Вирок № 36138166, 19.09.2013, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/8219/13-к

В И Р О К

іменем України

19.09.2013 року Києво-Святошинський районний суд Київської областів складі:

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Гришка О.М.

при секретарі Жилко Я.А.

за участю прокурора Юркової Ю.В.

потерпілого ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, маючого середню освіту, не одруженого, працюючого вантажником в ТОВ «Нова Пошта» м. Боярка, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 289 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

03.07.2013 року близько 04 години ОСОБА_2 з метою вчинення незаконного заволодіння транспортним засобом підійшов до автомобіля марки «ВАЗ-21011» д/н НОМЕР_2, 1976 року випуску, який знаходився в дворі багатоквартирного будинку по вул. Білогородській, 45 в м. Боярка Києво-Святошинського району Київської області та належав його знайомому ОСОБА_1, де реалізовуючи свій злочинний умисел, скориставшись раннім часом доби, відсутністю власника автомобіля та сторонніх осіб поблизу, а також тим, що дверцята вказаного автомобіля не були зачиненими, шляхом вільного доступу проник всередину салону, де з'єднавши дроти запалення, замкнув їх і таким чином завів двигун вказаного автомобіля, після чого з місця вчинення злочину на викраденому легковому автомобілі, ринкова вартість якого становить 7670,40 гривень, зник та розпорядився ним за власним розсудом, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_1 матеріального збитку на вказану суму.

Вказані умисні дії обвинуваченого ОСОБА_2 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом.

14 вересня 2013 року між потерпілим ОСОБА_1 та обвинуваченим ОСОБА_2 укладена угода про примирення потерпілого та обвинуваченого в межах кримінального провадження № 12013100200003915.

Згідно угоди про примирення потерпілого з обвинуваченим обвинувачений ОСОБА_2 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, в повному обсязі. Потерпілий ОСОБА_1 підтвердив факт відшкодування обвинуваченим ОСОБА_2 матеріальної шкоди в повному обсязі, у зв'язку з чим жодних претензій будь-якого характеру потерпілий до обвинуваченого не має. Також вказаною угодою сторони погодили покарання у вигляді 3 (трьох) років обмеження волі із звільненням на підставі ст. 75 КК України від його відбування з випробуванням строком 1 (один) рік з покладенням на підставі ст. 76 КК України на обвинуваченого ОСОБА_2 обов'язків повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, періодично з'являтись для реєстрації до Кримінально-виконавчої інспекції.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення потерпілого з обвинуваченим, суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 468 КПК України в кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно ч. 4 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої тяжкості чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Так, злочин у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_2 визнав себе винуватим, відповідно до ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості.

При цьому, судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п.1 ч.4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення потерпілого з обвинуваченим укладену між потерпілим ОСОБА_1 і обвинуваченим ОСОБА_2 і призначення останньому узгодженої сторонами міри покарання.

Від заявленого цивільного позову потерпілий ОСОБА_1 під час судового розгляду відмовився, у зв'язку з відшкодуванням обвинуваченим ОСОБА_2 матеріальної шкоди в повному обсязі, у зв'язку з чим жодних претензій будь-якого характеру потерпілий до обвинуваченого не має.

Долю речових доказів по справі суд вирішує згідно зі п.3 ч.9 ст. 100 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України).

Судові витрати відповідно до ст.ст. 118, 124, 126 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого.

Керуючись ст.ст. 373,374,475 КПК України,суд -

ЗАСУДИВ:

Затвердити угоду від 14.09.2013 року між потерпілим ОСОБА_1 та обвинуваченим ОСОБА_2

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, і призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді обмеження волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання у виді обмеження волі з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.

Зобовязати ОСОБА_2 в період іспитового строку повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, періодично з'являтись для реєстрації до Кримінально-виконавчої інспекції.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з моменту проголошення вироку.

Стягнути з ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в Київській області (р/р 31111115700008, МФО 820019, УДКСУ у Подільському районі м. Києва, код 37975298) 391 (триста дев'яносто одну) грн. 20 коп. за проведення експертизи (а.с.40).

Речові докази по справі:

- автомобіль марки «ВАЗ-21011» д/н НОМЕР_2, 1976 року випуску. Зеленого кольору, переданий під зберігальну розписку ОСОБА_3 (а.с. 36) - повернути потерпілому ОСОБА_1.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом 30 (тридцяти) діб з часу його проголошення прокурором, обвинуваченим, потерпілим.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, копія вироку негайно після його проголошення вручається прокурору, обвинуваченому, потерпілому.

Суддя: Гришко О.М.