УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"18" вересня 2012 р.
справа № 2а-10233/10/0870
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю
суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.
за участю секретаря судового засідання: Шкуропадська В.М.
за участю представників:
позивача: - не з’явивсяT>
відповідача: - не з’явився
FONT >розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську
апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18.04.2011р.
у справі № 2а-10233/10/0870
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛОНІЯ"
до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя
проs170"> визнання неправомірними дій, рішення нечинним та зобов'язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИЛАass="fs169">:
Товариство з обмеженою відповідальністю "ПОЛОНІЯ" звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя, в якому просило визнати неправомірними дії відповідача по невизнанню як податкової звітності Декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2010 року. Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ в Шевченківському районі м. Запоріжжя від 26.11.10 № 00054815011/0 за штрафними санкціями у розмірі 170,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем своєчасно подано податкову звітність з податку на прибуток за 9 місяців 2010 року, як того вимагає діюче законодавство. Подана підприємством податкова декларація містить всі необхідні реквізити, підписана почасовими особами та скріплена печаткою позивача.
P >Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 18.04.2011 адміністративний позов задоволено в повному обсязі. Визнано протиправними дії службових осіб Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя щодо невизнання як податкової звітності Декларації з податку на прибуток ТОВ «ПОЛОНІЯ» за 9 місяців 2010 року. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя № 00054815011/0 від 26.11.10.Не погодившись із постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу (а.с.121), в якій, посилаючись на порушення судом норм права, неповне з’ясування обставин справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Апеляційна скарга мотивована тим, що податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній документи залиті чорнилом або іншою рідино, потерті.
Представники сторін в судове засідання не з’явились, про час і місце судового засідання повідомлені судом належним чином.
ONT >Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, відповідачем проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питань своєчасності сплати податку на прибуток до бюджету, за результатами якої складено акт №842/1501/22143875 від 16.11.2010.
В ході перевірки встановлено порушення позивачем абз. «б» п.п.4.1.4 п.4.1. ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п.16.4 ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме: не подано у строки, визначені законодавством, податкову декларацію з податку на прибуток підприємства з додатками за 9 місяців 2010 року (граничний строк подання – 09.11.2010).
На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0005481501/0 від 26.11.2010, яким застосовано до позивача штрафну санкцію у розмірі 170,00 грн. на підставі пп.17.1.1 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Колегія суддів, виходячи з фактичних обставин справи, норм діючого законодавства, що регулюють спірні правовідносини, погоджується з судом першої інстанції про неправомірність дій податкового органу, зважаючи на наступне.
28.10.2010 позивачем на адресу відповідача цінним листом з описом вкладення разом з супроводжувальним листом від 28.10.2010 № 707 направлено податкову звітність: оригінал з відбитком печатки та підписами декларації по податку на прибуток за три квартали 2010 року з додатками (отримано відповідачем 02.11.2010) – а.с.16-31.
Листом від 04.11.2010 №6871/10/28-410 відповідач повідомив позивача, що відповідно до пп.4.1.2 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та згідно з вимогами наказу ДПА України від 31.12.2008 № 827, подана декларація з податку на прибуток за 9 місяців 2010 року заповнена всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку заповнення та не визнана як податкова звітність.
Одночасно запропоновано надати податкову звітність, оформлену належним чином
Як зазначено відповідачем, підставою для невизнання податкової декларації як податкової звітності є підчищення, помарки, виправлення.
Колегія суддів, виходячи з фактичних обставин справи, норм діючого законодавства, що регулюють спірні правовідносини, вважає такі дії відповідача протиправними.
Відповідно до пп.4.1.2 п.4.1. ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.
Якщо службова (посадова) особа контролюючого органу порушує норми абзацу першого цього підпункту, платник податків зобов'язаний до закінчення граничного строку подання декларації надіслати таку декларацію поштою з описом вкладеного та повідомленням про вручення, до якої долучається заява на ім'я керівника відповідного контролюючого органу, складена у довільній формі, із зазначенням прізвища службової (посадової) особи, яка відмовилася прийняти декларацію, та/або із зазначенням дати такої відмови. При цьому декларація вважається поданою в момент її вручення пошті, а граничний десятиденний строк, встановлений для поштових відправлень підпунктом 4.1.7, не застосовується.
Платник податків може також оскаржити дії службової (посадової) особи контролюючого органу з відмови у прийнятті податкової декларації у судовому порядку.
Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.
Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В даному випадку правомірність відмови у визнанні податкової звітності позивача відповідачем в установленому порядку не доведена.
Наявними в матеріалах справи доказами в їх сукупності підтверджено, що позивачем застосовано всі передбачені законодавцем заходи для подання податкової звітності, але відповідачем в порушення ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відмовлено у визнанні звіту податковою декларацією з податку на прибуток за 9 місяців 2010 року без жодного документального підтвердження зазначених при цьому обставин.
Поданий податковим органом акт прийняття кореспонденції від 02.11.2010 № 51 (а.с.84) правомірно не прийнятий судом першої інстанції в якості належного доказу подання позивачем податкової декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2010 року з підчищеннями, помарками та виправленнями.
Відповідно до п.п. 3.1.3 п. 3.1. розділу 3 Типової інструкції з діловодства в органах державної податкової служби України, затвердженої наказом ДПА України від 01.07.2010 № 315, при розкритті конвертів перевіряється правильність доставки, цілісність упаковки документів, відповідність номерів на документах і конвертах. Якщо виявлено відсутність документа, додатків до нього або пошкодження, невідповідність номера на конверті номеру документа, складається акт у двох примірниках, один з яких надсилається відправнику, а другий залишається у діловодній служби.
Як вбачається з матеріалів справи, примірник акту від 02.11.2010 позивачеві не надсилався. Крім того, вказаний акт не містить відомостей, в чому полягають підчищення, помарки та виправлення і де вони містяться.
Як вбачається з податкової декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2010 року, вона містить всі обов’язкові реквізити, які визначені в Законі України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та в Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженому наказом Державної податкової адміністрації України № 143 від 29.03.03.
Зокрема, вимоги стосовно заповнення декларації, встановлені в п.1.7 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, позивачем дотримані.
Посилання відповідача на Наказ ДПА України № 827 від 31.12.2008, яким затверджено Методичні рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, колегія суддів вважає помилковим, оскільки вказаний документ не зареєстрований в Міністерстві юстиції України, його приписи не є обов’язковими для виконання платниками податків, носять рекомендаційний характер.
За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб передбачений Конституцією та Законами України.
Відповідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно п.2 ч.1 до ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Наведений в пп. 4.1.2. п.4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» перелік підстав, за яких податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, є вичерпним і наведені відповідачем обставини не підпадають під вимоги цієї норми.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що в даному випадку правові підстави для невизнання поданої позивачем податкової звітності як податкової декларації відсутні, дії відповідача щодо відмови у прийнятті поданої позивачем податкової звітності є протиправними.
Приймаючи до уваги приписи наведених вище норм Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», колегія суддів вважає, що податкова звітність з податку на прибуток за 9 місяців 2010 року надіслана позивачем податковому органу поштою в межах законодавчо встановлених строків, у зв’язку з чим правові підстави для застосування штрафних санкцій, передбачених пп.17.1.1 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відсутні.
Суд першої інстанції під час розгляду справи дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог.
Передбачених статтею 202 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення не вбачається, у зв’язку з чим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18.04.2011 у справі № 2а-10233/10/0870 залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: І.Ю. Добродняк
Суддя: Н.А. Бишевська
Суддя: Я.В. Семененко
Судове рішення № 36126495, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд було прийнято 18.09.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 9101/79937/2011. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: