Постанова № 36120449, 10.12.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2013 р.Справа № 516/92/13-а

Категорія: 6.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Шумейко М.Т.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів Федусика А.Г.,

Кравченка К.В.,

при секретарі судового засідання Худик С.А.,

за участю представників

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу спільного українсько-швейцарського підприємства «Хільмак» на постанову Теплодарського міського суду Одеської області від 29 квітня 2013 року по справі за позовом спільного українсько-швейцарського підприємства «Хільмак» до виконавчого комітету Теплодарської міської ради Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання суб'єкта владних повноважень утриматись від вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И Л А :

05.03.2013р. спільне українсько-швейцарське підприємство «Хільмак» (далі - СП «Хільмак») звернулось з адміністративним позовом до виконавчого комітету Теплодарської міської ради Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення від 15.01.2013р. № 06/В-2013 в частині затвердження акту комісії № 2 від 10.01.2013р. щодо визначення збитків в розмірі 3 953 279,17 грн., нанесених СП «Хільмак» внаслідок несплати коштів за користування земельною ділянкою. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач вийшов за межі наданих йому повноважень та нарахував йому земельний податок за користування земельною ділянкою за період 2004-2008р., привласнивши собі повноваження податкового органу. Відсутність у відповідача права на прийняття такого рішення, на думку позивача, підтверджується тим, що земельна ділянка, за користування якої визначені збитки, знаходиться не в комунальній власності, розпорядником якого в межах міста є Теплодарська міська рада, а в державній власності. Оскільки прийняти рішенням порушені права та законні інтереси СП «Хільмак», останній просить зобов'язати відповідача утриматися від здійснення контролю, нарахування, визначення сум податкових зобов'язань по сплаті земельного податку позивачем. В ході розгляду справи позивачем змінені підстави позову та зазначено, що нарахування плати за користування землею за відсутності відповідного договору оренди є незаконним Крім того, у період з 2005по 2009р. позивача сплачував податок за землю за фактичне користування землею. Відтак, у відповідача відсутні підстави для нарахування плати за користування землею, затвердженої оскаржуваним рішенням.

Відповідач заперечував проти позову, просив в його задоволенні відмовити, зазначаючи, що оскаржуваним рішенням визначені збитки власнику земельної ділянки - Теплодарській міській раді. При цьому відповідач керувався Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам, затвердженим постановою Кабміну України від 19.04.1993р. № 284, а не ПК України, як це зазначає позивач. Виконком Теплодаської міської ради ніколи не нараховував позивачу податкові зобов'язання, а тому вимоги про зобов'язання відповідача утриматись від вчинення певних дій є необґрунтованими. До того ж відповідач підтверджував належність земельної ділянки, яку займало СП «Хільмак», до комунальної власності рішеннями Одеської обласної ради. Крім того, відповідач повідомив, що рішенням виконкому Теплодарської міської ради від 28.03.2012р. № 66/в-2012р. затверджені нові протоколи засідання комісії з визначення збитків та відповідні акти, у зв'язку з чим втратило чинність рішення від 15.01.2013р. № 06/в-2013, що оскаржується.

Постановою Теплодарського міського суду Одеської області від 29 квітня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду першої інстанції скасувати в зв'язку з порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідністю висновків суду обставинам справи, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційних скарг, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено,що п.1 рішення виконкому Теплодарської міської ради Одеської області від 15.01.2013р. № 06/В-13 затверджено протокол № 1 засідання комісії з визначення збитків власникам землі та землекористувачам від 10.01.2013р. та акти № 1 і № 2.

З акту № 2 від 10.01.2013р. про визначення збитків у вигляді неодержаних доходів вбачається, що комісією у п.1 визначені збитки у вигляді неодержаних доходів, які нанесені міській громаді м.Теплодар, внаслідок несплати СП «Хільмак» коштів за користування земельною ділянкою, площею 2,1 га, яка розташована у м.Теплодар Одеської області по вул.Комунальній, 2г, на якій розташоване нерухоме майно зазначеного підприємства, у розмірі 3 953 279,17 грн.

