Ухвала суду № 36126471, 03.07.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" липня 2012 р. справа № 2а-0870/3052/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Шкуропадська В.М.

за участю представників:

позивача: - не з'явився

відповідача: - Воронін Ю. Л. (дов. від 09.01.12)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Запорізький рибокомбінат»

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05 травня 2011 року

у справі № 2а-0870/305211

за поданням Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Запорізької області

до відкритого акціонерного товариства «Запорізький рибокомбінат»

про стягнення коштів за податковим боргом,-

в с т а н о в и л а :

Державна податкова інспекція у Запорізькому районі Запорізької області звернулася до суду з поданням про стягнення до місцевого бюджету Григорівської сільської ради Запорізького району Запорізької області суму частини податкового боргу з орендної плати за земельні ділянки з юридичних осіб в сумі 29878,39 грн. та до місцевого бюджету Малокатеринівської сільської ради Запорізького району Запорізької області суму частини податкового боргу з орендної плати за земельні ділянки з юридичних осіб в сумі 3803,70 грн. з банківських рахунків платника податків ВАТ «Запорізький рибокомбінат» у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Позов обґрунтовано тим, що внаслідок несплати відповідачем самостійно визначеного податкового зобов'язання зі сплати земельного податку утворився податковий борг, який відповідачем не сплачено.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 05 травня 2011 року подання задоволено повністю. Стягнено кошти в частині суми податкового боргу з плати за землю в Григорівській сільській раді Запорізького району Запорізької області у розмірі 29878,39 грн. з рахунків відповідача у банках, обслуговуючих ВАТ "Запорізький рибокомбінат" на користь місцевого бюджету Григорівської сільської ради Запорізького району Запорізької області. Стягнено кошти в частині суми податкового боргу з плати за землю в Малокатеринівській сільській раді Запорізького району Запорізької області у розмірі 3803,70 грн. з рахунків відповідача у банках, обслуговуючих ВАТ "Запорізький рибокомбінат" на користь місцевого бюджету Малокатеринівської сільської ради Запорізького району Запорізької області.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу (а.с.56), в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05.05.11 та залишити подання без розгляду.

Відповідач зазначає, що суд не мав права розглядати подання через пропуск строку звернення податкового органу до суду. Виклик в судове засідання здійснено з порушенням норм КАС України. Крім того судом не з'ясовано той факт, що заборгованість по сплаті орендної плати відсутня.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представник податкового органу в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений судом належним чином.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення зокрема, є порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Судом встановлено, що провадження у даній справі відкрито з урахуванням особливостей, встановлених ст.183-3 КАС України, відповідача про час і місце судового засідання повідомлено телефонограмою (а.с.43).

Відповідно до ч.8 ст.183-3 КАС України у разі постановлення судом ухвали про відкриття провадження у справі суд приймає у триденний строк, але не пізніше ніж протягом 96 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення заявника до суду, постанову по суті заявлених вимог, яка підлягає негайному виконанню.

За правилами ч.3 ст.35 КАС України, в редакції, що діяла на час розгляду справи, повістка повинна бути вручена не пізніше ніж за сім днів до судового засідання, крім випадку, коли повістка вручається безпосередньо в суді. Повістка у справах, для яких встановлено скорочені строки розгляду, має бути вручена у строк, достатній для прибуття до суду.

З огляду на наведені правові норми, а також приймаючи до уваги приписи ч.2 ст.38 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції не порушено норм процесуального права.

Також колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про дотримання податковим органом строку звернення до суду з поданням, встановленого ст.183-3 КАС України.

Відповідно до ч.2 ст.183-3 КАС України подання подається до суду першої інстанції протягом двадцяти чотирьох годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі.

При цьому відповідно до абз. 3 ч. 10 ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України строки, визначені цим підпунктом, не включають добові години, що припадають на вихідні та святкові дні.

Встановлюючи термін, з якого діюче законодавство пов'язує момент виникнення обставин, що надає податковому органу звернутись до адміністративного суду в порядку ст.183-3 КАС, суд першої інстанції правильно виходив з наведених податковим органом обставин, відповідно до яких у відповідача виник новостворений податковий борг у сумі 29878,39 грн. 30.04.2011.

