Ухвала суду № 36135759, 25.11.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Головуючий в першій інстанції Чемодурова Н.О.

Доповідач Янчук Т.О.

категорія 27

У Х В А Л А

іменем України

25 листопада 2013 року

Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Дундар І.О.,

суддів: Мірута О.А, Янчук Т.О.

при секретарі Чекіній А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на рішення Слов'янського міськрайонного суду від 14 жовтня 2013 року за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитом ,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2013 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернулось до суду з позовом про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що відповідно до укладеного між позивачем та ОСОБА_3 кредитного договору № 228177-CRED від 19.05.2008 р. ОСОБА_3 отримав кредит у розмірі 20 000,00 грн. на термін до 17.05.2010 р. ОСОБА_3 належним чином не виконував зобов'язання за кредитним договором, в наслідок чого утворилась заборгованість станом на 04.08.2013 року у сумі 37 965 грн. 14 коп., що складається з заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 35 919 грн. 19 коп., штрафу (фіксована частина) у сумі 250 грн. 00 коп., штрафу (процентна складова) в сумі 1 795 грн. 95 коп. Зобов'язання за договором забезпечено договором поруки, укладеними з поручителем - ОСОБА_4 Просив суд стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість у розмірі 37965,14 грн. за кредитним договором № 228177-CRED від 19.05.2008 р. та суму судових витрат.

Рішенням Слов'янського міськрайонного суду від 14 жовтня 2013 року позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» задоволені частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № 228177-CRED від 19.05.2008 р. станом на 04.08.2013 року в сумі 37 965 (тридцять сім тисяч дев'ятсот шістдесят п'ять) грн. 14 коп. В задоволені позовних вимог про стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_4 відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «Приватбанк» просить рішення суду змінити, в частині відмови в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_4 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування свої вимог зазначає, що судом помилково було зроблено висновок, про те, що договір поруки з відповідачем ОСОБА_4 є припиненим.

Сторони в судове засідання апеляційного суду не з'явилися про час та місце розгляду повідомлені належним чином. Від представника ПАТ КБ «Приватбанк» надійшла заява про розгляд справи без його участі.

Згідно до ч.2 ст.305 ЦПК. України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали цивільної справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Апеляційний суд вважає, що рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК.України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованність рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог , заявлених у суді першої інстанції.

Рішення суду в частині стягнення заборгованості за кредитом з ОСОБА_3 сторонами не оскаржується тому у цій частині апеляційним судом не переглядається.

Задовольняючи частково позов ПАТ КБ «Приватбанк» та стягуючи суму заборгованості лише з боржника ОСОБА_3 , суд першої інстанції, виходив із того, що договором поруки не встановлено строку припинення поруки, а тому має застосовуватися ч. 4 ст. 559 ЦК України, відповідно до якої порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Строк виконання ОСОБА_3 основного зобов'язання визначено кредитним договором 17 травня 2010 року. Пред'явивши позов 15 серпня 2013 року, позивач пропустив визначений ч. 4 ст. 559 ЦК України строк пред'явлення вимог до поручителя.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду..

Судом першої інстанції встановлено, та підтверджується відповідними доказами 19 травня 2008 року між позивачем та ОСОБА_3 укладено кредитний договір №228177- CRED , відповідно до якого ОСОБА_3 отримав кредит у розмірі 20 000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у строки та розмірі, встановленому в додатку до договору№1, строком 17 травня 2010 року. З метою забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_3 за даним кредитним договором 19 травня 2008 року між Банком та ОСОБА_4 було укладено договір поруки, за умовами якого поручитель відповідає перед Кредитором за виконання обов'язків за кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом , винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов"язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов"язується повернути кредит та сплатити проценти.

Доказами по справі підтверджено, що банк надав ОСОБА_3 грошову суму, обумовлену кредитним договором, позичальник зобов"язався повертати щомісячно певні суми кредиту з процентами, проте порушив умови договору, за кредитним зобов'язанням є заборгованість, ОСОБА_3 допускає прострочення виплати сум за кредитним договором, процентів за користування кредитними коштами.

Згідно із ч. 1 ст. 553, ч. 1 ст. 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк може бути визначено актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

На підставі ч. 1 ст. 252, ч. 1 ст. 253 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями, годинами. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок

Судом встановлено, що 19 травня 2008 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір, за умовами якого ОСОБА_3 отримав кредит з кінцевим терміном повернення 17 травня 2010 року.

В забезпечення виконання позичальником зобов'язання за даним договором 19 травня 2008 року було укладено договір поруки між Банком та ОСОБА_4.

У кредитному договорі строк виконання основного зобов'язання чітко визначений - строк повного погашення кредиту є 17 травня 2010 року ( ( п.1.4 кредитного договору).

З договору поруки від 19.05.2008 року , укладеного між Банком та ОСОБА_4, вбачається, що в ньому не встановлено строку, після якого порука припиняється, а умова договору про його дію до повного виконання боржником своїх зобов'язань перед банком за кредитним договором не є встановленням сторонами строком припинення дії поруки, оскільки суперечить ч.1 ст.251 та ч.1 ст.252 ЦК.України, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми ч.1 ст.559 ЦК.Україним про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

За таких обставин у ПАТ КБ «Приватбанк» виникло право пред'явити вимогу до поручителя про виконання порушеного зобов'язання боржника щодо повернення кредиту, починаючи з 17 травня 2010 року, протягом наступних шести місяців.

У зв'язку з порушенням боржником зобов'язань за кредитним договором банк звертався до поручителя ОСОБА_4 з вимогою про погашення боргу, а саме 25.04.2013 року ( а.с.13). Шестимісячний строк на пред'явлення вимоги до поручителя сплив 17 листопада 2010 року, разом з тим до суду Банк звернувся 15 серпня 2013 року, тобто після спливу встановленого ч.4 ст.559 ЦК.України шестимісячного строку.

Отже, позивач звернувся до суду з позовом до поручителя про стягнення кредитної заборгованості з істотним порушенням строків, визначених ст.559 ЦК.України.

За таких підстав суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в задоволенні позову щодо стягнення кредитної заборгованості з поручителя ОСОБА_4.

Інші доводи апеляційної скарги були предметом розгляду суду першої інстанції не спростовують висновків суду і не належать до тих підстав, із якими процесуальне законодавство пов'язує можливість прийняття рішення щодо скасування або зміни оскаржуваного рішення. Нові докази не досліджувались апеляційним судом.

Рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому апеляційний суд на підставі ст.308 ЦПК України відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін.

Керуючись ст.ст.307 308, 315 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» відхилити.

Рішення Слов'янського міськрайонного суду від 14 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий : Судді :