Рішення № 36145676, 19.12.2013, Господарський суд Чернігівської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000, м. Чернігів, пр. Миру,20,тел. 672-847

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

" 19 " грудня 2013 року Справа №927/1413/13

За ПОЗОВОМ: Приватного акціонерного товариства "Страхова Компанія "ІНГОССТРАХ"

49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 32

До ВІДПОВІДАЧА: Приватного акціонерного товариства "Українська інноваційна страхова компанія "Інвестсервіс"

14037 м. Чернігів, вул. Інструментальна, 4

Про стягнення 9637,23 грн.

Суддя Кушнір І.В.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від Позивача: не з'явився.

Від Відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ІНГОССТРАХ" заявлено позов до Приватного акціонерного товариства "Українська інноваційна страхова компанія "Інвестсервіс" про стягнення 9637,23 грн. у рахунок відшкодування витрат, пов'язаних зі сплатою страхового відшкодування.

Позовні вимоги обґрунтовані правом Позивача на відшкодування витрат в розмірі страхового відшкодування в сумі 9637,23 грн., виплаченого страхувальнику в результаті пошкодження застрахованого позивачем транспортного засобу іншим транспортним засобом, застрахованим відповідачем за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВЕ/2954190.

Позивач явки уповноваженого представника в судові засідання 14.11.2013, 28.11.2013 та 19.12.2013 не забезпечив.

На час початку судового засідання 14.11.2013 у суду були відсутні докази про належне повідомлення Позивача про дату, час та місце судового засідання.

Разом з тим, після закінчення судового засідання 14.11.2013 до суду надійшло рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, з якого вбачається, що ухвала про порушення провадження у справі від 01.11.2013 була отримана Позивачем 08.11.2013, тобто про дату, час та місце судового засідання Позивач був повідомлений належним чином.

До початку судового засідання 28.11.2013 від представника Позивача електронною поштою надійшла заява про перенесення судового засідання для можливості надання витребуваних судом документів. Одночасно у даній заяві письмово підтверджено, що в провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, не має справи між тими ж сторонами, про той же предмет та з тих же підстав, а також відсутнє рішення цих органів з такого спору.

Також у вищевказаній заяві повідомляється, що оригінали документів, копії яких додані до позовної заяви, а також інші документи, будуть надані у судовому засіданні.

Разом з тим, викладено прохання про розгляд справи без участі повноважного представника Позивача у разі його нез'явлення.

Ухвалою суду від 28.11.2013 розгляд справи було відкладено та призначено на 19.12.2013.

У судове засідання 19.12.2013 представник Позивача не з'явився.

Ухвала про відкладення розгляду справи від 28.11.2013 була отримана Позивачем 06.12.2013, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, наявним в матеріалах справи.

До початку судового засіданні від представника Позивача надійшла заява, до якої додані оригінал заяви про перенесення судового засідання, яка була надіслана електронною поштою до початку судового засідання 28.11.2013, копії Статут та наказу про призначення керівника Позивача. Також повідомлено, що довідка органів Державної казначейської служби про зарахування судового збору буде надана в судовому засіданні.

Крім того, у вищевказаній заяві повідомляється, що оригінали документів, копії яких додані до позовної заяви, надати немає можливості, так як вони знищені в зв'язку із закінченням терміну зберігання.

Разом з тим, викладено прохання про розгляд справи без участі повноважного представника Позивача у разі його нез'явлення.

Відповідач письмового відзиву на позов не надав, явки представника в судові засідання 14.11.2013, 28.11.2013 та 19.12.2013 не забезпечив.

Ухвали про порушення провадження у справі від 01.11.2013, відкладення розгляду справи від 14.11.2013 та від 28.11.2013, направлені Відповідачу за адресою: 14037, м.Чернігів, вул. Інструментальна, 4, повернулися до суду без вручення адресату з поштовими відмітками "за незнаходженням адресата", "за зазначеною адресою не проживає", "за незнаходженням адресата" відповідно.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що наданий на вимогу суду Реєстраційною службою Чернігівського міського управління юстиції, станом на 19.11.2013 місцезнаходження юридичної особи - Приватного акціонерного товариства "Українська інноваційна страхова компанія "Інвестсервіс" - 14037, м. Чернігів, вул. Інструментальна, 4.

Відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Згідно п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження по справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи, що ухвали про порушення провадження у справі від 01.11.2013, відкладення розгляду справи від 14.11.2013 та від 28.11.2013, були направлені Відповідачу по справі за вказаною у витязі адресою, суд вважає, що не перебування Відповідача за місцем його державної реєстрації чи небажання отримати поштову кореспонденцію та, як наслідок, неможливість направлення в засідання свого представника і ненадання відзиву, не перешкоджають розгляду справи по суті.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, суд,

В С Т А Н О В И В:

Як вбачається з витягу з протоколу №1/2011 загальних зборів Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "ІНГОССТРАХ" від 27.04.2011р. загальними зборами акціонерів прийнято рішення, відповідно до якого змінено найменування з Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "ІНГОССТРАХ" на Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ІНГОССТРАХ".

19.07.2006 року між ОСОБА_1 (Страхувальник) та Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ІНГОССТРАХ" (Страховик) був укладений договір страхування наземного транспорту №IFDWAN00015187 (далі - Договір) згідно п.5.1. якого об'єктом страхування за цим договором є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом DAEWOO Matiz, 2006 року випуску, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1.

Відповідно до п.4.2. Договору Страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку здійснити страхове відшкодування Страхувальнику або Вигодонабувачеві, а Страхувальник зобов'язується своєчасно оплачувати страхові платежі та виконувати інші умови правил страхування.

09.10.2010 на 8 км + 950м дороги Стрий-Івано-Франківськ сталася дорожньо-транспортна пригода (далі-ДТП) за участю застрахованого транспортного засобу DAEWOO Matiz, 2006 року випуску, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1. що належить ОСОБА_1 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3) під керуванням ОСОБА_3 та транспортного засобу Мерседес-Бенц Віто, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, що належить ОСОБА_5 під його керуванням, внаслідок якої застрахований автомобіль отримав механічні пошкодження.

Згідно довідки ЦБДР та АС МВС України №8709763 про обставини дорожньо-транспортної пригоди ДТП сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_5 п.2.9 Б Правил дорожнього руху України.

Постановою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 09.11.2010 у справі №3-3351/10 ОСОБА_5 за скоєну дорожньо-транспортну пригоду визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України.

11.10.2010 ОСОБА_1 звернулася до Позивача із заявою про виплату страхового відшкодування.

Згідно звіту про оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу №148/10/10, складеного 05.11.2010 (дата оцінки 03.11.2010), вартість матеріального збитку, заподіяного власнику КТЗ DAEWOO Matiz, реєстраційний номер НОМЕР_1, без урахування ВТВ становить 10551,93 грн.

10.11.2010 Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ІНГОССТРАХ" складено страховий акт №И-7475, відповідно до якого сума страхового відшкодування складає 10147,23 грн.

Позивач, на виконання умов договору страхування відповідно до вищевказаних документів виплатив страхове відшкодування у розмірі 10147,23 грн., що підтверджується платіжним дорученням №2931 від 17.11.2010, меморіальним ордером №ВО118В2646 від 18.11.2010.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_5 була застрахована у Приватному акціонерному товаристві "Українська інноваційна страхова компанія "Інвестсервіс" згідно Полісу №ВЕ/2954190 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Строк дії даного Полісу з 15.05.2010 по 14.05.2011 включно.

На підставі викладеного, з урахуванням зменшення суми страхового відшкодування 10147,23 грн. на суму франшизи 510,00 грн., встановленої згідно Полісу №ВЕ/2954190, Позивач просить стягнути з Відповідача 9637,23 грн. у рахунок відшкодування витрат, пов'язаних зі сплатою страхового відшкодування.

Згідно зі ст.979 Цивільного кодексу України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Згідно зі ст.3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Як визначено ст.6 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.1166 Цивільного кодексу України:

„1. Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

2. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини."

Згідно ч.ч.1.2 ст. 1187 Цивільного кодексу України:

„1. Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

2. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку."

Згідно ч.1 ст. 1188 Цивільного кодексу України:

"Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме:

1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою;

2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується;

3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення."

Відповідно до п.10 ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України:

"Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом."

Згідно ч.ч.1-3 ст.22 Цивільного кодексу України:

"1. Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

2. Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

3. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі."

Згідно ст.1192 Цивільного кодексу України:

„З урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі."

Як встановлено ст. 993 Цивільного кодексу України та ст.27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.

Відповідно до ч.1. ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно ст. 29 даного Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до п. 12.1 статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002р. № 15-рп/2002 обов'язкове досудове врегулювання спорів, яке виключає можливість прийняття позовної заяви до розгляду і здійснення за нею правосуддя, порушує право особи на судовий захист. Можливість використання суб'єктами правовідносин досудового врегулювання спорів може бути додатковим засобом правового захисту, який держава надає учасникам певних правовідносин, що не суперечить принципу здійснення правосуддя виключно судом. Виходячи з необхідності підвищення рівня правового захисту держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач доказів сплати, як і доказів, які б спростовували викладені обставини, покладені в обґрунтування позову, не надав.

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій Відповідача, відповідно до ч.2 ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається в повному обсязі на Відповідача.

Керуючись ст.ст.22,33,49,75,82-85,116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська інноваційна страхова компанія "Інвестсервіс" (14037, м. Чернігів, вул. Інструментальна, 4, ідентифікаційний код 23498273) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ІНГОССТРАХ" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 32, ідентифікаційний код 33248430) 9637 грн. 23 коп. у рахунок відшкодування витрат, пов'язаних зі сплатою страхового відшкодування, та 1720 грн. 50 коп. на відшкодування судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.В. Кушнір