Ухвала суду № 36119758, 10.12.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2013 р. Справа № 6183/13

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Ніколіна В.В.,

суддів Курильця А.Р., Гінди О.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 13.03.2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до державного виконавця відділу ДВС Хустського районного управління юстиції Корнути В. В. про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА :

ОСОБА_1 27.02.2013 року звернулася до суду з адміністративним позовом до державного виконавця відділу ДВС Хустського районного управління юстиції Корнути В. В., яким просить визнати незаконними дії державного виконавця, а виконавчі документи прийняті внаслідок незаконних дій скасувати та зобов'язати ДВС у Хустському районі видати всі документи виконавчого провадження.

Оскаржуваною ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 13.03.2013 року позов ОСОБА_1 до державного виконавця відділу ДВС Хустського районного управління юстиції Корнути В. В. про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії - повернуто.

У поданій апеляційній скарзі позивач просить зазначену ухвалу скасувати та прийняти нову, якою справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що суд першої інстанції зобов'язав виконати вимоги ухвали без руху від 28.02.2013 року, щодо виправлення недоліків позовної заяви, що було зроблено в строк наданий на усунення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Повертаючи позов ОСОБА_1 до державного виконавця відділу ДВС Хустського районного управління юстиції Корнути В. В. про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії суд першої інстанції виходив з того, що ухвалою судді від 28 лютого 2013 року позовна заява була залишена без руху, оскільки така подана з порушенням вимог ст.106 КАС України, згідно якої встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору. Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, позивачем ставиться позовна вимога про негайне розблокування рахунку до прийняття судом рішення по суті шляхом винесення окремого рішення, однак, при зверненні до суду позивачем не сплачено судовий збір щодо вимоги про забезпечення позову. Крім того, позовна заява не відповідає вимогам п.3 ч.1 ст.106 КАС України, а саме: у позовній заяві зазначаються ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі. Однак, в поданій позовній заяві вказано абревіатуру (ДВС), а не повну назву відповідача, та не зазначено засобів зв'язку позивача (та вказано поштовий індекс адресата). 12.03.2013 року судом отримано заяву позивача від 07.03.2013р. на виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначено, що позивач відмовляється від позовної вимоги щодо негайного розблокування рахунку до прийняття судом рішення по суті шляхом винесення окремого рішення. Крім того, в пункті 2 вищезазначеної заяви позивачем вказано повну назву відповідача, що вважає усуненням недоліків зазначених в ухвалі суду.

Однак, ухвалою судді від 28.02.2013 року позивачу зазначено недоліки позовної заяви та вказано спосіб їх усунення, зокрема, шляхом подання примірників позовної заяви із зазначенням повної назви відповідача та номеру засобу зв'язку позивача. Строк на усунення недоліків позовної заяви надавався позивачу до 11 березня 2013 року, однак, у встановлений строк, наданий судом, недоліки позовної заяви позивачем не усунуті у спосіб, вказаний в ухвалі суду. За наведених обставин позовну заяву повернуто позивачу з підстав, визначених п.1 ч.3 ст.108 КАС України, а саме: позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху. Роз'яснено позивачу, що в силу ч.6 ст.108 КАС України, залишення позовної заяви без руху або повернення позовної заяви не позбавляють права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, не відповідають нормам матеріального права.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 27.02.2013 року звернулася до суду з адміністративним позовом до державного виконавця відділу ДВС Хустського районного управління юстиції Корнути В. В., яким просить визнати незаконними дії державного виконавця, а виконавчі документи, прийняті внаслідок незаконних дій скасувати та зобов'язати ДВС у Хустському районі видати всі документи виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Позовну заяву може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Колегія суддів зазначає, що КАСУ встановив скорочені строки подання адміністративного позову та розгляду адміністративної справи щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби, щоб це не затягувало самого процесу виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню. Частиною другою вищезазначеної статті встановлено скорочені строки звернення до суду з адміністративним позовом. Загальним є десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів. Постанову державного виконавця про відкладення провадження виконавчих дій (стаття 32 Закону України «Про виконавче провадження») може бути оскаржено у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів. У разі пропущення зазначених строків звернення до суду застосовуються правила статті 100 КАСУ.

Відповідно до ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

За формою і змістом адміністративний позов має відповідати вимогам статей 105 та 106 Кодексу адміністративного судочинства України. Пункт 4 частини першої статті 106 КАС України вимагає, що у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

У відповідності до ст.108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.

Стаття 106 КАС України передбачає, що позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. У зв'язку з наведеним, залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту, несплата судового збору тощо) не є порушенням права на справедливий судовий захист. Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (Рішення Суду у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992р.).

Залишаючи позовну заяву без руху, суд повинен детально вказати в ухвалі, які саме недоліки допущені, яким чином їх належить усунути і у який термін. Оскільки переважна більшість позовних заяв, залишених без руху, мають недолік по сплаті судового збору, то слід мати на увазі, що в ухвалі про залишення без руху суду слід зазначати:- про необхідність подання оригіналу документа про сплату судового збору;- розмір, який має сплатити позивач;- реквізити сплати судового збору. Тільки у разі зазначення судом усіх цих даних та невиконання позивачем вимог ухвали у встановлений строк, суд може повернути таку позовну заяву

Стаття 106 КАС України стандартизує структуру позовної заяви - містить перелік загальних для всіх позовних заяв елементів (реквізитів), які дають необхідну інформацію для вирішення судом питання про відкриття провадження в адміністративній справі. Суд не повинен тлумачити положення статті у такий спосіб, щоб створювати штучні перешкоди для доступу до правосуддя в адміністративній справі.

Якщо позивач не дотримав якоїсь із вимог до позовної заяви, зазначених у зазначеній статті, і відсутність певної інформації не дає можливості суду вирішити питання про відкриття провадження в адміністративній справі та виконати обов'язок з повідомлення про це осіб, які беруть участь у справі, суд залишає позовну заяву без руху і пропонує позивачеві виправити виявлені недоліки (ч.1 ст.108 КАС України).

Враховуючи вищезазначене колегія суддів приходить до висновку, що позивач усунув в строки недоліки на підставі ухвали від 28.02.2013 року, оскільки відмовився від частини позову, щодо негайного розблокування рахунку до прийняття судом рішення по суті, що являється забезпеченням позову, а в іншій частині суд повинен розглянути позов по суті заявлених вимог та підстав викладених в позовній заяві позивача.

А тому висновки суду першої інстанції не відповідають нормам процесуального права.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду визначені ст.199 КАС України і при цьому суд вправі зокрема скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду. Вирішувати питання прийняття позовної заяви, що підсудна місцевим судам та відкривати провадження у цій справі суд апеляційної інстанції не вправі.

Таким чином слід погодитись з вимогами апелянта, що суд першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали порушив вимоги процесуального права, а тому ухвалу суду про повернення позовної заяви у даній справі слід скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду зі стадії відкриття провадження в адміністративній справі.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 199, 205, 206, 254 КАС України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 13.03.2013 року у справі № 807/498/13-а- скасувати та справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.В. Ніколін

Судді А.Р. Курилець

О.М. Гінда