ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
11 грудня 2013 року № 826/18224/13-а
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Шейко Т.І.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1до Київської міської радипровизнання протиправними дій, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії
встановив:
Позивач, ОСОБА_1, звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до відповідача, Київської міської ради, в якому просила: - визнати дії Київради неправомірними; - скасувати рішення Київради від 22 травня 2013 року за №476/9533 «Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянці ОСОБА_1 на АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд»; - зобов'язати виконавчий орган Київради розглянути клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ОСОБА_1.
Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням Київради від 22 травня 2013 року за №476/9533 «Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянці ОСОБА_1 на АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд» позивачці відмовлено в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянці ОСОБА_1 на АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на підставі негативного висновку Департаменту містобудування та архітектури від 29.08.2012 року №11176/0/18-3/27-12. Проте, Київським апеляційним адміністративним судом 31 жовтня 2013 року було встановлено, що Департамент містобудування та архітектури КМДА не надавав висновок від 29.08.2012 року №11176/0/18-3/27-12, а тому дії відповідача позивачка вважає протиправними, а рішення, відповідно, таким, що підлягає скасуванню.
В судовому засіданні представник позивачки підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.
Відповідач до суду не прибув; свого відношення до позову не висловив, хоча завчасно повідомлявся про дату, час та місце судового засідання.
Заслухавши пояснення представника позивача подальший розгляд справи суд здійснив у порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи позивача, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Як вбачається із матеріалів справи та було встановлено судом, 22 травня 2013 року Київська міська рада прийняла рішення №476/9533 «Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянці ОСОБА_1 на АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд».
Вказане рішення відповідачем прийнято за наслідками розгляду клопотання ОСОБА_1, інших звернень, заяв і скарг та з урахуванням висновку Головного управління містобудування та архітектури (в подальшому Департамент містобудування та архітектури) від 29.08.2012 №11176/0/18-3/27-12, керуючись статтями 9, 118 Земельного кодексу України, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності», пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування».
Позивачка, не погодившись з негативним висновком Головного управління містобудування та архітектури (в подальшому Департамент містобудування та архітектури) від 29.08.2012 №11176/0/18-3/27-12 зверталася до суду з позовом, в якому просила визнати неправомірними дії Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) в частині надання негативного висновку стосовно можливості відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 для індивідуальної забудови.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 червня 2013 року позивачці було відмовлено у задоволенні позовних вимог. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд виходив з того, що лист Головного управління містобудування та архітектури від 29.08.2012 №11176/0/18-3/27-12 не є висновком щодо відповідності заявленої ініціативи містобудівній документації або ситуації та наявних містобудівних умов та обмежень, що мають бути враховані при розробці документації із землеустрою.
Проте, Київський апеляційний адміністративний суд, переглядаючи справу №826/6767/13-а за апеляційною скаргою ОСОБА_1, у своєму рішенні від 31 жовтня 2013 року дійшов протилежної думки. До того ж, суд апеляційної інстанції встановив, що висновок Головного управління містобудування та архітектури від 29.08.2012 №11176/0/18-3/27-12 прийнято без дотримання принципу обґрунтованості.
З урахуванням викладеного, суд вважає помилковим твердження позивачки в обгрунтування даного адміністративного позову, що Київським апеляційним адміністративним судом 31 жовтня 2013 року встановлено, що Департамент містобудування та архітектури не надавав висновок від 29.08.2012 №11176/0/18-3/27-12.
Апеляційна інстанція, скасовуючи рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 червня 2013 року, посилалась на ту обставину, що Головне управління містобудування та архітектури у своєму висновку від 29.08.2012 №11176/0/18-3/27-12, відмовляючи у погодженні відведення громадянці ОСОБА_1 земельної ділянки для будівництва, обслуговування і експлуатації жилого будинку по АДРЕСА_1, посилалось на те, що таке відведення суперечить вимогам пункту 3.4 ДБН360-92** та затвердженій містобудівній документації, оскільки територія 2-го та 8-го мікрорайонів житлового масиву Позняки-Західні відповідно до Генерального плану м. Києва за функціональним призначенням належить до багатоповерхової житлової забудови. Однак, згідно пункту 3.4 ДБН360-92** Планування і забудова міських сільських поселень садибну забудову у містах слід розміщувати: у межах міста переважно на вільних територіях, включаючи ділянки, які раніше вважалися непридатними для будівництва, на територіях реконструйованої забудови, існуючої індивідуальної садибної забудови і тієї, що зберігається, враховуючи необхідність збереження характеру міського середовища, що склалося; у приміських зонах на резервних територіях, що входять у межу міста, за винятком зелених зон; у нових селищах і тих, що розвиваються, розміщених у межах 30-40 хвилинної транспортної доступності. Тобто вказані законодавчі приписи не містять прямої заборони на розміщення садибної забудови у межах багатоповерхової житлової забудови.
Також, Київський апеляційний адміністративний суд у рішенні від 31 жовтня 2013 року звернув увагу на те, що іншим громадянам, зокрема ОСОБА_2 та ОСОБА_3 рішенням Київської міської ради №445/1501 від 23.04.2009 р. передано у приватну власність земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1.
Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Зі змісту рішення Київської міської ради від 22 травня 2013 року №476/9533 «Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянці ОСОБА_1 на АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд» вбачається, що воно приймалось з урахуванням висновку Головного управління містобудування та архітектури від 29.08.2012 №11176/0/18-3/27-12. Проте, зважаючи на встановлені Київським апеляційним адміністративним судом у справі №826/6767/13-а обставини, суд вважає, що рішення Київської міської ради від 22 травня 2013 року №476/9533 «Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянці ОСОБА_1 на АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд» підлягає скасуванню.
Що стосується визнання протиправними дій Київської міської ради, то суд вважає, що в цій частині позовних вимог слід відмовити, з огляду на таке.
