Ухвала суду № 36119898, 03.12.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 823/2213/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Гарань С.М. Суддя-доповідач: Горбань Н.І.

У Х В А Л А

Іменем України

03 грудня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Горбань Н.І.,

суддів: Земляної Г.В., Сорочка Є.О.,

при секретарі: Алдановій К.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 16.07.2013 року у справі за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро» до Державної екологічної інспекції у Черкаській області про визнання нечинним та скасування припису,-

В С Т А Н О В И Л А:

СТОВ «Дніпро» звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Державної екологічної інспекції у Черкаській області про визнання нечинним та скасування пункту 2 припису державної екологічної інспекції у Черкаській області від 12.04.2013р. № 63, яким зобов'язано позивача отримати спеціальний дозвіл на користування надрами (підземними водами).

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 16.07.2013 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції Державна екологічна інспекції у Черкаській області подала апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконне, на її думку, судове рішення в частині задоволення позовних вимог та постановити нове про відмову в позові у повному обсязі.

В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для його скасування.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Державною екологічною інспекцією у Черкаській області було проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства позивача в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, про що складено акт від 09.04.2013р.

У процесі перевірки виявлено ряд порушень вимог законодавчих та нормативно-правових актів України у сфері охорони навколишнього природного середовища, а саме: позивачем здійснюється господарська діяльність без спеціального дозволу на користування надрами (підземними водами), чим порушено вимоги ст. 16, ст.19, ст.21 та ст. 23 Кодексу України «Про надра».

З метою усунення виявлених недоліків винесено припис від 12.04.2013р. № 63 щодо усунень виявлених порушень, яким зобов'язано позивача в термін до 01.09.2013р. отримати спеціальний дозвіл на користування надрами (підземними водами).

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції прийшов до висновку щодо неправомірності дій відповідача та наявності підстав для задоволення позову.

Колегія суддів погоджується з таким висновком з огляду на наступне.

Як вбачається із договору оренди землі від 10.07.2007р., строком дії до 10.07.2017р., зареєстрованому у Чорнобаївському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП «Центр ДКЗ» 30.07.2007р. за номером 040779700034 та від 03.10.2009р. строком дії до 03.10.2029, зареєстрованому у Чорнобаївському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП «Центр ДКЗ» 16.02.2010р. за номером 041079700001 - СТОВ «Дніпро» є землекористувачем земельних ділянок, на яких розміщені водозабори, всі свердловини для забору води обладнанні відповідними лічильниками.

06.09.2011р. Державним управлінням охорони навколишнього середовища в Черкаській області позивачу виданий дозвіл на спеціальне водокористування з терміном дії до 31.12.2015р. з лімітом забору води з підземних джерел 262,1 м3/добу з водозабірних споруд у кількості 11 свердловин та шахтного колодязя з загальним лімітом забору води 261 кубічних метрів на добу.

Позивачем систематично подавалися звіти про використання води за 2012 рік та перший квартал 2013 року, відповідно до яких загальний ліміт використання води не перевищував дозволений. Вказаний факт підтверджується також актом перевірки відповідача.

Відповідно до вимог статті 23 Кодексу України «Про надра» встановлено, що землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб корисні копалини місцевого значення і торф, загальною глибиною розробки до двох метрів, підземні води для власних господарсько-побутових потреб нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання за умови, що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу, та використовувати надра для господарських і побутових потреб.

Також, при вирішенні спору суд враховував, що відповідно до вимог статті 48 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Таким чином, позивач здійснює використання підземних вод для власних господарських потреб та в обсязі не більше 300 м3/добу на підставі дозволу на спеціальне водокористування, що з врахуванням приписів ч.3 ст.19 та ч.1 ст.23 Кодексу України «Про надра» звільняє водокористувача від обов'язку одержання іншого спеціального дозволу на користування ділянкою надр.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесення ним спірних податкових повідомлень-рішень.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Доводи апеляційної скарги та представника апелянта в судовому засіданні не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 2, 41, 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

В задоволенні апеляційної скарги Державної екологічної інспекції у Черкаській області - відмовити.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 16.07.2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Н.І.Горбань

Судді: Г.В. Земляна

Є.О. Сорочко

Повний текст ухвали виготовлено 06.12.2013 року.

.

Головуючий суддя Горбань Н.І.

Судді: Земляна Г.В.

Сорочко Є.О.