Ухвала суду № 36142373, 05.12.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/11903/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Каракашьян С. К. Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

05 грудня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Беспалова О. О.

суддів: Грибан І. О., Губської О. А.

при секретарі: Тур В. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства " Страхова компанія " Добробут та захист" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 вересня 2013 р. у справі за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства " Страхова компанія " Добробут та захист" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про скасування постанови №138/13-11/13/3 від 27.05.2013 року,-

В С Т А Н О В И В :

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Добробут та захист» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, в якому просить скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про накладання штрафної санкції за правопорушення, вчинені на ринках фінансових послуг від 27.05.2013р. №138/13-11/13/3.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 вересня 2013 р. у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якої позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутністю представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, відповідачем складено акт про порушення позивачем законодавства про фінансові послуги від 29 квітня 2013 року №402/13-10/13/3.

Вказаним актом встановлено порушення законодавства про фінансові послуги ПАТ «Страхова компанія «Добробут та захист», а саме до Нацкомфінпослуг надійшли звітні дані товариства за 2012 рік у паперовій формі (вх. №13/0337-ск від 11.02.2013), без звіту про корпоративне управління.

Таким чином, відповідачем встановлено, що станом на 12.02.2013 року, товариством не подано звіт про корпоративне управління до Нацкомфінпослуг, чим порушено вимоги статті 121 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» у частині подання фінансовою установою звіту про корпоративне управління для фінансових установ, утворених у формі акціонерних товариств), органам, які відповідно до закону здійснюють нагляд за діяльністю відповідної фінансової установи, разом з річною звітністю.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 10 частини першої статті 28 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07.2001 року № 2664-III (далі - Закон № 2664), Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, у межах своєї компетенції: у разі порушення законодавства про фінансові послуги, нормативно-правових актів національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує заходи впливу та накладає адміністративні стягнення.

Згідно з п.п. 3 п. 2.1. Положення про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги, затвердженого Розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 20.11.2012 року № 2319, Нацкомфінпослуг може застосовувати такі заходи впливу: накладати штрафи в розмірах, передбачених статтею 41 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

З огляду на це, на підставі встановленого порушення відповідачем 27.05.2013 р. прийнято постанову про накладення штрафної санкції за правопорушення, вчинені на ринках фінансових послуг, в розмірі 8 500,00 грн. Також, в даній постанові зазначено, що про виконання або про відмову від добровільного виконання постанови письмово повідомити Нацкомфінпослуг у термін до 20.06.2013 року з одночасним наданням у разі сплати штрафу документів, що підтверджують його сплату (оригінал квитанції або іншого платіжного документу).

В апеляційній скарзі позивач зазначає, що відповідно до пункту 2.5 глави 2 Порядку складання звітних даних страховиків, затвердженого розпорядженням Держфінпослуг від 03.02.2004 року №39, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.04.2004 за №517/9116 (далі - Порядок), страховики складають документи, передбачені цим Порядком, та подають в електронній і паперовій формах до Нацкомфінпослуг річну звітність до 9-го лютого включно року, наступного за звітним.

Згідно абзацу 2 п. 2.4 глави 2 Порядку передбачено, що страховики, створені у формі акціонерних товариств, разом з річною звітністю подають звіт про корпоративне управління, та вказує, що зазначений абзац було доповнено на підставі Розпорядження Нацкомфінпослуг №287 від 24.01.2013 року «Про внесення змін до Порядку складання звітних даних страховиків», яке набрало чинності 07.03.2013 року.

Таким чином, апелянт вважає, що граничний строк подання річної звітності передував обов'язку включення в цю звітність звіту про корпоративне управління.

Колегія суддів не приймає даний довод апелянта з огляду на наступне.

Обов'язок подачі звіту про корпоративне управління передбачено Законом України № 2664 в результаті його доповнення статтею 121 згідно із Законом № 3462-VI від 02.06.2011 року, яка набрала чинності 09.01.2012 року.

Відповідно до вказаної статті звіт про корпоративне управління (для фінансових установ, утворених у формі акціонерних товариств), що складається відповідно до вимог цього Закону, законів з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг та прийнятих згідно з такими законами нормативно-правових актів органів, які здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг, подається органам, які відповідно до закону здійснюють нагляд за діяльністю відповідної фінансової установи, разом з річною звітністю.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що термін подання вказаного звіту відповідає терміну подання річної звітності.

Розпорядження, яким апелює позивач як доказом правомірності своїх дій, прийняте у відповідності до вищевказаної статті і розшифровує його зміст, шляхом встановлення єдиної форми звіту про корпоративне управління.

Натомість, як вважає колегія суддів, відсутність чинної на момент подання позивачем звітності форми порядку, надавало право позивачу подавати звіт у довільні формі, але не звільняло позивача від своєчасного його подання.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів зазначає, що відповідач правомірність своїх дій при винесенні спірного рішення довів.

Доводи апеляційної скарги позивача не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства " Страхова компанія " Добробут та захист" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 вересня 2013 р. у справі за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства " Страхова компанія " Добробут та захист" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про скасування постанови №138/13-11/13/3 від 27.05.2013 року залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 вересня 2013 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя О. О. Беспалов

Суддя І. О. Грибан

Суддя О. А. Губська

(Повний текст ухвали виготовлено 10.12.2013 року)

.

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Судді: Губська О.А.

Грибан І.О.