Таким чином, враховуючи, що 30.04.2011, 01.05.2011, 02.05.2011, 03.05.2011 були святковими та вихідними днями, останнім днем звернення до суду поданням є 04.05.2011, отже звернення до суду з поданням здійснено податковим органом в межах законодавчо встановленого строку.

По суті прийнятого судом першої інстанції рішення, колегія суддів також погоджується з судом першої інстанції.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що станом на 04.05.2011 відповідач має податковий борг по орендній платі за земельні ділянки:

в Григорівській сільській раді Запорізького району Запорізької області в розмірі 178560,74 грн., в тому числі новостворена заборгованість з плати за землю (оренда плата за земельні ділянки комунальної власності), яка виникла у зв'язку з несплатою самостійно узгодженого платником зобов'язання за березень 2011 року згідно поданих податкових декларацій з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2011 рік № №1891, 1895 в розмірі 29878,39 грн.

в Малокатеринівській сільській раді Запорізького району Запорізької області в розмірі 5761,65 грн., в тому числі новостворена заборгованість з плати за землю (оренда плата за земельні ділянки комунальної власності), яка виникла у зв'язку з несплатою самостійно узгодженого платником зобов'язання за березень 2011 року згідно поданої податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2011 рік № 1893 в розмірі 3803, 70 грн.

Відповідно до ч.287.3 ст.287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно із п. 14.1.175 Податкового кодексу України сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання визнається податковим боргом.

Пунктом 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У зв'язку з тим, що податковий борг у підприємства по платежам до бюджету виник ще в 2009 році, податковим органом в порядку, передбаченому з пп.6.2.2, 6.2.3 п.6.2 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами», на адресу відповідача надіслано першу податкову вимогу № 1/151 від 09.06.2009 (отримана 25.06.2009). другу податкову вимогу № 2/212 від 28.07.2009 (отримана 18.09.2009)

За умови, якщо суми податкового боргу, зазначені в податкових вимогах, добровільно не погашені, інші законодавчо встановлені підстави для відкликання податкових вимог відсутні, у податкового органу відповідно до приписів ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст.59 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011, відсутні правові підстави для формування та надсилання платнику податку окремої податкової вимоги на суму нового податкового боргу.

Відповідно до п.59.5 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Умова, передбачена пп.95.2 ст.95 Податкового кодексу України, заявником дотримана. В даному випадку право на звернення до суду з поданням відповідно до ст.183-3 Кодексу адміністративного судочинства України пов'язано з моментом виникнення податкового боргу у підприємства по сплаті орендної плати за землю згідно податкових декларацій за березень 2011 і моментом виникнення у податкового органу права на здійснення заходів щодо погашення такого податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності (п.п.95.1, 95.3, 95.4 ст.95 Податкового кодексу України).

Твердження відповідача, що орендна плата за землю за вказаний період сплачена ним в повному обсязі з посиланням на долучені до матеріалів справи платіжні доручення, а також складені Григорівською сільською радою довідки від 20.10.2011 та акт звіряння розрахунків по договору оренди з Малокатеринівською сільською радою, колегією суддів не приймається до уваги в якості доказів на обґрунтування вимог апеляційної скарги.

Як встановлено вище, відповідачем не спростовано, станом на момент виникнення у відповідача податкового зобов'язання з орендної плати за землю за березень 2011 року, відповідач мав податковий борг, що підтверджено даними облікових карток платника з орендної плати за землю в Григорівську сільську раду та Малокатеринівську сільську раду (а.с.34-40).

З огляду на вказані обставини підлягають застосуванню положення п.87.9 ст.87 ПК України, відповідно до якого в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин, у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення про задоволення вимог податкового органу.

Наведені відповідачем в апеляційній скарзі доводи висновків суду першої інстанції не спростовують, передбачені статтею 202 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення відсутні, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Запорізький рибокомбінат» залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05.05.11 у справі № 2а-0870/3052/11 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко