Ухвала суду № 36126493, 05.11.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" листопада 2013 р. справа № 2а-1190/10/0870

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Федосєєва Ю.В.

за участю представників:

позивача: - не з'явився

відповідача: - Сонгул В. В. (дов. від 28.08.2013 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Запорожець»

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22 червня 2010 року

у справі № 2а-1190/10/0870

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Запорожець»

до Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Запорожець» звернулося до суду з адміністративним позовом про визнання нечинним та скасування в повному обсязі податкового повідомлення-рішення № 0000042302/0 від 02.03.09 з податку на прибуток на загальну суму 37836,76 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у позивача відсутнє заниження скоригованого валового доходу в сумі 260716,36 грн. внаслідок укладання угод про перевід боргу №1-ПД від 02.07.2007 та №2-ПД від 02.07.2007, оскільки вказані угоди не розірвані за угодою сторін, не визнані судом недійсними, неукладеними, до них не застосовані наслідки нікчемності договору, а відтак відповідач повинен був їх враховувати при проведенні перевірки. Позивач вказує, що відсутнє заниження скоригованого валового доходу в сумі 16709,70 грн. внаслідок внесення гр.ОСОБА_2 до статутного фонду позивача грошових коштів у сумі 16709,70 грн., оскільки вказана сума не була сплачена попереднім учасником позивача, частку якого і придбав гр.ОСОБА_2 Також позивач зазначає, що у нього відсутнє заниження валового доходу в сумі 42115,21 грн. зважаючи на той факт, що строк розрахунків між позивачем та ВАТ «Лист», ПП ОСОБА_4 не настав, а відтак відсутні підстави для визначення строку позовної давності.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 22.06.2010 у задоволенні позову відмовлено. Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що встановлені відповідачем в ході перевірки обставини свідчать про недотримання позивачем податкового законодавства, що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток.

Позивач, не погодившись з постановою суду, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення, згідно з яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Апеляційна скарга фактично мотивована доводами, викладеними в адміністративному позові.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений судом належним чином, що підтверджено наявними в матеріалах справи документами.

Представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечує, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції - без змін.

Відповідачем подано письмове клопотання про заміну відповідача у даній справі Вільнянську міжрайонну державну податкову інспекцію Запорізької області правонаступником - Вільнянською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Запорізькій області.

З огляду на подані відповідачем документи на підтвердження вказаного клопотання, колегія суддів вважає за необхідне відповідно до ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України здійснити процесуальне правонаступництво, замінити відповідача у справі Вільнянську міжрайонну державну податкову інспекцію Запорізької області правонаступником - Вільнянською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Запорізькій області.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, відповідачем проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007 по 30.09.2008, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 по 30.09.2008, за результатами якої складений акт № 6/23/31176930 від 17.02.2009.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.3.1 ст.3, п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4, пп.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.п.8.1.2 п.8.1, п.п.8.3.1 п.8.3 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток за 2007 рік на загальну суму 2333,33 грн., у тому числі за 9 місяців 2007 року у сумі 68673,75 грн.; завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 314952 грн., у тому числі за 2007 рік у сумі 265362 грн., - за 9 місяців 2008 року у сумі 314952 грн.

Як зазначено в акті перевірки, перевіркою визначення скоригованого валового доходу за період з 01.07.2007 по 30.09.2008 встановлено його заниження у сумі 319541,00 грн., в т.ч. за ІІІ квартал 2007 року - 272744,00 грн., за ІІ квартал 2008 року - 46797,00 грн.

Позивачем занижено скоригований валовий доход:

у сумі 260716,36 грн. з операцій отримання грошових коштів у вказаній сумі від ТОВ "Терса", оскільки визначена в призначеннях платежу підстава отримання коштів - оплата за товар по договорам переуступки боргу не знайшла підтвердження наданими підприємством для перевірки документами.

у сумі 16709,70 грн. з операції отримання грошових коштів від фізичної особи ОСОБА_2 з призначенням платежу - поповнення уставного фонду, оскільки фактично зміни до збільшення статутного фонду позивачем не вносились, документи на підтвердження збільшення статутного фонду не надавались.

у сумі 42115,21 грн. у зв'язку з не включенням до складу валових доходів суми безповоротної фінансової допомоги (суми кредиторської заборгованості, за якою минув строк давності).

Перевіркою повноти визначення валових витрат за вказаний вище період встановлено їх заниження (завищення) у сумі 267313,00 грн., в т.ч. за ІІІ квартал 2007 року - 1951,25 грн., І квартал 2008 року - 262128,00 грн., ІІІ квартал 2008 року - 3234,00 грн.

Позивачем завищено валові витрати на суму 1951,25 грн. з операцій отримання транспортних послуг від ПП ОСОБА_3, оскільки фактично надання цих послуг документально не підтверджено.

Також в ході перевірки встановлено завищення позивачем балансової вартості групи 3 основних фондів на початок ІІ кварталу 2008 року на суму 24000,00 грн. в наслідок непідтверження понесених витрат, пов'язаних з проведенням монтажних та налагоджувальних робіт, що призвело до завищення суми амортизаційних відрахувань за ІІ квартал 2008 року - 1440,00 грн., ІІІ квартал 2008 року - 1353,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000042302/0 від 02.03.2009, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 37836,76 грн., у тому числі 2333,25 грн. - за основним платежем, 35503,51 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Спір в межах даної справи виник з правовідносин щодо формування позивачем скоригованого валового доходу в період, що перевірявся податковим органом.

Щодо заниження скоригованого валового доходу по взаємовідносинах з ТОВ «Компанія «Візард».

Відповідачем в акті перевірки зафіксовано, сторонами не спростовується, що між позивачем (продавець) та ЗАТ «Компанія «Візард» укладеного договори про поставку товарів №1К від 04.01.2005, №27/1 від 01.08.2005. Згідно специфікації до договору поставки продукції №1К від 04.01.2005 узгоджено передачу консервації в кількості 27437 банок на суму 97535,74 грн., в т.ч. ПДВ на суму 16255,96 грн. Згідно додаткових погоджень №1 від 01.08.2005 та №2 від 06.03.2008 до договору №27/1 від 01.08.2005 узгоджувалася лише ціна відпуску продукції, сума договору не зазначена. До того ж до перевірки позивачем надано інші договори поставки товарів з ТОВ "Компанія "Візард".

02.07.2007 між ТОВ «Компанія «Візард» (первісний боржник), позивачем (кредитор) та ТОВ «Терса» (новий боржник) укладено угоду №1-ПД про перевід боргу з договору поставки товару №27/1 від 01.08.2005, за умовами якого до Нового боржника з повної згоди Кредитора переходять всі права та обов'язки, що витікають із договору поставки №27/1 від 01.08.2005 по відношенню до Кредитора, а Кредитор несе всі права та обов'язки із договору поставки №27/1 від 01.08.2005 р. по відношенню до Нового боржника.

Пунктом 1.3 вказаного договору визначено, що на момент підписання сторонами вказаного договору у Первісного боржника наявні несплачена грошова заборгованість перед Кредитором в сумі 168215,36 грн., в т. ч. ПДВ - 28035,89 грн.

02.07.2007 між ТОВ «Компанія «Візард» (первісний боржник), позивачем (кредитор) та ТОВ «Терса» (новий боржник) укладено угоду №2-ПД про перевід боргу з договору поставки товару №1К від 04.01.2005, за умовами якого до Нового боржника з повної згоди Кредитора переходять всі права та обов'язки, що витікають із договору поставки №1К від 04.01.2005 по відношенню до Кредитора, а Кредитор несе всі права та обов'язки із договору поставки №1К від 04.01.2005 р. по відношенню до Нового боржника

Пунктом 1.3 вказаного договору визначено, що на момент підписання сторонами вказаного договору у Первісного боржника наявні несплачена грошова заборгованість перед Кредитором в сумі 92501,74, в т. ч. ПДВ - 15416,96 грн.

20 липня 2007 року на поточний рахунок позивача від ТОВ «Терса» надійшли кошти згідно платіжного доручення №111 з призначенням платежу «оплата за товар по договору переуступки боргу №1ПД від 02.07.2007 в сумі 168 215,36 грн. без ПДВ» та №112 з призначенням платежу «оплата за товар по договору переуступки боргу №2ПД від 02.07.2007 в сумі 92501,74 грн.».

Разом з тим, 21.07.2007 між позивачем та ТОВ «Компанія «Візарт» підписаний акт звірки взаємних розрахунків, відповідно до якого ТОВ «Компанія «Візарт» в колонці «кредит» по договору 27/1 від 01.08.2005 відображена сума 168215,36 грн., а по договору 1К від 04.01.2005 за ТОВ "Компанія "Візарт" відображена сума 92501,74 грн.

Виходячи з наведених документів, відповідач, з чим погодився суд першої інстанції, дійшов висновку, що сума, яка 20.07.2007 надійшла на рахунок ТОВ "Запорожець" за платіжними дорученням №111 та №112 від ТОВ «Терса» не є погашенням заборгованості за договорами № 1К та № 27/1, а ТОВ "Запорожець" занижено скоригований валовий дохід у III кварталі 2007 року по даній операції на суму 260716,36 грн.

Колегія суддів також погоджується з таким висновком відповідача.

Відповідно до п.4.1 ст.4 Закону України №334/94-ВР від 28.12.1994 «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно з пп.4.1.6 п.4.1. ст.4 Закону №334/94-ВР валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Виходячи з наведених правових норм, зважаючи на той факт, що станом на 21.07.2007 в бухгалтерському обліку за ТОВ «Компанія «Візарт» по договору № 27/1 від 01.08.2005 рахувалась сума кредиторської заборгованості у розмірі 168215,36 грн., по договору 1К від 04.01.2005 - 92 501,74 грн., отримані 20.07.2007 грошові кошти від ТОВ «Терса» не можуть вважатись погашенням заборгованості по вищеозначеним договорам.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про заниження позивачем скоригованого валового доходу за ІІІ квартал 2007 року на суму 260716,36 грн.

Щодо внесення гр.ОСОБА_2 до статутного фонду позивача грошових коштів у сумі 16709,70 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Вказана операція мотивована позивачем тим, що частка у статутному капіталі позивача, яка належить гр.ОСОБА_2, придбана останнім у ТОВ «Галактика». Оскільки ТОВ «Галактика» ще до відступлення належної йому частки на користь гр.ОСОБА_2 не сплатило частку в повному обсязі, гр.ОСОБА_2 як правомірний власник частки вніс відповідний внесок в статутний капітал позивача.

Порядок переходу частки (її частини) учасника у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю до іншої особи регламентується статтею 53 Закону України №1576-XII від 19.09.1991 «Про господарські товариства».

Зокрема, частка учасника товариства з обмеженою відповідальністю може бути відчужена до повної її сплати лише в тій частині, в якій її уже сплачено. При цьому, частиною п'ятою статті 89 Цивільного кодексу України встановлено, що зміни до установчих документів юридичної особи набирають чинності для третіх осіб з дня їх державної реєстрації.

Отже, твердження позивача відносно того, що попередній учасник позивача (ТОВ «Галактика») сплатив свою частку не в повному об'ємі і гр.ОСОБА_2 як новий учасник сплатив відповідний внесок в статутний фонд позивача не відповідає дійсності, оскільки по-перше, ТОВ «Галактика» не могла здійснити продаж частки, яка не сплачена у повному обсязі, по-друге, позивачем не здійснено внесення жодних змін до установчих документів в частині збільшення розміру статутного фонду.

До того ж, відповідно до ч.1 ст.17 Закону України №755-IV від 15.05.2003 «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

Так, в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості щодо юридичної особи як дані про розмір статутного фонду (статутного або складеного капіталу), у тому числі частки кожного із засновників (учасників), а також розмір сплаченого статутного фонду (статутного або складеного капіталу) на дату проведення державної реєстрації та дата закінчення його формування (ч.2 ст.17 Закону №755-IV).

Частиною першою статті 18 Закону №755-IV передбачено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно до бази даних, наданих державним реєстратором, станом на 10.04.2008 (дату проведення операції з поповнення статутного фонду гр.ОСОБА_2) статутний фонд позивача у розмірі 864000,00 грн. сплачений повністю.

Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість доводів позивача щодо правомірності внесення гр.ОСОБА_2 до статутного фонду грошових коштів у сумі 16709,70 грн., а відтак і про порушення позивачем вимог податкового законодавства в частині формування валових доходів.

Щодо заниження валового доходу в сумі 42115,21 грн. по взаємовідносинах з ВАТ «Лист» та ПП ОСОБА_4.

Позиція позивача полягає в тому, що оскільки письмові угоди з ПП ОСОБА_4 та ВАТ «Лист» не укладались, а у видаткових накладних, складених на підтвердження здійснення відповідних господарських операцій, не визначено строк розрахунку за поставлені товари, то згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України термін позовної давності по виконанню вказаних угод не настав.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про помилковість такого висновку позивача.

Відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи, не заперечується позивачем, між позивачем та його контрагентами ПП ОСОБА_4 та ВАТ "Лист" виникли правовідносини купівлі-продажу.

Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За правилами ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Таким чином, в даному випадку право для пред'явлення вимоги про виконання зобов'язань по оплаті за поставлені товари на адресу ПП ОСОБА_4 та ВАТ "Лист" виникає з моменту поставки (купівлі-продажу) товару, факт якої засвідчений видатковими накладними.

Оскільки датою виникнення права вимоги (оплати) за поставку товарів є вересень 2004 року та травень 2005 року то відповідно термін позовної давності сплинув по даним правочинам у вересні 2007 та у травні 2008 рок, відповідно.

В бухгалтерському обліку позивача станом на 01.07.2007 та на 30.09.2008 обліковується кредиторська заборгованість перед ПП ОСОБА_4 та ВАТ "Лист" у сумі 41041,69 грн., яка виникла у вересні 2004 та травні 2005 років.

Посилання позивача на ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України є помилковим, оскільки вказана норма встановлює строк (термін) виконання зобов'язання боржником, а не момент, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу боржнику про виконання зобов'язання.

Відповідно до п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону №334/94-ВР валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді.

Під безповоротною фінансовою допомогою розуміється, зокрема, сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності (п.1.22.1 ст.1 Закону №334/94-ВР).

Отже, після закінчення терміну позовної давності нестягнута сума заборгованості перед іншою юридичною або фізичною особою включається до валового доходу дебітора як сума безповоротної фінансової допомоги.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про неправомірність дій позивача щодо не включення до складу валових доходів відповідного звітного періоду суми безповоротної фінансової допомоги у розмірі 42115,21 грн.

Отже, зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до висновку про правомірність рішення суду першої інстанції щодо відмови позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Під час розгляду даної адміністративної справи судом першої інстанції об'єктивно, повно та всебічно з'ясовано усі обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної справи, застосовано до правовідносин, які виникли між сторонами у даній справі, норми матеріального права, які регулюють саме ці правовідносини, і ухвалено законне рішення.

Доводи апеляційної скарги відповідача спростовуються дослідженими судом доказами та не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу відповідача необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Запорожець» залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22 червня 2010 року у справі № 2а-1190/10/0870 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко