Ухвала суду № 36127630, 11.12.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 118/1183/13-а

11.12.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Лядової Т.Р.,

суддів Яковенко С.Ю. ,

Ілюхіної Г.П.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Судацького міського суду Автономної Республіки Крим (суддя Сич М.Ю. ) від 01.10.13 у справі № 118/1183/13-а

за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)

до Відділу державної виконавчої служби Судацького міського управління юстиції Автономної Республіки Крим (вул. Леніна, 34, м. Судак, Автономна Республіка Крим,98000)

про визнання неправомірними дії, скасування постанови та акту

ВСТАНОВИВ:

У липні 2013 року ОСОБА_2 звернувся з адміністративним позовом до Відділу Державної виконавчої служби Судацького міського управління юстиції Автономної Республіки Крим, в якому просив визнати неправомірними дії головного державного виконавця ВДВС Судацького МУЮ Джамілова Н.А. по винесенню постанови про затримання автотранспорту від 29 травня 2013 року, визнати неправомірною та скасувати постанову ВДВС Судацького МУЮ про затримання автотранспорту від 29 травня 2013 року, визнати неправомірними дії державного виконавця ВДВС Судацького МУЮ Джамілова Н.А. по складанню акту опису й арешту майна від 24 червня 2013 року, визнати недійсним акт опису й арешту майна державного виконавця ВДВС Судацького МУЮ Джамілова Н.А. від 24 червня 2013 року.

Постановою Судацького міського суду Автономної Республіки Крим від 01.10.2013 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Відділу Державної виконавчої служби Судацького міського управління юстиції Автономної Республіки Крим про визнання неправомірними дії, скасування постанови та акту відмовлено.

Не погодившись з даним рішення суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Судацького міського суду Автономної Республіки Крим від 01.10.2013 скасувати та прийняти нове рішення по справі, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

ОСОБА_2 обґрунтовує вимоги апеляційної скарги тим, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, висновки, викладені в ухвалі суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи, отже, прийняте рішення не базується на повному та всебічному з'ясуванні доказів у справі.

Сторони та їх представники у судове засідання не з'явилися, про місце та час розгляду справи сповіщені у встановленому законом порядку.

11.12.2013 від позивача надійшло клопотання про відкладення справи слуханням у зв'язку з неможливістю явки.

Судова колегія вважає клопотання необґрунтованим та відмовляє у його задоволенні, оскільки згідно з ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи, крім того чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

При викладених обставинах, враховуючи те, що сторони викликались в судове засідання, але в суд не з'явивилися, про дату та час апеляційного розгляду повідомлені належним чином, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін, за наявними у справі матеріалами.

Судова колегія, керуючись положеннями п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнала за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 197 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, виходив з того, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України, відтак підстав для визнання дій протиправними та скасування рішень Відділу Державної виконавчої служби Судацького міського управління юстиції Автономної Республіки Крим не вбачається.

Із такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та вимогам матеріального права, що регулює спірні правовідносини.

Обов'язок органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України передбачений ст. 19 Конституції України.

При апеляційному перегляді справи встановлено, що на виконанні Відділу Державної виконавчої служби Судацького міського управління юстиції Автономної Республіки Крим знаходить зведене виконавче провадження №33332401 щодо примусового виконання наступних виконавчих документів: постанови № 011568 від 02.09.2009 року, видана ДПС ВДАІ м. Судак про стягнення з ОСОБА_2 на користь держави штрафу у розмірі 1600,00 грн.; постанова № 005921 від 20.07.2009 року, видана ВДАІ м. Судак про стягнення з ОСОБА_2 на користь держави штрафу у розмірі 612,00 грн.; постанова № 103017 від 24.05.2009 року, видана ВДАІ м. Судак про стягнення з ОСОБА_2 на користь держави штрафу у розмірі 300,00 грн.; постанова № 210 від 30.03.2012 року, видана Державною інспекцією архітектурно-будівельного контролю АР Крим про стягнення з ОСОБА_2 на користь держави штрафу у розмірі 10200,00 грн.; постанова № 419 від 16.10.2012 року, видана Державною інспекцією архітектурно-будівельного контролю АР Крим про стягнення з ОСОБА_2 на користь держави штрафу у розмірі 13600,00 грн.; постанова № 569 від 12.12.2012 року, видана Державною інспекцією архітектурно-будівельного контролю АР Крим про стягнення з ОСОБА_2 на користь держави штрафу у розмірі 17000,00 грн.

Приписами ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачені цим Законом заходи примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 5 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державному виконавцю надано право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання.

