Постанова № 36119775, 05.12.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2013 року Справа № 31714/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Качмара В.Я.,

суддів - Курильця А.Р., Мікули О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Фермерського господарства «Дар землі» на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2010 року в справі за позовом Фермерського господарства «Дар землі» до Городоцької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області (правонаступник Городоцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області) про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

15.07.2010 Фермерське господарство «Дар землі» (далі - ФГ) звернулося до суду з вищевказаним адміністративним позовом до Городоцької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області (далі - МДПІ) про визнання протиправним та скасування рішення відповідача про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 21.06.2010 №0000032303, посилаючись на те, що у начальника Ярмолинецького відділення МДПІ не було права виносити спірне рішення про накладення штрафних санкцій, оскільки у нього відсутні відповідні повноваження на це. Також зазначає, що на час проведення перевірки у ФГ не було неповернутої валютної виручки в сумі 31725 доларів США від нерезидента фірми «Бабек» (Азербайджан) (далі - Фірма-1), оскільки така була закрита боргом ПП «Сейлос» (далі - ПП) відповідно до угоди про переведення боргу.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2010 року в справі №2а-5000/10/2270/15 у задоволенні заявленого позову відмовлено.

Не погодившись із ухваленим рішенням, його оскаржило ФГ, яке покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нову постанову, якою задовольнити позов. У поданій апеляційній скарзі покликається на обставини викладені ним у позовній заяві, а також зазначає, що у матеріалах справи відсутні докази призначення ОСОБА_1 заступником начальника МДПІ, що виключає його право на винесення спірного рішення про накладення штрафних (фінансових) санкцій.

Особи, що беруть участь у справі, в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступало, а тому апеляційний суд, у відповідності до ч.1 ст.197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів. Перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційну скаргу належить задовольнити з таких міркувань.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не доведено правомірності своїх вимог та не наведено підстав для скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Проте, такі висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи та є помилковими.

Судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що з 26.05.2010 по 28.05.2010 відповідачем на підставі наказу від 26.05.2010 №150 та направлення від 26.05.2010 №76 була проведена виїзна позапланова перевірка ФГ з питань дотримання вимог валютного законодавства по контрактах №26.08-08 та №27.08-08 за період з 04.02.2010 по 28.05.2010, за результатами якої складено акт від 14.06.2010 №0286.22.33924281 (а.с.6-9).

Вказаною перевіркою встановлено порушення ФГ ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (далі - Закон №185/94-ВР), а саме неповернення валютних цінностей в сумі 31725 доларів США по контракту від 27.08.2008 №27.08-08 та порушення термінів надходження валютної виручки по контракту від 26.08.2008 №26.08-08 на суму 55772,50 доларів США.

На підставі акта перевірки та зафіксованих у ньому порушень МДПІ прийнято рішення від 21.06.2010 №0000032303 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 79020,98грн.

Не погодившись із таким рішенням податкового органу, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Як вбачається із матеріалів справи, 28.08.2008 між ФГ та Фірмою-1 укладено контракт №27.08-08 (а.с.14-16) згідно якого ФГ зобов'язано поставити та передати у власність Фірмі-1 продукцію, ціна і сума якої визначається специфікаціями на загальну суму 700000 доларів США.

Також, 11.10.2007 між ПП та Фірмою-1 укладено контракт №11/1.10-07 (а.с.10-13) згідно якого ПП зобов'язано поставити і передати у власність Фірмі-1 продукцію, а саме продукти харчування в т.ч. крупи в асортименті, ціна та кількість якої визначається специфікаціями, на загальну суму 500000 доларів США.

На підставі вказаного контракту 11.10.2007 Фірма-1 перерахувала ПП 58050 доларів США за поставку двох вагонів гороху колотого в об'ємі 135т., з розрахунку 430 доларів США/тонну.

Однак ПП поставило та передало у власність Фірмі-1 22.11.2007 лише один вагон продукції, у зв'язку із чим у нього виникла заборгованість перед Фірмою-1 по поставці товару на суму 31725 доларів США.

На виконання вимог контракту №27.08-08 ФГ згідно вантажно-митної декларації (далі - ВМД) від 30.01.2009 №400000001/9/006409 було відвантажено Фірмі-1 продукції (горох шліфований) на суму 16537,50 доларів США, згідно ВМД від 12.10.2009 №400000001/9/008983 відвантажено Фірмі-1 продукції (крупа гречана) на суму 25312,50 доларів США. Загалом на суму 41850 доларів США.