Відмовляючи в задоволення позову щодо визнання протиправним та скасування рішення, суд першої інстанції виходив з відсутності предмету спору, оскільки рішення виконкому від 15.01.2013р. № 06/В-13 втратило чинність на підставі рішення виконкому Теплодарської міської ради від 28.03.2013р. № 66/В-13, у п.1 якого збитки, нанесені СП «Хільмак», визначені відповідачем в новому розмірі на підставі інших актів комісії. Вимоги позивача щодо зобов'язання виконком міської ради утриматись від здійснення контролю, нарахування та визначення податкових зобов'язань по сплаті земельного податку суд першої інстанції також вважав такими, що не підлягають задоволенню, оскільки в судовому порядку підлягають захисту лише порушені права, а не можливість їх порушення у майбутньому.

Судова колегія частково не погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Суб'єктами права власності на землю відповідно до пункту «б» статті 80 Земельного кодексу України (далі - ЗК) є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.

Відповідно до частин першої та другої статті 83 ЗК землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.

До повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу (пункт «в» статті 12 ЗК).

З матеріалів справи вбачається, що земельна ділянка по вул.Комунальній, 2г в м.Теплодарі, належить територіальній громаді м.Теплодар. Зазначене підтверджується рішенням Одеської обласної ради «Про встановлення межі селища міського типу Теплодар». Рішення містить опис межі СМТ Теплодар, які встановлені в натурі відповідно до акту від 13.01.2004р., складеного представниками Одеської регіональної філії ЦДЗК, Біляївського районного відділу земельних ресурсів, Біляївської та Теплодарської міської ради (а.с.64-65).

Наведене спростовує доводи СП «Хільмак», щодо відсутності доказів перебування у власності територіальної громади м.Теплодар земельної ділянки по вул.Комунальна, 2г, та як наслідок неправомірності нарахування виконкомом Теплодрської міської ради збитків.

Згідно ст. 116 ЗК України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальної власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки (ч. 1 ст. 124 ЗК України).

За обставинами справи позивач у період з 2001 є землекористувачем земельної ділянки, площею 2,1 га, у м.Теплодар Одеської області, на якій розташований об'єкт незавершеного будівництва «Склад промхарчтоварів бази відділу робочого постачання цілісного майнового комплексу Одеської ТЕЦ-2», що на той період належав на праві власності СП «Хільмак». Позивач право оренди на зазначену земельну ділянку в установленому законом порядку не оформив.

Оскаржуваним рішенням виконком Теплодарської міської ради нарахував позивачу збитки у вигляді неодержаної орендної плати за період 2004-2008рр.

Відповідно до пп. «в» ч.1 ст.96 ЗК України, ст. 2 Закону України "Про плату за землю" використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Юридичні особи самостійно обчислюють суму земельного податку в порядку, визначеному цим Законом, та подають дані відповідній державній податковій інспекції (стаття 14 цього Закону).

Відповідно до ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач має право вимагати усунення будь-яких порушень його права на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою і відшкодування завданих збитків.

Визначення збитків міститься у ст. 22 ЦК України, згідно частини 2 якої збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

В свою чергу ч. 2 ст. 224 ГК України під збитками розуміє витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані доходи, які управнена сторона одержала б в разі належного виконання зобов'язань або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Зокрема, ст. 157 ЗК України визначає, що відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами.

При цьому, порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.93 р. N 284 (надалі - Порядок).

Згідно п. 3 Порядку відшкодуванню підлягають, зокрема, інші збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.

Як встановлено в ході апеляційного розгляду, СП «Хільмак» з квітня 2005р. по грудень 2008р. сплачувався земельний податок, що підтверджується листом ДПІ у Біляївському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області від 02.12.2013р. № 3212/8/10-012.

Відтак, дії виконкому щодо нарахування збитків за період з квітня 2005р. по грудень 2008р. є незаконними, оскільки призводить до подвійного стягнення плати за землю, що є неприпустимим.

Крім того, судова колегія зазначає, що відповідно до п.4 Порядку розміри збитків визначаються в повному обсязі відповідно до реальної вартості майна на момент заподіяння збитків.

Проте, із затвердженого виконкомом міської ради розрахунку вбачається, що в його основу покладена нормативно-грошова оцінка землі станом на 01.01.2012р., в той час, як збитки розраховані за період 2004р - 2008рр.(а.с.10).

Нараховуючи у 2013 році збитки за період 2004-2008рр., відповідачем не враховані строки позовної давності, визначені ст.257 ЦК України, що в подальшому унеможливлює їх стягнення в судовому порядку в разі подання СП «Хільмак» заяви про застосування строків позовної давності (ст.267 ЦК України).

Аналізуючи наведені обставини, судова колегія приходить до висновку, що розрахунок відповідачем збитків, завданих СП «Хільмак» за період 2004-2008рр., здійснювався з без урахувань наведених вимог діючого законодавства та з порушенням прав та інтересів позивача. За таких обставин рішення виконкому від 15.01.2013р. № 06/В-13 в цій частині є протиправним с часу прийняття.

Доводи відповідача та суду першої інстанції щодо припинення дії оскаржуваного рішення в зв'язку із прийняттям іншого рішення виконкому Теплодарської міської ради від 28.03.2013р. № 66/В-13, в зв'язку з чим відсутній предмет спору, судова колегія оцінює наступним чином.

Позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення від 15.01.2013р. № 06/В-13 подані до суду СП «Хільмак» 05.03.2013р. Лише після подачі даного позову та відкриття провадження по справі, відповідачем прийнято рішення № 66/В-13 від 28.03.2013р. про затвердження протоколу № 4 від 27.03.2012р. та актів комісії з визначення збитків власникам землі та землекористувачам. Зазначеним рішенням для СП «Хільмак» встановлений інший розмір збитків та визнано таким, що втратило чинність рішення виконкому від 15.01.2013р. № 06/В-13 (а.с.38).

Разом з тим, оскаржуване рішення діяло з часу прийняття і до 28.03.2013р. та мало вплив на правовідносини, що виникли між сторонами, зокрема, у вигляді подачі даного позову до суду.

Таким чином, судом повинна бути надана оцінка правомірності та законності рішення виконкому від 15.01.2013р. № 06/В-13 при розгляді позовних вимог щодо наявності протиправності у діях відповідача при його прийнятті. Вимоги щодо скасування зазначеного рішення є дійсно безпредметними, враховуючи обставини припинення дії оскаржуваного рішення.

Вважаючи законними вимоги щодо визнання частково протиправним рішення виконкому міської ради від 15.01.2013р. № 06/В-13. судова колегія вважає, що позовні вимоги про зобов'язання відповідача утриматись від здійснення контролю, нарахування, визначення сум податкових зобов'язань по сплаті земельного податку СП «Хільмак» не підлягають задоволенню. Зі змісту оскаржуваного рішення та додатків до нього вбачається, що відповідачем нараховані збитки у вигляді неодержаної орендної плати за період 2004-2008рр. Тому відсутні підстави вважати, що відповідач здійснив перевищення наданих йому повноважень та визначив СП «Хільмак» зобов'язання по сплаті земельного податку.

Невірна правова оцінка судом першої інстанції обставин по справі, неврахування наведених норм права призвела до ухвалення помилкового судового рішення.

Відповідно до ст.202 КАС України через порушення норм матеріального права, судова колегія скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове, яким задовольняє позовні вимоги щодо визнання протиправним з часу прийняття рішення виконкому від 15.01.2013р. № 06/В-13 в частині з затвердження акту комісії № 2 10.01.2013р. щодо визначення збитків у вигляді недоодержаних доходів, в іншій частині - у позові відмовляє.

Керуючись ст.ст. 195,196,198,202,205,207,254 КАС України, судова колегія, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу спільного українсько-швейцарського підприємства «Хільмак» - задовольнити частково.

Постанову Теплодарського міського суду Одеської області від 29 квітня 2013 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якої позовні вимоги спільного українсько-швейцарського підприємства «Хільмак» - задовольнити частково.

Визнати протиправним з моменту прийняття рішення виконавчого комітету Теплодарської міської ради Одеської області від 15.01.2013р. № 06/В-2013 в частині затвердження акту комісії № 2 10.01.2013р. щодо визначення збитків у вигляді недоодержаних доходів.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції

Головуючий: Н.В.Вербицька

Судді: А.Г.Федусик

К.В.Кравченко