Справа № 2518/2211/2012 Провадження № 22-ц/795/2306/2013 Категорія - цивільнаГоловуючий у I інстанції - Сташків В. Б. Доповідач - Лакіза Г. П.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 грудня 2013 року м. ЧернігівАПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - суддіЛакізи Г.П., суддів:Скрипки А.А., Шевченка В.М., при секретарі:Руденко О.М., за участю:представника позивача Рожка С.М., представника відповідача ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_7 та Публічного акціонерного товариства „Комерційний банк „ПриватБанк" на рішення Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 11 вересня 2013 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства „Комерційний банк „ПриватБанк" до ОСОБА_7 про стягнення заборгованості зі спадкоємця за кредитними договорами спадкодавця, -
в с т а н о в и в:
В листопаді 2012 року Публічне акціонерне товариство „Комерційний банк „ПриватБанк" звернулося з позовом до ОСОБА_7 про стягнення заборгованості зі спадкоємця за кредитними договорами спадкодавця. Після уточнення позовних вимог остаточно просили стягнути з останньої, як спадкоємиці ОСОБА_9:
- заборгованість за кредитним договором № CNZVAE00001247 від 10 квітня 2007 р., укладеним між ЗАТ КБ „ПриватБанк" та ОСОБА_9, яка станом на день смерті останнього, а саме на ІНФОРМАЦІЯ_2 складає 7910,71 доларів США;
- заборгованість за кредитним договором б/н від 1 червня 2007 р. укладеним між ЗАТ КБ „ПриватБанк" та ОСОБА_9, яка станом на день смерті останнього, а саме на ІНФОРМАЦІЯ_2 складає 7046 грн. 15 коп.;
- заборгованість за кредитним договором б/н від 23 жовтня 2007 р. укладеним між ЗАТ КБ „ПриватБанк" та ОСОБА_9, яка станом на день смерті останнього, а саме на ІНФОРМАЦІЯ_2 складає 5409 грн. 19 коп.;
- заборгованість за договором про іпотечний кредит № CNCNGI0000350985 від 26 жовтня 2007 р. укладеним між ЗАТ КБ „ПриватБанк" та ОСОБА_9, яка станом на день смерті останнього, а саме на ІНФОРМАЦІЯ_2 складала 50 227 грн. 62 коп..
Позов було обґрунтовано тим, що між ЗАТ КБ „ПриватБанк" та ОСОБА_9 були укладені кредитні договори: № CNZVAE00001247 від 10 квітня 2007 р. на суму 8812,22 доларів США на купівлю автомобіля та 3371,23 доларів США на сплату страхових платежів; б/н від 1 червня 2007 р. на суму 7000 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом; б/н від 23 жовтня 2007 р. на суму 5000 грн., зі сплатою відсотків в 2 % на місяць за користування кредитом на залишок заборгованості та договір про іпотечний кредит № CNCNGI0000350985 від 26 жовтня 2007 р. на сумі 50 000 грн. на поліпшення якості квартири. У ОСОБА_9 на день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 перед ЗАТ КБ „ПриватБанк" малася заборгованість в розмірах: 7910,71 доларів США; 7046 грн. 15 коп.; 5409 грн. 19 коп.; 50227 грн. 62 коп.. Про відкриття спадщини ПАТ КБ „ПриватБанк" стало відомо в листопада 2011 р. з відповіді Ріпкинської районної державної нотаріальної контори, а 26.09.2012 р. відповідачці був направлений лист-претензія про погашення заборгованості її померлого сина ОСОБА_9, проте цей лист був залишений без відповіді. Додатково просили поновити пропущений з поважних причин 6-місячний строк для пред'явлення вимог кредитора спадкодавця до спадкоємців, які прийняли спадщину, вважаючи поважними причинами його пропуску те, що розгляд Ріпкинським районним судом Чернігівської області та апеляційний перегляд судових рішень апеляційним судом Чернігівської області справи № 2518/2-354/11 за позовом ПАТ КБ „ПриватБанк" до ОСОБА_9 про стягнення заборгованості став причиною пропуску вказаного строку, передбаченого ч. 2 ст. 1281 ЦК України.
Рішенням Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 11 вересня 2013 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_7 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк „ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором № CNZVAE00001247 від 10 квітня 2007 р., укладеним між ЗАТ КБ „ПриватБанк" та ОСОБА_9 в сумі 7910,71 доларів США (сім тисяч дев'ятсот десять доларів США сімдесят один цент) та за договором про іпотечний кредит № CNCNGI0000350985 від 26 жовтня 2007 р., укладеним між ЗАТ КБ „ПриватБанк" та ОСОБА_9 в сумі 50227 грн. 62 коп. (п'ятдесят тисяч двісті двадцять сім гривень шістдесят дві копійки), в межах вартості майна, отриманого нею у спадок після смерті ОСОБА_9, яка сталась ІНФОРМАЦІЯ_2, а саме:
- квартири АДРЕСА_1, загальною площею 40,10 кв.м., житловою площею 20,80 кв.м., оціночною вартістю, станом на 8 липня 2007 р., в розмірі 69 000 грн.;
- транспортного засобу «MERCEDES-BENZ 108 D», 1997 року випуску, шасі (кузов, рама) НОМЕР_3, з об'ємом двигуна 2299 см.куб., д.н.з. НОМЕР_1, вартістю, на день укладення договору застави від 10.04.2007 р., в розмірі 50 820 грн.;
- житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_2, загальною площею 52,3 кв.м., житловою площею 25,1 кв.м., вартістю, на момент смерті ОСОБА_9, в розмірі 27438 грн.;
- земельної ділянки площею 0,0728 га, у межах, згідно плану, в державному акті на право приватної власності на землю та в свідоцтві про право на спадщину за законом за зазначено місце її розташування: с.Киселівка Чернігівського району по АДРЕСА_2, яка надана для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель (кадастровий номер: № 7425583500:03:000:0285), нормативна грошова оцінка, якої становить 5660 грн. 49 коп..
В іншій частині позову відмовлено.
Проведено розподіл судових витрат між сторонами.
В апеляційній скарзі ПАТ КБ „ПриватБанк" ставить питання про зміну рішення Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 11 вересня 2013 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 01.06.2007 р., укладеним між ПАТ КБ „ПриватБанк" та ОСОБА_9, яка на день смерті останнього складала 7046,14 грн., та за кредитним договором б/н від 23.10.2007 р., укладеним між ПАТ КБ „ПриватБанк" та ОСОБА_9, яка на день смерті останнього складала 5409,19 грн., задовольнивши позовні вимоги в цій частині у повному обсязі, а в іншій частині рішення суду залишити без змін.
Доводи апеляційної скарги ПАТ КБ „ПриватБанк" зводяться до того, що суд неправомірно відмовив у задоволенні позовних вимог щодо стягнення заборгованості по кредитним договорам від 01.06.2007 р. та від 23.10.2007 р. посилаючись на пропуск строку пред'явлення вимог до спадкоємців, передбачений ст. 1281 ЦК України. ПАТ КБ „ПриватБанк" зазначає, що вони дізналися про прийняття спадщини ОСОБА_7 з відповіді Ріпкинської РДНК від 14.05.2012 року, а тому саме з цієї дати починається перебіг шестимісячного строку для пред'явлення вимоги спадкоємцю. Банк звернувся з претензією до ОСОБА_7 26.09.2012 року, тобто через 4 місяці з дня, коли дізнався про прийняття нею спадщини.
В апеляційній скарзі ОСОБА_7 просить вказане рішення скасувати та ухвалити нове рішення. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення суду є незаконним та необгрунтованим, ухваленим при неповному та неправильному встановленні обставин справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права.
ОСОБА_7 зазначає, що жодне її клопотання задоволене судом не було. Суд ухвалював рішення на підставі розрахунку, наданого самим позивачем, без дослідження жодної банківської виписки щодо погашення заборгованості по кредитним договорам. Також апелянт зазначає, що вимога за кредитним договором №CNZVAE 00001247 від 10.04.2007 р. в сумі 7910,71 доларів США та за договором про іпотечний кредит №CNCNGI0000350985 від 26.10.2007 р. в сумі 50227,62 грн. взагалі не подавалася, що позбавило відповідача права здійснити платіж або оскаржити суму. Також ОСОБА_7 зазначає, що судом не було встановлено, коли ж саме позивач дізнався про смерть спадкодавця, оскільки представник позивача неодноразово змінював пояснення з цього приводу. Також ОСОБА_7 зазначає, що кредитор повинен був в терміни, встановлені законодавством, звернутися з вимогою до спадкоємця, і у разі відмови від сплати одноразового платежу, звернутись з вимогою до суду про накладення стягнення на майно, отримане в натурі. Судом не було взято до уваги, що кредитор взагалі не звертався до спадкоємців з вимогою про погашення боргу в сумі, стягнутій за рішенням суду, чим позбавив себе права на вимогу. Також суд не з'ясував, чи відмовлялася дружина померлого та його малолітня дитина від прийняття спадщини. Крім того ОСОБА_7 зазначає, що судом не було встановлено оціночну вартість майна, за рахунок якого повинно проводитися стягнення, оскільки судом було взято до розрахунку вартість квартири станом на 2007 рік в сумі 69000 грн. та вартість автомобіля 50820 грн., але за шість років вартість нерухомого майна могла зменшитися з врахуванням зносу, а доля автомобіля невідома.
ПАТ КБ „ПриватБанк" в поданих письмових запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_7 просить її відхилити як таку, що не ґрунтується на законі та не відповідає матеріалам справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача Рожка С.М., представника відповідача ОСОБА_6, перевіривши та дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційних скарг, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, а апеляційна скарга відповідача - відхиленню, зважаючи на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що між ЗАТ КБ „ПриватБанк" та ОСОБА_9 було укладено чотири кредитних договори.
