Ухвала суду № 36127581, 03.12.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Справа № 801/6363/13-а

03.12.2013 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Курапової З.І.,

суддів Воробйової С.О. ,

Кобаля М.І.

секретар судового засідання Прищепа Н.С.

за участю сторін:

позивач, ОСОБА_2- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

представник відповідача, Державної судової адміністрації України- Лашкевич Світлана Петрівна, довіреність № 10-4737/13 від 22.08.13

представник відповідача, Державного казначейства України- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

представник третьої особи, Територіального управління Державної судової адміністрації України в АР Крим- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши апеляційну скаргу Державної судової адміністрації України на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (головуючий суддя Шкляр Т.О. ) від 04.07.13 по справі № 801/6363/13-а

за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)

до Державної судової адміністрації України (вул.Липська, 18/5, м.Київ, 01601)

Державного казначейства України (вул.Бастіонна, буд.6, м.Київ 14, 01014)

третя особа: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в АР Крим (вул.Павленко, буд.48, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95051)

про стягнення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (головуючий суддя Шкляр Т.О.) від 04.07.13 у справі № 801/6363/13-а адміністративний позов ОСОБА_2 до Державної судової адміністрації України, Державного казначейства України, третя особа Територіальне управління Державної судової адміністрації України в АР Крим про стягнення, задоволено частково.

Зобов'язано Державне казначейство України провести фінансування видатків з Державного бюджету України, передбачені Державній судовій адміністрації України за бюджетною програмою "Виконання рішень судів на користь суддів" у сумі 17 825,60 грн. для виплати коштів судді Військового місцевого суду Сімферопольського гарнізону ОСОБА_2.

Стягнуто з Державної судової адміністрації України на користь судді Військового місцевого суду Сімферопольського гарнізону ОСОБА_2 несплачену частину грошового утримання судді за період з 01.06.2005 р. по 31.12.2005 р. у розмірі 17 825,60 грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись з даним рішенням суду, Державна судова адміністрація України звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.07.2013 та прийняти нове рішення по справі, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні 03.12.2013 року представник Державної судової адміністрації України доводи апеляційної скарги підтримав та просив скасувати постанову суду першої інстанції з ухваленням нового рішення по справі про відмову в задоволенні позовних вимог.

Інші сторони у судове засідання не з'явились. Про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Позивач - ОСОБА_2 - 19.06.2008 року звернувся до Залізничного районного суду м.Сімферополя з адміністративним позовом до відповідачів Державного казначейства України при Міністерстві фінансів України, Державної судової адміністрації України, Військового місцевого суду Сімферопольського гарнізону, в якому просив поновити права щодо отримання належного грошового забезпечення, що порушені бездіяльністю відповідача шляхом: стягнення з Державної судової адміністрації України 72579 грн. недоплаченого грошового забезпечення за період з 01.06.2005 року по 31.12.2005 року, зобов'язавши вказаного відповідача перерахувати дані кошти на рахунок військового місцевого суду Сімферопольського гарнізону разом з податком з доходів фізичних осіб в сумі 10887 грн., а також перерахувати відповідну цим видаткам суму нарахувань на заробітну плату; зобов'язанні військового місцевого суду Сімферопольського гарнізону зобов'язати нарахувати та виплатити недоплачене грошове забезпечення в сумі 72579 грн., в порядку, встановленому законодавством та шляхом зобов'язання Державного казначейства України при Міністерстві фінансів України здійснити з Державного бюджету України видатки відповідні позовним вимогам в порядку, встановленому законодавством.

В обґрунтування позовних вимог, ОСОБА_2 зазначив, що за період з 01.06.2005 року по 31.12.2005 року нарахування посадового окладу здійснювалось в розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України «Про оплату праці суддів» від 03.09.2005 року № 865, але в зазначений період не доплачено грошове забезпечення в розмірі 72579,00 грн., що призвело до звуження права позивача.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_2 з січня 2005 року по серпень 2007 року працював на посаді судді військового місцевого суду Сімферопольського гарнізону. В період з 01 червня по 31 грудня 2005 року позивачу не пдоплачено грошове забезпечення в сумі 72579,00 грн.

Постановою Залізничного районного суду м.Сімферополя Автономної республіки Крим від 27.11.2008 року по справі № 2а-605/08 р. поновлено права ОСОБА_2 на отримання належного грошового забезпечення, що порушені бездіяльністю відповідача. Стягнуто з Державної судової адміністрації України на користь ОСОБА_2 недоплачене з 1 червня по 31 грудня 2005 року (включно) грошове забезпечення у розмірі 72579 грн. зобов'язано Державну судову адміністрацію України перерахувати 72579 грн. разом із податком з доходів фізичних осіб у розмірі 10887 грн., а також відповідну цим видаткам суму нарахувань н заробітну плату на рахунок військового місцевого суду Сімферопольського гарнізону м. Сімферополя. Зобов'язано військовий місцевий суд Сімферопольського гарнізону м. Сімферополя нарахувати та виплатити ОСОБА_2 заборгованість з грошового забезпечення за період з 1 червня по 31 грудня 2005 року (включно) у розмірі 72579 грн. у порядку встановленому законодавством. Зобов'язано Державне казначейство при Міністерстві фінансів України здійснити вказані видатки з Державного бюджету України, у порядку встановленому законодавством. (а.с. 54-56).

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13.04.2009 року по справі № 2-а-604/08/0107 постанову Залізничного районного суду м.Сімферополя Автономної Республіки Крим від 27.11.2008 залишено без змін. (а.с. 92-98).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29.05.2013 року по справі № К-22013/09 постанову Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 27.11.2008 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13.04.2009 року скасовано на направлено справу до суду першої інстанції на новий розгляд. (а.с. 158-161).

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.07.2013 року по справі № 801/6363/13-а закрито провадження по справі в частині позовних вимог до Військового місцевого суду Сімферопольського гарнізону у зв'язку з його ліквідацією.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.07.2013 року по справі № 801/6363/13-а адміністративний позов задоволено частково. При цьому, суд першої інстанції виходив з того, що позивачу занижено розмір посадового окладу, не донарахувано щомісячні премії, надбавки за вислугу років та інші виплат, розмір яких залежить від розміру посадового окладу, таким чином ОСОБА_2 набув права щодо отримання належного грошового забезпечення.

Судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вже було зазначено, ОСОБА_2 звернувся до Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим з відповідним адміністративним позовом 19.06.2008 року.

Відповідно до статей 99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє стабільності діяльності суб'єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до положень статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції чинній на момент спірних правовідносин, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції чинній на момент спірних правовідносин, встановлено, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Згідно частині 1 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі, відповідно до частини 1 статті 102 Кодексу адміністративного судочинства України.

Про порушення своїх прав позивач повинен був дізнатись в 2005 році при щомісячному отриманні заробітної плати. Жодних поважних причин пропуску строку позивач не зазначив, також їх не встановлено й судовою колегією

Частиною 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судова колегія встановила, що адміністративний позов ОСОБА_2 до Державної судової адміністрації України, Державного казначейства України, третя особа Територіальне управління Державної судової адміністрації України в АР Крим про стягнення, підлягає залишенню без розгляду.

Крім того, судова колегія зазначає, що у трудових спорах встановлено тримісячний строк звернення до суду, який обчислюється з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатись про порушення свого права. Закінчення строку виплати заробітної плати не є початком перебігу зазначеного строку, якщо не оспорюється право на її одержання, у відповідних випадках ця обставина може бути підставою для вимог про компенсацію втрати частини заробітку у зв'язку із затримкою його виплати. Таким чином, оскільки у цій справі оспорюється право позивача на одержання частини заробітку у зв'язку з неправильним обчисленням розміру грошового забезпечення, положення частини другої ст.233 Кодексу законів про працю України, якою передбачено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком, до цих спірних правовідносин застосовуватись не можуть.

Відповідно до п.1,3, 4 ч.1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

На підставі викладеного, судова колегія встановила, що апеляційна скарга Державної судової адміністрації України на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.07.13 у справі № 801/6363/13-а підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 195, 196, п.3 ч.1 ст. 198, п.1,3, 4 ч.1 ст. 202, ч. 2 ст. 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної судової адміністрації України на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.07.13 у справі № 801/6363/13-а - задовольнити частково

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.07.13 у справі № 801/6363/13-а - скасувати

Ухвалити нове рішення

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Державної судової адміністрації України, Державного казначейства України, третя особа Територіальне управління Державної судової адміністрації України в АР Крим про стягнення - залишити без розгляду

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 09 грудня 2013 р.

Головуючий суддя підпис З.І.Курапова

Судді підпис С.О. Воробйова

підпис М.І. Кобаль

З оригіналом згідно

Головуючий суддя З.І.Курапова