Рішення № 36136387, 02.12.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-75/13974-2012 02.12.13

За позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна компанія

"Київміськтара-2"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні

відповідача Реєстраційна служба Головного управління юстиції у м. Києві

про визнання недійсним рішення загальних зборів

Судді: Васильченко Т.В. (головуючий)

Ломака В.С.

Привалов А.І.

в присутності представників сторін:

від позивача-1 - ОСОБА_6, довіреність № 4055 від 29.07.2013;

від позивача-2 - ОСОБА_7, довіреність № 2534 від 09.07.2013;

від відповідача - не з'явилися;

від третьої особи - не з'явилися.

Суть спору: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна компанія "Київміськтара-2" (надалі - "Товаритсво") про, з урахуванням наданих в подальшому уточнень, визнання недійсним рішення загальних зборів товариства від 21.08.2012, яке оформлене протоколом № 3.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачі є учасниками товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна компанія "Київміськтара-2", проте не були повідомлені у встановленому законом порядку про проведення 21.08.2012 загальних зборів учасників товариства, що спричинило неможливість прийняття ними участі у зборах, тоді як без їх участі збори не є повноважними через відсутність кворуму.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.10.2012 порушено провадження у справі, залучено до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Святошинську районну у м. Києві державну адміністрацію та призначено справу до розгляду.

25.10.2012 відповідач через відділ діловодства суду подав відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти позовних вимог, посилаючись на те, що позивачі належним чином були повідомлені поштою про зазначені загальні збори і позивач - ОСОБА_2 був присутній на загальних зборах 21.08.2012, у зв'язку з чим відсутні підстави для визнання рішення загальних зборів недійсним.

В судовому засіданні 29.10.2012 у відповідності до вимог ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 08.11.2012.

06.11.2012 відповідач повторно подав відзив на позовну заяву, в якому підтримав заперечення проти позову з підстав викладених у відзиві, поданому до суду 25.10.2012.

08.11.2012 у справі № 5011-75/13974-2012 винесено повідомлення у відповідності до вимог ч. 4 ст. 90 ГПК України про необхідність проведення перевірки наявності чи відсутності в діях голови зборів ОСОБА_9 та секретаря зборів ОСОБА_10, які склали та підписали спірний протокол, а також в діях працівників ТОВ "ВКК "Київміськтара-2", ознак злочину передбаченого ч.ч. 1, 4 ст. 358 КК України, у зв'язку з чим, ухвалою господарського суду міста Києва від 08.11.2012 матеріали справи направлено до Прокуратури міста Києва для проведення відповідної перевірки та зупинено провадження у справі.

06.08.2013 СВ Святошинського РУ ГУМВС України в м. Києві повернув матеріали справи №5011-75/13974-2012 до суду у зв'язку з закінченням проведення перевірки та відсутністю необхідності у використанні оригіналів документів, що містяться в матеріалах справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.08.2013 у відповідності до вимог ст. 79 Господарського процесуального кодексу України поновлено провадження у справі та призначено справу до розгляду.

29.08.2013 відповідач подав пояснення по справі, в яких зауважив на тому, що обставини, які викладені в листі СВ Святошинського РУ ГУМВС України в м. Києві не можуть бути прийняті до уваги, оскільки на даний час перевірка триває і вироку суду не винесено.

Позивачі 29.08.2013 також надали свої пояснення по справі, в яких зазначили про те, що заперечення відповідача у справі ґрунтуються на суперечливих доказах, які не відповідають вимогам чинного законодавства та статуту ТОВ «ВКК «Київміськтара-2», у зв'язку з чим не можуть бути прийняті до уваги.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.08.2013 продовжено строк вирішення спору на 15 днів та у відповідності до вимог ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено розгляд справи на 19.09.2013.

В судовому засіданні 19.09.2013, в зв'язку зі складністю справи, суд дійшов висновку про призначення колегіального розгляду даної справи.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 19.09.2013 призначено колегіальний розгляд справи № 5011-75/13974-2012 у наступному складі суду: Головуючий суддя: Васильченко Т.В., судді: Ломака В.С., Любченко М.О.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.09.2013 справу № 5011-75/13974-2012 прийнято до провадження колегії суддів у складі: Головуючий суддя: Васильченко Т.В.; судді: Ломака В.С., Любченко М.О. та призначено розгляд справи.

04.10.2013 позивач-1 подав заперечення на відзив відповідача, в яких зауважив на тому, що за вимогами ст. 61 Закону України «Про господарські товариства» учасник (або учасники) мають право скликати позачергові збори самостійно лише за умови, що такі збори не були скликані на їх вимогу у 25-денний термін головою товариства, втім відповідач, посилаючись на те, що збори скликались самими учасниками, не надав жодних доказів звернення у встановленому законом порядку до голови товариства з вимогою скликати відповідні збори та доказів не виконання такої вимоги.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 07.10.2013 справу №5011-75/13974-2012 передано на розгляд колегії суддів у складі: Головуючий суддя: Ломака В.С., судді: Любченко М.О., Бондарчук В.В., у зв'язку з перебуванням судді Васильченко Т.В. (Головуючий) на лікарняному.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.10.2013, на підставі ст.ст. 65, 86 Господарського процесуального кодексу України, справу № 5011-75/13974-2012 прийнято до провадження колегії суддів у складі: Головуючий суддя: Ломака В.С.; судді: Любченко М.О., Бондарчук В.В. та призначено розгляд справи.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 28.10.2013 справу № 5011-75/13974-2012 передано на розгляд колегії суддів у складі: Головуючий суддя: Васильченко Т.В., судді: Любченко М.О., Ломака В.С., у зв'язку з виходом судді Васильченко Т.В. (Головуючий) з лікарняного.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.10.2013, на підставі ст.ст. 65, 86 Господарського процесуального кодексу України, справу № 5011-75/13974-2012 прийнято до провадження колегії суддів у складі: Головуючий суддя: Васильченко Т.В., судді: Любченко М.О., Ломака В.С. та призначено розгляд справи.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 04.11.2013 справу №5011-75/13974-2012 передано на розгляд колегії суддів у складі: Головуючий суддя: Васильченко Т.В., судді: Ломака В.С., Привалов А.І. у зв'язку з перебуванням судді Любченко М.О. у відпустці.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.11.2013, на підставі ст.ст. 65, 86 Господарського процесуального кодексу України, справу № 5011-75/13974-2012 прийнято до провадження колегії суддів у складі: Головуючий суддя: Васильченко Т.В., судді: Ломака В.С., Привалов А.І. та призначено розгляд справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.11.2013 замінено третю особу - Святошинську районну в м. Києві державну адміністрацію на реєстраційну службу Головного управління юстиції у місті Києві та відкладено розгляд справи.

В судовому засіданні 02.12.2013 представники позивачів вимоги викладені в позовній заяві підтримали у повному обсязі.

Відповідач та третя особа своїх представників в судове засідання не направили.

Разом з тим, третя особа у листі від 02.10.2013 № 1562 просила розглядати справу без її представника.

Тоді як, відповідач про причини неявки суду не повідомив, хоча про час та місце проведення судового засідання повідомлений своєчасно та належним чином, заяв чи клопотань до суду не подав.

Відповідно до п. 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представників відповідача та третьої особи не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

При цьому, оскільки суд неодноразово відкладав розгляд справи, надаючи можливість учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд, враховуючи процесуальні строки розгляду спору, встановлені ст. 69 ГПК України, не знаходить підстав для чергового відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 02.12.2013 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, які приймали участь під час розгляду справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Згідно Статуту, затвердженого 26.12.2011 рішенням загальних зборів учасників товариства (протокол № 1) та зареєстрованого 27.12.2011 державним реєстратором Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації, Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна компанія "Київміськтара-2" створено шляхом перетворення Закритого акціонерного товариства "Виробничо-комерційна компанія "Київміськтара-2", зареєстрованого 09.07.1997 Святошинською районною у м. Києві державною адміністрацією.

Учасниками товариства є ОСОБА_1 із розміром частки у статутному капіталі 249174,00 грн., що становить 23,49 % статутного капіталу; ОСОБА_11 із розміром частки у статутному капіталі 32004,00 грн., що становить 3 % статутного капіталу; ОСОБА_12 із розміром частки у статутному капіталі 20574,00 грн., що становить 1,9 % статутного капіталу; ОСОБА_13 із розміром частки у статутному капіталі 251460,00 грн., що становить 23,7 % статутного капіталу; ОСОБА_14 із розміром частки у статутному капіталі 249174,00 грн., що становить 23,49 % статутного капіталу та ОСОБА_2 із розміром частки у статутному капіталі 249174,00 грн., що становить 23,49 % статутного капіталу.

Товариству належить частка у розмірі 9144 грн., що складає 0,9 % статутного капіталу.

Зазначені обставини підтверджуються Статутом товариства та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 27.08.2012.

Статус позивачів як учасників товариства із вищезазначеними розмірами часток, як станом на день прийняття загальними зборами оскаржуваного рішення так й станом на момент звернення до суду підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами.

Згідно зі ст. 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Таким чином, оскільки позивачі мали статус учасників товариства на дату прийняття загальними зборами оскаржуваного рішення і володіють цим статусом на цей час, вони як власники частки у статутному капіталі товариства є учасником спірних корпоративних правовідносин та мають право на звернення до суду з позовом до товариства про оскарження ухваленого загальними зборами рішення (п.п. 17, 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів»).

Згідно зі ст. 116 ЦК України, ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" учасники товариства мають право: брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених законом; брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів; вийти в установленому порядку з товариства; одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів; здійснити відчуження часток у статутному капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, в порядку, встановленому законом.

Своє право брати участь в управлінні справами товариства учасники реалізують через загальні збори учасників товариства, які є вищим органом товариства, шляхом голосування на них за принципом: учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному капіталі (ст. 145 Цивільного кодексу України, ст.ст. 58, 60 Закону України "Про господарські товариства", п.п. 8.1, 8.10 Статуту Товариства).

Як вбачається з матеріалів справи, 21.08.2012 відбулися загальні збори Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна компанія "Київміськтара-2", оформлені протоколом № 3, до порядку денного яких були включені питання: про обрання головуючого та секретаря загальних зборів учасників товариства; звіт директора товариства за 2011 рік, з визначенням основних напрямків діяльності товариства на 2012 рік та про розгляд питання щодо подальшого перебування ОСОБА_2 на посаді директора товариства.

Цим рішенням було обрано головою зборів ОСОБА_9 та секретарем зборів ОСОБА_10, питання розгляду звіту директора вирішено перенести після проведення комплексного аудиту, а також вирішено усунути з 21.08.2012 від виконання обов'язків директора товариства ОСОБА_2 та призначити з 21.08.2012 виконуючим обов'язки директора Чумака Ю.О., надавши йому всі необхідні повноваження для здійснення поточного керівництва товариством згідно з п. 9 Статуту.

Позивачі ж посилаючись на те, що відповідачем не було дотримано визначеної законодавством процедури скликання та проведення загальних зборів учасників товариства, а саме: на зборах не було кворуму, оскільки позивачі не брали в них участі, володіючи часткою у статутному капіталі товариства в розмірі 46,98 %, чим порушено їхні права, звернулись до суду з даним позовом.

Відповідач проти позову заперечує в повному обсязі, з підстав того, що під час скликання та проведення оскаржуваних зборів були дотримані всі вимоги чинного законодавства та умови статуту товариства, а позивач - ОСОБА_2, до того ж, був присутній на зборах про що свідчить сам протокол і реєстраційний лист до нього.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Згідно ст. 98 Цивільного кодексу України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу.

Відповідно до ст. 58 Закону України "Про господарські товариства" вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

По суті, рішення загальних зборів учасників та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

При цьому, не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.

Так, безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (ст. ст. 41, 42, 59, 60 Закону України "Про господарські товариства"); прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (ч.4 ст. 43 Закону України "Про господарські товариства"); прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації (ст. ст. 40, 45 Закону України "Про господарські товариства"). При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, необхідно оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивачі послались на те, що вони не брали участі у загальних зборах, що відбулись 21.08.2012, у зв'язку з чим на них був відсутній кворум для прийняття рішень з порядку денного, в свою чергу, відповідач в запереченнях проти позову послався на реєстраційний лист до протоколу № 3 від 21.08.2012 зборів учасників товариства, який підтверджує факт участі учасника ОСОБА_2 в цих загальних зборах, а відтак і наявність кворуму на даних зборах.

Згідно ч. 2 ст. 60 Закону України "Про господарські товариства" учасники зборів, які беруть участь у зборах, реєструються з зазначенням кількості голосів, яку має кожний учасник. Цей перелік підписується головою та секретарем зборів.

Відповідно до п. 8.10 Статуту товариства учасники, які беруть участь у зборах, реєструються із зазначенням кількості голосів, яку має кожний. Реєстрація учасників відбувається перед початком зборів. Відомості про реєстрацію заносяться до протоколу зборів.

Проте, ані Статутом товариства, ані Законом України "Про господарські товариства" не передбачено порядку реєстрації та форми протоколу реєстрації учасників для участі у загальних зборах, так само як й не передбачено засвідчення прибуття для участі у зборах учасників власним підписом.

Разом з тим, відсутність законодавчо визначеної форми реєстрації учасників загальних зборів, не звільняє товариство від обов'язку довести за допомогою належних і допустимих доказів факт присутності учасників, зокрема, позивача - ОСОБА_2 на загальних зборах 21.08.2012.

При цьому, презумпція легітимності рішення загальних зборів товариства не звільняє товариство від обов'язку доведення наявності кворуму, у випадку його заперечення, а відтак й підтвердження факту участі учасників на загальних зборах товариства, оскільки саме товариство як юридична особа несе відповідальність за законність прийнятого загальними зборами рішення як її органу управління.

Позаяк, дослідивши наданий відповідачем реєстраційний лист, суд дійшов висновку, що він не є належним та беззаперечним доказом на підтвердження факту участі позивача ОСОБА_2 (який заперечує таку участь) у загальних зборах товариства, в розумінні вимог ст. ст. 33, 34 ГПК України, оскільки підписаний невідомими особами. Відсутні у реєстраційному листі і підписи учасників, які прибули і зареєструвалися для участі в загальних зборах. До того ж, реєстраційний лист в порушення ч. 2 ст. 60 Закону України "Про господарські товариства" підписано головою комісії з реєстрації та членом комісії, а не головою та секретарем загальних зборів учасників.

Будь-яких інших належних і допустимих доказів на підтвердження факту участі позивача ОСОБА_2 в оскаржуваних зборах відповідач суду не надав.

При цьому, судом враховано, що позивач ОСОБА_2 28.08.2012 звернувся до правоохоронних органів Святошинського району м. Києва із заявою про вчинення злочину по факту незаконного захоплення підприємства та зміну директора товариства шляхом підроблення оскаржуваного протоколу № 3 загальних зборів учасників товариства від 21.08.2012, оскільки в ньому зазначено неправдиву інформацію про його участь в цих загальних зборах.

На підставі даної заяви було порушено кримінальне провадження, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо неправомірних дій ОСОБА_9, ОСОБА_10 та інших працівників ТОВ "ВКК "Київміськтара-2" стосовно підроблення протоколу зборів учасників товариства № 3 від 21.08.2012, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України. Крім того, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 та ч. 4 ст. 358 КК України порушено кримінальну справу №58-2950 за фактом підроблення та використання завідомо підробленого документа та фактом заволодіння майном, в ході проведення досудового розслідування якої встановлено, що протокол № 3 від 21.08.2012 загальних зборів учасників товариства має ознаки підробки.

При цьому, досудовим слідством встановленні обставини, про те, що учасник ОСОБА_2 не приймав участі у загальних зборах учасників товариства 21.08.2012 (лист начальника Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 05.06.2013) (а.с. 146 т.1).

За таких обставин, оскільки факт участі позивача ОСОБА_2 в загальних зборах 21.08.2012 не підтверджений належними та беззаперечними доказами, суд приходить до висновку про відсутність кворуму під час проведення оскаржуваних зборів, оскільки присутні на зборах учасники в особі їх представників, в сукупності володіли 50,19 % голосів, тобто менше, передбаченого Законом і Статутом товариства 60-ти відсоткового кворуму.

Так, згідно ч. 1 ст. 60 Закону України "Про господарські товариства" загальні збори учасників визнаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів. Аналогічна правова норма міститься також у п. 8.6 Статуту Товариства.

В свою чергу, відсутність кворуму на загальних зборах є безумовною підставою для визнання в судовому порядку прийнятих загальними зборами рішень недійсними.

Відтак, враховуючи відсутність кворуму при прийнятті рішень на позачергових загальних зборах учасників товариства від 21.08.2012, оформлених протоколом № 3, суд дійшов висновку про наявність безумовної підстави для їх визнання недійсними у зв'язку з прямою вказівкою закону.

Крім того, в обґрунтування заявленого позову, позивачі послались на порушення відповідачем порядку скликання і проведення загальних зборів учасників 21.08.2012, що призвело до порушення їх прав на участь в управлінні товариством, передбачених ст. 10 Закону України "Про господарські товариства".

Відповідно до ч. 5 ст. 61 Закону України "Про господарські товариства" про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Отже, в силу Закону, спосіб повідомлення учасників має визначатися статутом товариства.

Згідно із п. 8.8 Статуту товариства про проведення загальних зборів учасників товариства учасники повідомляються письмово з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Повідомлення вручається учаснику особисто або надсилається поштою. Учасник вважається належним чином повідомленим і достатньо підготовленим до загальних зборів учасників, якщо він з'явився на збори і не заявив клопотання про відкладення зборів з мотивів неналежного його повідомлення під час реєстрації. Збори можуть бути скликані в будь-який час без попереднього повідомлення, якщо з цього приводу немає заперечень жодного учасника.

Аналіз наведеного положення Статуту товариства свідчить, що саме на відповідача покладено обов'язок фактичного і реального повідомлення учасників за 30 днів про проведення загальних зборів.

За змістом ч. 5 ст. 61 Закону України "Про господарські товариства" та п. 8.8 Статуту, на товариство покладається обов'язок не лише вчинити дії щодо повідомлення, але й забезпечити вручення учаснику такого письмового повідомлення.

При цьому, зазначеним пунктом Статуту не передбачено можливості визнання факту належного повідомлення учасника лише на підставі доведення факту надіслання поштою такому учаснику письмового повідомлення без його реального отримання учасником.

Таким чином, вчинення відповідачем повідомлення про проведення загальних зборів має бути безпосередньо пов'язане із фактом отримання учасником такого повідомлення. За відсутності факту отримання учасником такого письмового повідомлення, відсутні правові підстави визнавати здійснене повідомлення належним, якщо учасники товариства цей факт заперечують.

Отже, саме відповідач є зобов'язаною особою в правовідносинах щодо повідомлення учасників про час і місце проведення загальних зборів товариства, а відтак, він, як зобов'язана особа, зобов'язаний надати докази на підтвердження виконання свого обов'язку в цій частині.

На підтвердження повідомлення учасників про проведення загальних зборів на 21.08.2012 відповідачем надано разом із відзивом копії фіскальних чеків відділення поштового зв'язку від 04.01.2012 про надсилання рекомендованих листів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_12

Також 08.11.2012 в судовому засіданні представник відповідача надав копію запрошення від 04.01.2012 на позачергові загальні збори учасників товариства на 21.08.2012 об 11 год. в приміщенні товариства за адресою: м. Київ, вул. Велика Окружна, 9, у приміщенні кафе "Вагаршапат" із наступним порядком денним: 1. Про обрання головуючого та секретаря; 2. Звіт директора товариства за 2011 рік та визначення основних напрямів діяльності товариства на 2012 рік; 3. Про розгляд питання щодо подальшого перебування ОСОБА_2 на посаді директора Товариства (а.с. 103).

Зазначене письмове повідомлення від 04.01.2012 адресоване учаснику ОСОБА_2 від учасника ОСОБА_16, що діє через свого представника ОСОБА_9, який здійснює повноваження на підставі договору управління майновими правами від 29.05.2012.

Тобто, повноваження представника засвідчується договором від 29.05.2012, який укладений пізніше дати запрошення - 04.01.2012, до того ж, місцем проведення загальних зборів в запрошенні визначено приміщення ТОВ "Виробничо-комерційна компанія "Київміськтара-2", але адресу вказано зовсім іншу - м. Київ, вул. Велика Окружна, 9 - приміщення кафе "Вагаршапат".

