Постанова № 36140944, 10.12.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 грудня 2013 року 11:04 № 826/17652/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Гарника К. Ю., за участю секретаря судового засідання Непомнящої А. О. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІБК "Євротехнології" до Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м.Києві про скасування податкового повідомлення-рішення №0005792230 від 17.07.2013

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ІБК «Євротехнології» (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі по тексту - відповідач) в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17 липня 2013 року № 0005792230.

Позивач не погоджується з висновками Акта перевірки та прийнятим на його підставі податковим повідомленням - рішенням, вважаючи його протиправним, необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам чинного податкового законодавства й мотивує позовні вимоги тим, що відповідачем не наведено жодного доказу на підтвердження відсутності реальної можливості здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентами ТОВ «Украгро-Тек», а реальність господарських операцій позивачем підтверджується належним чином оформленими документами.

Заперечення відповідача, співпадають з висновками акта від 01 липня 2013 року № 167/22-3/24373295.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Матеріали справи свідчать, що на підставі направлення від 14 червня 2013 року № 111/22 та наказу про проведення позапланової виїзної перевірки від 14 червня 2013 року № 108, згідно з пунктом 78.1.1. пункту 78.1. статті 78 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ІБК «Євротехнології» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах із ТОВ «Украгро-Тек» за період травень 2012 року, за результатом якої складено акт перевірки від 01 липня 2013 року № 167/22-3/24373295.

Як висновок проведеної перевірки встановлено порушення пунктів 198.6, 198.3. статті 198 Податкового кодексу України в результаті чого завищено податковий кредит на загальну суму 138333,00 грн. в тому числі за травень 2012 року - 138333,00 грн.

Такий висновок податкового органу мотивований тим, що згідно акту ДПІ у Шевченківському районі міста Києва ДПС від 07 грудня 2012 року № 2081/22-40/36689634 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Украгро-Тек» встановлено порушення статті 185 та статті 198 Податкового кодексу України.

Вказана інформація, на думку відповідача, свідчить, що операції між ТОВ «ІБК «Євротехнології» та ТОВ «Украгро-Тек» здійснювались з метою штучного формування податкового кредиту та не мають товарного характеру.

Податковим повідомленням - рішенням Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва ДПС від 17 липня 2013 року № 0005792230 згідно з підпунктом 54.3.2. пункту 54.3. статті 54 та абз. 2 пункту 123.1. статті 123 Податкового кодексу України Товариству з обмеженою відповідальністю «ІБК «Євротехнології» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 172916,25 грн. в тому числі за основним платежем - 138333,00 грн., за штрафними санкціями - 34583,25 грн.

За результатом розгляду заперечень на акт перевірки та скарг на податкове повідомлення - рішення, висновки податкового органу залишені без змін.

На думку позивача, висновки акту перевірки спростовуються первинною документацією, наявною в матеріалах справи, а спірне податкове повідомлення - рішення є неправомірним та підлягає скасуванню.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши встановлені обставини справи, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІБК «Євротехнології» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Украгро-Тек», обставини використання придбаних товарів у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції (зокрема, чи були платниками податку на додану вартість).

Як свідчать матеріали справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІБК «Євротехнології» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Украгро-Тек» укладено Договір Суборенди від 01 травня 2012 року № 01/06-2012 за умовами якого, Виконавець зобов'язується на свій ризик виконати за завданням Замовника комплекс робіт на будівництві «Реконструкція готелю «Дніпро» по проспекту Леніна, 202 з розширенням за рахунок прибудов під готельний та багатофункціональний комплекс» та здати їх Замовнику, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити вказані роботи у порядку і на умовах цього Договору.

Ціна Договору визначена відповідно до Додаткових угод, укладених Товариством з обмеженою відповідальністю «ІБК «Євротехнології» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Украгро-Тек» із визначенням Договірної ціни.

На підтвердження виконання підрядних робіт, позивачем надано копії актів виконаних робіт за травень 2012 року згідно яких Товариством з обмеженою відповідальністю «Украгро-Тек» виконувались будівельно - монтажні роботи, а саме: влаштування стін та перегородок; фарбування металевих поверхонь; свердлення отворів; ґрунтування металевих поверхонь; улаштування щебеневої подушки; монтаж демонтаж риштувань; влаштування стін та перегородок з газоблоків; тощо.

В свою чергу, Товариством з обмеженою відповідальністю «Украгро-Тек» виписано наступні податкові накладні: від 14 травня 2013 року № 2, від 15 травня 2013 року № 3, від 16 травня 2013 року № 4, від 17 травня 2013 року № 5, від 18 травня 2013 року № 6, від 21 травня 2013 року № 7, від 22 травня 2013 року № 8, від 23 травня 2013 року № 9, від 24 травня 2013 року № 10, від 25 травня 2013 року № 11, від 28 травня 2013 року № 12, від 29 травня 2013 року № 13, від 30 травня 2013 року № 14, від 31 травня 2013 року № 15 на загальну суму 830000,00 грн., в тому числі ПДВ 138333, 33 грн.

Згідно реєстру отриманих та виданих податкових накладних, вищезазначені податкові накладні зареєстровані у встановленому порядку.

Згідно Довідок про вартість робіт до Договору № 01/06-2012 від 01 травня 2012 року вартість робіт складає 830000,00 грн., в тому числі ПДВ 138333, 33 грн.

Оплата за поставлені товар здійснювалась в порядку безготівкового розрахунку, що підтверджується відомостями про виплату грошей.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник. податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З аналізу вказаних правових норм та обставин справи суд приходить до висновку, що необхідними та достатніми підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товару, робіт чи послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням.

Як вбачається з обставин справи, позивачем задекларовано податок на додану вартість за перевіряємий період на підставі податкових накладних, виписаних Товариством з обмеженою відповідальністю «Украгро-Тек» у зв'язку з придбанням товарів.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України дою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кодекс України передбачає тільки один випадок не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) - це не підтвердження податковими накладними або оформлення з порушенням вимог чи не підтвердження митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (пункт 198.6 статті 198).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

За приписом пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Як встановлено судом, на момент складання податкових накладних контрагент позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Украгро-Тек» - був зареєстрований як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому мав право нараховувати податок на додану вартість та складати податкові накладні на кожну поставку послуг; в свою чергу, податкові накладні, на підставі яких позивач формував податковий кредит, та копії яких знаходяться в матеріалах справи, відповідають вимогам, встановленим пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

Вирішуючи питання про реальність операцій з поставки товару та робіт й питання використання їх у власній господарській діяльності, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов'язану з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямовану на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ІБК «Євротехнології» здійснює діяльність у сфері будівництва житлових і нежитлових будівель.

Згідно ліцензії серії АВ № 588780 від 13 вересня 2011 року № 4-Л Товариство з обмеженою відповідальністю «ІБК «Євротехнології» має право на здійснення господарської діяльності у будівництві, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури згідно переліку робіт, що є Додатком до зазначеної Ліцензії.

Для ведення власної господарської діяльності, позивач орендує складське приміщення за адресою: місто Київ, вул. Вербова, 8-г, загальною площею 75 кв.м. згідно Договору оренди № 04-2/13 від 01 січня 2013 року, укладеного із ДП «Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління «Ліфт-3»; нежитлові приміщення за адресою: місто Київ, проспект Московський, 21 на 3 поверсі загальною площею 214 кв.м. для використання під офісні приміщення відповідно до Договору з надання послуг по оренді нежитлових приміщень № Д-02/03 від 01 березня 2012 року, укладеного із ТОВ «Компанія «Наша справа».

Матеріали справи свідчать, що позивачем придбавались будівельно - монтажні роботи на виконання умов Договору Генпідряду від 31 липня 2013 року № 31/07-2010, укладеного між позивачем (Генпідрядник) та ТОВ « 7 днів» (Замовник), за умовами якого Замовник доручає, а Генпідрядник бере зобов'язання власними та залученими засобами на свій ризик в межах договірної ціни, виконати відповідно до умов даного Договору будівельно-монтажні роботи по реконструкції готелю по проспекту Леніна, 202 в м. Запоріжжя (надалі Об'єкт) в обсягах проектної документації, яка надається Замовником у строки та у порядку визначеному Додатком № 4 до Договору.

Крім цього, між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІБК «Євротехнології» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ринок «Десна» укладено Договір генерального підряду в капітальному будівництві № 46-28-10 від 08 грудня 2010 року, за умовами якого Замовник доручає, а Генеральний підрядник забезпечує відповідно до проектно-кошторисної документації та умов Договору виконання будівельних робіт з нового будівництва об'єкту - «Реконструкція існуючого продовольчого ринку з будівництвом сучасних торговельних споруд по продажу продовольчих та непродовольчих товарів по вул. Кибальчича, 11а в Дніпровському районі міста Києва».

Таким чином, суд приходить до висновку, що операції позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю «Украгро-Тек» здійснені в межах господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

При вирішенні даного спору суд притримується позиції, що у разі якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Судом також враховано вимоги статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", яка встановлює: якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Так, на момент здійснення спірних господарських операцій Товариство з обмеженою відповідальністю «Украгро-Тек» було зареєстроване як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Доказів на підтвердження того, що контрагент позивача не мав адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по спірним операціям, та доказів відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань, відповідачем до суду не надано.

При цьому, посилання відповідача на акт ДПІ у Шевченківському районі міста Києва ДПС від 07 грудня 2012 року № 2081/22-40/36689634 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Украгро-Тек», яким встановлено порушення статті 185 та статті 198 Податкового кодексу України судом відхиляється, оскільки ймовірні порушення податкового законодавства з підприємств по ланцюгу постачання не можуть бути підставою для обмеження права покупця на податковий кредит за умови реальності господарської операції.

Враховуючи викладене, суд вважає, що Товариством з обмеженою відповідальністю «ІБК «Євротехнології» правомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «Украгро-Тек», а висновки Акта перевірки про порушення позивачем норм Податкового кодексу України та заниження податку на додану вартість є помилковими, відтак збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість з урахуванням штрафних санкцій є протиправним.

Відтак, податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва ДПС від 17 липня 2013 року № 0005792230 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірних податкових повідомлень-рішень з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ІБК «Євротехнології» підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ІБК «Євротехнології» задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва Державної податкової служби від 17 липня 2013 року № 0005792230.

3. Судові витрати в сумі 350,00 присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІБК «Євротехнології» за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.Ю. Гарник