Постанова № 36142715, 18.12.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/4330/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В. П.

Суддя-доповідач: Старова Н.Е.

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 грудня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді суддів: при секретарі: Старової Н. Е. Файдюка В. В., Чаку Є. В. Приходько К. М.розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва по справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до Державної податкової інспекції в Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся фізична особа - підприємець ОСОБА_5 з позовом до Державної податкової інспекції в Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000831701 та № 0000821701 від 07.03.2013 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 квітня 2013 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Позивач, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову та прийняти нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити повністю.

Представник позивача підтримав апеляційну скаргу.

Представник відповідача до судового засідання не з'явився, що не заперечує розгляду справи за його відсутність.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового процесу, які з`явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Як встановлено судом першої інстанції, ДПІ в Деснянському районі м. Києва, на підставі п. п. 78.1.1 статті 78, статті 79 Податкового кодексу України, відповідно до наказу ДПІ у Деснянському районі м. Києва ДПС № 189 від 02.02.2013 року проведена документальна позапланова невиїзна перевірка з питань фінансово-господарських взаємовідносин між ФОП ОСОБА_5 та ТОВ «ГМФ» (код ЄДРПОУ 34486030) у червні-липні 2011 р.

За результатами перевірки складено акт документальної позапланової невиїзної перевірки № 351/17-10/НОМЕР_3 від 25.02.2013 року (далі акт перевірки), висновками якого встановлені порушення позивачем: п. 177.2 статті 177 Податкового кодексу України, внаслідок чого, занижено чистий дохід у 2011 році на загальну суму 217 584,98 грн. та не перераховано податку з доходів фізичних осіб в сумі 35 015,56 грн.; п. 198.6 ст. 198 п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого, занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 43 517,30 грн., в т. ч., по періодах: червень 2011 року в сумі 23622,44 грн., липень 2011 року в сумі 19 894,86 грн.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, ДПІ в Деснянському районі м. Києва винесено податкове повідомлення-рішення № 0000831701 від 07.03.2013 року, яким позивачу нараховано грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 35015,56 грн. та штрафні санкції у розмірі 4 377,94 грн; податкове повідомлення-рішення № 0000821701 від 07.03.2013 р., яким встановлено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 43 517,30 грн. та нараховано штрафні санкції в розмірі 4 974,71 грн.

Не погоджуючись із висновками відповідача щодо фіктивності договору купівлі-продажу, укладеного між позивачем та контрагентом ТОВ «ГМФ», а також прийнятими відповідачем податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення невірно застосував норми матеріального та процесуального права, що мають значення для вирішення справи та дійшов невірного висновку, з яким суд апеляційної інстанції не погоджується, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, 01.06.2011 року між ФОП ОСОБА_5 та ТОВ «ГМФ» укладено договір купівлі-продажу № 01/06-11 (том 1, а. с. 34-35), у відповідності до якого, продавець товару (ТОВ «ГМФ») зобов'язується передати покупцю (ФОП ОСОБА_5) у власність запчастини, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити Товар.

Колегія суддів ретельно дослідила надані позивачем документи бухгалтерського та податкового обліку на підтвердження належного виконання зазначеного договору та правомірного віднесення позивачем до податкового кредиту сум по взаємовідносинах з ТОВ «ГМФ», зокрема, податкові накладні, видаткові накладні, платіжні доручення (том 1, а. с. 37-102), копії доверенностей та дійшла висновку, що господарські операції належним чином відображено у бухгалтерському і податковому обліку та у податковій звітності позивача; надані судам обох інстанцій докази цілком підтверджують реальність здійснення господарських операцій між ним та контрагентом, тому податковий кредит сформований правомірно.

На підтвердження подальшої реалізації придбаного товару іншим контрагентам позивачем надані документи бухгалтерського та податкового обліку, копії довіреностей на отримання цінностей (том 1, а. с. 219, том 2-3).

На момент укладання договору купівлі-продажу та здійснення господарських операцій, позивач та ТОВ «ГМФ» були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники ПДВ, установчі документи яких не були визнані в судовому порядку недійсними та, щодо яких, був відсутній вирок суду щодо можливих зловживань з боку їх посадових осіб.

Крім того, відповідач не наділений повноваженнями щодо визнання правочинів нікчемними (недійсними) в акті перевірки із застосуванням відповідних наслідків їх нікчемності (недійсності), без відповідного рішення суду про визнання таких правочинів недійсними (ст. 20 ПК України, постанова Вищого адміністративного суду України у справі № К/9991/50772/12 від 14 листопада 2012 року).

Оскільки, нікчемність правочинів між позивачем та його контрагентом, у відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, відповідачем не доведена, зокрема, вироком суду стосовно ФОП ОСОБА_5, ТОВ «ГМФ», який би підтверджував нікчемність укладеного між ними правочину, та спростовується копіями первинних документів, наявних в матеріалах справи, що підтверджують правомірність формування податкового кредиту позивачем, колегія суддів вважає, що відповідачем всупереч норм чинного законодавства прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000831701 та № 0000821701 від 07.03.2013 року, які є протиправними та підлягають скасуванню.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення, невірно застосував норми матеріального та процесуального права, що мають значення для вирішення справи та дійшов висновку, з яким суд апеляційної інстанції не погоджується.

Доводи апеляційної скарги, спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у постанові від 15 квітня 2013 року, та є підставою для її скасування.

За таких обставин, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, апеляційну скаргу слід задовольнити, а постанову суду першої інстанції - скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Керуючись статтями 186, 195, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 задовольнити, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 квітня 2013 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000831701 від 07.03.2013 року, № 0000821701 від 07.03.2013 року.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Старова Н.Е.

Судді: Файдюк В.В.

Чаку Є.В.