Ухвала суду № 36142671, 07.11.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-2497/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Брагіна О.Є. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.

Суддів: Бєлової Л.В.

Міщука М.С.

За участю секретаря: Добрянського М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційними скаргами Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби та Комунального підприємства теплових мереж "Яготинтепломережа" на постанову Київського окружного адміністративного суду від 23 червня 2012 року у справі за адміністративним позовом Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби до Комунального підприємства теплових мереж "Яготинтепломережа" про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач - Яготинська міжрайонна державна податкова інспекція Київської області Державної податкової служби звернувся до суду з позовом до Комунального підприємства теплових мереж "Яготинтепломережа" про стягнення з відповідача, з урахуванням уточнених позовних вимог, податкового боргу у розмірі 2 244 364,77 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 23 червня 2012 року адміністративний позов задоволено частково.

Стягнуто на користь Державного бюджету податкову заборгованість у розмірі 2 211 818,08 грн.

Не погодившись з постановою суду, позивач - Яготинська міжрайонна державна податкова інспекція Київської області Державної податкової служби звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині відмови в позові та прийняте нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Також, відповідач - Комунальне підприємство теплових мереж "Яготинтепломережа" звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити частково в сумі 1 856 951,08 грн.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи, 29 березня 2011 року Яготинською міжрайонною державною податковою інспекцією Київської області Державної податкової служби проведено планову документальну перевірку Комунального підприємства теплових мереж "Яготинтепломережа" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства та ліцензій, якою встановлено порушення відповідачем п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.п. 7.2.6 п. 7.2 та п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

За результатами перевірки позивачем складено Акт від 29 березня 2011 року № 342/2300/24223294.

12 квітня 2011 року на підставі встановлених перевіркою порушень, Яготинською міжрайонною державною податковою інспекцією Київської області Державної податкової служби прийнято податкові повідомлення рішення: № 0000092300 на загальну суму 53104,00 грн. грн. та податкове повідомлення-рішення № 0000102300 в сумі 9431,00 грн.

Також, судом встановлено, що за відповідачем обліковується заборгованість зі сплати податку на додану вартість по узгодженому податковому зобов'язанню, згідно поданих декларацій протягом 2009-2012 р.р. на загальну суму 1 823 771,00 грн.

За наслідками порушення Комунальним підприємством теплових мереж "Яготинтепломережа" строків сплати податкових зобов'язань, йому було нараховано штрафні санкції (фінансові) санкції в сумі 90458,30 грн. та пеню в сумі 320854,47 грн.

У зв'язку з наявністю у відповідача заборгованості на загальну суму 2 244 364,77 грн., позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 7.7.1. Закону України «Про податок на додану вартість», сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 4.1.статті 4, підпункту 5.3.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації і зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 вищевказаного Закону, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Платник податків, враховуючи вимоги підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 вищенаведеного Закону визначено, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно підпункту 16.1.1. пункту 16.1 стаття 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається: при самостійному нарахуванні суми податкового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного цим Законом; при нарахуванні суми податкового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні згідно з нормами цього Закону.

Підпунктом 7.1.1 пункту 7.1 статті 7 вищенаведеного Закону, джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.

Відповідно до п. 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Правління Національного банку від 21 січня 2004 року №22, зареєстрованою в Мін'юсті України 29 березня 2004 року №377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученням власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно із пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит «призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу.

З урахуванням наведеного, право визначати призначення платежу, відповідно до чинного законодавства, яке діяло на момент існування спірних правовідносин, належало виключно платнику.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті16 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначенням у ньому призначення платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.

Податковим кодексом України, який набрав чинності що з 01 січня 2011 року, на відміну від попереднього Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», встановлено повноваження податкового органу щодо зміни призначення платежу, яке закріплене в пункті 87.9 статті 87 Податкового кодексу України. Вказана стаття передбачає, що у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу, забороняється.

Як вбачається з матеріалів справи, комунальним підприємством теплових мереж «Яготинтепломережа» в період 2009-2010 років здійснено перерахування грошових коштів у якості виконання своїх податкових зобов'язань платіжними дорученнями: №298, №362, №424, №426, №488, №491, №549, №556, №561, №626, №686, №784, №866, №239, №288, №350, №410, №467, №534, №597, №648.

Судом встановлено, що суму грошових коштів, перерахованих 29 жовтня 2009 року платіжним дорученням №597, у якості погашення узгоджених податкових зобов'язань за вересень 2010 року, позивач спрямував на погашення заборгованості узгоджених податкових зобов'язань за деклараціями №8066 від 20 липня 2007 року та №9536 від 20 серпня 2007 року; 30 листопада 2009 року, сплачені відповідачем узгоджені податкові зобов'язання платіжним дорученням №784 відповідач зарахував в якості погашення податкових зобов'язань за деклараціями №8066 від 20 липня 2007 року та №9536 від 20 серпня 2007 р.; 30 грудня 2009 року сума по платіжному дорученню №866 зарахована в погашення узгодженого зобов'язання за декларацією №9536 від 20 серпня 2007 року; 28 січня 2010 року сплачена платіжним дорученням сума податкового зобов'язання за грудень 2009 року, зарахована в погашення зобов'язання за декларацією №9536 від 20 серпня 2007 р.; 26 лютого 2010 року, сума за платіжним дорученням №107 - сплата податкових платежів за листопад 2009 року, зарахована в погашення податкових зобов'язань за декларацією №39536 від 20 серпня 2007 року та №10237 від 19 вересня 2007 року; 26 березня 2010 року сума за платіжним дорученням №177 - узгоджене зобов'язання за лютий 2010 року, зарахована в погашення за деклараціями №10237 від 19 вересня 2007 р. та №12398 від 22 жовтня 2007 року; 16 квітня 2010 року, сума за платіжним дорученням №223 спрямована на погашення узгодженого зобов'язання за березень 2010 року зарахована в погашення зобов'язань за декларацією №12398 від 22 жовтня 2007 року та №13931 від 20 листопада 2007 року; 22 квітня 2010 року сума за платіжним дорученням №236 - податкове зобов'язання за березень 2010 року, зараховано в погашення податкового зобов'язання за декларацією №13391 від 22 жовтня 2007 року; 23 квітня 2010 року сума за платіжним дорученням - узгоджене зобов'язання за квітень 2010 року, спрямовано на погашення боргу по декларації №13391 від 22 жовтня 2007 року; 31 серпня 2010 року, перераховані кошти спрямовані на погашення заборгованості за декларацією №16883 від 21 січня 2008 року.

Так, контролюючим органом за період 2009-2010 років за несплату відповідачем узгодженого податкового зобов'язання протягом граничних строків було нараховано пеню за 2009 рік - 30414,91 грн., за 2010 р. - 49449,19 грн. (всього у сумі 79864,10 грн.) та застосовано штрафні (фінансові) санкції за 2009 р.-16219,94 грн.; 2010 р. - 40709,65 грн. (всього у сумі 57929,59 грн.).

Також, судом встановлено, що позивачем у строки, передбачені підпунктом 4.14 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» до Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби були подані податкові декларації з податку на додану вартість за 2009-2010 р.р.

Як вбачається з матеріалів справи, оплата за призначенням платежу - податок на додану вартість за квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2009 року, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень 2010 року.

В доданих до матеріалів справи платіжних дорученнях, а саме: в реквізитах, відповідачем викладено повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснено перерахування грошових коштів.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач своєчасно сплатив суму податку на додану вартість, що підтверджується копіями платіжних доручень.

Судом встановлено, що кошти сплачені відповідачем у розмірі 187253 грн. як податок на додану вартість за відповідні періоди, перераховані Яготинською МДПІ Київської області на підставі пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» в рахунок погашення податкового боргу у порядку календарної черговості його виникнення без повідомлення та згоди відповідача.

Отже, відповідач, самостійно визначивши та перерахувавши суми податку на додану вартість за 2009-2010 роки виконав своє зобов'язання зі сплати цього податку за визначеними ним періодами, що виключає застосування до нього штрафних фінансових санкцій за ці періоди та нарахування пені, як це передбачено підпунктами 16.1.1.пункту 16.1 стаття 16 та 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України № 2181-III, а відтак у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбачених пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковий орган не був наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, встановленого платником податків.

Таким чином, самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податків сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані у призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів, було неправомірним.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що дії позивача щодо нарахування Комунальному підприємству теплових мереж «Яготинтепломережа» пені за 2009-2010 роки у розмірі 79864,10 грн. та застосування за цей же період штрафних (фінансових) санкцій у сумі 57 929,59 грн. є неправомірними.

Відтак, суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби в частині стягнення з відповідача 32 5046,69 грн., яка складається із сум податку на додану вартість, перерахованих відповідачем за 2009-2010 роки - у розмірі 18 7253 грн., пені за 2009-2010 роки у розмірі 79 864,10 грн. та застосування до відповідача за цей же період штрафних (фінансових) санкцій у сумі 57 929,59 грн.

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність часткового задоволення позову та стягнення з Комунального підприємства теплових мереж "Яготинтепломережа" податкового боргу в сумі 2 211 818,08 грн., оскільки відповідачем допущено порушення податкового законодавства, разом з тим, позивачем протиправно здійснено самостійне зарахування сплачених платником податків сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані у призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

При цьому, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційні скарги Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби та Комунального підприємства теплових мереж "Яготинтепломережа" залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 23 червня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р.

Судді: Бєлова Л.В.

Міщук М.С.

Повний текст ухвали виготовлено 13 листопада 2013 р.

.

Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.

Судді: Бєлова Л.В.

Міщук М.С.