10.09.2013 через відділ діловодства суду представник відповідача надав іншу копію запрошення від 04.01.2012, в якому місце проведення - "в приміщенні товариства, за адресою: м. Київ, вул. Велика Окружна, 9, у приміщенні кафе "Вагаршапат", залишилося у порівнянні з попереднім текстом повідомлення без змін, проте в новому тексті повідомлення вже змінено назву і дату документа, яким підтверджуються повноваження ОСОБА_9 як представника учасника товариства ОСОБА_16 а саме: в якості такого документу зазначена вже довіреність від 22.12.2011.

Таким чином, відповідачем в якості доказів повідомлення учасника ОСОБА_2 про скликання загальних зборів учасників товариства на 21.08.2012 надано документи, які містять різну за змістом інформацію, що виключає прийняття судом таких доказів в якості належних в силу вимог ст. 34 ГПК України. Копії фіскальних чеків відділення поштового зв'язку від 04.01.2012 про надсилання рекомендованих листів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_12 також не можуть бути взяті судом до уваги в якості належних та беззаперечних доказів, оскільки з їх змісту неможливо дійти однозначного висновку яка саме кореспонденція була надіслана (тим більш, що вони датовані більше ніж за півроку до дати проведення оскаржуваних зборів) та не підтверджують факту отримання відповідних листів цими особами.

Тоді як, відсутність доказів факту надіслання відповідачем 04.01.2012 повідомлення на адресу позивачів і факту отримання цього повідомлення останніми, не може бути підставою для визнання цього факту таким, що мав місце в дійсності. Як було зауважено вище, саме відповідач, як зобов'язана особа, зобов'язаний надати докази на підтвердження виконання свого обов'язку в цій частині.

Наданий відповідачем протокол зборів учасників, що володіють у сукупності не менше 10 % голосів товариства від 04.01.2012, яким учасники товариства ОСОБА_11, ОСОБА_16 і ОСОБА_14 (в сукупності володіють 50,19 % голосів) через своїх представників вирішили скликати позачергові загальні збори учасників товариства на 11 год. 21 серпня 2012 року також не підтверджує дійсність факту надіслання 04.01.2012 чи іншого дня на адресу позивачів повідомлення про загальні збори на 21.08.2012, так само й не підтверджує факту обізнаності позивачів із цим протоколом.

Разом з тим, частиною 4 статті 61 Закону України "Про господарські товариства" встановлено, що учасники товариства, що володіють у сукупності більш як 20 відсотками голосів, мають право вимагати скликання позачергових загальних зборів учасників у будь-який час і з будь-якого приводу, що стосується діяльності товариства. Якщо протягом 25 днів голова товариства не виконав зазначеної вимоги, вони вправі самі скликати загальні збори учасників.

Пунктом 8.7 Статуту також визначено, що позачергові загальні збори учасників скликаються головою товариства у разі неплатоспроможності товариства, а також у будь-якому іншому випадку, якщо цього потребують інтереси товариства в цілому, зокрема, якщо виникає загроза значного скорочення статутного капіталу. Учасники товариства, що володіють у сукупності не менш як 10% голосів, мають право вимагати скликання позачергових загальних зборів учасників у будь-який час і з будь-якого приводу, що стосується діяльності товариства. Якщо протягом 25 днів голова товариства не виконав зазначеної вимоги, вони вправі самі скликати загальні збори учасників.

Отже, за змістом п. 8.7 Статуту учасники, які володіють у сукупності не менше 10 % голосів товариства, набувають права на самостійне скликання позачергових загальних зборів товариства лише за умови, якщо голова товариства не скликав загальні збори на вимогу таких учасників протягом 25 днів.

Згідно зі ст. 62 Закону України "Про господарські товариства" у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган, що може складатися з однієї або кількох осіб: колегіальний (дирекція) або одноособовий (директор). Дирекція (директор) вирішує усі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників. Дирекція (директор) не вправі приймати рішення, обов'язкові для учасників товариства. Дирекція (директор) діє від імені товариства в межах, встановлених даним Законом та установчими документами.

В процесі судового розгляду було встановлено, що виконавчий орган відповідача (відповідно до Статуту в редакції від 26.12.2011) є одноособовим в особі директора, який і є головою товариства, чиї повноваження чітко врегульовані Статутом відповідача.

