Постанова № 3612908, 07.04.2009, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 Вн. № 16/142

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

07.04.2009 р.                                                                                 № 2а-1652/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кишинського М.І. при секретарі судового засідання Ярошевській Я.В. у відкритому судовому засіданні вирішив адміністративну справу

за позовомЗакритого акціонерного товариства «Автомобільна компанія Ісузу, Україна»

до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва

проскасування податкових повідомлень - рішень На підставі ч.3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 07.04.2009 р. проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до відповідача, в якому просить скасувати податкове повідомлення –рішення ДПІ у Оболонському районі м. Києва № 0001032301/3 від 02.02.09, яким позивачу визначено суму податкових зобов’язань з податку на прибуток у розмірі 44314,00 грн. та податкове повідомлення –рішення ДПІ у Оболонському районі м. Києва № 0001042301 від 02.02.09, яким позивачу визначено суму податкових зобов’язань з ПДВ у розмірі 47528,00 грн. Податкові повідомлення –рішення позивач вважає необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам чинного в Україні законодавства, а висновки Акту перевірки безпідставними.

Відповідач позов не визнав. Своє обґрунтування виклав в запереченні на позовну заяву та просив в задоволенні позову відмовити.

Окружний адміністративний суд міста Києва, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін,

встановив:

ДПІ у Оболонському районі м. Києва було проведено планову виїзну документальну перевірку ЗАТ «Автомобільна компанія Ісузу Україна»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.09.06 по 31.12.07 р., про що складено Акт від 10.07.08 р. № 357-23-1-34539354.

Перевіркою встановлено порушення підприємством пп. 4.1.1, п. 4.1 ст. 4, пп. 11.3.1., п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток за III квартал 2007 року на суму 198031,00 грн. та пп. 3.1.1 ст. 3 пп. 4.5.1 п. 4.5 ст. 4, пп. 7.1.3 п.7.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та Порядок заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, в результаті чого занижено ПДВ за жовтень 2007 року у сумі 158425,00 грн.

За наслідками перевірки Державною податковою інспекцією у Оболонському районі м. Києва прийнято податкове повідомлення –рішення від 15.07.2008 р. № 0001032301/0, яким позивачу визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 297046,50 грн., у т.ч. основний платіж –198031,00 грн. та 99015,50 грн. –штрафні (фінансові) санкції та податкове повідомлення –рішення від 15.07.08 р. № 0001042301/0, яким позивачу визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 237637,50 грн., у т.ч. основний платіж –158425,00 грн. і 79212,50 грн. –штрафні фінансові санкції.

Винесені Державною податковою інспекцією у Оболонському районі м. Києва податкові повідомлення –рішення, позивач оскаржив в адміністративному порядку.

За результатами процедури адміністративного оскарження, на підставі рішень Державної податкової адміністрації у м. Києві та Державної податкової адміністрації України, Державною податковою інспекцією у Оболонському районі м. Києва винесені податкові повідомлення –рішення від 02.02.09 р. № 0001032301/3, яким позивачу визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 44314,00 грн. (34088,00 грн. –основний платіж та 10226,00 грн. –штрафні (фінансові) санкції) та № 0001042301/3, яким позивачу визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 47528,00 грн. ( 31685,00 грн. –основний платіж, 15843,00 грн. –штрафні (фінансові) санкції.).

Не погоджуючись з такими рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з вимогами про їх скасування.

Суд, вивчивши надані сторонами докази, приходить до наступних висновків.

Як зазначено в акті перевірки, ЗАТ «Автомобільна компанія Ісузу Україна»придбала у ЗАТ «ЛуАЗ»вантажні автомобілі марки Isuzu згідно з видатковою накладною від 27.09.07 № 2146 та оприбуткувала 27.09.2007 р. Автомобілі було придбано для подальшої реалізації ТОВ «Курганський бройлер»за договором від 16.08.2007 р. № 41 в кількості 7 одиниць. Предметом даного договору є поставка ТОВ «Курганський бройлер»вантажних автомобілів Isuzu в кількості 7 одиниць на загальну суму 1330770,0 грн. Оплата за відвантажені автомобілі надійшла 16.98.2007 р. в сумі 1330770,0 грн.. ЗАТ «Автомобільна компанія Ісузу Україна»згідно з видатковою накладною від 28.09.2007 р. № ИС-0000131 передала ТОВ «Курганський бройлер» вантажні автомобілі в кількості 7 одиниць.

