Постанова № 3614413, 03.07.2008, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

03.07.2008                                         10 год. 40 хв.           № 4/174

За позовомВАТ „Завод „Маяк”

До Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва

ПроСкасування податкового повідомлення –рішення № 0000042309/1 від 19.02.08

Суддя Вовк П.В.

Секретар судового засідання Яремій Г.В.

Представники:

Від позивача Богатиренко Ю.Ю.

Від відповідачаКоваленко І.В.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 03.07.08 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом про скасування податкового повідомлення –рішення від 19.02.08 № 0000042309/1, виданого Державною податковою інспекцією в Оболонському районі м. Києва про податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 151193, 00 грн. (81813, 00 грн. основного платежу, 69380, 00 грн. застосування штрафних (фінансових) санкцій), податкового повідомлення – рішення від 19.02.08 № 0000032309/1, виданого Державною податковою інспекцією в Оболонському районі м. Києва про податок на додану вартість у розмірі 11550, 00 грн. (7700, 00 грн. основного платежу, 3850, 00 грн. застосування штрафних (фінансових) санкцій).

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.04.08 відкрито провадження в адміністративній справі № 4/174.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.05.08 в адміністративній справі № 4/174 провадження в частині вимог щодо скасування податкового повідомлення –рішення від 19.02.08 № 0000032309/1, виданого Державною податковою інспекцією в Оболонському районі м. Києва про податок на додану вартість у розмірі 11550, 00 грн. (7700, 00 грн. основного платежу, 3850, 00 грн. застосування штрафних (фінансових) санкцій) закрито.

03.07.08 у судовому засіданні представник Позивача позов підтримав та просить суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Державна податкова інспекція в Оболонському районі м. Києва за результатами планової документальної перевірки щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, проведеної на ВАТ „Завод „Маяк” за період з 01.07.04 по 30.06.07 склала відповідний акт проведеної перевірки № 6/23-9-14307423 від 14.01.08, на підставі якого направила на підприємство податкове повідомлення –рішення від 19.02.08 № 0000042309/1, яке за своїм змістом не відповідає чинному законодавству України. ВАТ „Завод „Маяк” не включив до складу валового доходу суму кредиторської заборгованості, у зв’язку з тим, що строк позовної давності за цією заборгованістю не закінчився. Відсутнє завищення валових витрат на 24799, 00 грн. –гарантійний ремонт товарів, оскільки ВАТ „Завод „Маяк” відповідно до п.п. 5.4.3 п. 5.4. ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” та вимог наказу № 203, затвердженого наказом ДПА України від 27.06.97 р. здійснює окремий облік бракованих товарів, повернутих покупцями. Відсутнє завищення валових витрат на 35483, 00 грн., оскільки відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2. ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених протягом звітного періоду, у тому числі і витрати на виправлення технічно неминучого браку в межах встановлених норм, а на підставі того п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону „Про оподаткування прибутку підприємств” витрати на виготовлення технічно неминучого браку понад встановлені норми можна включати до валових витрат. Щодо заниження суми авансових внесків, то податковим органом не враховано особливості сплати частини прибутку до держбюджету, що полягає в наступному. Зобов’язання зі сплати авансового внеску виникло в зв’язку із виплатою підприємством дивідендів на корпоративні права, що належать державі, згідно рішення ФДМ України. Виплата дивідендів здійснена 18.07.06 р. в сумі 52605, 00 грн. На зазначену дату обліковується переплата з податку на прибуток. З урахуванням строків, визначених статтею 15 ЗУ „Про погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.00 р. підприємство мало права на повернення надмірно сплачених коштів. В зв’язку з цим, сплата авансового внеску в сумі 13151 грн. одночасно із виплатою дивідендів на державні корпоративні права окремим платежем здійснюватися не повинна.

Відповідач проти позову заперечив та просив суд відмовити в задоволені позову, виходячи з того, що ВАТ „Завод „Маяк” при здійсненні господарської діяльності порушив вимоги п.п. 4.1.6 п. 4.1. ст. 4, п.п. 5.2.1 п. 5.2. ст. 5, п.п. 5.4.3 п. 5.4 ст. 5, п.п. 7.8.2 п. 7.8. ст. 7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств". При цьому зазначив наступне. За даними бухгалтерського обліку станом на 30.06.07 р. за кредитом рахунка 505 „Інші довгострокові позики” обліковується заборгованість з Головним управлінням промислової політики в сумі 128500, 00 грн., термін позовної давності якої минув, а за таких умов ця заборгованість зобов’язана була бути включена позивачем до складу валового доходу. Аналогічне порушення встановив щодо заборгованості на суму 11507, 00 грн. Щодо завищення валових витрат на 24799, 00 грн. на гарантійний ремонт товарів, то результатами перевірки встановлено, і це знайшло своє відображення в акті перевірки, що належного ведення обліку таких товарів не велося. Щодо валових витрат у сумі 35483, 00 грн., то таки запаси втратили цінність та не можуть бути використані в господарській діяльності підприємства. Відходи –будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворюються у процесі людської життєдіяльності і не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення, власник повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення. Оскільки таке майно знаходиться на підприємстві та обліковується в дебеті рахунку 24 „Брак у виробництві”, кредиту рахунків 20 „Виробничі запаси” і т. інш., а відповідно п. 5.9. ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” визначені витрати не відкориговані, то в порушення вимог п.п. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” ВАТ „Завод „Маяк” задекларував витрати в сумі 35483, 00 грн., не пов’язані з веденням господарської діяльності підприємства.