Відповідно до ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення та накладається державним виконавцем, зокрема, шляхом проведення опису майна боржника та накладання на нього арешту.

Як свідчать матеріали справи, здійснюючи заходи примусового виконання в межах зведеного виконавчого провадження №33332401 стосовно боржника - ОСОБА_2, відповідачем 29.05.2013 прийнято постанову про затримання автотранспорту, якою оголошено розшук автотранспорту, що належить позивачу, а саме автомобіль Nissan Note д/з НОМЕР_1 (арк.с. 5).

24.06.2013 головним державним виконавцем Відділу Державної виконавчої служби Судацького міського управління юстиції Автономної Республіки Крим Джаміловим Н.А. в присутності боржника складено Акт опису й арешту майна, а саме: автомобіля Nissan Note д/з НОМЕР_1 (арк.с. 6-7).

Судова колегія зазначає, що згідно ч.3 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» арешт може бути накладений у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети.

В апеляційній скарзі позивач наполягає на визнанні дій відповідача щодо накладення арешту на майно боржника - автомобіль Nissan Note д/з НОМЕР_1 протиправними, оскільки вартість автомобіля значно перевищує суму боргу, яка підлягає стягненню за усіма виконавчими документами в межах зведеного виконавчого провадження №33332401 стосовно ОСОБА_2.

Проте, колегія суддів наголошує, що ч.3 ст. 43 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що грошова сума, стягнута державним виконавцем з боржника за виконавчим провадженням (у тому числі одержана від реалізації майна), яка залишилася після розподілу вказаної суми та сплати штрафів, повертається боржнику.

Крім того, заявник апеляційної скарги стверджує, що відповідач не мав право виносити постанову про затримання автотранспорту та накладати арешт на майно, а повинен був зупинити виконавче провадження на підставі п.5 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», проте, вказане твердження позивача спростовується матеріалами справи.

Так, позивачем до апеляційної скарги додано копію заяви ОСОБА_2 від 24.12.2012 про зупинення виконавчого провадження з примусового виконання постанови №419 від 16.10.2012, видана Державною інспекцією архітектурно-будівельного контролю АР Крим про стягнення з ОСОБА_2 на користь держави штрафу у розмірі 13600,00 грн., у зв'язку із прийняттям судом до розгляду скарги на постанову органу, уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення.

Заявником апеляційної скарги залишено поза увагою, що на виконанні Відділу Державної виконавчої служби Судацького міського управління юстиції Автономної Республіки Крим знаходиться зведене виконавче провадження №33332401, та зупинення виконавчого провадження відносно примусового виконання декількох з виконавчих проваджень, об'єднаних у зведене, не зупиняє виконання інших.

Окрім цього, судом першої інстанції встановлено, що відповідачу про наявність ухвали Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2013 у справі 118/327/13-а про закінчення підготовчого провадження та призначення до розгляду справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Судацького міського суду Автономної Республіки Крим, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 щодо оскарження постанови №419 від 16.10.2012, виданої Державною інспекцією архітектурно-будівельного контролю Автономної Республіки Крим відомо не було.

Хоча, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» покладено на боржника обов'язок протягом трьох робочих днів письмово повідомити державного виконавця про виникнення обставин, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження, однак, позивач вказаний обов'язок виконаний не був.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що державний виконавець, при винесенні постанови про затримання автотранспорту від 29 травня 2013 року та складенні акту опису й арешту майна від 24 червня 2013, року діяв у межах своїх повноважень та у суворому дотриманні вимог чинного законодавства.

Колегія суддів звертає увагу на те, що доводи заявника апеляційної скарги, що судом першої інстанції взагалі не було розглянуто позові вимоги ОСОБА_2 щодо визнання неправомірними дії державного виконавця ВДВС Судацького МУЮ Джамілова Н.А. по складанню акту опису й арешту майна від 24 червня 2013 року, визнання недійсним акт опису й арешту майна державного виконавця ВДВС Судацького МУЮ Джамілова Н.А. від 24 червня 2013 року, є безпідставними.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги в цілому суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.

Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права, рішення не може бути змінено чи скасовано з підстав, що викладені в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.195; ст.196; ст. 197; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

2.Постанову Судацького міського суду Автономної Республіки Крим (суддя Сич М.Ю.) від 01.10.13 у справі № 118/1183/13-а за позовом ОСОБА_2 до Відділу державної виконавчої служби Судацького міського управління юстиції Автономної Республіки Крим про визнання неправомірними дії, скасування постанови та акту - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя підпис Т.Р.Лядова

Судді підпис С.Ю. Яковенко

підпис Г.П.Ілюхіна

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.Р.Лядова