Рішення № 36145846, 11.12.2013, Господарський суд Чернігівської області

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

м. Чернігів тел./факс: 774-462

просп.Миру,20 тел.:698-166

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

11 грудня 2013 р. Справа № 927/1357/13

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик",

вул. Озерянівська, 2, м. Горлівка, Донецька область, 84601

(поштова адреса: вул. Квітнева, 17, с. Новий Білоус, Чернігівський район, Чернігівська область, 14026)

до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1,

АДРЕСА_1

про стягнення 11751,20 грн.

Суддя А.М.Селівон

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача: Лисенко В.А. - представник, дов. б/н від 16.09.13 р.

Від відповідача: не з'явився.

В судовому засіданні на підставі ч.2 ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Товариством з обмеженою відповідальністю „Баядера Логістик" подано позов до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення 12752,01 грн., а саме 9809,24 грн. заборгованості за поставлений згідно договору поставки № 1110 від 01.01.11 р. товар, 2942,77 штрафу та 1720,50 грн. витрат зі сплати судового збору .

Ухвалою суду від 21.10.13 р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 927/1357/13, розгляд справи призначено на 26.11.13 р.

Ухвалою суду від 26.11.13 р. розгляд справи відкладався на 11.12.13 р.

В обґрунтування позовних вимог в позовній заяві позивач посилається на те, що в порушення умов укладеного між сторонами Договору поставки № 1110 від 01.01.11 р. відповідачем не виконані належним чином зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати вартості поставленого за договором товару, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 9809,24 грн.

В судові засідання 26.11.13 р. та 11.12.13 р. з'явився уповноважений представник позивача.

Відповідач особисто або його уповноважений представник в судові засідання не з'явилися.

Про дату та час проведення судових засідань позивача повідомлено належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень №№, 1400602886605, 1400602916512.

Про поважні причини неявки відповідача або його уповноваженого представника суд не повідомлено.

Заяв та клопотань процесуального характеру від відповідача на час слухання справи не надходило.

До початку судового засідання 11.12.13 р. на виконання вимог ухвал суду від 21.10.13р. та 26.11.13 р. через канцелярію суду 09.12.13 р. та 10.12.13 р. позивачем подані письмові клопотання (без вихідних реквізитів) про долучення до матеріалів справи додаткових документів. Клопотання судом задоволені, документи до матеріалів справи долучені.

Також до початку судового засідання 11.12.13 р. через канцелярію суду 10.12.13 р. представником позивача подані письмові заяви (без вихідних реквізитів), які долучені судом до матеріалів справи:

- про збільшення розміру позовних вимог, в якій позивач збільшує розмір заявленого до стягнення штрафу та просить стягнути з відповідача 9809,24 грн. основного боргу, 4348,44 грн. штрафу, всього 14157,68 грн., та 1720,50 грн. судових витрат;

- про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач зменшує розмір заявленої до стягнення суми основного боргу та просить стягнути з відповідача 7402,76 грн. основного боргу, 4348,44 грн. штрафу, всього 11751,20 грн., та 1720,50 грн. судових витрат.

В судовому засіданні 11.12.13 р. представником позивача подане письмове клопотання (без вихідних реквізитів) про долучення до матеріалів справи доказів надсилання на адресу відповідача заяви про збільшення розміру позовних вимог, а саме: фіскального чеку № 8290 від 10.12.13 р. та опису вкладення в цінний лист від 10.12.13 р.

Клопотання судом задоволене, документи до матеріалів справи долучені.

Проаналізувавши подані позивачем заяви, суд розцінює їх, як зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення основної заборгованості до суми 7402,76 грн. та збільшення розміру позовних вимог в частині стягнення штрафу до суми 4348,44 грн..

Згідно ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Згідно п. 3.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.11 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (далі - Постанова № 18) під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення. При цьому питання щодо повернення зайво сплаченої суми судового збору у зв'язку із зменшенням позовних вимог вирішується господарським судом на загальних підставах і в порядку, визначеному законодавством. Якщо ж до заяви про збільшення розміру позовних вимог не додано доказів сплати суми судового збору у встановленому порядку та розмірі (з урахуванням такого збільшення), то відповідна заява повертається господарським судом на підставі пункту 4 частини першої статті 63 ГПК, а у разі якщо відповідні недоліки виявлено після прийняття господарським судом заяви про збільшення розміру позовних вимог, суд стягує несплачені в установленому порядку та розмірі суми судового збору за результатами розгляду справи на підставі статті 49 ГПК.

Враховуючи, що зменшення та збільшення розміру позовних вимог є правом позивача, передбаченим ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси, суд приймає вищевказані заяви позивача про зменшення та збільшення розміру позовних вимог і спір вирішується з їх урахуванням.