Фірма-1 здійснила оплату продукції по вищевказаних ВМД на суму 10125 доларів США, що підтверджується також результатами перевірки, а суму 31725 доларів США запропонувала закрити боргом ПП.

20.09.2009 між ПП, ФГ та Фірмою-1 був укладений договір про переведення боргу (а.с.17), згідно якого ПП перевів ФГ свою заборгованість по виконанню умов контракту №11/1.10-07 в розмірі 31725 доларів США.

Взаємозарахування зустрічних однорідних вимог ФГ та Фірми-1 підтверджується також листом Фірми-1 від 01.11.2009 №24, листом ФГ від 20.09.2009 №36/4 яким надано згоду на перевід боргу та відомістю звірки взаєморозрахунків ПП з ФГ по всіх рахунках за 01.09.2009-31.12.2009.

Окрім цього, 26.08.2008 між ФГ та SP OOO «Armen Hamik Eghbairner» (Вірменія) (далі - Фірма-2), було укладено контракт №26.08-08 згідно якого ФГ зобов'язано поставити та передати у власність Фірмі-2 продукцію, в кількості, ціні і на загальну суму яка визначається специфікаціями.

Також, 17.10.2007 ПП уклало контракт з Фірмою-2 №17.10-07, згідно якого ПП зобов'язано поставити і передати у власність Фірмі-2 продукцію, а саме продукти харчування в т.ч. крупи в асортименті, ціна та кількість якої визначається специфікаціями.

На підставі вказаного контракту у зв'язку із невиконанням належним чином свого обов'язку по поставці товару у ПП виникла заборгованість перед Фірмою-2 на суму 55772,50 доларів США.

На виконання вимог контракту №26.08-08 ФГ згідно ВМД від 28.05.2009 №400000001/9/003963 було відвантажено Фірмі-2 продукції (горох шліфований) на суму 17887,50 доларів США, згідно ВМД від 11.06.2009 №400000001/9/004373 відвантажено Фірмі-2 продукції (горох шліфований) на суму 18225 доларів США, згідно ВМД від 16.06.2009 №400000001/9/004504 було відвантажено Фірмі-2 продукції (горох шліфований) на суму 18225 доларів США, згідно ВМД від 29.10.2009 №400000001/9/009797 було відвантажено Фірмі-2 продукції (горох шліфований) на суму 19275 доларів США. Загалом на суму 41850 доларів США.

Фірма-2 здійснила оплату продукції по вищевказаних ВМД на суму 17840 доларів США, що підтверджується також результатами перевірки, а суму 55772,50 доларів США запропонувала закрити боргом ПП.

01.11.2009 між ПП, ФГ та Фірмою-2 був укладений договір про переведення боргу, згідно якого ПП перевів ФГ свою заборгованість по виконанню умов контракту №17.10-07 в розмірі 55772,50 доларів США.

Взаємозарахування зустрічних однорідних вимог ФГ та Фірми-2 підтверджується також листом Фірми-2 від 01.01.2010 №5, листом ФГ від 30.10.2009 №51 яким надано згоду на перевід боргу та відомістю звірки взаєморозрахунків ПП з ФГ по всіх рахунках за 01.09.2009-31.12.2009.

Відповідно до положень ст.1 Закону №185/94-ВР виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Згідно ст.4 Закону №185/94-ВР порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Відповідно до ч.4 ст.6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.

Згідно ч.1 ст.14 вказаного Закону, всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам.

Відповідно до ст.ст.627, 628 ЦК України сторони вільні у виборі виду договору та його умов, а згідно зі ст.629 цього Кодексу, укладений договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Закон №185/94-ВР регулює порядок припинення зобов'язань між резидентом і нерезидентом шляхом виконання, проте це не виключає можливості припинити зобов'язання в інший спосіб, зокрема зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

Статтею 601 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Аналогічне положення міститься і в ч.3 ст.203 ГК України.

При цьому, ст.602 ЦК України містить положення про неприпустимість зарахування у випадках, передбачених даною нормою, та в інших випадках, передбачених законом або договором.

Статті 601, 602 ЦК України не містять застережень про неможливість зарахування зустрічних вимог, що могли б бути використані за фактичних обставин даної справи.

Згідно п.1.10 «Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями» затвердженою постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999 №136 (далі - Інструкція), експортна, імпортна операції можуть бути зняті з контролю за наявності належним чином оформлених документів про припинення зобов'язань за цими операціями зарахуванням, якщо:

- вимоги випливають із взаємних зобов'язань між резидентом та нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями;

- вимоги однорідні;

- строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги;

- між сторонами не було спору щодо характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання тощо.

Листом від 23.06.1999 №18-211/1872-5495 «Щодо зарахування зустрічних однорідних вимог» у зв'язку із численними зверненнями комерційних банків та їх клієнтів, Національний банк України роз'яснив, що Закон №185/94-ВР регулює порядок припинення зобов'язань між резидентом і нерезидентом шляхом виконання. Проте, це не виключає можливості припинити зобов'язання іншим шляхом, в тому числі і зарахуванням.

В свою чергу роз'ясненням Державної податкової адміністрації України (далі - ДПА) щодо можливості припинення зобов'язань між двома імпортними договорами шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог відповідно до Листа від 09.10.2008 №20580/7/22-5017, передбачається можливість здійснення такого заліку зустрічних однорідним вимог між двома імпортними договорами.

ДПА листом від 11.05.2007 №9433/7/22-6017 «Щодо проведення перевірок експортно-імпортних операцій» роз'яснила, що за умов дотримання вимог п.1.9 (на даний час п.1.10 у зв'язку із змінами та доповненнями внаслідок чого - змінилася нумерація Інструкції), є підставою для припинення податковими органами, здійсненого суб'єктами господарювання припинення зобов'язань за зовнішньоекономічними договорами шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Листом ДПА від 31.05.2010 №10584/7/22-5017 визначено, що питання припинення зобов'язань зарахуванням регулюється ст.601 ЦК України та п.1.10. Інструкції, якими визначено умови які є підставою для припинення зобов'язань за експортно-імпортними операціями шляхом зарахування.

Отже, спеціальним законодавством і договорами, укладеними позивачем із нерезидентами не забороняється припинення зобов'язання зарахуванням зустрічної однорідної вимоги за зовнішньоекономічними договорами.

Як вбачається із матеріалів справи, ФГ було зараховано зустрічні вимоги контрагентів, які виникли після укладення договорів про переведення боргу, тобто кожна із сторін у даних відносинах виступала одночасно як боржник та кредитор. Вимоги були однорідними, оскільки зарахуванню підлягали грошові кошти в доларах США і по цих вимогах настав термін їх виконання встановлений зовнішньоекономічним договором або законом.

Слід також зазначити, що у зв'язку із наведеним, а саме припиненням зобов'язань між ФГ та його контрагентами шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог за зовнішньоекономічними договорами граничний термін сплати валютної виручки по них не пропущено.

Щодо доводів апелянта про відсутність доказів призначення ОСОБА_1 заступником начальника МДПІ, що виключає його право на винесення рішень про накладення штрафних (фінансових) санкцій, апеляційний суд вважає такі безпідставними, оскільки відповідно до наказу ДПА у Хмельницькій області від 01.06.2010 №162-о який наявний в матеріалах справи, його дійсно було призначено заступником начальника МДПІ та начальником Ярмолинецького відділення МДПІ, а тому відсутні підстави піддавати сумніву наявність у нього повноважень щодо винесення спірного рішення.

Відтак, оскільки судом апеляційної інстанції встановлено правомірність застосування позивачем під час провадження зовнішньоекономічної діяльності у розрахунках з контрагентами-нерезидентами такої форми припинення зобов'язань як зарахування зустрічних однорідних вимог, а також у зв'язку із цим відсутність порушення термінів зарахування валютної виручки, то позовні вимоги ФГ про визнання протиправним та скасування рішення відповідача про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 21.06.2010 №0000032303 належить задовольнити.

Відповідно до ст.202 КАС України підставами для скасування судом апеляційної інстанції постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З огляду на викладене, оскільки постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, то апеляційну скаргу належить задовольнити, а оскаржувану постанову слід скасувати та прийняти нову постанову.

Керуючись ст.ст.160, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Фермерського господарства «Дар землі» задовольнити.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2010 року скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову.

Визнати протиправним і скасувати рішення Городоцької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області від 21 червня 2010 року №0000032303.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя В.Я. Качмар

Суддя А.Р. Курилець

Суддя О.І. Мікула