Постанова № 3612912, 23.04.2009, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 Вн. № 16/144

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23.04.2009 р.                                                                                 № 2а-1829/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кишинського М.І. при секретарі судового засідання Ярошевській Я.В. у відкритому судовому засіданні вирішив адміністративну справу

за позовомОлександрівської клінічної лікарні м. Києва

до Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

прозобов’язання включити до реєстру неприбуткових організацій

Треті особи, що не заявляють

самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача: Головне управління охорони здоров’я та медичного забезпечення виконавчого органу Київради (КМДА), Головне управління з питань цінової політики виконавчого органу Київради (КМДА)

На підставі ч.3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 23.04.2009 р. проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до відповідача, в якому просить спонукати виконавчий орган Київської міської ради (КМДА) до вчинення дій, спрямованих на регулювання (встановлення) тарифів на платні послуги, що надають лікувально-профілактичні заклади охорони здоров’я, які засновані на комунальній власності територіальної громади м. Києва, на рівні 30 відсотків до витрат, пов’язаних із наданням цих послуг.

Позовні вимоги мотивовані тим, що коштів загального бюджету для належного функціонування лікарні не вистачає, забезпечення надання якісних медичних послуг можливе за рахунок коштів, отриманих від надання платних послуг ЛПЗ, проте відповідач ухиляється від регулювання (встановлення) платних послуг чим ускладнює досягненню позивачем статутних цілей та завдань Лікарні.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, вважав вимоги позивача не обґрунтованими та такими, що суперечать діючому законодавству.

За результатами розгляду наданих сторонами документів, пояснень їхніх представників, Окружний адміністративний суд м. Києва,

встановив:

Олександрівська клінічна лікарня м. Києва, ідентифікаційний код 01994095, зареєстрована Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією 23.02.1995 року, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серія А 01 № 260572.

Відповідно до Статуту, затвердженого рішенням Київради від 27.12.07. № 1522/4355 Олександрівська клінічна лікарня м. Києва є бюджетною (неприбутковою) установою, що заснована на комунальній власності територіальної громади міста Києва.

Як зазначено позивачем, коштів загального бюджету не вистачає для повноцінного функціонування лікарні, на закупівлю медикаментів, предметів медичного догляду, продуктів харчування тощо.

З матеріалів справи вбачається, що позивач, крім бюджетного фінансування здійснює госпрозрахункову діяльність з метою одержання позабюджетних коштів.

Позивач вважає, що існуючі тарифи на платні послуги, що надаються ЛПЗ потребують перегляду, а тому звертається до суду з вимогою спонукати відповідача вчинити дії щодо регулювання (встановлення) таких тарифів.

Повноваження виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів) визначені Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.1996 р. № 1548 «Про встановлення повноважень органів виконавчої вади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)»із змінами і доповненнями.

Відповідно до цієї Постанови Київська міська державна адміністрація регулює (встановлює) тарифи на платні послуги, що надають лікувально-профілактичні державні і комунальні заклади охорони здоров’я.

Як вбачається з листа Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 23.10.2008 р. № 003-750 тарифи на платні послуги, що надають лікувально-профілактичні державні і комунальні заклади охорони здоров’я розраховуються відповідно до Методик розрахунку цін на послуги та нозології, які зареєстровані в головному управлінні юстиції у м. Києві для кожного лікувального закладу, виходячи з конкретних умов надання послуг та рівня рентабельності.

З огляду на викладене в листі, суд приходить до висновку, що встановленню або регулюванню цін (тарифів) передує системний аналіз надходжень та фактичних витрат, пов’язаних з функціонуванням конкретного лікувального закладу. За результатами такого аналізу, за погодженням з Головним управлінням охорони здоров’я та медичного забезпечення та, як зазначено в листі Головного управління з питань цінової політики від 14.11.2008 № 09050/2-2903, за поданням Головного управління з питань цінової політики розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) встановлюються або ж регулюються ціни чи тарифи.

Враховуючи наведене, суд вважає, що відповідно до своїх повноважень виконавчий орган Київської міської ради (КМДА) регулює цінову політику щодо платних послуг виходячи з потреб об’єктивної дійсності та враховуючи обсяг робіт, послуг, рентабельність тощо.

Виконавчий орган Київської міської Ради (КМДА) повноважний встановлювати (регулювати) тарифи виключно на послуги, визначені постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.1996 № 1138 «Про затвердження переліку платних послуг, які надаються в державних закладах охорони здоров’я та вищих медичних закладах освіти», перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Вказаною постановою та постановою КМУ № 1548 не передбачено право виконавчих органів влади встановлювати (регулювати) тарифи на платні послуги, що надаються лікувально-профілактичними закладами охорони здоров’я, які засновані на комунальній власності територіальних громад, на рівні 30 відсотків до витрат, як то позивач просить спонукати Київську міську раду (КМДА) до встановлення в судовому порядку таких тарифів.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом.

Право на судовий захист має лише та особа, яка є суб’єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів.

Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що позивач не є носієм порушених прав, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

          На підставі наведеного, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

У позові відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Кишинський М.І.

Дата складання та підписання постанови в повному обсязі –29.04.2009 р.