Ухвала суду № 36126483, 12.06.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" червня 2012 р. справа № 2а-0870/697/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Бембінек Я.І.

за участю представників:

позивача: - Ващев С. В. (дов. від 20.01.11)

відповідача: - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2011 року

у справі № 2а-0870/697/11

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Мелбудальянс»

до Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції у Запорізькій області, заступника начальника Мелітопольської об'єднаної Державної податкової інспекції у Запорізькій області, начальника управління податкового контролю юридичних осіб Лихацької П.С.

про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,-

встановила:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мелбудальянс» звернулося до суду з позовом до Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції у Запорізькій області, заступника начальника Мелітопольської об'єднаної Державної податкової інспекції у Запорізькій області, начальника управління податкового контролю юридичних осіб Лихацької П.С., в якому просило визнати дії відповідачів-2, 3 з винесення податкової вимоги №10 від 17 січня 2011 року протиправними; скасувати суму податкового боргу у розмірі 1458,72 грн., у тому числі: 486,24 грн. основний платіж, 972,48 грн. - штрафні санкції, зазначений у податковій вимозі №10 від 17.01.2011; визнати не законною та скасувати податкову вимогу №10 від 17.01.2011.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що станом на дату прийняття відповідачем спірної вимоги податкові зобов'язання позивача були неузгодженими з огляду на судове оскарження спірних податкових повідомлень-рішень, отже вимога №10 від 17.01.2011, яка прийнята відповідачем, є незаконною та такою, що підлягає скасуванню.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 14.02.2011 адміністративний позов задоволено частково. Визнано дії відповідачів-2, 3 із винесення податкової вимоги №10 від 17.01.2011 протиправними та визнано протиправною та скасовано податкову вимогу №10 від 17 січня 2011 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із постановою суду, відповідач-1 подав апеляційну скаргу (а.с. 163), в якій, посилаючись на порушення судом норм права, просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позову. Апеляційна скарга мотивована тим, що сума податкового зобов'язання позивача вважається узгодженою з 06.09.2010 - дати винесення Запорізьким окружним адміністративним судом ухвали про повернення поданої підприємством позовної заяви без розгляду, а відтак, податкова вимога від 17.01.2011 є правомірною, складеною уповноваженою особою з додержанням вимог щодо підстав, порядку та форми її надсилання.

Щодо висновку суду про визнання податкової вимоги незаконною та її скасування, відповідач зазначає, що оскільки ухвалою суду апеляційної інстанції від 20.12.2010 скасовано ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 06.09.2010, спірна податкова вимога є відкликаною, а сума податкового зобов'язання, визначена спірним податковим повідомленням-рішенням, втратила статус узгодженої, отже й сума 1458,72 грн. перестала бути податковим боргом.

Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечує. Зазначає, що рішення судом першої інстанції прийнято законно та обґрунтовано.

Представники відповідачів в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, 15.01.2010 відповідачем-1 Мелітопольською об'єднаною державною податковою інспекцією у Запорізькій області проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог законодавства за період з 01.07.2008 по 30.09.2009, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 по 30.09.2009, за результатами якої складено акт №21/23/34028118.

На підставі акту перевірки відповідачем-1 прийнято податкове повідомлення-рішення №0000081702/0 від 01.02.2010, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок з доходу фізичних осіб на загальну суму 1458,72 грн., у тому числі за основним платежем - 486,24 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 972,48 грн.

Не погодившись з означеним податковим повідомленням-рішенням, позивач здійснив його оскарження в порядку ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» до Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції у Запорізькій області

За результатами розгляду скарги відповідачем-1 рішенням від 09.04.2010 за №10447/10/25-020 скаргу залишено без задоволення, прийнято податкове повідомлення-рішення №0000081702/1 від 12.04.2010, яке не змінило визначеної до сплати суми податкового зобов'язання.

Не погодившись із вищеозначеним рішенням, позивач подав повторну скаргу до ДПА України у Запорізькій області, за результатом розгляду якої прийнято рішення №2543/10/25-020 від 16.06.2010 про залишення скарги без задоволення із прийняттям податкового повідомлення-рішення №0000081702/2 від 25.06.2010, яким також не змінено визначеної до сплати суми податкових зобов'язань.

В подальшому, позивачем здійснено оскарження податкового повідомлення-рішення до ДПА України, рішенням якої №6732/6/25-0315 від 13.07.2010 скаргу залишено без задоволення, відповідачем-1 прийнято податкове повідомлення-рішення №0000081702/3 від 20.07.2010, яке не змінило визначеної до сплати суми податкових зобов'язань.

Здійснивши процедуру адміністративного оскарження, позивач оскаржив податкове повідомлення-рішення №0000081702/3 від 20.07.2010 шляхом подання адміністративного позову до Запорізького окружного адміністративного суду.

06.09.2010 ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду позовну заяву повернуто позивачу у зв'язку з не усуненням недоліків, визначених ухвалою того ж суду від 04.08.2010.

Не погодившись із ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 06.09.2010, позивач подав апеляційну скаргу, за результатом розгляду якої Дніпропетровським апеляційний адміністративним судом прийнято ухвалу від 20.12.2010 про задоволення апеляційної скарги позивача, скасування ухвали Запорізького окружного адміністративного суду від 06.09.2010 та направлення матеріалів справи для вирішення питання щодо можливості відкриття провадження у справі до того ж суду.

17.01.2011 відповідачем прийнято податкову вимогу №10 від 17.01.2011, якою визначено суму податкового боргу за узгодженим грошовим зобов'язанням, у сумі 1458,72 грн.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

У випадках апеляційного узгодження суми податкового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити її узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження (пп.5.3.2 п.5.3 ст.5 цього Закону).

Відповідно до пп.5.2.2 п.5.2 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», яким встановлений порядок апеляційного узгодження податкового зобов'язання, у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати.

Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги - до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.

Згідно з п.п.5.2.3. п.5.2 ст.5 вказаного Закону заява, подана із дотриманням строків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту, зупиняє виконання платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні, на строк від дня подання такої заяви до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума податкового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Процедура адміністративного оскарження закінчується: останнім днем строку, передбаченого підпунктом 5.2.2 цього пункту для подання заяви про перегляд рішення контролюючого органу, у разі коли така заява не була подана у зазначений строк; днем отримання платником податків рішення контролюючого органу про повне задоволення скарги, викладеної у заяві; днем отримання платником податків рішення контролюючого органу, що не підлягає подальшому адміністративному оскарженню (п.п.5.2.4 п.5.2 ст.5 Закону №2181).

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Відповідно до п.п.5.2.5. п.5.2 ст.5 цього Закону з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення. У цьому випадку зазначене рішення контролюючого органу не підлягає адміністративному оскарженню.

Платник податків зобов'язаний письмово повідомляти контролюючий орган про кожний випадок судового оскарження його рішень.

З 01.01.2011 набрав чинності Податковий кодекс України.

Відповідно до пп.14.1.153. п.4.1 ст.14 Податкового кодексу України податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Під податковим боргом розуміється сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з п.59.1. ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання (п.59.3 ст.59 Податкового кодексу України).

Отже, з наведених вище правових норм вбачається, що для надіслання податковим органом податкової вимоги необхідна наявність несплаченої платником податків в установлений строк суми узгодженого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.56.18 ст.56 ПК України в редакції станом на момент направлення відповідачем-1 оскаржуваної податкової вимоги при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

З огляду на наведене, приймаючи до уваги факт судового оскарження податкового повідомлення-рішення №0000081702/3 від 20.07.2010 на момент прийняття податкової вимоги №10 від 17.01.2011 зазначена в цій податковій вимозі сума грошового зобов'язання у розмірі 1458,72 грн. не була узгодженим податковим зобов'язанням.

Отже висновок суду першої інстанції про відсутність у відповідачів підстав для винесення податкової вимоги №10 від 17.01.2011 є правильним.

Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що статтею 60 Податкового кодексу України визначено перелік обставин, за наявності яких, податкова вимога вважається відкликаною, а саме: якщо сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення; якщо контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання або податкову вимогу; якщо контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі; якщо рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі; якщо рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов'язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Оскільки жодної з вищенаведених обставин не мало місця, посилання відповідача на те, що податкова вимога №10 від 17.01.2011 є відкликаною, не приймаються колегією суддів як таке, що не відповідає нормам чинного законодавства.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Передбачених статтею 202 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення не вбачається, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції у Запорізькій області залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2011 року у справі № 2а-0870/697/11 - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко