточненими позовними вимогами предметом позову було стягнення суми 16829,18 грн. податкового боргу, що, як вказує податковий орган, є залишком несплаченої суми боргу у загальному розмірі 458873,41 грн.

Розглянувши справу по суті, постановою господарського суду Запорізької області від 11.09.2008р. у справі № 18/485/06-АП-3/220/07-АП у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що відповідачем надані докази повної сплати сум по податку на додану вартість за податковими деклараціями, по яким нараховано податковий борг, підтвердженням чого є відповідні платіжні доручення.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя подана апеляційна скарга, в якій позивач посилається на те, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Доводи скарги зводяться до того, що за станом на день прийняття оскаржуваної постанови суду, сума податкового боргу відповідача становила 16829,18 грн.

Просить скасувати постанову господарського суду Запорізької області від 11.09.2008р. у справі № 18/485/06-АП-3/220/07-АП та задовольнити позов.

ТОВ «Приват Комплект», відповідач у справі, в запереченнях на апеляційну скаргу не погоджується із викладеними в ній доводами. Зазначає зокрема, що згідно акту від 16.06.2005р. № 19-23-30571299 відповідачем було сплачено суму узгоджених податкових зобовязань по ПДВ згідно рішення господарського суду Запорізької області від 11.10.2005р. по справі № 23/375 в повному обсязі. Застосування податковим органом будь-яких штрафних санкцій, у т.ч. нарахування пені, по неузгодженим податковим зобовязанням, є незаконним. Відповідач просить оскаржувану постанову господарського суду Запорізької області від 11.09.2008р. залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В судовому засіданні 04.03.2009р. присутні представники сторін підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі та в запереченнях на неї.

Прокурор законним правом на участь в судовому засіданні не скористався. Про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Про причини неявки суду не повідомив. Колегія суддів на підставі ст. 196 КАС України вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за наявними у справі доказами, у відсутності прокурора, оскільки його неявка не перешкоджає вирішенню спору.

У відповідності до розпорядження голови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.03.2009р. № 139 справу розглянуто колегією суддів у складі: Мірошниченко М.В. (головуючий суддя), Кожан М.П. (суддя), Проценко О.А.

Технічне фіксування судового процесу здійснювалось за допомогою комплексу «Оберіг».

За результатами судового розгляду справи в судовому засіданні 04.03.2009р. колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини ухвали суду апеляційної інстанції.

Дослідивши доводи апеляційної скарги та обставини справи, перевіривши їх доказами колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги.

Як випливає з матеріалів справи, ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя була проведена планова документальна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ «Приват Комплект» за період з 01.04.2003р. по 31.12.2004р., за наслідками чого складений акт № 19-23-30571299 від 16.06.2005р.

В ході перевірки контролюючим органом було встановлено, що в порушення п.п.7.4.2 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» підприємством віднесено до податкового кредиту суму ПДВ, сплачену ЗАТ «Франко-Крок» у звязку з придбанням цілісного майнового комплексу, що призвело до завищення податкового кредиту за травень 2003р. на суму 313333,33 грн.

Перевіркою встановлено, що ТОВ «Приват Комплект» згідно договору купівлі-продажу майнового комплексу з ЗАТ «Франко-Крок» від 27.06.2002р. придбано майновий комплекс (матеріальні активи мясопереробного міні-заводу) за 1880000,00 грн., в т.ч. ПДВ 313333,33 грн. Матеріальні активи мясопереробного міні-заводу оприбутковано підприємством на балансовий рахунок 281 «Товари».

Податкова накладна від 27.06.2002р. № 136/П, що була отримана від ЗАТ «Франко-Крок» записана у книзі придбання товарів (робіт, послуг) у червні 2002р. за № 6 та включена до складу податкового кредиту, згідно декларації по ПДВ за червень 2002р. (за даними декларації сума податкових зобовязань 2045,00 грн., сума податкового кредиту 313442,00 грн., відємне значення ПДВ «-» 311397,00 грн. віднесено в рахунок наступних платежів).

У травні 2003р. на підставі акта прийому-передачі від 12.05.2003р. № 1 матеріальні активи мясопереробного міні-заводу внесено до статутного фонду ТОВ «Фортуна». Статутний фонд ТОВ «Фортуна» складає 1880010,00 грн., в т.ч. частка ТОВ «Приват Комплект» - 1880000,00 грн.

Перевіркою також встановлено, що в порушення п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» підприємством віднесено до податкового кредиту суми ПДВ, сплачені ТОВ «Євротекс» та ТОВ «Аміна» у звязку з виконанням ремонтних робіт адміністративної будівлі у м. Дніпропетровськ, яка не належить до основних виробничих фондів підприємства, що призвело до завищення податкового кредиту за вересень 2004р. на суму 11638,64 грн., за грудень 2004р. на суму 19883,14 грн.

