Постанова № 36126939, 12.11.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" листопада 2013 р. справа № 0870/3858/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Новошицькій О.О.

за участю представників:

позивача: - Жмурко Т. І. (дов. від 21.08.2013 р.)

відповідача: - не з'явився

третьої особи: - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів державної податкової служби України у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18.07.12

у справі № 0870/3858/12

за позовом Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів державної податкової служби України у Запорізькій області

до Дочірнього підприємства «Імідж Холдинг» Акціонерної компанії «Імідж Холдинг АПС»

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Головного Управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області

про стягнення коштів,-

ВСТАНОВИЛА :

Регіональне управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів державної податкової служби України у Запорізькій області звернулось до суду з позовом до Дочірнього підприємства «Імідж Холдинг» Акціонерної компанії «Імідж Холдинг АПС», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Головного Управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області, в якому просила стягнути з відповідача кошти в сумі 2 433 812,04 грн. - відрахування від суми коштів, витрачених на рекламу тютюнових виробів.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем п.8 ст.22 Закону України «Про рекламу» та Порядку відрахування на виробництво соціальної рекламної інформації про шкоду тютюнопаління та вживання алкогольних напоїв, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.1999 №997, а саме: невідрахування відповідачем на виробництво та розповсюдження соціальної реклами щодо шкоди зловживання алкоголем 5 відсотків коштів, витрачених ним на розповсюдження реклами алкогольних напоїв в межах України за період з 01.01.2009 по 31.12.2009 та з 01.01.2011 по 30.09.2011. Позивач зазначає, що оскільки вказані грошові кошти повинні бути перераховані на відповідний рахунок управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області, але перераховані позивачем не були, вказана сума у розмірі 2 433 812,04 грн. підлягає стягненню в доход держбюджету за рішенням суду.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 18 липня 2012 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено. Суд першої інстанції виходив з того, що позивач, дійшовши висновку про належність відрахувань від суми коштів, витрачених на рекламу тютюнових виробів, до обов'язкових неподаткових платежів, невірно кваліфікував правову природу цих відрахувань, а також помилково визначив базу для їх обчислення. Позивач помилково не застосував до спірних правовідносин положення ч.2 ст.16 Закону України «Про систему оподаткування», з яких вбачається добровільний характер цих відрахувань з огляду на їх відсутність у переліку платежів, визначених статтями 14 та 15 вказаного Закону. Також не враховано аналогічні положення п.4.2 ст.4, ст..ст.9, 10 Податкового кодексу України.

Крім того, позивачем при визначенні бази для обчислення 5%, що підлягають спрямуванню на виготовлення та розповсюдження соціальної реклами, помилково враховано витрати відповідача, які не належать до витрат на розповсюдження реклами алкогольних напоїв на території України, зокрема, витрати на оплату послуг з розміщення інформації місцях продажу алкогольних напоїв та маркетингових послуг. Також судом встановлено, що під час обрахунку суми відрахувань позивачем не враховано, що реклама розповсюджувалась не лише на території України, а і на російських телеканалах.

Не погодившись з постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу (а.с.162), в якій просить скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної постанови не взято до уваги, що чинним законодавством України чітко визначений порядок та строки сплати коштів на виробництво соціальної реклами, що також підтверджується позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у постанові від 03.12.2009 №К-11733/07.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просить апеляційну скаргу задовольнити, а постанову суду першої інстанції - скасувати.

Представники відповідача, третьої особи в судове засідання з'явилися, про час і місце судового засідання означені особи повідомлені судом належним чином.

Позивачем подано письмове клопотання про заміну позивача у даній справі Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів державної податкової служби України у Запорізькій області правонаступником - Головним управлінням Міндоходів у Запорізькій області.

З огляду на подані позивачем документи на підтвердження вказаного клопотання, колегія суддів вважає за необхідне відповідно до статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України здійснити процесуальне правонаступництво, замінити позивача у справі Регіональне управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів державної податкової служби України у Запорізькій області правонаступником - Головним управлінням Міндоходів у Запорізькій області.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню внаслідок наступного.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, Спеціалізованою державною податкової інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі проведено планову виїзну перевірку відповідача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 по 30.09.2011, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 р. по 30.09.2011, за результатами якої складено акт №53/08-04/32096432 від 24.01.2012.

