КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а/2506/2755/11 Головуючий у 1-й інстанції: Карапута Л. В.
Суддя-доповідач: Старова Н.Е.
ПОСТАНОВА
Іменем України
11 грудня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді суддів: Старової Н. Е. Файдюка В. В., Чаку Є. В. розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова на постанову Деснянського районного суду міста Чернігова по справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 (далі позивач) до Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова (далі відповідач, УПФУ) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_4 звернувся до Деснянського районного суду міста Чернігова з заявою про здійснення судового контролю за виконанням судового рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 01.04.2011 року по справі №2-а/2506/2755/11 за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, у відповідності до ст. 267 КАС України.
Постановою Деснянського районного суду міста Чернігова від 01.04.2011 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2011 року, позовні вимоги задоволені частково.
Постановою Дарницького районного суду міста Києва від 28.03.2013 року заяву про здійснення судового контролю за виконанням судового рішення задоволено частково: визнано протиправними дії відповідача щодо невиконання рішення суду від 01.04.2011 року, зобов'язано поновити з 23.07.2011 року нарахування та виплату пенсії, відповідно до зазначеної постанови.
Відповідач, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову та прийняти нову, якою в задоволенні заяви відмовити повністю.
Справа розглянута відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Як встановлено судом першої інстанції, 22 листопада 2011 року на виконання постанови суду від 01.04.2011 року був виданий виконавчий лист.
22 листопада 2012 року постановою старшого державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Чернігівській області ВП № 35435280 було відкрито виконавче провадження за виконавчим листом № 2а/2506/2755/11 щодо виконання судового рішення від 01.04.2011 р.
У строк, встановлений вищевказаною постановою для добровільного виконання рішення, відповідач вимог постанови суду не виконав.
Як вбачається із матеріалів справи, постанова Деснянського районного суду м. Чернігова від 01.04.2011 року виконана частково за період з 19.01.2011 року по 22.07.2011 року (а. с. 119).
Крім того, в листі відповідача за № 2153/06 від 30.01.2013 року зазначено, що здійснення виплат, які фінансуються згідно з законодавчими нормами за рахунок коштів Державного бюджету України, передує отримання в бюджет Пенсійного фонду України таких коштів. Оскільки на час відповіді, кошти з Державного бюджету України не були профінансовані, тому виплата боргу по рішенню суду буде здійснена після надходження коштів з Державного бюджету.
Відповідно до ст. 124 Конституції України, судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до ст. 255 КАС України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Відповідно ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, щодо якої встановлено ці обставини.
Відповідач, не виконуючи рішення суду, посилається на відсутність відповідного фінансування.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення невірно застосував норми матеріального права, що мають значення для вирішення справи та дійшов невірного висновку, з яким суд апеляційної інстанції не погоджується, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 38 рішення Європейського суду з прав людини від 29 червня 2004 року по справі «Жовнер проти України», державний орган не може посилатися на відсутність коштів, щоб не виплачувати борг, підтверджений судовим рішенням.
Боржником у даній справі виступає держава, яка в особі компетентного органу повинна повернути борг позивачу. Відтак, відсутність бюджетних коштів не може бути підставою для невиконання судового рішення, яке набрало законної сили.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що невиконання управлінням Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова постанови від 01.04.2011 року у повному обсязі є неправомірним та таким, що грубо порушує вимоги чинного законодавства України.
Також, колегія суддів зазначає, що посилання відповідача на постанову КМУ № 745 від 06.07.2011 року є протиправним, оскільки, відповідно постанови Деснянського районного суду м. Чернігова від 01.04.2011 року позивачу задоволено позовні вимоги за період з 19.01.2011 року, проте постанова КМУ № 745 набрала законної сили лише 22.07.2011 року.
Згідно ч. 9 ст. 267 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено постанову, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, що вчинені суб'єктом владних повноважень відповідачем на виконання такої постанови суду або на порушення прав позивача, підтверджених такою постановою.
Суд першої інстанції у мотивувальній частині рішення дав належну оцінку заяві, поданій, у відповідності до вимог ч. 9 ст. 267 КАС України, але в резолютивній частині не прийняв остаточного рішення відносно надання звіту по виконанню рішення суду. Погоджуючись з дослідженими доказами, колегія судів дійшла висновку, що в цій частині заява не підлягає задоволенню, але дії ПФУ слід визнати протиправними, оскільки це підтверджено матеріалами справи та дослідженими доказами.
Разом з цим, виходячи з того, що резолютивна частина рішення не зрозуміла для виконання, з урахуванням приписів статей 14 та 255 КАС, рішення суду повинно виконуватися відповідачем без ухвалення будь-яких додаткових судових рішень, а чинним законодавством України не передбачено права суду приймати рішення про зобов'язання виконувати інше рішення суду, колегія суддів вважає, що в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню, а постанову суду першої інстанції належить скасувати.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення невірно застосував норми матеріального права, що мають значення для вирішення справи та дійшов невірного висновку, з яким суд апеляційної інстанції не погоджується.
Доводи апеляційної скарги частково спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у постанові від 28 березня 2013 року, та є підставою для її скасування.
За таких обставин, у відповідності до ст. 202 КАС України, апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції - скасувати.
Керуючись статтями 186, 195, 198, 202, 205, 206, 212, 254, 267 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова задовольнити частково, а постанову Дарницького районного суду міста Чернігова від 28 березня 2013 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові щодо невиконання постанови Деснянського районного суду м. Чернігова від 01.04.2011 року по справі № 2а/2506/2755/11.
В решті позовних вимог - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Старова Н.Е.
Судді: Файдюк В.В.
Чаку Є.В.
Судове рішення № 36123474, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 11.12.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а/2506/2755/11. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: