Постанова № 36136871, 18.12.2013, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 163/3010/13-п Провадження №33/773/340/13 Суддя в 1 інстанції: Гайдук А.Л. Категорія:ст. ст. 471, 472 МК України Доповідач: Борсук П. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2013 року місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Волинської області Борсук П.П., з участю прокурора Шевчука В.М., представника Ягодинської митниці Пікалюка М.С., захисника особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу прокурора Любомльської міжрайонної прокуратури на постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 07 листопада 2013 року, якою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, що проживає на АДРЕСА_1, пенсіонера притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. ст. 471 МК України, з накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він 20 жовтня 2013 року близько 13 год. 16 хв., слідуючи з Республіки Польща в Україну, через митний пост «Устилуг» Ягодинської митниці Міндоходів, в якості пасажира автомобіля НОМЕР_1, порушив порядок проходження митного контролю в зоні спрощеного митного контролю, а саме: переміщував через митний кордон України товар: кавоварки «EKSPRES SAECO INTELIA DELUX SILVER RI9724», в кількості 3 штуки, загальною вагою 39,6 кг., загальною вартістю 11403,34 грн., що перевищує неоподатковувану норму переміщення через митний кордон, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 471 МК України.

Цією ж постановою провадження у справі в частині притягнення, згідно протоколу про порушення митних правил, ОСОБА_4 за вчинення за тих же обставин недекларування за встановленою формою вказаного товару, який підлягав обов'язковому декларуванню закрите за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України на підставі п.1. ч.1 ст. 247 КУпАП.

Прокурор не погоджується з висновками постанови суду першої інстанції в частині закриття провадження у справі, та вважає їх необгрунтованими. Стверджує, що в діях ОСОБА_4 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, що підтверджується протоколом про порушення митних правил. Вважає, що пояснення ОСОБА_4 щодо ненадання йому можливості працівниками митниці заповнити декларацію не відповідають фактичним обставинам і не повинні братись судом до уваги. Просить постанову суду скасувати, прийняти нову, якою притягнути ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ст. ст. 471, 472 МК України та на підставі ст. 36 КУпАП накласти на нього стягнення у виді штрафу у розмірі 100 відсотків вартості вилученого транспортного засобу з конфіскацією транспорного засобу.

Заслухавши прокурора та представника Ягодинської митниці, які апеляційну скаргу за виключенням вимог про конфіскацію траспортного засобу підтримали, захисника особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_3, який апеляцію прокурора заперечив, та просив рішення суду залишити в силі, перевіривши доводи апеляції та матеріали справи, приходжу до висновку, що апеляція прокурора до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до статті 489 Митного кодексу України, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_4 за ст. ст. 471, 472 МК України вказаних вимог закону дотримався в повній мірі.

Статтею 257 МК України передбачено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмово, усно, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

У відповідності до вимог ст. 472 МК України адміністративним правопорушенням є недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.

Матеріалами справи стверджується, що під час проходження митного контролю «зеленим коридором» ОСОБА_4 провів усне декларування товару та подав документи на товар, який перевозив. Зокрема, із протоколу вбачається, що при проходженні митного контролю пасажир ОСОБА_4 подав документи на вантаж, який він перевозив. Автомобіль було переведено на «червоний коридор» для проведення поглибленого огляду, під час якого було виявлено 4 кавоварки.

Викладене дає підстави для висновку, що автомобіль було переведено на «червоний коридор» для проведення поглибленого огляду лише після пред'явлення ОСОБА_4 Tax Free for Tourists на переміщуваний ним товар.

Крім цього, про те, що автомобіль марки «RENO-MASTER», реєстраційний номер НОМЕР_2, в якому пасажиром був ОСОБА_4, було переведено із «зеленого» на «червоний» коридор, однак був складений протокол про порушення митних правил без надання можливості заповнити митну декларацію у письмовій формі, стверджується наявною у матеріалах справи ксерокопією контрольного талону для проходження митного контролю по «червоному коридору» (а.с.7).

Таким чином, враховуючи фактичні обставини, за яких ОСОБА_4 був позбавлений можливості заповнити митну декларацію, висновки суду про відсутність у його діях складу правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, а саме, незаявлення за встановленою формою точних і достовірних відомостей про товари, які підлягають обов'язковому декларуванню є правильними.

Твердження прокурора про наявність в діях ОСОБА_4 крім правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України, складу правопорушення передбаченого ст. 472 МК України є безпідставними.

Постанова суду є законною та обґрунтованою і підстав для її скасування немає, а тому, керуючись ст. 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу прокурора Любомльської міжрайонної прокуратури залишити без задоволення, а постанову судді Любомльського районного суду від 07 листопада 2013 року щодо ОСОБА_4 залишити без зміни.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя