ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
----------------------
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 грудня 2013 р.Справа № 1570/4856/2012
Категорія: 10.1 Головуючий в 1 інстанції: Юхтенко Л.Р.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Бойка А.В.,
суддів: Танасогло Т.М.,
Яковлєва О.В.,
за участю секретаря - Токарчук Т.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Державної судноплавної компанії «Чорноморське морське пароплавство» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2012 року по справі за позовом управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси до Державної судноплавної компанії «Чорноморське морське пароплавство» про стягнення заборгованості,-
В С Т А Н О В И В:
09.08.2012 року управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси звернулось до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство" та з урахуванням уточнених позовних вимог просило стягнути з відповідача заборгованість в сумі 995346,31 грн. на покриття витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком №2.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 07.12.2012 року позов управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси задоволено.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, 14.12.2012 року Державна судноплавна компанія "Чорноморське морське пароплавство" подала апеляційну скаргу.
Апелянт зазначає, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
В своїй апеляційній скарзі Державна судноплавна компанія "Чорноморське морське пароплавство" посилалась на те, що судом першої інстанції неправомірно було стягнуто з відповідача заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, оскільки деякі пенсіонери зі списку, наданого управлінням Пенсійного фонду, не мають необхідного пільгового стажу або посади, на яких вони працювали, не входять до списку №2, деякі пенсіонери працювали на інших підприємствах. Враховуючи викладене апелянт зазначає про неповне з'ясування Одеським окружним адміністративним судом обставин справи та неправомірність прийнятого рішення про задоволенні позовних вимог управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси.
На підставі викладеного в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови Одеського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2012 року та прийняття нової постанови, якою частково відмовити у задоволенні позовних вимог управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи колегія суддів дійшла наступного:
Судом першої інстанції встановлено, що державна судноплавна компанія «Чорноморське морське пароплавство» є юридичною особою та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Звертаючись з позовом до суду першої інстанції, Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси посилалось на те, що державна судноплавна компанія «Чорноморське морське пароплавство» як платник страхових внесків зобов'язана покривати фактичні витрати на виплату і доставку пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 у розмірі 100 %, однак у зв'язку з невиконанням вказаних зобов'язань за період з квітня по листопад 2012 року у відповідача утворилась заборгованість по відшкодуванню цих витрат у розмірі 995 346,31 грн., яка підлягає стягненню на користь Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси.
Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно задоволення позовних вимог Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси, з наступних підстав:
Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
До набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" діяв Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування"від 26.06.1997р. № 400/97-ВР.
Відповідно до ч. 4 п. 1 ст. 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування"від 26.06.1997р. для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з"статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Згідно ст.ст. 1, 2, 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" суб'єкти підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, як платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування повинні сплачувати вказаний збір у 100 % розмірі від об'єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до досягнення працівниками пенсійного віку.
На виконання Закону України «Про пенсійне забезпечення» постановою Правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19 грудня 2003 року затверджена Інструкція про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.
Відповідно до пункту 6.1. зазначеної вище Інструкції, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Пунктами 6.4-6.8 Інструкції встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду щорічно в розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень цього Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії. Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду, які подаються згідно з додатком 8 до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення: нової пенсії. Додаткові пенсії, доплати, надбавки та підвищення призначені відповідно до законодавства України, не включаються до розміру фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що підлягають відшкодуванню. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Таким чином, обов'язок підприємства відшкодовувати витрати на виплату і доставку пільгових пенсій передбачений Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".
Судом першої інстанції вірно встановлено, що на підприємстві відповідача виконувалися роботи із шкідливими та важкими умовами праці за списками № 2 виробництв, робіт, професій та посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Список осіб, які працювали на підприємстві на посадах, які передбачені Списком №2 наявний в матеріалах справи (т. 4 а.с.96-99).
Пенсії на пільгових умовах призначались вказаним особам на підставі довідок про підтвердження наявного трудового стажу, заяв про призначення пенсій, протоколів про призначення пенсій, довідок, що уточнюють особливий характер роботи або умов праці, необхідних для призначення пільгових пенсій, довідок про фактичну сплату пенсій, та у відповідності з вимогами ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
В свою чергу, Управлінням пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси було виплачено колишнім працівникам апелянта, пенсії, призначені відповідно до пунктів «а», «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» і, тому, відповідно до вищенаведених норм законодавства, апелянт повинен повністю відшкодувати позивачу витрати на виплату і доставку цих пенсій, що було вірно встановлено судом першої інстанції.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач надсилав на адресу відповідача розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій призначених, відповідно до пунктів «б-з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з повідомленнями про необхідність оплатити щомісячні фактичні витрати на виплату та доставку пенсій.
Однак, Державною судноплавною компанією «Чорноморське морське пароплавство» визначені Управлінням Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси суми, що підлягають відшкодуванню на користь Управління, в порядку, передбаченому чинним законодавством, не перераховувались, у зв'язку з чим у відповідача і виникла заборгованість в сумі 995 346,31 грн.
Заперечуючи проти заявлених УПФ у Приморському районі м. Одеси позовних вимог, державна судноплавна компанія «Чорноморське морське пароплавство» посилалось на те, що деякі пенсіонери зі списку, наданого управлінням Пенсійного фонду, не мають ніякого відношення до відповідача, оскільки довідки про підтвердження трудового стажу для призначення пенсій видані їм іншими підприємствами, деякі пенсіонери не мають необхідного пільгового стажу або посади, на яких вони працювали, не входять до списку №2.
Дослідивши доводи поданої апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає їх необґрунтованими.
Так, в апеляційній скарзі апелянт зазначив, що пенсіонери ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не мають відношення до ДСК «ЧМП», та будь яких підтверджень їх трудового стажу на ДСК «ЧМП» позивачем не надано.
Вказане спростовується наявними в матеріалах справи довідками про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданих державною судноплавною компанією «Чорноморське морське пароплавство» ОСОБА_2 та ОСОБА_3, та якими підтверджено стаж роботи вказаних осіб у державній судноплавній компанії «Чорноморське морське пароплавство» на посадах, які діють право на призначення пільгових пенсій за віком (а.с. 242-244).
Що стосується посилання апелянта на те, що деякі пенсіонери, а саме: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 працювали на посадах, які не дають право на пільгову пенсію за Списком № 2, слід зазначити наступне:
Як вбачається з матеріалів справи, вказаним пенсіонерам було призначено пільгову пенсію за Списком №2, але посади, на яких працювали дані пенсіонери не входять до Списку №2, а передбачені п.Д ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що підтверджується довідками «Про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», виданими ДСК «ЧМП», які знаходяться в матеріалах справи.
В свою чергу, згідно п.6 пп.6.2 «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, якщо пенсія на пільгових умовах призначена із взаємним зарахуванням періодів роботи, передбачених статтями 13, 14 та 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», які дали право на цю пільгову пенсію, то відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку цих пенсій здійснюється тими підприємствами, на яких цей стаж було вироблено у розмірах, передбачених ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
За таких підстав колегія суддів приходить до висновку, що позивачем було правомірно призначено вищевказаним пенсіонерам пільгову пенсію.
Посилання апелянта на те, що деякі пенсіонери не мають необхідного стажу роботи на ДСК «ЧМП» для призначення пільгової пенсії також не приймається до уваги колегією суддів, зважаючи на наступне:
Судом першої інстанції вірно встановлено, що п. 6 пп.6.2 «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» передбачає, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абз.3-го пп.1 п.2 роз.XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.
В свою чергу, дослідивши розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку вказаних пенсій та надані позивачем документи, які стали підставою для призначення пільгової пенсії тим пенсіонерам, які на думку апелянта не мають необхідного стажу для призначення пільгової пенсії, колегія суддів вважає, що позивачем були дотримані приписи п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та п. 6.2. Інструкції та правомірно заявлено до відшкодування державною судноплавною компанією «Чорноморське морське пароплавство» витрати на виплату та доставку пільгових пенсій по вказаним пенсіонерам.
Зважаючи на викладене, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що вимоги Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси про стягнення з державної судноплавної компанії «Чорноморське морське пароплавство» заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах в сумі 995346,31 грн. є обґрунтованими та відповідають чинному законодавству, а тому підлягають задоволенню, що вірно було встановлено судом першої інстанції.
В поданій апеляційній скарзі державна судноплавна компанія «Чорноморське морське пароплавство» також посилалось на порушення судом першої інстанції норм процесуального законодавства, що виразилось у неправомірній відмові у зупиненні провадження по справі до вирішення іншої адміністративної справи.
Колегія суддів суду апеляційної інстанції звертає увагу на наступне:
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 156 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
В ході розгляду клопотання представника ДСК «Чорноморське морське пароплавство» про зупинення провадження по справі до вирішення справи за позовом ДСК «Чорноморське морське пароплавство» до Управління Пенсійного фонду України у Заводському районі м. Мколаєва про зобов'язання УПФУ у Заводському районі м. Миколаєва призначити громадянці ОСОБА_4 пенсію за ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що прийняття рішення по зазначеній справі не буде мати преюдиційного значення для вирішення цієї адміністративної справи. Суд першої інстанції вірно зазначив, що, в даному випадку, предмет адміністративної справи, що розглядається (№ 1570/4856/2012) пов'язаний саме із стягненням заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених особам за рішеннями управлінь Пенсійного фонду України за їх місцезнаходженням. При чому, адміністративна справа, до розгляду якої відповідач просив зупинити провадження, не стосується оскарження рішення управління ПФУ щодо призначення пенсії ОСОБА_4, а тому не може вплинути на розгляд даної адміністративної справи.
Зважаючи на зазначене суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для зупинення провадження в адміністративній справі.
Враховуючи викладене колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при розгляді адміністративної справи не було порушено норм матеріального та процесуального права.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись ст. ст. 184, 185, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Державної судноплавної компанії «Чорноморське морське пароплавство» залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2012 року - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя: А.В. Бойко
Суддя: Т.М. Танасогло
Суддя: О.В. Яковлєв
Судове рішення № 36120428, Одеський апеляційний адміністративний суд було прийнято 10.12.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 1570/4856/2012. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: