Ухвала суду № 36127327, 05.11.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" листопада 2013 р. справа № 0870/10087/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Федосєєва Ю.В.

за участю представників:

позивача: - не з'явився

відповідача: - Деревянко Л. Л. (дов. від 12.01.2012 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-будівельне підприємство «Форт»»

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20.12.12

у справі № 0870/10087/12

за позовом Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби

до товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-будівельне підприємство «Форт»»

про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі,-

встановила:

Державна податкова інспекція у Хортицькому районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби звернулася до товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-будівельне підприємство «Форт»»з позовом, в якому просила надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що загальний податковий борг відповідача перед бюджетом по орендній платі з юридичних осіб становить 670371,65 грн., який ним не сплачений, а відтак позивач просить надати дозвіл на погашення вищевказаної суми боргу за рахунок майна платника податків, оскільки у останнього відсутні грошові кошти на розрахункових рахунках задля погашення вказаного боргу грошовими коштами.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 20.12.2012 адміністративний позов задоволено. Надано відповідачу дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу позивача за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

Не погодившись із постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу (а.с.137), в якій просить скасувати постанову суду та постановити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга мотивована тим, що позивачем не здійснені заходи, що передують здійсненню заходів щодо продажу майна платника податків, а саме: право податкової застави поширено на майно без дотримання вимог Податкового кодексу України та Порядку застосування податкової застави органами державної податкової служби.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений судом належним чином.

Відповідач підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, станом на 22.10.2012 відповідач має перед бюджетом податковий борг по орендній платі з юридичних осіб у розмірі 670371,65 грн.

Вказаний борг виник у зв'язку з несплатою у встановлені строки самостійно визначеного відповідачем податкового зобов'язання згідно поданих податкових декларацій орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за період з 01.11.2010 по 30.12.2010 у сумі 36015,24 грн.; за період з 30.01.2011 - по 30.12.2011 у сумі 200084,60 грн. з врахуванням уточнюючої декларації, в якій за січень-серпень 2011року відповідачем збільшено розмір податкового зобов'язання у сумі 84302,32 грн., нарахованого зобов'язання за вересень, жовтень 2011 у сумі 21075,58 грн. та з урахуванням самостійно нарахованої штрафної санкції у сумі 2529,36 грн.; за період з 30.01.2012 по 30.09.2012 у сумі 240101,55 грн.

Також, загальна сума податкового боргу включає суми податкових зобов'язань, визначених податковим органом в податкових повідомленнях-рішеннях №0000931530/2 від 23.12.2010, №0000281530/2 від 11.04.2011, №0001101530 від 06.10.2011 в загальному розмірі 129577,23 грн., та нарахованої пені за несвоєчасну сплату узгодженого грошового зобов'язання у сумі 7087,08 грн.

Вказана сума наявного та несплаченого податкового боргу підтверджена матеріалами справи, відповідачем не заперечується.

В порядку, передбаченому з пп.6.2.2, 6.2.3 п.6.2 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами», який діяв на час виникнення податкового боргу, позивачем на адресу відповідача надіслано першу податкову вимогу №1/132 від 05.03.2009 та другу податкову вимогу №2/182 від 22.04.2009, які були отримані відповідачем 19.03.2009 та 27.04.2009, відповідно.

За умови, якщо суми податкового боргу, зазначені в податкових вимогах, добровільно не погашені, інші законодавчо встановлені підстави для відкликання податкових вимог відсутні, у податкового органу відповідно до приписів ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст.59 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011, відсутні правові підстави для формування та надсилання платнику податку окремої податкової вимоги на суму нового податкового боргу.

Відповідно до п.59.5 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

З метою захисту інтересів бюджетних споживачів активи платника податків, що має податковий борг, передаються у податкову заставу (п.8.1 ст.8 Закону №2181-III, п.88.4 ст.88 Податкового кодексу України).

Право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Законом, суми податкового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку (пп. 8.2.1 п.8.2 ст.8 Закону №2181-III та п.п.89.1.1 п.89.1 ст.89 Податкового кодексу України).

Згідно з пп.8.2.2 п.8.2 ст.8 Закону №2181-III право податкової застави поширюється на будь-які види активів платника податків, які перебували в його власності (повному господарському віданні) у день виникнення такого права, а також на будь-які інші активи, на які платник податків набуде прав власності у майбутньому, до моменту погашення його податкових зобов'язань або податкового боргу.

Відповідно до п.89.3 ст.89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. При цьому, пунктом 89.8 статті 89 Податкового кодексу вказано, що контролюючий орган зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.

У разі коли інші, передбачені цим Законом, заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності - шляхом продажу інших активів такого платника податків (пп. 10.1.1. п.10.1 ст.10 Закону №2181-III). Стягнення коштів та продаж інших активів платника податків провадяться не раніше тридцятого календарного дня з моменту надіслання йому другої податкової вимоги.

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання вищевказаних вимог позивачем 28.05.2009 прийнято рішення №153/13615921/10/24 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення податкового боргу. Складено акт опису активів, на які поширюється право податкової застави №366 від 23.10.2009 та зареєстровано податкову заставу у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, що підтверджується витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №25088679 від 23.10.2009.

Судом встановлено, що позивач з метою погашення податкового боргу відповідача звертався з поданнями та позовами до суду. На виконання рішень суду, якими задоволені подання та позови щодо стягнення коштів за податковим боргом відповідача, позивачем виставлені інкасові доручення (розпорядження) до установ банку, які повернуті без виконання у зв'язку із відсутністю коштів відповідача на банківських рахунках.

Відповідно до ст.87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів (п87.1 ст.87 ПК України).

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами (п.87.2 ст.87 ПК України).

У відповідності до п.п. 95.1 та 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Згідно з п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.

З огляду на наведені правовід норми, зважаючи на той факт, що податковим органом дотримано в повній мірі законодавчо встановлену процедуру щодо погашення податкового боргу платника податків шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, проте після здійснення податковим органом відповідних дій сума податкового боргу відповідача по орендній платі з юридичних осіб станом на момент звернення позивача до суду складає 670371,65 грн., що свідчить про недостатність коштів відповідача для погашення його податкового боргу, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про надання дозволу відповідачу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

Суд першої інстанції під час розгляду справи дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення.

Передбачених статтею 202 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення не вбачається, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-будівельне підприємство «Форт»» залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20.12.2012 у справі № 0870/10087/12 - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко