Ухвала суду № 36151214, 18.11.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" листопада 2013 р. справа № 2а-758/11 (2а/0418/31/2012)

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Малиш Н.І.

суддів: Щербака А.А. Баранник Н.П.

за участю секретаря судового засідання: Фірсік Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної у м. Дніпропетровську ради на постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 08 червня 2012 року у справі №2а-758/11 (2а/0418/31/2012) за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної у м. Дніпропетровську ради про визнання протиправними дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної у м. Дніпропетровську ради про визнання протиправними дії та визнання права на пільги.

Постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 08 червня 2012р. позов було задоволено. Визнано протиправними дії відповідача та визнано певних осіб такими, що належать до членів сім'ї позивача та мають право на пільги, оскільки позивач як ветеран органів внутрішній справ України і відповідно до Закону України "Про міліцію" він та члени його сім'ї мають право на 50% знижку по оплаті житла, комунальних послуг, палива, електроенергії, газу, однак відповідач відмовляється визнавати право.

Відповідачем на вказане рішення суду подана апеляційна скарга в якій просить скасувати рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити. Скарга обґрунтована порушенням судом першої інстанції норм матеріального права, оскільки поняття член сім'ї пільговика визначено БК України.

В судовому засіданні позивач та представник другого позивача щодо апеляційної скарги заперечив у її задоволенні просив відмовити.

Представник Відповідача до суду не з'явився. Про день, місце та час розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, про що в матеріалах справи є належний доказ, що дає судові підстави для застосування положень частини 4 статті 196 КАС України.

Заслухавши представників позивача, доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що позивач є ветераном МВС. Його повнолітня донька та онуки зареєстровані та проживають разом з позивачем - донька з 02.02.1995р., діти з часу народження.

Позивач у травні 2008р. звертався до відповідача щодо внесення до Єдиного Державного автоматизованого реєстру осіб, які мають на пільги членів своєї сім'ї (доньки та онуків). 10.12.2010р. позивач повторно подав відповідачу заяву про вирішення такого питання.

15.12.2010р. відповідачем була надана відповідь, з посиланням на ст.. 64 Закону України «Про державний бюджет України на 2010р.», що такі особи не належать до членів сім'ї пільговика. Отже відповідач по суті відмовив у внесенні до реєстру вказаних членів сім'ї позивача із зазначенням, що вони не є такими.

Водночас, положеннями ст. 22 Закону України "Про міліцію" визначено соціальний захист працівників міліції.

У відповідності до частини 4 цієї статті працівникам міліції та членам їх сімей надається 50-процентна знижка по оплаті жилої площі, комунальних послуг, а також палива, в межах норм, встановлених законодавством.

Пільги працівникам міліції передбачені не соціальною ознакою, а професійною, оскільки, власне з назви самої статті Закону України "Про міліцію" слідує, що йдеться про соціальний захист працівників міліції.

Отже ветеран органів внутрішній справ України і відповідно до Закону України "Про міліцію" він та члени його сім'ї мають право на 50% знижку по оплаті житла, комунальних послуг, палива, електроенергії, газу, однак відповідач відмовляється визнавати право.

Суд апеляційної інстанції погоджується з доводами суду першої інстанції, що позивач та повнолітня дочка позивача, її діти є членом його сім'ї та мають право на користування пільгами відповідно до рішення Конституційного Суду України №5-рп/99 від 3 червня 1999 року, яким надано офіційне тлумачення терміну "член сім'ї" відповідно до положень ст. 22 Закону України "Про міліцію".

Проте суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції помилково задовольнив позов в частині визнання певних осіб членами сім'ї позивача, які мають право на пільги, оскільки суд задовольняючи позовні вимоги щодо визнання протиправними дії відповідача, з урахуванням норм чинного законодавства визначився, що саме нормами закону такі особи віднесені до членів сім'ї позивача.

Спори стосовно того хто проживає у жилому приміщення та належності до членів сім'ї (у разі втрати таких ознак) вирішуються судами загальної юрисдикції (рішення Конституційного Суду України №5-рп/99 від 3 червня 1999 року).

Проте відповідач відмовив позивачу з інших підстав - з підстав різного тлумачення поняття «член сім'ї».

Крім того, відповідно до вимог ч.1 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності (п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України).

Враховуючи суть позовних вимог в частині належності до членів сім'ї (у разі втрати таких ознак) зазначений спір не є публічно-правовим, а тому юрисдикція адміністративних судів, установлена статтею 17 КАС України, на нього не поширюється.

Роз'яснити позивачу право звернення з таким позовом в порядку цивільного судочинства до суду загальної юрисдикції.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню із закриттям в цій частині провадження у справі.

Враховуючи викладене апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 203, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної у м. Дніпропетровську ради задовольнити частково.

Постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 08 червня 2012 року у справі №2а-758/11 (2а/0418/31/2012) за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної у м. Дніпропетровську ради про визнання протиправними дії в частині задоволення позовних вимог про визнання такими, що належать до членів сім'ї - скасувати та в цій частині провадження у справі закрити.

В іншій частині Постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 08 червня 2012 року у справі №2а-758/11 (2а/0418/31/2012) за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної у м. Дніпропетровську ради про визнання протиправними дії - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Відповідно до ст. 254 КАС України ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено 29 листопада 2013року.

Головуючий: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак

Суддя: Н.П. Баранник