У зв'язку з поданням представником позивача 10.12.13 р. вищезазначених заяв про зменшення та збільшення розміру позовних вимог та прийняттям їх до розгляду судом, подані представником позивача 25.11.13 р. та 09.12.13 р. через канцелярію суду попередні письмові заяви про зменшення розміру позовних вимог (без вихідних реквізитів), в яких позивач просив стягнути з відповідача 7402,76 грн. основного боргу, 2942,77 грн. штрафу та 1720,50 грн. судових витрат, залишені судом без розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні 11.12.13 р. підтримав заявлені позовні вимоги з урахуванням заяв про збільшення розміру позовних вимог в частині штрафу та зменшення розміру позовних вимог в частині основної заборгованості.

Документи, витребувані ухвалами суду від 21.10.13 р. та 26.11.13 р., відповідачем суду не надані.

Згідно п. 3.9.2 Постанови № 18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З огляду на вищевикладене, оскільки явка відповідача в судове засідання обов'язковою не визнавалась, відповідач не скористався належним йому процесуальним правом приймати участь в судових засіданнях, відповідачем не надано суду відзиву на позовну заяву, будь-яких письмових пояснень та інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, беручи до уваги відсутність процесуальних заяв та клопотань відповідача на час розгляду справи, а також те, що представник позивача проти розгляду справи у відсутності відповідача або його уповноваженого представника не заперечував, суд, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, здійснював розгляд справи за відсутності відповідача або його уповноваженого представника, виключно за наявними у справі матеріалами.

При цьому, оскільки суд відкладав розгляд справи, надаючи учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд, враховуючи процесуальні строки розгляду спору, встановлені ст. 69 ГПК України, не знаходив підстав для відкладення розгляду справи.

Подане представником позивача письмове клопотання від 26.11.13 р. про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу судом задоволене. Засідання господарського суду по розгляду даної справи проведено без фіксації технічними засобами. Судовий процес відображено у протоколі судового засідання.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22, 60, 74 та ч. 5 ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача в судовому засіданні 11.12.13 р. повідомив суд, що права та обов'язки стороні зрозумілі.

Відводу судді представником позивача не заявлено.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, перевіривши наданими позивачем доказами та оглянувши в судовому засіданні їх оригінали, суд

В С Т А Н О В И В:

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

01 січня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" (Постачальник за договором, Позивач у справі) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (Покупець за договором, Відповідач у справі) укладений договір поставки № 1110 (далі - Договір).

Згідно п.1.1. Договору, Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця алкогольні напої (надалі - Товар), а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар в порядку, визначеному умовами цього Договору.

За умовами п. 3.1 Договору Постачання товару здійснюється силами та за рахунок Постачальника, на умовах DDP, відповідно до вимог Міжнародних правил тлумачення термінів "Інкотермс" (в редакції 2000 р.). Сторони можуть визначити інші умови постачання Товару, при узгодженні замовлення на Товар.

Відповідно до п.п. 3.2., 3.3. Договору Постачальник зобов'язаний поставити товар за адресою, яка зазначена в його замовленні, а також в засвідчених Покупцем копіях ліцензій як місце здійснення діяльності, або за адресою, яка зазначена в засвідчених Покупцем копіях довідок про внесення місць зберігання алкоголю до Єдиного державного реєстру. Постачальник поставляє товар Покупцю на підставі його замовлення. Покупець має право здійснити замовлення в усній формі або за допомогою факсимільного, електронного чи поштового зв'язку.

Відповідно до п.4.1. Договору найменування, кількість, асортимент товару визначається Покупцем у замовленні та зазначається Постачальником у видатковій накладній на Товар.

Згідно п.п.5.1.-5.3. Договору ціна на товар визначена у Прайс-листі Постачальника, який діє на момент здійснення Покупцем замовлення. Ціна на Товар зазначається Постачальником у видатковій накладній на Товар. Загальна сума Договору дорівнює загальній вартості товару, який Постачальник поставив Покупцю впродовж всього строку дії даного договору згідно видаткових накладних на Товар.

Відповідно до п.9.7. Договору даний Договір чинний (строк дії): протягом 2 років з дати укладення. У випадку, якщо жодна зі Сторін не заявила про свої наміри розірвати або змінити договір за один місяць до його закінчення, даний Договір вважається автоматично пролонгованим на той же термін на тих же умовах.

Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм § 3 глави 54 Цивільного кодексу України та § 1 глави 30 Господарського кодексу України.

Згідно ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст.662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

В силу приписів ст.663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього кодексу.

На виконання умов вищевказаного Договору, на підставі замовлень відповідача, здійснених в усній формі у відповідності до п.3.3 укладеного між сторонами Договору поставки № 1110 від 01.01.11 року, позивачем було здійснено поставку Покупцю товарів (алкогольних напоїв) на загальну суму 14494,80 грн., що підтверджується видатковими накладними: № 26178/25925 від 23.04.13 р., № 36023/35897 від 31.05.13 р., № 37409/37237 від 07.06.13 р., № 34547/34456 від 28.05.13 р., № 29767/29563 від 09.05.13 р., № 33472/33226 від 23.05.13 р., № 34595/34466 від 28.05.13 р., копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Відповідно до абз.3 п.13 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Мінфіну України № 99 від 16.05.1996 р., при централізовано-кільцевих перевезеннях цінностей підприємствам їх відпуск постачальниками може здійснюватись без довіреностей, якщо одержувач цінностей за підписом керівника і головного бухгалтера підприємства або інших осіб, які уповноважені підписувати довіреності, повідомив постачальника про зразок печатки (штампу), якою матеріально відповідальна особа, що буде приймати цінності, завіряє на супровідних документах (накладній, акті, ордері тощо) свій підпис про одержання цінностей.

Згідно п.3.6 Договору Покупець зобов'язаний до моменту першої поставки надати Постачальникові Повідомлення зі зразками підписів осіб, уповноважених приймати Товар і підписувати товаросупроводжувальні документи, та зразками печаток (штампів). Підпис особи, уповноваженої приймати Товар на супроводжувальних документах, зразок якого є у Повідомленні наданому Покупцем, вважається достатнім доказом того, що товар прийнятий уповноваженою особою Покупця, без необхідності завірення такого підпису печаткою (штампом). Наявність на товаросупроводжувальних документах печатки (штампу), зразки яких було попередньо надано Покупцем, є належним доказом того, що Товар прийнятий уповноваженою особою Покупця, навіть якщо зразок підпису особи, зазначений у Повідомленні, не збігається з тим, який наявний на товаросупроводжувальних документах. У випадку, якщо зразок підпису та (або) зразок печатки (штампу) на накладній не збігається зі зразками підписів та (або) печаток (штампів), наданих Покупцем Постачальнику у Повідомленні, проте такий підпис (печатка, штамп) наявний на накладних, що були оплачені Покупцем раніше, то вважається, що Товар прийнятий уповноваженою особою Покупця.

На виконання п.3.6 укладеного між сторонами Договору відповідачем було надано Повідомлення до Договору зі зразками підписів матеріально-відповідальних осіб, уповноважених на отримання товарно-матеріальних цінностей за Договором.

Згідно п.2.1 Договору якість Товару, його маркування і пакування, повинні відповідати технічним умовам (ТУ) заводу виробника та вимогам чинного законодавства України.

За умовами п.3.4. Договору при прийманні Товару Покупець в присутності представника Постачальника повинен перевірити: цілісність пакування, наявність марок акцизного збору; відповідність фактичної кількості товару кількості, зазначеній в накладних; термін зберігання. При встановленні невідповідності якості чи кількості товару інформації, яка зазначена у товаросупровідних документах, Покупець зобов'язаний у присутності представника Постачальника, скласти відповідний Акт згідно з вимогами чинного законодавства. Підпис уповноваженого представника Покупця в накладній на товар засвідчує, що товар прийнятий Покупцем від Постачальника за кількістю та якістю. Претензії Покупця щодо якості Товару після підписання ним накладної на Товар розглядаються та задовольняються Постачальником в окремому порядку, який визначається Постачальником в кожному випадку окремо.

Отримання Товару відповідачем підтверджується підписами уповноважених представників останнього на вищевказаних накладних, які відповідають зразкам підпису, узгодженим в Повідомленні до Договору.

Доказів пред'явлення відповідачем претензій щодо якості та кількості товару, а також термінів поставки від відповідача до суду не надходило.

Як вбачається із матеріалів справи, будь-які заперечення щодо повного та належного виконання ТОВ „Баядера Логістик" умов Договору з боку відповідача відсутні.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачем виконані зобов'язання по передачі Товару ФОП ОСОБА_1 на підставі укладеного між сторонами Договору, факт передачі позивачем Товару по Договору належним чином підтверджено матеріалами справи.

Згідно із ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами п.6.1. Договору розрахунки за товар здійснюються Покупцем протягом 14 календарних днів з дня отримання товару, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника або в іншому узгодженими сторонами порядку та формі, що не суперечить чинному законодавству України, або за домовленістю Сторін - шляхом попередньої оплати.

Згідно п.6.2. Договору датою оплати Покупцем вартості отриманого від постачальника Товару є дата зарахування цих грошових коштів на рахунок Постачальника.

Відповідач в обумовлений Договором строк розрахунок за отриманий товар здійснив частково, а саме, як вбачається з наявних в матеріалах справи копій фіскальних чеків: від 05.06.13 р. на суму 2000,00 грн., від 27.06.13 р. на суму 1606,48 грн., від 23.09.13 р. на суму 200,00 грн., від 30.09.13 р. на суму 159,96 грн., від 14.10.13 р. на суму 207,16 грн., від 14.10.13 р. на суму 292,84 грн., від 15.10.13 р. на суму 400,00 грн., від 21.10.13 р. на суму 400,00 грн., від 28.10.13 р. на суму 500,00 грн., від 06.11.13 р. на суму 500,00 грн., тобто всього сплачено 6266,44 грн. за поставлений товар.

При цьому, згідно письмових пояснень позивача, оплата відповідачем заборгованості в сумі 2000,00 грн. згідно фіскального чека від 05.06.13 р. з призначенням платежу за видатковою накладною № 24632 від 18.04.13 р. зарахована позивачем в рахунок оплати заборгованості за видатковою накладною № 92767/29563 від 09.05.13 р.

Крім того, відповідачем було частково повернуто товар на загальну суму 825,60 грн., що підтверджується наданими позивачем копією накладної від 09.07.13 р. на суму 825,60 грн. та накладною на повернення від покупця № 2524 від 09.07.13 р.

Тобто, залишок заборгованості відповідача за поставлений згідно Договору товар станом на 22.11.13 р. становив 7402,76 грн., що підтверджується також наявним в матеріалах справи актом звіряння взаєморозрахунків за період з 01.04.13 р. по 22.11.13 р.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.2 ст.193 ГКУ кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи та підтверджено позивачем, свої зобов'язання щодо сплати позивачу грошових коштів в сумі 7402,76 грн. у встановлений строк, всупереч вимогам цивільного та господарського законодавства, а також умовам Договору, відповідач не виконав, в результаті чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за наведеним Договором у зазначеному вище розмірі, яку позивач просить стягнути в позовній заяві та заявах про зменшення і збільшення розміру позовних вимог.

У відповідності до ст. 124, п.п. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 4-2,4-3 Господарського процесуального кодексу України, основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Обов'язок доказування, а отже і подання доказів відповідно до ст. 33 ГПК України покладено на сторони та інших учасників судового процесу. При цьому відповідачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності боргу, або ж фактів, що заперечують викладені позивачем позовні вимоги.

Доказів визнання недійсним чи розірвання Договору поставки № 1110 від 01.11.11 р. суду не надано.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Отже, оскільки матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язань за Договором поставки № 1110 від 01.11.11 р. у встановлений строк, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам та на момент прийняття рішення доказів погашення заборгованості відповідач суду не представив, як і доказів, що спростовують вищевикладені обставини, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 7402,76 грн. за вказаним Договором підлягає задоволенню.

Частина 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачає, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.217 Господарського кодексу України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин, згідно ч.1 ст. 218 Господарського кодексу України, є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Виходячи з положень ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.1 ст. 546, ст. 547 Цивільного кодексу виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч.1 ст.548 Цивільного кодексу).

У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пунктом 7.1 Договору передбачено, що у випадку порушення Покупцем строків оплати вартості одержаного від Постачальника Товару, Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день порушення строків оплати; у випадку порушення Покупцем строків оплати вартості одержаного від Постачальника товару більше ніж на 15 календарних днів, Покупець сплачує Постачальнику штраф в розмірі тридцять відсотків від суми боргу.

Враховуючи вищевикладене та у зв'язку з простроченням відповідачем виконання зобов'язання щодо сплати боргу за поставлений товар на загальну суму 14494,80 грн. у терміни, визначені умовами Договору, позивачем на підставі п. 7.1 Договору нараховано та пред'явлено до стягнення 30% штрафу в сумі 4348,44 грн. (14494,80 грн.*30%), які він просить стягнути з відповідача відповідно до наданого розрахунку.

Оскільки розмір штрафу, заявленого позивачем до стягнення відповідає вимогам зазначених норм законодавства та положенням Договору, а також є арифметично вірним, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 4348,44 грн. штрафу підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, виходячи з того, що позов доведений позивачем, обґрунтований матеріалами справи та відповідачем не спростований, суд доходить висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 11, 202, 525, 526, 530, 599, 610, 612, 626, 629, 655, 662, 663, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 217, 218, 265 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 33, 43, 49, 75, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" (84601, Донецька область, м. Горлівка, вул. Озерянівська, 2 (поштова адреса: 14026, Чернігівська область, Чернігівський район, с. Новий Білоус, вул. Квітнева, 17,) код ЄДРПОУ 35871504, р/р 26006300277029 в ПАТ „Надра", МФО 380764) 7402,76 грн. основного боргу, 4348,44 грн. штрафу та 1720,50 грн. витрат зі сплати судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складений та підписаний 16 грудня 2013 року.

Суддя А.М.Селівон