Ухвала суду № 36142585, 05.12.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/8989/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Маруліна Л.О. Суддя-доповідач: Грибан І.О.

У Х В А Л А

Іменем України

05 грудня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючий-суддя Грибан І.О.

судді Беспалов О.О., Парінов А.Б.

за участі :

секретар с/з Печенюк Р.В.

розглянув в судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 червня 2013року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Державного агентства автомобільних доріг України про визнання незаконною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до Державного агентства автомобільних доріг України, в якому просив:

- визнати незаконною бездіяльність Державного агентства автомобільних доріг України, яка полягає у тому, що на запит позивача № УАД-13/02 від 25 лютого 2013 р. ним не надано повної відповіді,

- зобов'язати Державне агентство автомобільних доріг України розглянути по суті запит позивача № УАД-13/02 від 25 лютого 2013 р. і надати обґрунтовану відповідь.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 червня 2013року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій вказує на необґрунтованість вказаного рішення, оскільки суд першої інстанції постановив його на неповно з'ясованих обставинах справи.

На розгляд справи в апеляційному порядку сторони, належним чином повідомлені не з'явилися. Колегія суддів, враховуючи, що в матеріалах справи міститься достатньо доказів для з'ясування всіх обставин, вважає за можливе здійснювати розгляд справи у відсутності сторін.

В зв'язку з неявкою сторін, на підставі ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з наявних в матеріалах справи доказів, позивач 25.02.2013 року подав до Державного агентства автомобільних доріг України інформаційний запит.

Листом від 06.03 .2013 р. №1366/2/7.2-9-41/15 позивачу надано відповідь, яка відправлена згідно поштового штемпеля 01.04.2013 р.

Вважаючи, що відповідь відповідачем надана з порушенням вимог Законів України «Про доступ до публічної інформації», «Про інформацію», «Про звернення громадян», позивач звернувся з даним позовом в суд.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, надання письмових роз'яснень громадянам щодо положень нормативно-правових актів, галузевих стандартів та нормативно-технічної документації, що регулює порядок здійснення ремонтних робіт, не віднесено до компетенції Державного агентства автомобільних доріг України у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 16.04.2007 р. № 628 «Про затвердження Положення про Державну службу автомобільних доріг України» та указу Президента України від 13.04.2011 р. № 456/2011 «Про Положення про Державне агентство автомобільних доріг України», а наданою відповідачем на запит відповіддю не порушено права та інтереси позивача.

Колегія суддів не може не погодитися з такими висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про інформацію» (далі - Закон № 2657-ХІІ), інформація- це будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Згідно ст. 5 Закону № 2657-ХІІ, кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» (далі - Закон № 2939-VІ) публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Доступ до інформації забезпечується шляхом: надання інформації за запитами на інформацію (п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону № 2939-VІ).

Пунктом 1 ч. 1 ст. 13 Закону № 2939-VІ визначено, що розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.

Як вбачається з матеріалів справи та змісту інформаційного запиту від 25.02.2013 року , позивач звертався з проханням надання роз'яснення (з посиланнями на нормативні документи) з приводу того, який:

- порядок виконання ремонтних робіт, під час яких здійснюється вирубка (фрезерування) країв ями (пункт № 1 інформаційного запиту);

- порядок та правила обмеження або заборони руху та позначення перешкод (ям, просідань, напливів, відсутності розмітки, місць ремонту) на дорозі під час дорожніх робіт (пункт № 2 інформаційного запиту);

- чи допустимо залишення вирубленої (фрезерованої) ями та за яких умов це можливо (пункт № 3 інформаційного запиту);

- які заходи вживаються для уникнення залишення незавершеного ремонту (пункт № 4 інформаційного запиту).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що поданий позивачем запит не є інформаційним запитом, в розумінні Закону України «Про доступ до публічної інформації» і правомірно віднесено відповідачем до звернень громадян, порядок розгляду яких регулюється окремим законом , зокрема Законом України «Про звернення громадян».

Відповідно до ст.1 Закону України «Про звернення громадян», громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян. підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації. Посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про звернення громадян» пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.

Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.

Згідно ст.7 Закону України «Про звернення громадян», звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.

Положеннями статті 19 Закону визначено обов'язки органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, їх керівників та інших посадових осіб щодо розгляду заяв чи скарг.

Так, з приписів зазначених правових норм вбачається, що розгляд звернень громадян проводиться в межах компетенції відповідного органу чи посадової особи.

Також, слід звернути увагу, що роз'яснення норм нормативно-правових актів та галузевих стандартів, які встановлюють порядок здійснення ремонтних робіт на автомобільних дорогах, не віднесені законом до переліку питань, які вирішуються у відповідності до Закону України «Про звернення громадян».

З матеріалів справи вбачається, що листом від 06.03.2013 р. відповідач надав відповідь, в якій зазначав: «Ямковий ремонт покриття доріг загального користування виконується відповідно до вимог розділів 4.6 «Утримання щебеневих і гравійних покриттів оброблених органічними в'яжучими матеріалами» та 4.7 «Утримання асфальтобетонних покриттів» Технічних правил ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування, затверджених наказом Укравтодору від 01.07.2009 № 320. Ямковий ремонт у холодний період року за несприятливих погодних умов виконується відповідно до вимог ВБН В.3.2-218-542.2009 «Експлуатація, ремонт, реставрація та реконструкція. Проведення аварійних робіт з ліквідації ямковості на асфальтобетонному покритті автомобільних доріг у холодний період року за несприятливих погодних умов». Огородження місць проведення дорожніх робіт виконується відповідно до вимог СОУ 45.2-00018112-006:2006 «Безпека дорожнього руху. Порядок огородження та організація дорожнього руху в місцях проведення дорожніх робіт з будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг».

Отже, відповідач, в межах своєї компетенції н6адав на запит позивача повну та вичерпну інформацію щодо нормативно-правових актів, якими регулюються порушені позивачем у запиті питання.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вимоги позивача про визнання неправомірною бездіяльності відповідача при наданні відповіді на запит - є безпідставними.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують .

В зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

За таких підстав, апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 червня 2013року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя І.О.Грибан

Суддя О.О.Беспалов

Суддя А.Б.Парінов

.

Головуючий суддя Грибан І.О.

Судді: Беспалов О.О.

Парінов А.Б.