З урахуванням названих порушень, а також на підставі п.п.17.1.3, 17.1.6 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» ТОВ «Приват Комплект» податковим повідомленням-рішенням № 0000542302/0/7410/2302 «б» від 21.06.2005р. визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 517282,67 грн., у т.ч. за основним платежем 344855,11 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 172427,56 грн.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 11.10.2005р. у справі № 23/375 (за позовом ТОВ «Приват Комплект» до ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень) вказаний позов задоволений частково. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення від 21.06.2005р. № 0000542302/0/7410/2302 «б» в частині визначення податкового зобовязання з ПДВ у сумі 47282,67 грн. В частині визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 11.07.2005р. № 0000542302/1/8299/10-23-110 «б» провадження у справі припинено. В іншій частині позову відмовлено.

Вищевказане рішення суду першої інстанції залишено без змін ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 20.01.2006р. та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29.11.2006р.

Згідно доводів позивача, за станом на 17.07.2008р. залишок несплаченої суми податкового боргу, заявленої в позові, складає 16829,18 грн., а саме:

- 30.06.2006р. нараховано 7711,77 грн., згідно декларації №30093 від 19.06.2006р.;

- 31.07.2006р. нараховано 325,00 грн., згідно декларації №37932 від 18.07.2006р.;

- 30.08.2006р. нараховано 5083,00 грн., згідно декларації №47422 від 18.08.2006р.;

- 3709,41 грн. нараховано пені.

Колегія суддів зазначає, що згідно з пунктами 1.2, 1.3, 1.4 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Пеня - плата у вигляді процентів, нарахованих на суму податкового боргу (без урахування пені), що справляється з платника податків у зв'язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов'язання.

Згідно з п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Пунктом 1.11 ст.1 названого Закону передбачено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

У відповідності з п.5.3.1 п.5.3 ст.5 цього Закону, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

З матеріалів справи вбачається, що податкові зобовязання, визначені платником податку в податкових деклараціях з податку на додану вартість № 30093 від 19.06.2006р., № 37932 від 18.07.2006р., № 47422 від 18.08.2006р., є узгодженими.

Відповідачем надані докази повної сплати сум по податку на додану вартість за податковими деклараціями № 30093 від 19.06.2006р. на суму 34902,00 грн., №37932 від 18.07.2006р. на суму 325,00 грн., № 47422 від 18.08.2006р. на суму 5083,00 грн. Це підтверджується платіжними дорученнями № 1920 від 23.05.2006р. на суму 60876,00 грн. (з урахуванням наявності переплати на початок 2006р. в сумі 124628,00 грн.), № 1995 від 20.06.2006р. на суму 34902,00 грн., № 2062 від 18.07.2006р. на суму 325,00 грн., № 2136 від 18.08.2006р. на суму 5083,00 грн.

З урахуванням того, що податкові зобовязання відповідача, визначені у вищевказаних деклараціях з ПДВ, є сплаченими, то позовні вимоги про стягнення податкового боргу є необґрунтованими і не підлягають задоволенню, оскільки на момент прийняття постанови судом першої інстанції відсутнє з боку відповідача порушення права держави в особі податкового органу на отримання податкового боргу.

Щодо питання про стягнення суми 3709,41 грн. пені, то слід зазначити про обґрунтованість висновку суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову з цього питання.

Так, як встановлено матеріалами справи і це підтверджено позивачем, борг товариства в частині суми 3709,41 грн. пені виник у звязку з несвоєчасною сплатою відповідачем боргу за податковим повідомленням-рішенням № 0000542302/0/7410/2302 «б» від 21.06.2005р. Проте, відповідач сплатив нараховані суми по ПДВ по вказаному податковому повідомленню-рішенню, що підтверджується платіжним дорученням № 2439 від 25.12.2006р. на суму 156666,67 грн. та платіжним дорученням № 2438 від 21.12.2006р. на суму 313333,33 грн.

До того ж, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.05.2006р. у справі № 23/375 зупинено виконання судового рішення по спору між сторонами щодо правомірності нарахування товариству сум ПДВ у розмірі 156666,67 грн. та 313333,33 грн. Оскільки ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29.11.2006р. касаційні скарги ТОВ «Приват Комплект» та ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя у названій справі залишені без задоволення, а відповідні рішення суду першої інстанції та ухвала суду апеляційної інстанції без змін, то в період з 19.05.2006р. по 29.11.2006р. податковий орган не мав права нараховувати платнику податку пеню.

За змістом ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивачем всупереч вимогам ст.71 КАС України, не були доведені ті обставини, на які він посилаються як на підставу своїх вимог, а саме - наявності підстав для стягнення з відповідача податкового боргу у заявленому розмірі.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Доводи, наведені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції, зроблених в оскаржуваній постанові.

Фактичні обставини справи досліджені судом першої інстанції на підставі наданих в судове засідання сторонами доказів. Порушення або неправильного застосування норм матеріального і процесуального права не вбачається, підстави для скасування або зміни постанови господарського суду Запорізької області відсутні.

Керуючисьст. ст. 195, 198 п.1, 200, 205Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя, м. Запоріжжя залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Запорізької області від 11.09.2008р. у справі № 18/485/06-АП-3/220/07-АП залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена протягом одного місяця до адміністративного суду касаційної інстанції.

Повний текст ухвали виготовлено 11.03.2009р.

Головуючий суддя М.В. Мірошниченко

Суддя М.П. Кожан

Суддя О.А. Проценко