Перевіркою встановлено порушення відповідачем п.8 ст.22 Закону України «Про рекламу» в частині відрахування коштів на соціальну рекламу щодо зловживання алкоголем за періоди з 01.10.2009 по 31.12.2009 та з 01.01.2011 по 30.09.2011.

Податковий орган виходив з укладених та виконаних відповідачем (замовник) та ТОВ «Бренд Бенд» (виконавець) договорів про надання замовнику послуг по розповсюдженню інформації по виробника товару та/або товар у місцях, де цей товар реалізується чи надається споживачеві; по організації за проведенню рекламної компанії продукції замовника; по наданню маркетингових та мерчандайзингових послуг по просуванню та стимулюванню збуту товару; а також договору доручення, укладеного відповідачем (довіритель) з ТОВ «Бренд Бенд» (повірений), про виконання юридично значимих дій, а саме: укладення та виконання договорів про надання спонсорської допомоги взамін на здійснення популяризації імені, найменування та торговельних марок (інших об'єктів інтелектуальної власності спонсора (довірителя)).

Згідно складеним на підтвердження виконання вказаних договорів первинних документів (акти виконаних робіт) податковим органом здійснений розрахунок 5% коштів на виробництво та розповсюдження реклами, що становить суму 2433812,04 грн., у т.ч. за період з 01.10.2009 по 31.12.2009 - 742098,35 грн., за період з 01.01.2011 по 31.05.2011 - 1691713,69 грн. Станом на 01.01.2012 відрахування 5% на соціальну рекламу у вказаній сумі відповідачем не проводились.

Колегія суддів, виходячи з фактичних обставин справи, норм діючого законодавства, що регулюють спірні правовідносини, не погоджується з судом першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позову, зважаючи на наступне.

Виявлені Спеціалізованою державною податкової інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі в ході перевірки обставини, що відповідач є рекламодавцем алкогольних напоїв, на виконання замовлення якого виконавцем ТОВ «Бренд Бенд» виготовлялась та розповсюджувалась реклама алкогольних напоїв, підтверджені матеріалами справи, відповідачем не оспорюються. Також підтверджено перерахування відповідачем коштів за відповідними договорами на користь виконавця ТОВ «Бренд Бенд» у вказаному податковим органом періоді в загальному розмірі 48676240,80 грн.

5% від вказаної суми, що становить 2 433 812,04 грн., на виробництво на розповсюдження соціальної реклами щодо шкоди зловживання алкоголем відповідачем не спрямовувалось.

Відповідно до ст.1 Закону України №270/96-ВР від 03.07.1996 «Про рекламу» рекламодавець - особа, яка є замовником реклами для її виробництва та/або розповсюдження.

Відповідно до ч.8 ст.22 Закону України «Про рекламу» рекламодавці алкогольних напоїв та тютюнових виробів зобов'язані у порядку, передбаченому законами України, спрямовувати на виробництво та розповсюдження соціальної реклами щодо шкоди тютюнопаління та зловживання алкоголем не менше 5 відсотків коштів, витрачених ними на розповсюдження реклами тютюнових виробів та алкогольних напоїв у межах України. Розпорядники цих коштів щоквартально оприлюднюють звіт щодо їх використання.

Відповідно до вказаного Закону України Кабінетом Міністрів України постановою від 08.09.1997 №997 затверджений Порядок відрахування на виробництво соціальної рекламної інформації про шкоду тютюнопаління та вживання алкогольних напоїв.

Пунктом другим цього Порядку встановлено, що рекламодавці тютюнових виробів та/або алкогольних напоїв зобов'язані спрямовувати на виробництво соціальної рекламної інформації про шкоду тютюнопаління та вживання алкоголю не менш як 5 відсотків коштів, витрачених на розповсюдження в межах України реклами тютюнових виробів та алкогольних напоїв. Зазначені відрахування перераховуються до спеціального фонду державного бюджету.

Перерахування рекламодавцями коштів до спеціального фонду державного бюджету здійснюється одночасно з переказом коштів виробникам та/або розповсюджувачам реклами (п.3 Порядку №997).

Відповідно до пункту 7 Порядку № 997 у разі порушення цього Порядку підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пунктом 31 статті 2 розділу ІІ Закону України №835-VI від 26.12.2008 «Про Державний бюджет України на 2009 рік» встановлено, що до доходів загального фонду Державного бюджету України на 2009 рік належать відрахування від суми коштів, витрачених на рекламу тютюнових виробів та/або алкогольних напоїв в межах України.

Додатком до Закону України №2857-VI від 23.12.2010 «Про Державний бюджет України на 2011 рік» також передбачено, що доходи Державного бюджету України на 2011 рік включають відрахування від суми коштів, витрачених на рекламу тютюнових виробів та/або алкогольних напоїв у межах України із зазначенням коду класифікації бюджету 24060500.

Отже, на законодавчому рівні передбачений обов'язок рекламодавців алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснювати відповідні відрахування на розвиток соціальної реклами.

Висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для стягнення означеної вище суми, мотивовані тим, що сплата таких відрахувань не передбачена жодним законом України про оподаткування, отже носить виключно добровільний характер, є помилковими, такими, що не відповідають наведеним приписам чинного законодавства.

Також колегія суддів не приймає до уваги твердження відповідача, що під час обрахунку суми відрахувань позивачем не враховано, що реклама розповсюджувалась не лише на території України, а і, зокрема, на території Росії.

Зазначення в складених позивачем та ТОВ «Бренд Бенд» актах здачі-приймання робіт (надання послуг) про надання послуг з трансляції рекламних відео сюжетів продукції ТМ Хортиця не тільки на телевізійних каналах України, не свідчить, що такі розповсюдження реклами алкогольних напоїв не здійснювалось в межах України з огляду на положення Закону України «Про телебачення та радіомовлення», згідно яким на території України не обмежується ретрансляція телерадіопрограм та передач, зміст яких відповідає вимогам Європейської конвенції про транскордонне телебачення (ст.44 Закону).

Із наявних в матеріалах справи доказів в їх сукупності не вбачається, що така реклама розповсюджувалась виключно за межами території України.

Також колегія суддів зазначає, що висновок суду першої інстанції про помилковість обрахування 5 відсотків відрахувань від витрат на оплату послуг в межах укладеного між відповідачем та ТОВ «Бренд Бенд» договору від 01.10.2006 б/н-М про надання виконавцем маркетингових та мерчандайзингових послуг щодо просування та стимулювання збуту товарів не відповідає фактичним обставинам, оскільки як з умов вказаного договору, так і первинних документів, складених на його виконання, вбачається, що фактично за своєю суттю предметом цього договору є надання послуг щодо організації та проведенню рекламної кампанії, тобто рекламних послуг (за визначенням в ст..1 Закону України «Про рекламу» реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару).

Отже, виходячи з вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що 5% від витраченої відповідачем суми на розповсюдження реклами алкогольних напоїв в розмірі 2 433 812,04 грн. підлягали перерахуванню до спеціального фонду державного бюджету на виробництво соціальної рекламної інформації про шкоду тютюнопаління та вживання алкоголю одночасно з переказом коштів виробникам та/або розповсюджувачам реклами, проте відповідні відрахування відповідачем не здійснювались.

Суд першої інстанції під час розгляду даної справи не в повному обсязі дослідив обставини, які мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Наведе відповідно до ст..202 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення про задоволення вимог податкового органу.

Керуючись ст.ст. 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виборів Державної податкової служби України в Запорізькій області задовольнити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18 липня 2012 року у справі № 0870/3858/12 - скасувати.

Позов задовольнити.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Імідж Холдинг» Акціонерної компанії «Імідж Холдинг АПС» кошти в сумі 2 433 812,04 грн. на рахунок, відкритий в Управлінні Державної казначейської служби України у Запорізькій області за кодом класифікації доходів бюджету 24060500.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко