Ухвала суду № 36146402, 26.09.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" вересня 2012 р.справа № 2а-2752/10/1170

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Мельника В.В.

суддів: Юхименка О.В. Нагорної Л.М.

за участю секретаря: Бембінек Я.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2011 року у справі №2а-2752/10/1170 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газінтерм» до про Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,- ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Газінтерм» (далі по тексту - позивач) звернулося до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції (далі по тексту - відповідач), в якому просило визнати нечинними наступні податкові повідомлення-рішення Кіровоградської ОДПІ:

- №0000012310/0 від 14.01.2010 р., №0000012310/1 від 16.02.2010 р., №0000012310/2 від 29.04.2010 р., №0000012310/3 від 15.07.2010 р. в частині визначення податкового зобов'язання за платежем: податок на прибуток підприємств в сумі 45310 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 21866 грн.;

- №0000022310/0 від 14.01.2010 р., №0000022310/1 від 16.02.2010 р., №0000022310/2 від 29.04.2010 р., № 0000022310/3 від 15.07.2010 р. в частині визначення податкового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість в сумі 27248 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 13502 грн.;

- №00000272310/2 від 29.04.2010 р., №00000272310/3 від 15.07.2010 р. щодо визначення штрафної санкції за платежем: штрафна (фінансова) санкція в сумі 841 грн.;

- №00000282310/2 від 29.04.2010 р., №00000282310/3 від 15.07.2010 р. щодо визначення штрафної санкції за платежем: штрафна (фінансова) санкція в сумі 133 грн.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 липня 2010 р. відкрито провадження в адміністративній справі №2а-2752/10/1170. (т.1, а.с. 1).

Позивач, посилаючись на доводи, викладені у позовній заяві, зазначив стосовно визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток, що Кіровоградською ОДПІ помилково віднесено 45000 грн. до складу валових доходів, оскільки на день проведення перевірки у ТОВ «Газінтерм» перед ТОВ «ПМК «Промспецкомплект» існує непогашене зобов'язання по векселю, строк погашення якого ще не настав, а тому товариство вважає, що у нього не було правових підстав відносити до валових доходів суму непогашеного векселя. Також позивач зазначає, що невизнання права на віднесення вартості поставлених ТМЦ і наданих послуг ПП «Украгробуд-груп» до складу валових витрат та податкового кредиту з ПДВ на підставі протоколів допитів в межах кримінальної справи, в ході яких ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнали свою вину щодо вчинення фіктивного підприємства, суперечить законодавству України.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2011 року у справі №2а-2752/10/1170 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Газінтерм» до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинними рішень задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Кіровоградської міжрайонної державної податкової інспекції № 00000282310/2 від 29.04.2010 р., № 00000282310/3 від 15.07.2010 р. щодо визначення штрафної санкції за платежем: податок на прибуток підприємств в сумі 133 грн. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Кіровоградської міжрайонної державної податкової інспекції № 0000012310/0 від 14.01.2010 р., № 0000012310/1 від 16.02.2010 р., № 0000012310/2 від 29.04.2010 р., № 0000012310/3 від 15.07.2010 р. за платежем: податок на прибуток підприємств в частині 42923,64 грн. за основним платежем та 20622,45 грн. штрафних (фінансових) санкцій. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Кіровоградської міжрайонної державної податкової інспекції № 00000272310/2 від 29.04.2010 р., № 00000272310/3 від 15.07.2010 р. щодо визначення штрафної санкції за платежем: податок на додану вартість в сумі 841 грн. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Кіровоградської міжрайонної державної податкової інспекції -№ 0000022310/0 від 14.01.2010 р., № 0000022310/1 від 16.02.2010 р., № 0000022310/2 від 29.04.2010 р., № 0000022310/3 від 15.07.2010 р. за платежем: податок на додану вартість в частині 25338,92 грн. та 12536,96 грн. штрафних (фінансових) санкцій. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. (суддя - Нагібіна Г.П.) (т.4, а.с.177-181)

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що оскільки ТОВ «ПМК «Промспецкомплект» ліквідовано та знято з реєстрації, вексель не може бути пред'явлений до виконання, оскільки жодна норма Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не ставить в залежність формування валового доходу від встановлення факту банкрутом підприємства контрагента. Суд першої інстанції також зазначає, що про реальність господарських операцій свідчать первинні документи, покази свідка ОСОБА_3, яка по довіреностям отримувала ТМЦ, а також письмовими поясненнями представника позивача щодо подальшого використання придбаних у ПП «Украгробуд-Груп» ТМЦ.

Відповідач - Кіровоградська об'єднана державна податкова інспекція, не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції у даній адміністративній справі, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповноту з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального права у частині, в якій позов задоволено частково, просить скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду по справі №2а-2752/10/1170 від 21.09.2011 року в частині задоволення позову, та постановити нове рішення, яким відмовити в позові в повному обсязі. (т.4, а.с.185-197)

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що кредиторська заборгованість TOB «Газінтерм» в сумі 45000 грн. за виданим векселем не може бути погашена TOB «ПМК «Промспецкомплект» по причині ліквідації останнього, а з урахуванням відсутності на оригіналі векселя будь-яких передаточних написів або виправлень, погашення векселя на користь будь-якого іншого суб'єкта господарювання також неможливе. Отже, товарно-матеріальні цінності на суму 45000 грн. отримані TOB «Газінтерм» від TOB «ПМК «Промспецкомплект» безоплатно.

Відповідач вказує, що надані TOB «Газінтерм» для перевірки первинні бухгалтерські документи та податкові накладні на придбання у ПП «Украгробуд - Груп» ТМЦ та надання послуг, не відповідають вимогам ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.2.4. ст.2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку»,затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за №168/704.

Відповідач про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся у встановленому порядку, свого представника для участі у її розгляді не направив.

За таких обставин, з урахуванням думки представника позивача, колегія суддів ухвалила розглянути справу без участі представника відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги відповідача заперечував, просив залишити без змін постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2011 року у справі №2а-2752/10/1170.

У судовому засіданні, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи у їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на такі підстави.

З матеріалів справи вбачається, що в період з 30 листопада 2009 року по 18 грудня 2009 року посадовими особами відповідача проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Газінтерм» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 квітня 2008 року по 30 вересня 2009 року та іншого законодавства за період з 01 квітня 2008 року по 30 вересня 2009 року, результати якої оформлено актом №736/23-00/22228531 від 31 грудня 2009 року.

Висновками зазначеного акту, зокрема, встановлено порушення позивачем п.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток за перевіряємий період в сумі 48249 грн.; п.п. 7.2.3, п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.4, п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено, суму податкового кредиту за перевірений період на загальну суму 29599 грн.

14 січня 2010 року на підставі акту перевірки №736/23-00/22228531 від 31 грудня 2009 року відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №0000012310/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за основним платежем у розмірі 48249 грн. та 23284 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- №0000022310/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за основним платежем у розмірі 29599 грн. та 14667 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позивачем визнано вимоги відповідача в частині неправомірного включення до складу валових витрат та податкового кредиту вартості ТМЦ, робіт та послуг на загальну суму 11756,30 грн. та у визначений законодавством строк сплачено податкові зобов'язання з податку на прибуток в сумі 2939 грн. та 1418 грн. штрафних (фінансових) санкцій, а також податкові зобов'язання з ПДВ в сумі 2351 грн. та 1165 грн. штрафних (фінансових) санкцій, в іншій частині податкові повідомлення рішення в порядку апеляційного узгодження були оскаржені.

За результатами розгляду первинних скарг позивача, винесене рішення про результати розгляду первинних скарг, за якими відмовлено позивачу в задоволенні скарг та винесені податкові повідомлення-рішення:

- №0000012310/1 від 16 лютого 2010 р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за основним платежем у розмірі 48249 грн. та 23284 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- №0000022310/1 від 16 лютого 2010 р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за основним платежем у розмірі 29599 грн. та 14667 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

ДПА у Кіровоградській області рішенням від 26 квітня 2010 р. №1416/10/25-037, за результатами розгляду повторної скарги, залишені без змін податкові повідомлення-рішення та збільшено розмір застосованих штрафних санкцій з ПДВ та з податку на прибуток підприємств.

На підставі зазначеного рішення відповідачем винесені наступні податкові повідомлення-рішення:

- №0000012310/2 від 29.04.2010 р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за основним платежем у розмірі 48249 грн. та 23284 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- №0000022310/2 від 29.04.2010 р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за основним платежем у розмірі 29599 грн. та 14667 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- №00000272310/2 від 29.04.2010 р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 841 грн.;

- №00000282310/2 від 29.04.2010 р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 133 грн.

ДПА України рішенням від 08 липня 2010 р. №6576/6/25-0515, за результатами розгляду повторних скарг, залишила без задоволення скаргу позивача та без змін вищезазначені податкові повідомлення рішення, а відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення:

- № 0000012310/3 від 15.07.2010 р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за основним платежем у розмірі 48249 грн. та 23284 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- № 0000022310/3 від 15.07.2010 р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за основним платежем у розмірі 29599 грн. та 14667 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

- № 00000272310/3 від 15.07.2010 р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 841 грн.;

- № 00000282310/3 від 15.07.2010 р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 133 грн.

За результатами перевірки відповідач прийшов до висновку про заниження скоригованого валового доходу за період з 01.04.2008 р. по 30.09.2009 р. на суму 45000 грн. в зв'язку з невключенням до складу валового доходу вартості безоплатно отриманих від ТОВ «ПМК «Промспецкомплект» ТМЦ на суму 45000 грн.

Зазначені висновки зроблені з огляду на те, що простий вексель фактично не передавався ТОВ «ПМК «Промспецкомплект», оскільки був наданий перевіряючому під час проведення перевірки оригінал простого векселя б/н № 0072690 від 06.02.2007 р., а також в зв'язку з тим, що відповідно до відомостей центральної бази даних юридичних осіб ДПА України, ТОВ «ПМК «Промспецкомплект» визнано у судовому порядку банкрутом, у зв'язку з чим, 14.07.2008 р. державну реєстрацію останнього скасовано та 25.07.2008 р. товариство знято з обліку.

Відповідно до статті 77 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі (далі по тексту - Уніфікований закон), до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, а саме положення щодо: індосаменту (статті 11 - 20); строку платежу (статті 33 - 37); платежу (статті 38 - 42); права регресу у разі неплатежу (статті 43 - 50, 52 - 54); платежу у порядку посередництва (статті 55, 59 - 63); копій (статті 67 і 68); змін (стаття 69); позовної давності (статті 70 і 71); неробочих днів, обчислення строків і заборони пільгових строків (статті 72, 73 і 74).

Вексель, який був виданий позивачем містить зазначення, що строк платежу «за пред'явленням» (стаття 33 Уніфікованого закону).

Частиною 1 статті 34 Уніфікованого закону визначено, що переказний вексель строком за пред'явленням підлягає оплаті при його пред'явленні. Він повинен бути пред'явлений для платежу протягом одного року від дати його складання. Трасант може скоротити цей строк або обумовити більш тривалий строк. Ці строки можуть бути скорочені індосантами.

У відповідності до частини 1 статті 70 Уніфікованого закону, позовні вимоги до акцептанта, які випливають з переказного векселя, погашаються із закінченням трьох років, які обчислюються від дати настання строку платежу.

Відповідно до пункту 1.22.1 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», безповоротна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів (за винятком бюджетних дотацій і субсидій), або без укладання таких угод; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після її списання, якщо така безнадійна заборгованість була попередньо включена до складу валових витрат кредитора; сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності; основна сума кредиту або депозиту, наданих платнику податку без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних); сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Пунктом 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

За змістом частини третьої статті 4 Закону України «Про обіг векселів у Україні» у разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем. Таким чином, з моменту видачі позивачем простого векселя первісні зобов'язання позивача перед кредитором припинилися та виникли зобов'язання сплатити за цим векселем, за якими розпочався новий строк позовної давності. А відтак наведена трансформація зобов'язань виключає можливість їх кваліфікації як безповоротної допомоги.

Не впливає на вексельні зобов'язання і факт подальшої ліквідації векселедержателя (зокрема, у зв'язку з визнанням банкрутом), позаяк за таких обставин вексель як актив не втрачає своєї правової сили та може і надалі використовуватися в обігу. Податковим органом не доведено факту залишення у ліквідованого контрагента позивача виданих останнім векселів без подальшої передачі та не надано доказів, що вексель, який виданий на ім'я ліквідованого підприємства, не був переданий по індосаменту іншій особі.

З огляду на зазначені норми, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що строк позовної давності за вимогами, що випливають з простого векселя, спливає по закінченню трьох років від дати, наступної після його видачі, а відтак дії відповідача по включенню суми 45000 грн. до сум валового доходу є неправомірними.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно скасовано оскаржувані рішення в частині визначення основного зобов'язання в сумі 11250 грн. та штрафної (фінансової) санкції в сумі 5625 грн.

Також за результатами перевірки відповідач прийшов до висновку про завищення валових витрат по операціях з ПП «Украгробуд-Груп» на суму 106275,71 грн., в т.ч. ПДВ 17712,62 грн.

Вищевказані висновки відповідача ґрунтуються на тому, що видаткові накладні, акти виконаних робіт та інші первинні документи підписані не посадовими особами ПП «Украгробуд-Груп», посилаючись при цьому на протоколи допиту у якості підозрюваних та обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 наявними в матеріалам кримінальної справи №80-1023, а також в зв'язку з відсутністю у ПП «Украгробуд-груп» власного транспорту та нерухомого майна, що на думку перевіряючи призводить до безтоварності операцій.

Відповідно до підпункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 вищевказаного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Оскільки реальність господарських операцій між позивачем та ПП «Украгробуд-Груп» підтверджуються належним чином оформленими первинними документами, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що оскаржувані рішення в частині визначення основного зобов'язання в сумі 22141 грн. та штрафної (фінансової) санкції в сумі 11071 грн. підлягають скасуванню.

Також під час проведення податковим органом перевірки правомірності списання ТОВ «Газінтерм» товарно-матеріальних цінностей на виробничу діяльність, встановлені випадки списання ТМЦ, використання яких не підтверджене актами приймання виконаних підрядних робіт (форма № КБ-2) або підтверджене не в повному обсязі. Загальна вартість списаних ТМЦ (без податку на додану вартість) без підтверджуючих використання у господарській діяльності документів складає 59432 грн.

Вказані висновки зроблені з огляду на те, що списані ТОВ «Газінтерм» товарно-матеріальні цінності використані на цілі, не пов'язані із господарською діяльністю товариства, внаслідок чого, вартість таким товарів не підлягає віднесенню до валових витрат.

Враховуючи висновок № 11/1-107 судово-економічної експертизи від 29 червня 2011 р., колегія суддів погоджується з тим, що оскаржувані рішення в частині визначення основного зобов'язання в сумі 9532,64 грн. та штрафної (фінансової) санкції в сумі 4766,45 грн. підлягають скасуванню.

Колегія суддів зазначає, з огляду на вищевказане що позивач правомірно сформував податковий кредит по господарським операціям з ПП «Украгробуд-Груп» в сумі 17712,62 грн.

Також, враховуючи висновок судово-економічної експертизи № 11/1-107 від 29 червня 2011 р., правильним є висновок суду першої інстанції щодо того, що оскаржувані рішення в частині визначення основного зобов'язання в сумі 7625,92 грн. та штрафної (фінансової) санкції в сумі 3812,96 грн. підлягають скасуванню.

Відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість винесених ним податкових повідомлень-рішень.

За даних обставин суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про часткове задоволення адміністративного позову прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому постанову суду першої інстанції у даній адміністративній справі від 21 вересня 2011 року необхідно залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги відповідача спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ч.3 ст. 160, ст.195,196,198,200,205,206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2011 року у справі №2а-2752/10/1170 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складання рішення в повному обсязі відповідно до ст. 160 зазначеного кодексу - з дня складання рішення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено - 05 червня 2013 року.

Головуючий: В.В. Мельник

Суддя: О.В. Юхименко

Суддя: Л.М. Нагорна