Ухвала суду № 36127582, 11.12.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 118/1183/13-а

11.12.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Лядової Т.Р.,

суддів Яковенко С.Ю. ,

Ілюхіної Г.П.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Судацького міського суду Автономної Республіки Крим (суддя Сич М.Ю. ) від 01.10.13 у справі № 118/1183/13-а

за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)

до Відділу державної виконавчої служби Судацького міського управління юстиції Автономної Республіки Крим (вул. Леніна, 34, м. Судак, Автономна Республіка Крим,98000)

про визнання неправомірними дії, скасування постанови та акту

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Судацького міського суду Автономної Республіки Крим від 01.10.2013 адміністративним позов ОСОБА_2 до Відділу Державної виконавчої служби Судацького міського управління юстиції Автономної Республіки Крим про визнання недійсними актів залишено без розгляду.

На зазначене судове рішення від позивача надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про скасування ухвали суду першої інстанції від 01.10.2013 та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Сторони та їх представники у судове засідання не з'явилися, про місце та час розгляду справи сповіщені у встановленому законом порядку.

11.12.2013 від позивача надійшло клопотання про відкладення справи слуханням у зв'язку з неможливістю явки.

Судова колегія вважає клопотання необґрунтованим та відмовляє у його задоволенні, оскільки згідно з ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи, крім того чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

При викладених обставинах, враховуючи те, що сторони викликались в судове засідання, але в суд не з'явивилися, про дату та час апеляційного розгляду повідомлені належним чином, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін, за наявними у справі матеріалами.

Судова колегія, керуючись положеннями п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнала за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 197 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Суд першої інстанції, приймаючи рішення про залишення адміністративного позову без розгляду, виходив з того, що позивачем пропущено строк, встановлений чинним законодавством, для звернення до адміністративного суду.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, та вбачає за доцільне зазначити про таке.

У липні 2013 року ОСОБА_2 звернувся з адміністративним позовом до Відділу Державної виконавчої служби Судацького міського управління юстиції Автономної Республіки Крим, в якому просив визнати неправомірними дії головного державного виконавця ВДВС Судацького МУЮ Джамілова Н.А. по винесенню постанови про затримання автотранспорту від 29 травня 2013 року, визнати неправомірною та скасувати постанову ВДВС Судацького МУЮ про затримання автотранспорту від 29 травня 2013 року, визнати неправомірними дії державного виконавця ВДВС Судацького МУЮ Джамілова Н.А. по складанню акту опису й арешту майна від 24 червня 2013 року, визнати недійсним акт опису й арешту майна державного виконавця ВДВС Судацького МУЮ Джамілова Н.А. від 24 червня 2013 року.

18.09.2013 та 01.10.2013 позивачем надано заяви про збільшення позовних вимог, в яких він просив визнати недійсним акт опису та арешту від 13.02.2013, складений головним державним виконавцем Відділу Державної виконавчої служби Судацького міського управління юстиції Автономної Республіки Крим Джаміловим Н.А. та визнати недійсним акт визначення вартості майна, складеного головним державним виконавцем Відділу Державної виконавчої служби Судацького міського управління юстиції Автономної Республіки Крим Джаміловим Н.А. 14.02.2013.

Відповідно до статей 99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Стаття 99 Кодексу адміністративного судочинства України поділяє строки звернення з адміністративним позовом на загальний і спеціальні. Загальний строк встановлено ч. 2 ст. 99, відповідно до якої, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Загальний шестимісячний строк застосовується в усіх випадках, коли законом не встановлені спеціальні (інші) строки звернення з адміністративним позовом.

Разом з тим, ч.2 ст. 181 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позовну заяву з приводу оскарження рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Положеннями ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що поважними причинами пропуску строку на звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами. В матеріалах справи докази таких обставин відсутні.

Судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач дізнався про оскаржуваний акт відповідача саме 13.02.2013, оскільки опис майна боржника проведено головним державним виконавцем Відділу Державної виконавчої служби Судацького міського управління юстиції Автономної Республіки Крим Джаміловим Н.А. в присутності ОСОБА_2, про що в Акті опису й арешту від 13.02.2013 міститься відмітка (арк.с. 8).

Щодо вимог позивача визнати недійсним Акт визначення вартості майна, складений головним державним виконавцем Відділу Державної виконавчої служби Судацького міського управління юстиції Автономної Республіки Крим Джаміловим Н.А. 14.02.2013, у зв'язку з тим, що на думку позивача, державний виконавець визначив вартість арештованого майна за цінами, які є суттєво нижчими за ринкові, судова колегія зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» закріплено, що якщо боржник чи стягувач заперечує проти передачі арештованого майна боржника для реалізації за ціною, визначеною державним виконавцем, державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна. Витрати, пов'язані з призначенням суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, несе сторона, яка оспорює вартість майна, визначену державним виконавцем.

Таким чином, боржник повинен був звернутися до державного виконавця з запереченням проти реалізації майна за ціною, визначеною державним виконавцем та вимогою про залучення до участі суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна.

Крім того, колегія суддів, погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не надано клопотання про поновлення строку звернення до суду та визнає неспроможними твердження позивача, про те, що клопотання про поновлення строків надавалося ОСОБА_2 разом з адміністративним позовом, оскільки в даному клопотанні позивач клопоче про поновлення строку лише стосовно вимог щодо оскарження постанови ВДВС Судацького МУЮ про затримання автотранспорту від 29 травня 2013 року.

Судова колегія зазначає про помилковість посилання суду першої інстанції на норми ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України щодо застосування до спірних правовідносин шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, проте само по собі таке посилання не вплинуло на остаточність та правильність висновків суду і не може бути самостійною підставою для скасування правильного по суті рішення.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про залишення адміністративного позову ОСОБА_2 без розгляду внаслідок пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду з цими вимогами без поважних причин, доводи апеляційної скарги вказаних обставин не спростовують, а тому підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ухвали від 01.10.2013 у судової колегії відсутні.

Керуючись статтями 117, 195, ч. 1 ст. 196, п. 1 ч. 1 ст. 199, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

2.Ухвалу Судацького міського суду Автономної Республіки Крим (суддя Сич М.Ю.) від 01.10.13 у справі № 118/1183/13-а за позовом ОСОБА_2 до Відділу державної виконавчої служби Судацького міського управління юстиції Автономної Республіки Крим про визнання неправомірними дії, скасування постанови та акту - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя підпис Т.Р.Лядова

Судді підпис С.Ю. Яковенко

підпис Г.П.Ілюхіна

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.Р.Лядова