В акті перевірки відображено, що згідно з карткою рахунка валові доходи по операції з вищезазначеним контрагентом за IV квартал 2007 р. –позивач скоригував валовий дохід у бік зменшення в розмірі 792125,0 грн., для підтвердження даної операції видана накладна ТОВ «Курганський бройлер»від 16.10.2007 р. № КБ-000010, згідно з якою ТОВ «Курганський бройлер»повертає ЗАТ «Автомобільна компанія Ісузу Україна»вантажні автомобілі Isuzu в кількості 5 одиниць, із раніше отриманих 7, на суму 792125,00 грн. За повернуті автомобілі позивач на адресу свого контрагента кошти не перерахував.

В акті зазначено, що по даних операціях позивач здійснив коригування податкових зобов’язань з податку на додану вартість, згідно якого зменшено суму зобов’язань на 158425,00 грн.

Таким чином відповідачем зроблений висновок, що ЗАТ «Автомобільна компанія Ісузу Україна»в порушення п.п. 11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» неповернуті кошти повинні обліковуватись як дохід підприємства, а коригування проведено безпідставно, в порушення п.п. 3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.5 ст.4, п.п. 7.1.3 п. 7.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», чим занижено податкові зобов’язання з ПДВ на суму 158425,00 грн. Враховуючи те, що в жовтні 2007 року підприємство мало від’ємне значення в розмірі 195767,00 грн. та залишок від’ємного значення попередніх періодів в сумі 459427,00 грн., ПДВ в розмірі 158425,00 грн. підлягає донарахуванню в грудні 2007 року.

Позивачем зазначено, що в жовтні 2007 року на вимогу ТОВ «Курганський бройлер»відбулася заміна 5 поставлених вантажних автомобілів. Крім того, була укладена додаткова угода від 16.10.2007 р. до договору № 41, згідно з якою на одну машину слід було встановити додаткове обладнання, що в свою чергу призвело до збільшення суми договору на 26490,00 грн. Доплата за встановлення додаткового обладнання була отримана позивачем 27.12.2007 р. До складу валового доходу в грудні 2007 року було включено 22075,00 грн. Згідно з видатковою накладною від 16.10.2007 р. № КБ-000010 ТОВ «Курганський бройлер»повернуло 5 автомобілів на суму 950550,00 грн. в т.ч. ПДВ –158425,00 грн. Грошові кошти за отримані для заміни автомобілі не поверталися. На підставі повернення товару позивачем помилково зменшено суму валового доходу в жовтні 2007 р. на суму 792125,00 грн. Однак, в цьому ж місяці відбулося відвантаження ТОВ «Курганський бройлер»4 замінених автомобілів згідно з видатковою накладною від 19.10.2007 р. № ИС-0000156 на суму 760440,0 грн., в т.ч ПДВ –126740,0 грн., на підставі якої було включено до складу валових доходів за жовтень 2007 р. суму 633700,00 грн. та видано податкову накладну від 19.10.2007 р. № 0000360 на суму 126740,00 грн. На підставі даної накладної ПДВ включений до складу податкових зобов’язань та відображений в рядку 1 декларації з ПДВ за жовтень 2007 року.

Як зазначено відповідачем, згідно з бухгалтерськими документами в картці рахунку «Валові доходи 4 квартал 2007 р». контрагенти: Курганський бройлер, відображено зменшення валового доходу в сумі 792125,0 грн. включено до складу валового доходу 19.10.2007 р. в сумі 633700,00 грн., 26.12.2007 р. –22075,00 грн. в реєстрі виданих податкових накладних: за жовтень 2007 року зменшено суму податкового зобов’язання з ПДВ на 158425,00 грн. відповідно до розрахунку коригування від 16.10.2007 р. № 00004/00200 кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 16.08.2007 р. № 00200 та включено до складу податкових зобов’язань з ПДВ вартість відвантажених 4 замінених автомобілів в сумі 126740,00 грн., за грудень 2007 р. до складу податкових зобов’язань з ПДВ включено ПДВ в сумі 4415,00 грн. за дообладнання автомобіля.

Згідно з договором купівлі –продажу від 16.08.2007 р. № 41 позивач зобов’язувався продати транспортні засоби (товар) в кількості 7 одиниць, що належать йому на праві власності, а ТОВ «Курганський бройлер»зобов’язувався купити та оплатити товар. Загальна вартість товару з ПДВ становила 1330770,0 грн. Згідно з додатковою угодою № 1 від 16.10.2007 р. до договору від 16.08.2007 р. № 41, ЗАТ «Автомобільна компанія Ісузу Україна»продає ТОВ «Курганський бройлер» 7 вантажних автомобілів Isuzu, при цьому на одну з машин слід було встановити додаткове обладнання, що призвело до збільшення суми договору, а саме –загальна вартість товару з ПДВ становить 1357260,00 грн.

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валовий дохід –загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Відповідно до пп.11.3.1 п.111.3 ст. 11 цього Закону датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку –дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) –дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Згідно з п.п. 3.1.1 п.3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість»об’єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України.

Відповідно до п.п. 7.3.1 п.7.3. ст. 7 цього Закону датою виникнення податкових зобов’язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти –дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої –дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) –дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Таким чином, суд погоджується з відповідачем, що позивачем було занижено суму валових доходів за 2007 рік на 136350,00 грн. (792125,00 –(633700,00 + 22075,00) та занижено податкові зобов’язання з ПДВ на 31685,00 грн. (158425,00 –(126740,00) з урахуванням заміни 4 автомобілів згідно з видатковою накладною від 19.10.2007 № ИС-0000156 замість 5 автомобілів, що були повернуті ТОВ «Курганський бройлер»згідно з видатковою накладною від 16.10.2007 р. № КБ-000010.

Позивачем зазначено, що при складанні декларації за 2007 рік, а саме в 4 кварталі 2007 року, суму валових доходів від продажу товарів (робіт, послуг) було помилково збільшено на 306880,00 грн. Підприємством було виявлено помилку при порівняні даних оборотно-сальдової відомості по рахунку «ВД Валові доходи (податковий облік) за 2007 рік»та даних рядку 01.1 декларації з податку на прибуток підприємства за 2007 рік, про що складену бухгалтерську довідку.

Відповідно до п.5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобов’язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах ( з урахуванням строків давності, визначених ст. 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показними зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

Згідно зі ст. 11 Закону України «Про систему оподаткування»відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть платники податків і зборів (обов’язкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть платники податків і зборів (обов’язкових платежів) відповідно до законів України.

Відповідно до підпункту «б»пп.4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму податкового зобов’язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов’язань, заявлених у податкових деклараціях.

Згідно з п.п. 17.1.3 п.17.1 ст. 17 цього Закону у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов’язання платника податків за підставами, викладеними у пп. «б»п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону, такий платник податків зобов’язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов’язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов’язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше 50 відсотків такої суми та не менше 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновків, що відповідачем правомірно донараховано позивачу податку на прибуток в сумі 34088,00 грн. і застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 10226,00 грн. та податку на додану вартість в сумі 31685,00 грн. і застосовано штрафну санкцію в розмірі 15842,5 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Аналогічна норма закріплена і в ч.2 ст.19 Конституції України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач виконав покладений на нього обов’язок.

Таким чином, оцінивши за правилами, встановленими ст. 86 КАС України наявні у матеріалах справи докази та пояснення сторін, надані під час розгляду справи, суд вважає, що заявлений адміністративний позов є необґрунтований та такий, що задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

У позові Закритого акціонерного товариства «Автомобільна компанія «Ісузу Україна»до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень –рішень ДПІ у Оболонському районі м. Києва № 0001032301/3 від 02.02.09 та № 0001042301 від 02.02.09 відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Кишинський М.І.

Дата складання та підписання постанови в повному обсязі –10.04.2009 р.

Суддя                                                                                 Кишинський М.І.