В силу частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 статті 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
Згідно з пунктом 2 статті 22 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ» у зв'язку з здійсненням м. Києвом функцій столиці України Київська міська рада та Київська міська державна адміністрація, кожна в межах своєї компетенції, встановленої законами України, мають право встановлювати порядок утримання та експлуатації об'єктів, розташованих у місті та прилеглої до них території, правила благоустрою, торговельного, побутового, транспортного, житлово-комунального та іншого соціально-культурного обслуговування, визначати особливості землекористування та використання інших природних ресурсів.
Відповідно до статті 6 цього Закону місцеве самоврядування у місті Києві здійснюється територіальною громадою міста як безпосередньо, так і через Київську міську раду, районні в місті ради (у разі їх утворення) та їх виконавчі органи.
На час звернення позивачки до відповідача із клопотанням щодо відведення земельної ділянки у приватну власність для будівництва, обслуговування і експлуатації жилого будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1, загальні положення, особливості та процедуру надання в постійне користування земельних ділянок, встановлення сервітуту (права на обмежене користування), передачі в оренду та у власність земельних ділянок в м. Києві, оформлення права користування землею, посвідчення права власності на землю на підставі прийнятих Київською міською радою рішень - визначав Тимчасовий порядок передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність у місті Києві, затверджений рішенням Київської міської ради від 15 липня 2004 року №457/1867 «Про порядок передачі (надання) земельних ділянок в користування або у власність у місті Києві» (далі - Тимчасовий порядок).
Відповідно до частини 1 статті 3 Тимчасового порядку передача земельних ділянок із державної і комунальної власності безоплатно у власність юридичним особам або громадянам здійснюється на підставі рішення Київської міської ради за результатами розгляду документації із землеустрою, а у разі приватизації громадянами земельних ділянок, які перебувають у їх користуванні, - за результатами розгляду технічних матеріалів документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.
Відповідно до статті 5 Тимчасового порядку зацікавлена особа, яка має намір одержати земельну ділянку в користування або у власність (крім громадян, які подають клопотання про передачу земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки), ведення садівництва, індивідуального дачного та гаражного будівництва або встановлення сервітуту (права на обмежене користування)) звертається до Київської міської ради з клопотанням про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою через приймальню Київради з земельних питань.
Згідно з пунктом 5 статті 5 Тимчасового порядку (з урахуванням внесених змін рішенням Київради від 23 червня 2011 року №302/5689 «Про внесення змін до Тимчасового порядку передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність у місті Києві») секретаріат Київської міської ради з дорученням (резолюцією) Київського міського голови або заступника міського голови - секретаря Київради у день надходження заяви на одержання документів дозвільного характеру або протягом наступного робочого дня надсилає її разом з клопотанням про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою до Головного управління земельних ресурсів.
У відповідності до пунктів 2, 3, 4, 5, 8 статті 6 Тимчасового порядку Головне управління містобудування та архітектури розглядає клопотання про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою протягом трьох робочих днів та надсилає до Головного управління земельних ресурсів свій висновок щодо відповідності заявленої ініціативи містобудівної документації або ситуації та наявних містобудівних умов та обмежень, що мають бути враховані при розробці документації із землеустрою.
Головне управління земельних ресурсів за результатами опрацювання клопотання про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою та висновку Головного управління містобудування та архітектури щодо відповідності заявленої ініціативи містобудівної документації або ситуації та наявних містобудівних умов та обмежень, що мають бути враховані при розробці документації із землеустрою, готує проект рішення Київської міської ради про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою (або проект відмови у наданні такого дозволу), який приймається Київською міською радою в порядку, встановленому Регламентом Київської міської ради.
Зокрема, підставою для відмови у наданні дозволу може бути лише невідповідність ініціативи (місця розташування) земельної ділянки вимогам законів а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку, подання зацікавленою особою неповного пакету документів, необхідних для одержання дозволу на розроблення документації із землеустрою, виявлення в документах, поданих зацікавленою особою, недостовірних відомостей та інші підстави, встановлені законом.
Дозвіл Київської міської ради на розроблення документації із землеустрою не гарантує позитивного рішення Київської міської ради з питання передачі (надання) земельної ділянки.
Київська міська рада, приймаючи рішення 22 травня 2013 року №476/9533 «Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянці ОСОБА_1 на АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд», діяла відповідно до своїх повноважень, на підставі встановленого порядку і врахувала негативний висновок Головного управління містобудування та архітектури (в подальшому Департамент містобудування та архітектури) від 29.08.2012 №11176/0/18-3/27-12, а тому підстав для визнання протиправними дій Київської міської ради судом не встановлено.
Також, суд відмовляє і в іншій позовній вимозі, а саме щодо зобов'язання відповідача розглянути клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ОСОБА_1, оскільки клопотання позивачки вже розглянуто, і за наслідком його розгляду прийняте Київською міською радою рішення, яке зокрема, оскаржує позивачка, звернувшись до суду з даним адміністративним позовом. Скасування прийнятого за результатами розгляду клопотання зацікавленої особи та на підставі відповідної документації рішення Київради, має наслідком вчинення Київрадою дій, передбачених Регламентом Київської міської ради та нормами чинного законодавства.
Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням прав особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги є частково обґрунтованими, а відповідно такими, що підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до частини 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Скасувати рішення Київської міської ради від 22 травня 2013 року за №476/9533 «Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянці ОСОБА_1 на АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд».
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Судові витрати в сумі 24,12 грн. присудити на користь ОСОБА_1.
Постанова набирає законної сили у відповідності зі ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Шейко Т.І.
Судове рішення № 36146096, Окружний адміністративний суд міста Києва було прийнято 11.12.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 826/18224/13-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: