Ухвала суду № 36141348, 07.11.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/9171/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К.М. Суддя-доповідач: Мельничук В.П.

У Х В А Л А

Іменем України

07 листопада 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е.,

при секретарі: Бойку А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Білицька меблева фабрика» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 липня 2013 року у справі за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «Білицька меблева фабрика» до Державної виконавчої служби України про визнання незаконною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2013 року Відкрите акціонерноге товариство «Білицька меблева фабрика» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної виконавчої служби України про визнання незаконною та скасування постанови. Свої вимоги обгрунтовує тим, що у відповідача були відсутні підстави для винесення постанови про стягнення виконавчого збору, оскільки виконавче провадження підлягало закінченню у зв'язку із визнанням позивача банкрутом та, на думку позивача, після отримання відомостей про наявність підстав для закінчення виконавчого провадження, відповідач не мав права вчиняти інші виконавчі дії окрім винесення постанови про закінчення виконавчого провадження.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 липня 2013 року у задоволенні вказаного позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням Відкрите акціонерноге товариство «Білицька меблева фабрика» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову про задоволення даного позову.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 195 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає перегляду в апеляційному порядку в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції було встановлено, що постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень департаменту Державної виконавчої служби від 15.05.2009 року відкрито виконавче провадження № 12868255 з примусового виконання виконавчого напису № 615 від 15.04.2009 року приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 про звернення стягнення на нерухоме майно, а саме на адмінбудівлю - адміністративно-побутовий корпус, літера "А", загальною площею 11415,5 кв. м, що розташований за адресою: Київська область, місто Ірпінь, смт. Коцюбинське, вулиця Меблева, 1-6, а також адмінбудівлю - адміністративний корпус, літера "ВЗ", загальною площею 1413,5 кв. м, що розташований за адресою: Київська область, місто Ірпінь, смт. Коцюбинське, вулиця Меблева, 1-в, які належать на праві власності ВАТ «Білицька меблева фабрика», ідентифікаційний код 05509300, місцезнаходження: Київська область, місто Ірпінь, смт. Коцюбинське, вулиця Меблева, 1 за рахунок коштів, отриманих від реалізації вказаного нерухомого майна, задовольнити вимоги ВАТ «БМ Банк» (м. Київ, бульвар Шевченка, 37/122, ідентифікаційний код 33881201) у розмірі 12030550,21 грн.

Боржнику запропоновано добровільно виконати виконавчий напис № 615 від 15.04.2009 року протягом семи днів з моменту отримання відповідної постанови.

13.05.2013 року відповідачем винесено постанову про стягнення виконавчого збору ВП № 12868255, згідно якої з ВАТ «Білицька меблева фабрика» підлягає стягненню виконавчий збір у розмірі 1203055,02 грн.

Не погоджуючись з зазначеною постановою відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні даного позову суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача є необгрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його обгрунтованим з огляду на наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Основною функцією державної виконавчої служби є задоволення вимог виконавчого документа, забезпечення дотримання при цьому прав та законних інтересів громадян та юридичних осіб, сприяння їм у реалізації своїх процесуальних прав.

Частиною 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Судом першої інстанції було встановлено, що позивач добровільно виконавчий напис нотаріуса № 615 від 15.04.2009 року не виконав, борг перед Публічним акціонерним товариством «БМ Банк» не погашений.

Згідно з ч. 1 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

З матеріалів виконавчого провадження № 12868255, копії якого наявні в матеріалах справи, вбачається, що відповідачем здійснювались заходи примусового виконання виконавчого напису нотаріуса № 615 від 15.04.2009 року, зокрема, здійснено опис і арешт майна боржника, проведено оцінку майна.

З аналізу положень Закону України «Про виконавче провадження» вбачається, що обов'язковою передумовою виникнення у державного виконавця права на стягнення виконавчого збору з боржника є факт здійснення державним виконавцем дій спрямованих на примусове виконання рішення суду, які як вбачається з матеріалів справи, відповідач вчиняв.

Також судом першох інстанції було встановлено, що крім спірної постанови, 13.05.2013 року відповідач виніс постанову про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з тим, що постановою Господарського суду Київської області від 22.08.2011 року № Б13/016-10 Відкрите акціонерне товариство «Білицька меблева фабрика» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців до 22.08.2012 року.

Відповідно до положень п. 7 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню у разі визнання боржника банкрутом.

Частиною 1 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно ч. 4 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження внаслідок офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури виконавчі документи можуть бути повторно пред'явлені до виконання у визначені статтею 22 цього Закону строки, якщо у зв'язку із припиненням провадження у справі про банкрутство вимоги, підтверджені такими документами, не були задоволені повністю або частково та не вважаються погашеними (списаними, прощеними) відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Відповідно до ч. 3 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю. При наступних пред'явленнях до виконання виконавчого документа державному виконавцеві виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута при попередньому виконанні.

Отже, з правового аналізу вищенаведених норм вбачається, що у зв'язку з тим, що позивач після отримання постанови про відкриття виконавчого провадження № 12868255 у встановлений відповідачем строк добровільно не виконав виконавчий напис нотаріуса № 615 від 15.04.2009 року.

У зв'язку з цим колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що державний виконавець правомірно виніс постанову від 13.05.2013 року про стягнення з боржника виконавчого збору. При цьому, визнання боржника банкрутом не визначена законодавством як підстава для припинення його обов'язку сплачувати виконавчий збір.

Враховуючи вищевикладені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому вимоги позивача є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, а тому вона задоволенню не підлягає.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Білицька меблева фабрика» - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 липня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: Т.М. Грищенко

В.Е. Мацедонська.

Головуючий суддя Мельничук В.П.

Судді: Грищенко Т.М.