З матеріалів справи вбачається, що до дня проведення оскаржуваних загальних зборів, директором товариства був позивач ОСОБА_2 (протокол загальних зборів № 1 від 26.12.2011), який не скликав загальні збори учасників товариства на 21.08.2012.

Разом з тим, 04.01.2012 відбулись збори учасників, що володіють у сукупності не менше 10 відсотків голосів товариства, на яких були присутні представники учасників ОСОБА_11, ОСОБА_16, ОСОБА_14, що разом володіють 50,19 % голосів, на підставі довіреностей.

Вказані збори були проведені на підставі п. 8.7 Статуту товариства, на яких прийнято рішення про скликання позачергових загальних зборів ТОВ "Виробничо-комерційна компанія "Київміськтара-2" на 21.08.2012 та затверджено порядок денний зборів.

Проте, відповідачем не надано доказів на підтвердження звернення учасників товариства ОСОБА_11, ОСОБА_16 і ОСОБА_14 або їх представників до директора товариства з вимогою про скликання позачергових загальних зборів учасників в порядку п. 8.7 Статуту, а відтак учасники Товариства ОСОБА_11, ОСОБА_16 і ОСОБА_14 особисто або через своїх представників не набули право на скликання позачергових загальних зборів на 21.08.2012, а тому й їх проведення 21.08.2012 є передчасним.

Відтак, позачергові загальні збори учасників товариства, що відбулися 21.08.2012, були скликані з порушенням п. 8.7 Статуту, оскільки ініціюючі учасники товариства права на скликання позачергових зборів не набули та проведені з порушенням порядку персонального повідомлення позивачів про час і місце проведення загальних зборів, що позбавило останніх взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

Відповідно до п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» рішення загальних зборів господарського товариства можуть бути визнаними недійсними в судовому порядку у випадку недотримання процедури їх скликання, встановленої статтями 43, 61 Закону про господарські товариства. Права учасника (акціонера) товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо. Разом з тим, при вирішенні спорів про визнання недійсними рішень загальних зборів господарського товариства з підстав недопущення до участі в них акціонерів (учасників) товариства судам необхідно з'ясувати, чи могла їх відсутність (або наявність) істотно вплинути на прийняття рішення, яке оскаржується.

В даному випадку, допущені порушення порядку скликання позачергових загальних зборів на 21.08.2012 суттєво вплинуло на права позивачів як учасників товариства, з огляду на володіння кожним із позивачів по 23,49 % голосів, що могло істотно вплинути на прийняття рішення загальними зборами від 21.08.2012 у випадку їх участі в голосуванні, та відповідно є також самостійною і достатньою правовою підставою для визнання рішення загальних зборів учасників товариства, оформленого протоколом № 3 від 21.08.2012, недійсним. До того ж, для позивача ОСОБА_2 загальні збори мали важливе значення, адже розглядалося питання щодо подальшого перебування ОСОБА_2 на посаді директора товариства та передбачалося заслуховування його звіту про діяльність товариства за 2011 рік.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги, а доводи відповідача викладені ним у відзиві на позовну заяву та запереченнях спростовуються вищенаведеними нормами чинного законодавства України та встановленими під час розгляду справи обставинами.

За таких обставин, оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням витрат по сплаті судового збору на відповідача відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, які підлягають стягненню на користь позивачів в рівних частках.

Керуючись ст.ст. 43, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати недійсним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна компанія "Київміськтара-2" (03134, м. Київ, вул. Проектна, 3, ідентифікаційний код 24922997) від 21.08.2012, які оформлені протоколом № 3 від 21.08.2012.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна компанія "Київміськтара-2" (03134, м. Київ, вул. Проектна, 3, ідентифікаційний код 24922997) на користь ОСОБА_1 (03162, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 536,50 грн. судового збору, видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна компанія "Київміськтара-2" (03134, м. Київ, вул. Проектна, 3, ідентифікаційний код 24922997) на користь ОСОБА_2 (79013, АДРЕСА_2 ідентифікаційний код НОМЕР_2) 536,50 грн. судового збору, видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 16.12.2013.

Головуючий суддя: Т.В.Васильченко

Судді: В.С.Ломака

А.І. Привалов