Ухвала суду № 3615293, 15.04.2009, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД

УХВАЛА

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

15 квітня 2009 року             

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого             –  Джабурія О.В.

суддів                         –  Бітова А.І.

                                                                       –  Ступакової І.Г.

при секретарі            –  Безсмертній О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Миколаєві на постанову господарського суду Миколаївської області від 22.12.2008 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства „НІБУЛОН” до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Миколаєві про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень – рішень від 05.06.2008р. №00009940/0, від 27.06.2008р. №00009940/1 та від 25.07.2008р. №00009940/2, 

В С Т А Н ОВ И Л А :

31 липня 2008 року ТОВ СП „НІБУЛОН” звернулось до суду з адміністративним позовом до СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень – рішень від 05.06.2008р. №00009940/0, від 27.06.2008р. №00009940/1 та від 25.07.2008р. №00009940/2, посилаючись на наступні обставини.

СДПІ по роботі з ВПП у м. Миколаєві проведена виїзна планова перевірка ТОВ СП „НІБУЛОН” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007р. по 31.12.2007р. із складанням акту від 27.05.2008 №395/40/14291113.

За результатами перевірки встановлено порушення ТОВ СП „НІБУЛОН” п.5.10 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994 р. №334/94-ВР (із змінами і доповненнями).

На підставі акту перевірки від 27.05.2008 р. №395/40/14291113 відповідач 05.06.2008р. прийняв податкове повідомлення-рішення №00009940/0, яким ТОВ СП „НІБУЛОН” визначив суму податкового зобов’язання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій по податку на прибуток приватних підприємств загальною сумою 20000000,00 грн.

В подальшому при адміністративному оскарженні ТОВ СП „НІБУЛОН” податкового повідомлення – рішення від 05.06.2008 року №00009940/0  згідно положень ст.5 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. №2181-III (із змінами і доповненнями) СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві прийняті податкові повідомлення – рішення від 27.06.2008р. №00009940/1 та від 25.07.2008р. №00009940/2.

Постановою господарського суду Миколаївської області від 22.12.2008р. позовні вимоги ТОВ СП „НІБУЛОН” задоволено, оскаржені повідомлення – рішення скасовані.

СДПІ по роботі з ВПП у м. Миколаєві на вищезазначене судове рішення подало апеляційну скаргу, в якій вказує, що постанова господарського суду Миколаївської області від 22.12.2008р. винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.   

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Колегією суддів встановлено, що податкові повідомлення – рішення від 05.06.2008р. №00009940/0, від 27.06.2008р. №00009940/1 та від 25.07.2008р. №00009940/2 прийняті СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві виходячи з того, що за результатами попередньої планової виїзної перевірки (довідка перевірки від 29.05.2007р. №399/40/14291113) не встановлено заниження валових витрат за період з 01.01.06р. по 31.10.06р. З цього контролюючим органом робиться висновок про включення ТОВ СП „НІБУЛОН” відповідно до п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994р. №334/94-ВР (із змінами і доповненнями) до складу валових витрат за 2006 рік суми здійсненої на користь СПП „Віаль-Агро” передплати в розмірі 40000000,00 грн. по першій події – перерахуванню коштів.  

Як зазначено СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві на сторінці 49 акта від 27.05.2008 р. №395/40/14291113 виїзної планової перевірка ТОВ СП „НІБУЛОН” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007р. по 31.12.2007р., у першому кварталі 2007 року за даними бухгалтерського обліку та первинних документів відображено повернення СПП „Віаль – Агро” на користь ТОВ СП „НІБУЛОН” передплати за непоставлену продукцію у сумі 40000000,00 грн. З цього контролюючий орган вбачає, що ТОВ СП „НІБУЛОН” відповідно до п.5.10 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” зобов’язано здійснити, але не зробило відповідний перерахунок валових витрат, тобто повинно зменшити валові витрати за перший квартал 2007 року на суму 40000000 грн.

Згідно до висновків на сторінці 81 акта перевірки від 27.05.2008р. №395/40/14291113  СДПІ по роботі з ВПП У м.Миколаєві встановлено порушення ТОВ СП „НІБУЛОН” положень п.5.10 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, внаслідок чого підприємством занижено податок на прибуток за 2007 рік на 10000000,0 грн., у т.ч. по періодах: перший квартал 2007 року – 10000000,00 грн., півріччя 2007 року – 10000000,00 грн., три квартали 2007 року – 10000000,00 грн., 2007 рік – 10000000,00 грн.

Відповідно до прийнятих податкових повідомлень – рішень від 05.06.2008р. №00009940/0, від 27.06.2008р. №00009940/1 та від 25.07.2008р. №00009940/2 на ТОВ СП „НІБУЛОН” згідно п.п.17.1.3 та п.п.17.1.6 п.17.1 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. №2181-III (із змінами і доповненнями) були накладені штрафні санкції за порушення податкового законодавства на загальну суму 10000000,00 грн.

Як встановлено колегією суддів першої інстанції, між ТОВ СП „НІБУЛОН” (Покупець) та СПП „Віаль – Агро” (Продавець) 28.12.2006р. було укладено договір поставки №1029/2006, згідно п.1.1 якого продавець зобов’язується поставити і передати у власність Покупцю сільськогосподарську продукцію в асортименті, за ціною, якістю, кількістю та на умовах, узгоджених з покупцем і вказаних у додатках до даного договору, а покупець зобов’язується здійснити приймання та оплату товару. Згідно додатку від 28.12.2006р. №1 до договору поставки від 28.12.2006р. №1029/2006  зазначеним товаром є соняшник кількістью 34 782,61 тон на загальну суму 40000000,00 грн. в т.ч. ПДВ 6666666,67 грн. з терміном поставки до 03.01.2007р.

На виконання п.4.1 договору поставки від 28.12.2006р. №1029/2006 та п.2 додатку від 28.12.2006р. №1 ТОВ СП „НІБУЛОН” 29.12.2006р. згідно рахунку б/н від 29.12.2006р. перерахувало на користь СПП „Віаль – Агро” передплату за соняшник в розмірі 40000000,00 грн. в т.ч. ПДВ 6666666,67 грн.

Враховуючи те, що Продавець не поставив Товар у встановлений термін, який вказаний в додатку від 28.12.2006р. №1, то 04.01.2007р. передплата в розмірі 40000000,00 грн. в т.ч. ПДВ 6666666,67 грн. була повернута СПП „Віаль – Агро” на користь ТОВ СП „НІБУЛОН” шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок.

Вимогами п.5.10 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” передбачено, що у разі коли після продажу товарів (робіт, послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи перерахунок у випадку повернення проданих товарів чи права власності на такі товари (результати робіт, послуг) продавцю, платник податку – продавець та платник податку – покупець здійснюють відповідний перерахунок валових доходів або валових витрат (балансової вартості основних фондів) у звітному періоді, в якому сталася така зміна суми компенсації.

Під продажем товарів відповідно до вимог п. 1.31 ст.1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” розуміються будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі – продажу, міни, поставки та іншими цивільно – правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Згідно з вимогами ст.334 Цивільного кодексу України від 16.01.2003р. №435-IV (із змінами і доповненнями) право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог п.2.1 договору поставки від 28.12.2006р. №1029/2006 кількість/вага поставленого Продавцем Товару визначається на ВАТ „Колосівський елеватор”, Миколаївська область, Веселинівський район, смт. Кудрявцівка, вул. Леніна, 3 і вважається остаточною згідно зі складським документом на зерно встановленої форми, виписаним на ім’я покупця та підписаним директором і головним бухгалтером елеватора.      

Вимогами п.5.1 укладеного договору поставки від 28.12.2006р. №1029/2006 передбачено, що товар вважається переданим продавцем і прийнятим покупцем: за кількістю – відповідно до залікової ваги, зазначеної в складському документі, оформленому на ім’я покупця; за якістю – відповідно до сертифікату якості (картки аналізу зерна), наданої лабораторією елеватора на товар, вказаний у складському документі.

Відповідно до листа ВАТ „Колосівський елеватор” від 25.11.2008р. №368 у відповідь на запит ТОВ СП „НІБУЛОН” від 24.11.2008р. №9131/1-3-5 вбачається, що починаючи з дати укладання договору поставки – 28.12.2006 року: поставка і передача у власність (переоформлення) на елеваторі Сільськогосподарським приватним підприємством „Віаль – Агро” (код ЄДРПОУ 31876535) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства „НІБУЛОН” (код ЄДРПОУ 14291113) соняшнику загальним обсягом 34782,61 тон не здійснювались;

ВАТ „Колосівський елеватор” на ім’я ТОВ СП „НІБУЛОН” на зазначений обсяг соняшника складські документи не виписувались та не видавались.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність задоволення позову.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Виходячи з положень зазначених вище законів, Кодексу та з контексту Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, у тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень.

Колегія суддів вважає, що суд першій інстанції правильно розглянув справу по суті, але недостатньо мотивував постанову. Зважаючи на те, що таке порушення не є підставою для скасування вірного по суті судового рішення колегія суддів вважає, що постанову суду першої інстанції необхідно залишити без змін, посилаючись при цьому на наступне.

Колегія суддів погоджується з позицією позивача відносно того, що здійснення передплати  на право власності не впливає, воно як було у продавця, так і залишається за ним. Дії ТОВ СП „НІБУЛОН” з перерахування СПП „Віаль – Агро” коштів за товар без фактичного отримання останнього та переходу права власності на нього не підпадають під поняття продажу товарів, яке визначено п. 1.31 ст.1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”. Таким чином, в рамках укладеного договору поставки від 28.12.2006р. №1029/2006 не відбулось продажу СПП „Віаль – Агро” на користь ТОВ СП „НІБУЛОН” соняшнику  кількістю 34 782,61 тон на загальну суму 40000000,00 грн. в т.ч. ПДВ 6666666,67 грн.

Колегія суддів вважає, що СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві помилково поширила дію норми п.5.10 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”  на ситуацію з поверненням в січні місяці 2007р. СПП „Віаль – Агро” на користь ТОВ СП „НІБУЛОН” передплати в розмірі 40000000,0 грн.

На думку колегії суддів продажу товарів (робіт, послуг), після якого саме і здійснюється перерахунок валових витрат, не відбулось, а випадки, за яких власне відбувається коригування (зміна суми компенсації  вартості, включаючи перерахунок у випадку повернення проданих товарів чи права власності на такі товари (результати робіт, послуг) не відносяться до ситуації з поверненням передплат. Фактів зміни суми компенсації або повернення продукції по договору поставки від 28.12.2006р. №1029/2006  між ТОВ СП „НІБУЛОН” та СПП „Віаль – Агро” податковою службою при перевірці не встановлено і в судовому засіданні не доведено.

На сторінках 22 та 23 довідки перевірки СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві від 29.05.2007р. №399/40/14291113 за період з 01.01.2006р. по 31.12.2006р. приведена структура валових витрат ТОВ СП „НІБУЛОН” в тому числі за 2006 рік.

Колегією суддів встановлено, що підприємством в річній декларації за 2006 рік при формуванні валових витрат не включались до їх складу витрати, пов’язані з авансуванням платежів, та, зокрема, по перерахованій ТОВ СП „НІБУЛОН” в грудні 2006 року передплаті в розмірі 40000000,00 грн. на користь СПП „Віаль – Агро”. Підтвердженням цьому є: декларація з податку на прибуток підприємства за 2006 рік з додатками; відомість валових витрат за 2006рік, де зазначено, що загальна сума валових витрат не включає в себе суму сплачених авансів в розмірі 53306555,0 грн.; баланс ТОВ СП „НІБУЛОН” станом на 31.12.2006р., згідно якого дебіторська заборгованість за виданими авансами дійсно складає 53306,6 тис. грн.;

Крім того, факт не включення до складу валових витрат за 2006 рік суми перерахованої на адресу СПП „Віаль-Агро” передплати в розмірі 40000000,0 грн. підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку, розшифровками та реєстрами, які надані в додатках до супроводжувальних листів ТОВ СП „НІБУЛОН” від 29.10.2008р. №8450/1-3-5, від 29.10.2008р. №8449/1-3-5, від 29.10.2008р. №8439/1-3-5, від 31.10.2008р. №8539/1-3-5, від 11.11.2008р. №8811/1-3-5 та від 14.11.2008р. №8917/1-3-5 (т.т. справи з 1 по 362). Зазначені матеріали повною мірою розшифровують і підтверджують валові витрати підприємства за 2006 рік.

Колегія суддів вважає, що причиною відображення в акті перевірки порушення, яке начебто допустило підприємство-позивач, є недослідження перевіряючими в ході перевірки записів в податковому та бухгалтерському обліку, кореспонденції рахунків, пов’язаних зі сплатою та поверненням зазначеної суми передплати.

Колегія суддів вважає, що думка СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві виражена в акті перевірки від 27.05.2008 №395/40/14291113 за період з 01.01.2007р. по 31.12.2007р.  про включення ТОВ СП „НІБУЛОН” до складу валових витрат за 2006 рік суми здійсненої на користь СПП „Віаль-Агро” передплати в сумі 40000000,00 грн. по першій події – перерахуванню коштів є безпідставним та таким, що не ґрунтується на фактичних обставинах справи.

СПП „Віаль – Агро” було повернуто на користь ТОВ СП „НІБУЛОН” 40000000,00 грн. в  січні 2007 року, тобто  до настання терміну подання позивачем декларації з податку на прибуток за 2006 рік. Дана сума не включена до складу валових витрат за 2006 рік, тим самим підприємством фактично завищено податкове зобов’язання з податку на прибуток згідно декларації з податку на прибуток підприємства за 2006 рік. Таким чином, ТОВ СП „НІБУЛОН” не мало підстав проводити перерахунок та зменшувати валові витрати у першому кварталі 2007р. по розрахункам з СПП „Віаль –Агро” по повернутим коштам в розмірі 40000000 грн., які не було включено підприємством до суми валових витрат попереднього звітного періоду.

Крім того, колегія суддів не може вважати посилання СДПІ по роботі з ВПП у м. Миколаєві  на довідку від 29.05.2007р. №399/40/14291113 перевірки ТОВ СП „НІБУЛОН” за період з 01.01.2006р. по 31.12.2006р. належним доказом підтвердження факту включення ТОВ СП „НІБУЛОН” суми перерахованої передплати в розмірі 40000000,00 грн. до валових витрат 2006 року Але ж, згідно сторінки 10 цієї довідки перевірка валових витрат підприємства здійснювалась не суцільним, а вибірковим порядком.

Будь – яких інших доказів в підтвердження правомірності визначення позивачу податкового зобов’язання  СДПІ по роботі з ВПП у м. Миколаєві суду не надало.

Відповідно до вимог ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно до вимог п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” штрафні санкції, встановлені зазначеним пунктом, накладаються на платника податків лише за порушення податкового законодавства.

Колегія суддів вважає, що оскільки контролюючим органом не доведено фактів порушення з боку ТОВ СП „НІБУЛОН” норм податкового законодавства, то, відповідно, і застосування до підприємства  штрафних  санкції, передбачених п.п. 17.1.3 та п.п.17.1.6 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, не відповідає вимогам чинного законодавства України.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206; ч.5 ст. 254 КАС України судова колегія, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві залишити без задоволення, а постанову господарського суду Миколаївської області від 22.12.2008 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду  України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 17.04.2009 року.

Головуючий

Суддя

Суддя