Постанова № 36119315, 19.11.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2013 року Справа № 808/8095/13-а м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сіпаки А.В.

при секретарі судового засідання Батигіна О.В.

за участю:

позивача ОСОБА_1

представника відповідача Лисенко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі адміністративну справу

за позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_1

до Запорізької міської виконавчої дирекції Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

про скасування рішення, визнання акту та протоколу про адміністративне правопорушення неправомірними, визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

16 жовтня 2013 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Запорізької міської виконавчої дирекції Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, в якому позивач просить суд, з урахуванням уточнених позовних вимог, визнати протиправним та скасувати рішення відповідача № 468 від 13.08.2013 про повернення коштів та застосування фінансових санкцій, визнати неправомірними та незаконними акт перевірки дотримання порядку використання та своєчасності і повноти повернення невикористаних страхових коштів № 1188 від 02.08.2013 та протокол про адміністративне правопорушення № 241 від 02.08.2013, визнати нараховану та виплачену допомогу по вагітності та пологах в розмірі 18355,35 грн. застрахованій особі ОСОБА_3 законною та правомірною, визнати нараховані відповідачем фінансові санкції в розмірі 10010,84 грн. неправомірними та такими, що не підлягають поверненню.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав, суду пояснив, що на підставі направлення від 01.08.2013р. №1206 та наказу Запорізької міської виконавчої дирекції Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 17.06.2013р. №340, 02.08.2013р. відповідачем була проведена документальна перевірка дотримання порядку використання та своєчасності і повноти повернення невикористаних страхових коштів у Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за період з 01,03.2013р. по 30.06.2013р.

За результатами перевірки складено акт №1188 від 02.08.2013р. з додержанням норм щодо оформлення результатів перевірки, визначених в Інструкції від 22.12.2010р. №29 «Про порядок проведення перевірок страхувальників по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, прийняття рішень за їх результатами та процедуру оскарження», в якому відображено факт порушення встановленого порядку використання коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням у сумі 6673,89 грн., а саме: частини 2 ст. 53 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 №2240-111 (із змінами та доповненнями) та абзацу 2 пункту 6 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням», затвердженого постановою КМУ від 26.09.2001р. №1266.

На підставі зазначеного акту 13 серпня 2013р. відповідачем було винесене рішення №468, яким до позивача застосовано фінансові санкції в розмір: а) неправомірно визначені страхові кошти - 6673,89 грн.; б) штраф у розмірі 50% неправомірно витрачених фінансових коштів - 3336,95 грн., всього - 10 010,84 грн. Вважає, що пункти рішення №468 від 13 серпня 2013р., які стосуються застосування до мене фінансових санкцій в розмірах неправомірно витрачених страхових внесків - 6673,89 грн., та штрафу в розмірі 50% неправомірно витрачених страхових коштів - 3336,95 грн., є необгрунтованими та такими, що підлягають скасуванню.

Вважає, що для того, щоб допомога по вагітності і пологам застрахованій особі виплачувалась згідно абзацу 2 пункту 6 Порядку №1266, необхідна наявність одночасно двох обставин: а) застрахована особа працювала менше календарного місяця; б) вона сплачувала (або за неї сплачувались) страхові внески менше, ніж календарний місяць. Розмір заробітної плати, визначений договором, не міг бути змінений в односторонньому порядку роботодавцем, а також він не був змінений за угодою сторін (оскільки така згода мала б бути письмово зафіксованою). Отже, висновок про те, що заробітна плата ОСОБА_3 у розмірі 4000,0 грн. у лютому 2013р. була нарахована за фактично відпрацьований час, а саме з 01.02.2013р. по 27.02.2013р. (19 робочих днів із 20) не відповідає дійсності. Зважаючи на те, що розмір заробітної плати у трудовому договорі є фіксованим (4000,0 грн. на місяць), то у випадку, якщо б роботодавець здійснював перерахунок, виходячи з кількості відпрацьованих робочих днів (19 з 20), заробітна плата ОСОБА_3 за період з 01 по 27 лютого 2013р. мала б бути нарахована у розмірі 3800,0 грн. (4000,0 грн. : 20 робочих днів - 1 день = 3800,0 грн.). Відповідно, я, як роботодавець, мав би сплатити страховий внесок за ОСОБА_3 у лютому 2013р. з суми 3800,0 грн.

Страховий внесок за ОСОБА_3 позивачем у лютому 2013р. було сплачено з суми 4000,0 грн. - тобто, за повний календарний місяць.

Таким чином вважає, що для застосування абз. 2 п. 6 Порядку №1266 відповідач не мав права.

Крім того, зазначив, що лікарняний листок дає право особі не працювати протягом зазначеного у ньому терміну, але не зобов'язує її не виходити на роботу. Просить позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив, суду пояснив, що проведеною перевіркою встановлено, що ОСОБА_3 прийнята на роботу до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 по трудовій угоді від 28.01.2013 №08591300169 на посаду менеджера (управителя) з логістики з посадовим окладом 4000,00 грн. та тривалістю робочого дня 8 годин (копія акту є у матеріалах справи).

У трудовій книжці ОСОБА_3 серії НОМЕР_1 зроблено запис від 28.01.2013 за №3 «Прийнята на роботу менеджер (управитель) з логістики за трудовим договором №08591300169 від 28.01.2013, зареєстрованим у Правобережному районному центрі зайнятості м. Запоріжжя».

Дата настання страхового випадку по вагітності та пологах - 28.02.2013.

Розрахунковий період для нарахування допомоги по вагітності та пологах з 28.01.2013 по 27.02.2013.

Згідно ст.. 53 ЗУ № 2240-III при обчисленні середньої заробітної плати (доходу) для забезпечення допомогою по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах враховуються всі види заробітної плати (доходу) в межах граничної суми місячної заробітної плати (доходу) за відпрацьований час, на яку нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, відповідно до статті 21 цього Закону. Порядок обчислення середньої заробітної плати для надання допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1266, якщо застрахована особа працювала та сплачувала страхові внески або за неї сплачувалися страхові внески менш як 6 календарних місяців, середня заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється за фактично відпрацьовані календарні місяці (з першого до першого числа), в яких сплачено страхові внески.

Згідно табеля обліку використовування робочого часу (копія додається) ОСОБА_3 у січні 2013 року відпрацювала 4 робочих дні за яких їй була нарахована заробітна плата в сумі 516,00 грн. У лютому 2013 року відпрацьовано 19 робочих днів та нарахована заробітна плата 4000,00 грн.

Середня заробітна плата за 1 календарний день для розрахунку допомоги по вагітності та пологах застрахованій особі ОСОБА_3 обчислена з нарахованої у розрахунковому періоді заробітної плати та складає: 4516,00 : 31 к.д. = 145,68 грн.

Допомога по вагітності та пологах застрахованій особі ОСОБА_3 призначена у розмірі 100% за 126 календарних днів Та складає: 145,68 * 126 к.д. = 18355,35 грн.

Але, оскільки у розрахунковому періоді з 28.01.2013 по 27.02.2013 не відпрацьовано повного календарного місяця (з першого по перше число), середньоденну допомогу для розрахунку допомоги по вагітності та пологах слід обчислювати відповідно до абзацу 2 пункту 6 Порядку №1266, а саме: з нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, але не вище за розмір середньої заробітної плати за всіма видами економічної діяльності в місяці, що передує місяцю, в якому настав страховий випадок, відповідно в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (за даними Держкомстату).

Також зазначила, що Акт перевірки від 02.08.2013 №1188 та протокол про адміністративне правопорушення від 02.08.2013 №241 не є нормативно-правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії прийнятим у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій та не порушує законних прав свобод і інтересів Позивача, а отже, вимоги про визнання їх неправомірними та незаконними також не підлягають задоволенню. Просить в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії ААБ № 475540.

ОСОБА_1 являється платником єдиного внеску, про що свідчить довідка УПФУ в Хортицькому районі м. Запоріжжя від 06.03.2013 № 33.

28.01.2013 між позивачем та ОСОБА_3 було укладено трудовий договір між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю на посаду менеджера (управителя) з логістики з посадовим окладом в розмірі 4000 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (далі Закон) Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Фонд) є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, провадить акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, види яких передбачені статтею 34 цього Закону, та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів. Фонд належить до цільових позабюджетних страхових фондів.

Судом встановлено, що 02 серпня 2013 року уповноваженою посадовою особою Запорізької міської виконавчої дирекції Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на підставі направлення від 01.08.2013 №1206 була проведена планова перевірка дотримання порядку використання та своєчасності і повноти повернення невикористаних страхових коштів у позивача, за наслідками якої складено відповідний Акт № 1188.

В результаті перевірки було виявлене порушення чинного законодавства у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, а саме: при нарахуванні допомоги по вагітності та пологах було порушено частину 2 статті 53 Закону, абзац 2 пункту 6 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою КМУ від 26.09.2001 №1266 (далі Постанова № 1266).

За наслідками проведеної перевірки відповідачем було прийняте рішення № 468 від 13.08.2013 про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності в розмірі: неправомірно витрачені страхові кошти - 6673,89 грн. та штраф у розмірі 50% неправомірно витрачених страхових коштів - 3336,95 грн., всього 10010,84 грн.

Згідно із ст.. 53 Закону при обчисленні середньої заробітної плати (доходу) для забезпечення допомогою по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах враховуються всі види заробітної плати (доходу) в межах граничної суми місячної заробітної плати (доходу) за відпрацьований час, на яку нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, відповідно до статті 21 цього Закону. Порядок обчислення середньої заробітної плати для надання допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 5 Постанови № 1266 якщо застрахована особа працювала та сплачувала страхові внески або за неї сплачувалися страхові внески менш як 6 календарних місяців, середня заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється за фактично відпрацьовані календарні місяці (з першого до першого числа), в яких сплачено страхові внески.

Згідно із абз. 2 п. 6 Постанови № 1266 у разі коли застрахована особа працювала та сплачувала страхові внески або за неї сплачувалися страхові внески менше ніж календарний місяць, середня заробітна плата (дохід) для розрахунку допомоги по вагітності та пологах за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, обчислюється з нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, але не вище за розмір середньої заробітної плати за всіма видами економічної діяльності в місяці, що передує місяцю, в якому настав страховий випадок, відповідно в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (за даними Держкомстату) та не нижче за розмір мінімальної заробітної плати, встановлений законом у місяці настання страхового випадку.

Судом встановлено, що згідно табеля обліку використовування робочого часу ОСОБА_3 у січні 2013 року відпрацювала 4 робочих дні, з яких їй була нарахована заробітна плата в сумі 516 грн., у лютому відпрацьовано 19 робочих дні та нарахована заробітна плата у сумі 4000 грн.

Середня заробітна плата за один календарний день та той момент становила 145,68 грн., що не заперечується позивачем та підтверджується поданим ним уточненим розрахунком.

Допомога по вагітності та пологах ОСОБА_3 була призначена в розмірі 18355,35 грн. та перерахована ОСОБА_3 відповідно до платіжного доручення від 13.03.2013 № 6796.

Як вбачається з копії листка непрацездатності № 148574 датою настання страхового випадку по вагітності та пологах є 28.02.2013.

Таким чином розрахунковий період для нарахування допомоги по вагітності на пологах за 28.01.2013 по 27.02.2013.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що у розрахунковому періоді не відпрацьовано повного календарного місяця, а саме з першого по перше число, а тому середньоденну допомогу для розрахунку допомоги по вагітності та пологах слід обчислювати відповідно до вимог абз. 2 п. 6 Постанови № 1266, а саме по 27.02.2013.

Враховуючи той факт, що за даними Держкомстату середня заробітна плата для Запорізької області у січні 2013 року складає 2873,94 грн., таким чином середня заробітна плата за даними Держкомстату за один календарний день складає: 2875,94 : 31 к.д. = 92,71 грн., а тому розмір допомоги по вагітності та пологах за 126 календарних днів буде складати: 92,77 х 126 к.д. = 11681,46 грн.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини та усі документи наявні в матеріалах справи суд вважає, що переплата допомоги по вагітності та пологах застрахованій особі ОСОБА_3 складає: 18355,35 - 11681,46 = 6673,89 грн.

Суд не бере до уваги поданий у судовому засіданні табеля обліку використовування робочого часу ОСОБА_3 із виправленнями від руки з іншого боку даного табеля, оскільки, як було сказано вище та підтверджується листком непрацездатності № 148574, з 28.02.2013 ОСОБА_3 уже перебувала лікарняному у зв'язку вагітністю та пологами, тобто, до настання страхового випадку вона не відпрацювала повного календарного місяця.

Таким чином суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення відповідача № 468 від 13.08.2013 є законним, а тому підстави для його скасування відсутні.

Щодо позовних вимог відносно визнання неправомірними та незаконними акту перевірки дотримання порядку використання та своєчасності і повноти повернення невикористаних страхових коштів № 1188 від 02.08.2013 слід зазначити наступне.

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ і характеру та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні.

Нормативний акт - це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово. Що стосується актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), то вони породжують права і обов'язки тільки у того суб'єкта, якому вони адресовані.

Згідно пункту 1.5. Інструкції про порядок проведення перевірок страхувальників по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, прийняття рішень за їх результатами та процедуру оскарження, затвердженої Постановою Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 22.12.2010 N 29 (далі - Інструкція №29), акт перевірки - документ, який складається в установленому законодавством порядку посадовими особами органу Фонду, що проводили перевірку, фіксує факт її проведення та результати.

Тобто Акт перевірки є документом, якій лише фіксує факт проведення перевірки та її результати.

Таким чином, Акт перевірки від 02.08.2013 №1188 не є нормативно-правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії прийнятим у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій та не порушує законних прав свобод і інтересів Позивача, а тому в цій частині позовних вимог слід також відмовити.

В задоволенні позовних вимог щодо визнання нарахованої та виплаченої допомоги по вагітності та пологах в розмірі 18355,35 грн. застрахованій особі ОСОБА_3 законною та правомірною та визнання нарахованої відповідачем фінансові санкції в розмірі 10010,84 грн. неправомірними та такими, що не підлягають поверненню слід також відмовити, оскільки оскаржуване рішення про повернення коштів та застосування фінансових санкцій, на думку суду, є обґрунтованим, законним та таким, що прийняте в межах компетенції відповідача та відповідності до вимог чинного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

З огляду на вищевикладене, в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 158-163, 186 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову - відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя А.В. Сіпака