Постанова № 36136511, 17.12.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" грудня 2013 р. Справа № 5021/321/12

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Плахов О.В., суддя Шутенко І.А.

при секретарі Міракові Г.А.,

за участю представників сторін:

апелянта - не прибув,

кредиторів - не прибули,

ліквідатора - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Охтирка та Охтирському районі (вх. № 3660С/2) на ухвалу господарського суду Сумської області від 31.10.2013 року по справі № 5021/321/12,

за заявою Управління Пенсійного фонду України в м. Охтирка та Охтирському районі,

до Публічного акціонерного товариства «Нафтопроммаш», м. Охтирка, Сумська область,

про визнання банкрутом, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Сумської області від 06.03.2012 р. заяву кредитора Управління Пенсійного фонду України в м. Охтирці та Охтирському районі прийняти до розгляду; порушено провадження у справі № 5021/321/12 і призначено проведення підготовчого засідання суду; введено процедуру розпорядження майном боржника; розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Пересадька Романа Івановича (ліцензія серії НОМЕР_1 від 12.08.2011 року, адреса: АДРЕСА_1).

Постановою господарського суду Сумської області від 20.09.2012р. у справі № 5021/321/12 клопотання комітету кредиторів боржника задоволено; припинено процедуру розпорядження майном ПАТ «Нафтопроммаш»; припинено повноваження розпорядника майна ПАТ «Нафтопроммаш» Пересадька Р.І.; визнано юридичну особу - ПАТ «Нафтопроммаш» банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, тривалість якої не повинна перевищувати дванадцяти місяців; призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Пересадька Романа Івановича (ліцензія серії НОМЕР_1 від 12.08.2011р., місцезнаходження: АДРЕСА_1), якого зобов'язано виконати ліквідаційну процедуру.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 31.10.2013р. у справі № 5021/321/12 (суддя Спиридонова Н.О.) у задоволенні заяви Управління Пенсійного фонду України в м. Охтирці та Охтирському районі до боржника - Публічного акціонерного товариства "Нафтопроммаш" про визнання поточних кредиторських вимог у розмірі 64 145,53 грн. відмовлено.

Управління Пенсійного фонду України в м. Охтирка та Охтирському районі звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального права, просить скасувати ухвалу господарського суду Сумської області від 31.10.2013р. у справі № 5021/321/12 та прийняти нове рішення, яким визнати поточні кредиторські вимоги управління у повному обсязі в сумі 64 145,53 грн. Апелянт посилається на те, що включення до реєстру кредиторів поточних вимог з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, а також фінансування частини наукових пенсій призначених на пільгових умова здійснюється у процедурі ліквідації.

Ліквідатор ПАТ "Нафтопроммаш" арбітражний керуючий Пересадько Р.І. надіслав факсограмою відзив на апеляційну скаргу (вх. № 12042 від 12.12.2013р.) просить ухвалу господарського суду Сумської області від 31.10.2013р. у справі № 5021/321/12 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представники кредиторів, боржник, ліквідатор та інші учасники у справі про банкрутство у судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду належним чином були повідомлені, про причини неприбуття своїх представників у судове засідання суд не повідомили. Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 02.12.2013р. до відома кредиторів, боржника, ліквідатора та інших учасників провадження у справі про банкрутство було доведено про те, що не з'явлення у судове засідання апеляційної інстанції їх представників не тягне за собою перенесення розгляду справи на інший строк, а також не перешкоджає розгляду справи по суті. Разом з тим, відповідно до статті 77 ГПК України, суд апеляційної інстанції відкладає справу в межах строків, встановлених цим Кодексом тільки в разі, якщо за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. До того ж відповідно до частини 2 статті 102 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження. У зв'язку з чим колегія суддів вважає можливим розглянути дану апеляційну скаргу за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відмовляючи у задоволенні заяви Управлінню Пенсійного фонду України в м. Охтирка та Охтирському районі з кредиторськими вимогами у розмірі 64 145,53 грн., місцевий господарський суд встановив, що ці вимоги складають витрат на виплату і доставку пільгових пенсій згідно списку №1 за серпень 2013 р. на суму 23 333,69 грн., згідно списку № 2 за липень 2013 р. на суму 1 020,97 грн. та за серпень 2013р. на суму 38 149,38 грн.; за липень 2013р. з боргу з фінансування частини наукової пенсії у сумі 1 641,49 грн. - період, коли боржник вже був визнаний банкрутом.

У апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в м. Охтирка та Охтирському районі зазначило, що судом першої інстанції невірно застосовані спеціальні норми чинного законодавства щодо порядку нарахування внесків, які складають суму заявлених грошових вимог.

Судова колегія вважає заперечення заявника апеляційної скарги безпідставними, оскільки вони не ґрунтуються на нормах чинного законодавства та обставинах справи.

Відповідно до частини 3 пункту 1 статті 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до 1801.2013р.) з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), повернення коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності вважається таким, що настав.

Згідно з листом Вищого господарського суду України від 05.02.2010р. №05-06/520/78 "Щодо деяких питань розгляду справ про банкрутство" відповідно до статті 23 Закону про банкрутство у зв'язку з визнанням боржника банкрутом в такої особи виникає особливий статус, який є значно відмінним від статусу боржника. Виходячи з аналізу положень статей 23, 25, 30, 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в ліквідаційній процедурі нові зобов'язання у банкрута в особі його органу управління - ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть виникати виключно у випадках, прямо передбачених Законом про банкрутство. Такими випадками є зобов'язання з оплати комунальних і експлуатаційних витрат та інших витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури (ч.9 статті 30 Закону про банкрутство).

Пунктом 2 Прикінцевих положень "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Виходячи з викладеного порядку формування джерел (коштів, призначених на оплату праці), з яких підприємства та організації здійснюють внесення до Пенсійного фонду України плати, що покривають фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій та враховуючи, що відповідно до норм пункту 1 статті 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з дня визнання підприємства банкрутом та відкриття відносно нього ліквідаційної процедури працівників цього підприємства повідомляється про звільнення в установленому законом порядку, кошти на оплату праці не перераховуються, виплата заробітної плати припиняється, а фонд оплати праці саме з метою оплати праці працівників з вказаного часу припиняє своє формування.

Зазначена правова позиція відображена також в постанові Вищого господарського суду України від 19.06.2013р. у справі №11/Б-5022/1293/2011.

Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не містить умов, які б передбачали виникнення у банкрута нових грошових зобов'язань після відкриття ліквідаційної процедури, окрім випадків прямо передбачених цим Законом.

Тому на заявлені вимоги розповсюджується дія норм, які передбачені частиною 1 статті 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Частинами 8, 9 статті 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що кошти, які надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на основний рахунок боржника, з якого здійснюються виплати кредиторам у порядку, передбаченому статтею 31 Закону; з основного рахунку проводяться такі виплати: поточні комунальні та експлуатаційні платежі; інші витрати, пов'язані із здійсненням ліквідаційної процедури.

У статті 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" зазначено склад витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури, яка також не передбачає сплату фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій та з фінансування частини наукових пенсій.

У зв'язку з цим, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду підтримує висновки суду першої інстанції, викладені в оскаржуваній ухвалі про те, що вимоги заявника не є поточними зобов'язаннями, оскільки відповідні витрати мають відраховуватись боржником лише до моменту прийняття постанови про визнання останнього банкрутом та відкриття відносно нього ліквідаційної процедури.

Зважаючи та те, що постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури винесена господарським судом Сумської області 20.09.2012 р., у зв'язку з чим нарахування Управлінням Пенсійного фонду України в м. Охтирка та Охтирському районі витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за липень та серпень 2013р. та з фінансування частини наукових пенсій за липень 2013р. у розмірі 64 145,53 грн. є безпідставним, оскільки здійснено після визнання боржника банкрутом та припинення перерахування, виплати заробітної плати та формування фонду оплати праці працівників боржника.

За таких обставин справи, доводи апеляційної скарги Управління Пенсійного фонду України в м. Охтирка та Охтирському районі не спростовують висновків суду першої інстанцій, а тому оскаржувана ухвала господарського суду Сумської області підлягає залишенню без змін, як така, що відповідає нормам матеріального та процесуального права.

З урахуванням викладеного та керуючись статтями 1, 22, 23, 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та статтею 101, пунктом 1 статті 103, статтями 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду України, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Сумської області від 31.10.2013 року по справі № 5021/321/12 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписано 18.12.2013р.

Головуючий суддя Здоровко Л.М.

Суддя Плахов О.В.

Суддя Шутенко І.А.