Ухвала суду № 36120163, 10.12.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 369/2409/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Медвідь Н.О.

Суддя-доповідач: Мамчур Я.С.

У Х В А Л А

Іменем України

10 грудня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Мамчура Я.С.

суддів Горяйнова А.М., Желтобрюх І.Л.

при секретарі Гімарі Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 травня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до відділу Держземагентва у Києво-Святошинському районі Київської області, третя особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_4, ОСОБА_2, ТОВ «Земельний кадастр» про визнання протиправною бездіяльності, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправною бездіяльність відділу Держземагентва у Києво-Святошинському районі Київської області щодо виправлення помилок у базі даних відносно земельної ділянки по АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_4; зобов'язати відповідача виправити помилку у базі даних державного земельного кадастру щодо даної земельної ділянки.

Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 травня 2013 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, третя особа, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить дану постанову скасувати, провадження у справі закрити, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, оскаржувану постанову суду скасувати, провадження у справі закрити.

Суд апеляційної інстанції у відповідності до положень п.4 ст. 198 КАС України скасовує постанов суду першої інстанції та закриває провадження у справі з підстав, передбачених ст.203 КАС України.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до положень ч.1 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Частиною 2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; 6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

Зі змісту позовних вимог вбачається, що позивач заявляючи позовні вимог про визнання дій відповідача щодо не виправлення помилки в базі даних Державного земельного кадастру має на меті вирішити питання про право власності на земельну ділянку, по АДРЕСА_1. Отже, даний спір є спором про право.

Пунктом 6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 3 зазначено, що згідно зі статтями 13 і 14 Конституції України, статтями 177, 181, 324 і главою 30 ЦК земля та земельні ділянки є об'єктами цивільних прав, а держава і територіальні громади через свої органи беруть участь у земельних відносинах із метою реалізації цивільних та інших прав у приватноправових відносинах, тобто прав власників земельних ділянок. Отже, суд має з'ясувати, є спір приватноправовим або публічно-правовим; чи виник спір із відносин, урегульованих нормами цивільного права, чи пов'язані ці відносини зі здійсненням сторонами цивільних або інших майнових прав на земельні ділянки на засадах рівності; чи виник спір щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень при реалізації ним управлінських функцій у сфері земельних правовідносин.

Земельні відносини, суб'єктами яких є фізичні чи юридичні особи, органи місцевого самоврядування, органи державної влади, а об'єктами - землі у межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї), регулюються земельним і цивільним законодавством на принципах забезпечення юридичної рівності прав їх учасників, забезпечення гарантій прав на землю (стаття 1 ЦК, статті 2, 5 Земельного Кодексу України; далі - ЗК). Захист судом прав на землю у цих відносинах здійснюється способами, визначеними статтями 16, 21, 393 ЦК, статтею 152 ЗК, у тому числі шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування.

Відповідно до цього спори, що виникають із земельних відносин, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, незважаючи на участь у них суб'єкта владних повноважень, згідно зі статтею 15 ЦПК розглядаються в порядку цивільного судочинства. Це стосується, наприклад, позовів про визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо видання дозволу на виготовлення (розроблення) проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, вирішення інших питань, що відповідно до закону необхідні для набуття і реалізації права на землю, про надання чи передачу земельної ділянки у власність або користування чи невирішення цих питань, припинення права власності чи користування землею (статті 116, 118, 123, 128, 131, 144, 146, 147, 149, 151 ЗК та інші), крім спорів, передбачених частиною першою статті 16 Закону України від 17 листопада 2009 року № 1559-VI «Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності», про цивільну відповідальність за порушення земельного законодавства (статті 210, 211 ЗК), про повернення самовільно зайнятих земельних ділянок (стаття 212 ЗК) (п.7 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 3).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що даний спір не є публічно - правовим та не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства України.

Даний спір є цивільно - правовим та підлягає розгляду у відповідності до положень ст.15 ЦПК України в порядку цивільного судочинства України.

Відповідно до положень п.1 ч.1 ст.157 КАС України суд закриває провадження у справі: якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувану постанову суду слід скасувати, а провадження у справі закрити.

Керуючись статтями 157, 196, 198, 203, 205, 206, 212 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 травня 2013 року скасувати.

Провадження у справі №369/2409/13-а за адміністративним позовом ОСОБА_3 до відділу Держземагентва у Києво-Святошинському районі Київської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_4, ОСОБА_2, ТОВ «Земельний кадастр» про визнання протиправною бездіяльності - закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: Мамчур Я.С.

Судді Горяйнов А.М.

Желтобрюх І.Л.

Повний текст складено 13.12.13р.

Головуючий суддя Мамчур Я.С

Судді: Горяйнов А.М.

Желтобрюх І.Л.