Ухвала суду № 3615280, 05.05.2009, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції Кірієнко В.О.

Суддя-доповідач - Нікулін О.А.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем України

м. Донецьк 05 травня 2009 року

справа № 2-а-22610 /08/0570

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого суддіНікуліна О.А.суддів:

при секретарі

за участі

представника позивача

представника відповідача Сіваченка І.В., Дяченко С.П.

Стєблєві О.Л.

Міміношвілі Н.М.

Кірсанової К.С.розглянувши у відкритому

апеляційну скаргусудовому засіданні

Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від04 листопада 2008 року по справі№ 2-а-22610/08/за позовомДержавного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» в особі відокремленого підрозділу «Шахта ім. О.О.Скочинського» доУправління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька провизнання недійсними рішень про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату страхових внесків, -

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2008 року позивач звернувся з позовом до відповідача про визнання недійсними рішень про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату страхових внесків.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 04 листопада 2008 року позовні вимоги задоволені у повному обсязі.

Зазначеною постановою рішення Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька № 802 від 30.05.2008 р. про стягнення суми штрафу у розмірі 71877,98 гри, та нарахування пені у розмірі 6976,81 грн. та № 803 від 30.05.2008 р. про стягнення суми штрафу у розмірі 451896,03 грн. та нарахування пені у розмірі 140492,60 грн. визнано недійсними.

З постановою суду першої інстанції не погодився відповідач по справі та звернувся з апеляційною скаргою на неї, в якій зазначено, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права, внаслідок чого неправильно вирішив справу, вважає, що постанова підлягає скасуванню з наступною відмовою у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляція підлягає задоволенню.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з наступного.

Державне підприємство «Донецька вугільна енергетична компанія» зареєстровано виконавчим комітетом Донецької міської ради від 02.09.2004 року за № і 266 108 0001 000843, включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 33161769 і є юридичною особою.

Позивач зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідачем до Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» були винесені рішення застосовані фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату /несвоєчасне перерахування/ страхувальниками страхових внесків № 802 від 30.05.2008 р. у розмірі 10% - 71 877,98 грн. та нарахована неня в розмірі 6 976.81 гривень та № 803 від 30.05.2008р. у розмірі 20% - 451 896,03 грн. та нарахована пеня в розмірі 140492,60 гривень.

Згідно платіжного доручення № 2/1000 та 3/1000 від 30.04.2008 року позивачем перераховані кошти у сумі 4319,09 грн. за березень 2008 року ( прострочення - 7 днів); № 2/1000 та 3/1000 від 07.05.2008 року перераховані кошти у сумі 2159,52 за березень 2008 року( прострочення - 9); № 1032 та № 1033 від 16.05.2008 року перераховані кошти у сумі 709863,92 грн.(прострочення 15днів), з яких 482084,94 грн. за березень 2008 року, а 227768,98 грн.( прострочення 0 днів), за квітень 2008 року; № 1075 та № 1076 від 19.05.2008 року перераховані кошти у сумі 289219,20 грн. .( прострочення 0 днів).; № 9354 та № 9355 від 21.05.2008 року перераховані кошти у сумі 1213000,00 грн. за квітень 2008 року.( прострочення 1 днів).; № 9417, № 9539, № 9470, № 9475 від 22.05.2008 року перераховані кошти у сумі 720694,19 грн. за квітень 2008 року.( прострочення 3 днів).; №9538 та № 9539 від 23.05.2008 року перераховані кошти у сумі 4 грн. .( прострочення 5 днів).; № 10089 та № 10090 від 30.05.2008 року перераховані кошти у розмірі 45000,00 грн. за квітень 2008 року.( прострочення 8 днів).

Частиною 5 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.

Згідно ст.20 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів України» ініціатором переказу може бути платник, а також отримувач у разі ініціювання переказу за допомогою платіжної вимоги при договірному списанні та в інших випадках, передбачених законодавством, і стягувач, що отримує відповідне право виключно на підставі визначених законом виконавчих документів у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку. встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику. З наведеного суд першої інстанції вважав, що вимоги позивача підлягають задоволенню. Проте, колегія суддів на може погодитися з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до статті 198 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін; змінити постанову суду; скасувати її та прийняти нову постанову суду; скасувати постанову суду і залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження у справі; визнати постанову суду нечинною і закрити провадження у справі; скасувати постанову суду і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до статті 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, що потягло неправильне вирішення справи.

Згідно з ч. З ст. 18 Закону № 1058 „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхові внески є загальнообов'язковими платежами, які справляються на всій території України в порядку, встановленому цим Законом, а відповідно до ч. 4 цієї статті страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство.

Зазначеним Законом серед інших механізмів адміністрування страхових внесків також визначено коло платників таких внесків, їх права та обов'язки (ст. 14, ст. 15 та ст. 17), порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків (ст. 19 та ст. 20), порядок оскарження виконавчих органів Пенсійного фонду страхувальниками (ст. 105), а також відповідальність за порушення встановленого порядку нарахування та сплати страхових внесків (ч. 9 ст. 106).

Відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, регулюються виключно Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до абзацу 1 частини 6 статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який набрав чинності з 1 січня 2004 року, страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Пунктом 12 статті 20 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Згідно підпункту 2 частини 9 статті 106 зазначеного Закону, органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників фінансові санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхових

внесків, накладається штраф залежно від строку затримки платежу: при затримці їх сплати у строк до 30 календарних днів включно - 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум; при затримці їх сплати у строк до 90 календарних днів включно - 20

відсотків зазначених сум; при затримці їх сплати понад 90 календарних днів - 50 відсотків зазначених сум.

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Порядок нарахування і строки сплати страхових внесків платниками визначені Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 зареєстрованою в Мін'юсті 16.01.2004 за № 64/8663.

За рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій, так визначено пунктом 5 статті 106 Закону (1058-15 ).

Перелічені повноваження надавали відповідачеві право зміни призначення платежів на погашення фінансових санкцій, недоїмки та пені, що утворилися у попередніх періодах.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не дотримався норм матеріального права під час вирішення справи, тобто наявні підстави для скасування судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 198, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів ,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04 листопада 2008 року скасувати.

У задоволенні позовних вимог Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» в особі відокремленого підрозділу «Шахта ім. О.О. Скочинського» до Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька про визнання недійсними рішень №№ 802,803 від 30 травня 2008 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені - відмовити.

Постанова за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого Адміністративного суду України протягом 1 місяця з дня складення у повному обсязі.

У повному обсязі постанова складена 08 травня 2009 року.

Головуючий О.А.Нікулін

Судді І.В.Сіваченко

С.П.Дяченко