Дослідивши матеріали справи, суд –

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, відкрите акціонерне товариство „Завод ”Маяк” (Позивач) зареєстровано 12.05.1996 року Оболонською районною у м. Києві державною адміністрацією, Ідентифікаційний код № 14307423. Згідно даного свідоцтва Позивач знаходиться за адресою: м. Київ, Московський проспект, 8.

За період з 01.07.04 р. по 30.06.07 р. Відповідачем з 29.10.07 по 23.11.07 проведено планову документальну перевірку Позивача щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів.

За результатами проведеної перевірки складено акт № 6/23-9-14307423 від 14.01.08 р (надалі - Акт перевірки).

Згідно акту перевірки ДПІ було встановлено порушення вимог вимоги п.п. 4.1.6 п. 4.1. ст. 4, п.п. 5.2.1 п. 5.2. ст. 5, п.п. 5.4.3 п. 5.4. ст. 5, п.п. 7.8.2 п. 7.8. ст. 7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”.

Відповідно до висновків вищезазначеного акту Позивачем занижено суму податку на прибуток за період з 01.07.04 р. по 30.06.07 р. на 86156, 00 грн., завищено нараховану суму податку на прибуток за період з 01.07.04 р. по 30.06.07 р. на 28467, 00 грн., занижено авансові внески, нараховані на суму дивідендів та прирівняних до них платежів за період з 01.07.04 р. по 30.06.07 р. на 31544, 00 грн., завищено авансові внески, нараховані на суму дивідендів та прирівняних до них платежів за період з 01.07.04 р. по 30.06.07 р. на 7420, 00 грн., занижено суму податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету на 7700, 00 грн., занижено суму податку з доходу фізичних осіб на 1005, 08 грн.

25.01.08 р. на підставі Акту перевірки Відповідачем на адресу Позивача направлено податкове повідомлення –рішення № 0000042309/0/.

Не погоджуючись з вимогами цього рішення Позивач 04.02.08 р. на адресу ДПІ направив первинну скаргу про скасування податкове повідомлення –рішення № 0000042309/0/ у повному обсязі.

22.02.08 р. Позивачем було отримане рішення про відмову у задоволенні первинної скарги та нове податкове повідомлення –рішення від 19.02.08 № 0000042309/1, видане Державною податковою інспекцією в Оболонському районі м. Києва про податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 151193, 00 грн. (81813, 00 грн. основного платежу, 69380, 00 грн. застосування штрафних (фінансових) санкцій).

Не погоджуючись з правомірністю прийняття вищезазначеного рішення –повідомлення, ВАТ „Завод „Маяк” за захистом своїх порушених прав звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Щодо невключення ВАТ „Завод „Маяк” до складу валового доходу суми кредиторської заборгованості у розмірі 128500, 00 грн. у зв’язку з тим, що Відповідач вважає строк позовної давності за цією заборгованістю таким, що сплинув.

Як вбачається з Акту перевірки за даними бухгалтерського обліку станом на 30.06.07 р. на ВАТ „Завод „Маяк” за кредитом рахунка 505 „Інші довгострокові позики” обліковується заборгованість з Головним управлінням промислової політики у сумі 128500, 00 грн. Вказана заборгованість виникла по виконанню умов Договорів фінансової допомоги № 18 від 01.11.00 р. та 18/1 від 25.11.00, додаткових угод щодо продовження строку дії договорів до 01.07.02 р.

Судом з наданих документів (договорів, додаткових угод, листів, претензій) вбачається, що строк виконання договорів був встановлений 01.07.02. Таким чином, перебіг позовної давності по заборгованості почався відповідно з 02.07.02.

Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов’язанням з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно до ст. 264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов’язку.

Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

З відповіді ВАТ „Завод „Маяк” на претензію Головного управління промислової науково –технічної та інноваційної політики КМДА, датованою 23.08.04 (Відповідачем не доведено посилань на те, що претензії не було) встановлено, що позивачем по справі борг визнаний.

За таких умов станом на момент проведення планової документальної перевірки ВАТ „Завод „Маяк” строк позовної давності ще не сплинув.

За таких умов на підставі вимог Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” невключення ВАТ „Завод „Маяк” до складу валового доходу суми кредиторської заборгованості у розмірі 128500, 00 грн. є правомірним, а податкове повідомлення –рішення від 19.02.08 № 0000042309/1, видане Державною податковою інспекцією в Оболонському районі м. Києва в цій частині є протиправним.

Щодо невключення ВАТ „Завод „Маяк” до складу валового доходу суми кредиторської заборгованості у розмірі 11507, 00 грн. у зв’язку з тим, що Відповідач вважає строк позовної давності за цією заборгованістю таким, що сплинув.

Як вбачається з Акту перевірки за даними бухгалтерського обліку станом на 01.07.04 та на 30.06.07 р. на ВАТ „Завод „Маяк” за кредитом рахунка 631 обліковується заборгованість з ЗАТ «Сонлюкс»у сумі 4207, 00 грн., з ПП «Омельченко»у сумі 7300, 00 грн.

Договори та первинні документи щодо причин виникнення вказаної заборгованості не були надані Відповідачу. Також ці документи не були надані на вимогу суду. Заборгованість обліковується три роки. Відповідно до п.п. 1.22.1 п.1.22 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»сума заборгованості платника податку перед іншою особою, що залишається нестягнутою після закінчення позовної давності є безповоротною фінансовою допомогою, яка на підставі п.п. 4.1.6 включається до складу валового доходу. За таких обставин у суду не має підстав вважати висновки Відповідача протиправними, який встановив закінчення трирічного строку перебігу позовної давності та правомірно донарахував податок та штрафні санкції.

Щодо завищення валових витрат на 24799, 00 грн. на гарантійний ремонт товарів.

Судом встановлено, що такого порушення як відсутність належного обліку, про що зазначено в Акті перевірки (і є підставою для донарахування податку), Відповідачем не допущено. На підприємстві ведеться належний облік у вигляді книги, копія якої долучена до матеріалів справи. Відповідачем не надано суду пояснень щодо причин того, чому в акті зазначено, що така книга відсутня.

Щодо завищення валових витрат у сумі 35483, 00 грн., не пов’язаних з веденням господарської діяльності.

Як вбачається з листа ДПА України від 03.10.07 р. № 4819/г/15-0214 відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” до складу валових витрат включаються суми будь –яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду, у зв’язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці. Витрати на виправлення технічно неминучого браку в межах встановлених норм включаються до складу валових витрат на підставі п.п. 5.2.1 цього Закону. Як встановлено судом Позивачем використовуються відповідні норми (наказ від 03.06.04 № 54). Того, що підприємство вийшло у своїй господарській діяльності поза межі цих норм, або використовує не належні норми браку Відповідачем не зазначено, та як наслідок не доведено.

До того ж, на підставі п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” витрати на виготовлення технічно неминучого браку понад встановлені норми можна включати до валових витрат, враховуючи, що після виправлення цей виріб можна продати, і вважати витраченими на цілі, пов’язані з господарською діяльністю відповідно до підпункту 1.32 ст. 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”. Того факту, чи можна вироби, які є браком у процесі виробництва і які віднесені до валових витрат підприємством, виправити і продати Відповідачем не встановлювалося.

За таких умов і в цій частині повідомлення –рішення від 19.02.08 № 0000042309/1, виданого Державною податковою інспекцією в Оболонському районі м. Києва про податок на прибуток приватних підприємств підлягає скасуванню.

Щодо несплати авансових внесків, нарахованих на суму дивідендів та прирівняних до них платежів.

Судом встановлено, що Позивачем були виплачені дивіденди на державні корпоративні права 18.07.06, однак податок на прибуток у розмірі 13151, 00 грн. не було нараховано і сплачено, 17.01.07, однак податок на прибуток у розмірі 18393, 00 грн. не було нараховано. Нормативно обґрунтованих причин щодо таких дій Позивач не навів. У той же час Відповідач на обґрунтування своїх дій послався на п.п. 7.8.2 п. 7.8 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»

За таких обставин, проаналізувавши законодавство суд прийшов до висновку про правомірність висновку Відповідача щодо порушень, встановлених в Акті перевірки у цій частині.

За умов часткового скасування податкового повідомлення –рішення від 19.02.08. № 0000042309/1, виданого Державною податковою інспекцією в Оболонському районі м. Києва, підлягає корегуванню і розмір штрафних санкцій, що застосовується до підприємства, що допустило порушення протягом звітного періоду.

Крім того, згідно ст. 250 ГК адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Враховуючи дану норму оскаржуване рішення підлягає скасування також в частині накладення штрафних санкцій за період більше ніж рік з дня вчинення.

Розрахунок суду, складений судом з урахуванням викладеного та на підставі розрахунку Відповідача, наданого у судовому засіданні за підписом представника Обухової Н.М.: оскаржуване рішення є протиправним і підлягає скасуванню в частині –за порушення, які встановлено ДПІ, але не підтверджено у суді по простроченій заборгованості, по гарантійному ремонту, по браку: основний платіж 36011 + 3770 + 9470 + 748 = 41476 грн., штрафні санкції 16062,5 + 1944 + 209,5 + 359 +497 + 821 + 473 + 374 + 5225 (порушення ст. 250 ГК) = 25965 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими, а позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 158-163 КАС України, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення № 0000042309/1 від 19.02.08 в частині визначення суми податкового зобов’язання по податку на прибуток за основним платежем у розмірі 41476, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 25965, 00 грн.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Присудити 3 грн. 40 коп. судових витрат на користь ВАТ „Завод „Маяк” з Державного бюджету України.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                     ____ П.В. Вовк