Так, 10 квітня 2007 р. між ЗАТ КБ „ПриватБанк" та ОСОБА_9 був укладений кредитний договір № CNZVAE00001247, за яким ЗАТ КБ „ПриватБанк" надав ОСОБА_9 кредитні кошти готівкою через касу на строк з 10.04.2007 р. по 10.04.2012 р. включно у вигляді непоновлюваної кредитної лінії у розмірі 8812,22 доларів США на купівлю автомобіля, а також у розмірі 3371,23 доларів США на сплату страхових платежів у випадках та згідно порядку, передбаченого п.п. 2.1.3, 2.2.7 даного Договору, зі сплатою за користування Кредитом відсотків в розмірі 0,84 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом і винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 0,00 % від суми виданого кредиту у момент надання кредиту щомісяця в період сплати у розмірі 0,14% від суми виданого кредиту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, а ОСОБА_9 зобов'язувався щомісячно здійснювати платіж у сумі 200,53 доларів США (т.1, а.с. 8-9). 10 квітня 2007 р. між ЗАТ „ПриватБанк" та ОСОБА_9 був укладений договір застави автотранспорту, за яким останній, з метою забезпечення належного виконання зобов'язання, що випливає з кредитного договору № CNZVAE00001247, надав, а ЗАТ КБ „ПриватБанк" прийняв в заставу: транспортний засіб „MERCEDES-BENZ 108 D", 1997 року випуску, шасі (кузов, рама) НОМЕР_3, з об'ємом двигуна 2299 см.куб., д.н.з. НОМЕР_1 (т.1, а.с. 10-11). Станом на ІНФОРМАЦІЯ_2, розмір заборгованості за вказаним договором складає 7910,71 доларів США, в т.ч. заборгованість по кредиту в сумі 7865,33 долари США, заборгованість по відсотках в сумі 45,38 долар США ( т.1, а.с. 142-143).
1 червня 2007 р. між ЗАТ КБ „ПриватБанк" та ОСОБА_9 був укладений кредитний договір, за яким ЗАТ КБ „ПриватБанк" надав, а ОСОБА_9 отримав кредит в розмірі 7000 грн. на розрахунковий рахунок позичальника, зі сплатою відсотків за користування кредитом (т.1, а.с. 154-162). Згідно заяви про зменшення позовних вимог (т. 1, а.с. 163-166), станом на ІНФОРМАЦІЯ_2 розмір заборгованості за вказаним договором складає 7046 грн. 15 коп. Розрахунок заборгованості в справі відсутній.
23 жовтня 2007 р. між ЗАТ КБ „ПриватБанк" та ОСОБА_9 був укладений кредитний договір, за яким ЗАТ КБ „ПриватБанк" надав, а ОСОБА_9 отримав кредит в розмірі 5000 грн., зі сплатою відсотків 24 % річних за користування кредитом на залишок заборгованості, строком на 12 місяців (т.1, а.с.12-16). Станом на ІНФОРМАЦІЯ_2 розмір заборгованості за вказаним договором складає 5409 грн. 19 коп., в т.ч. заборгованість по кредиту в сумі 5000 грн., заборгованість по відсотках в сумі 409 грн. 18 коп. (т.1, а.с. 139-141).
26 жовтня 2007 р. між ЗАТ КБ „ПриватБанк" та ОСОБА_9 був укладений договір про іпотечний кредит № CNCNGI0000350985, за яким ЗАТ КБ „ПриватБанк" надав, а ОСОБА_9 прийняв грошові кошти в сумі 50 000 грн., належним чином використати та повернути Кредит, зі сплатою 15 % річних за користування кредитними коштами, строком погашення не пізніше 26 жовтня 2017 р. на поліпшення якості квартири АДРЕСА_1 (т.1, а.с. 62-69). 26 жовтня 2007 р. між ЗАТ КБ „ПриватБанк" та ОСОБА_9 був укладений іпотечний договір № CNCNGI0000350985, за яким останній з метою забезпечення належного виконання зобов'язання, що випливає з договору про іпотечний кредит від 26 жовтня 2007 р. № CNCNGI0000350985, передав, а ЗАТ КБ „ПриватБанк" прийняв в іпотеку, в порядку і на умовах, визначених договором нерухоме майно, а саме: однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 40,10 кв.м., житловою площею 20,80 кв.м.. В той же день приватним нотаріусом ОСОБА_10 накладено заборону на відчуження вказаної квартири (т.1, а.с. 56-61). Станом на ІНФОРМАЦІЯ_2 розмір заборгованості за вказаним договором складає 50 227 грн. 62 коп., в т.ч. заборгованість по кредиту в сумі 49 079 грн. 93 коп., заборгованість по відсотках в сумі 1147 грн. 69 коп. (т.1, а.с. 137-138).
Також встановлено, що ОСОБА_9, за життя належали:
- квартира АДРЕСА_1 загальною площею 40,10 кв.м., житловою площею 20,80 кв.м., оціночною вартістю 69 000 грн. (т.1, а.с. 56-61, 128, 198-200, 204-207),
- транспортний засіб „MERCEDES-BENZ 108 D", 1997 року випуску, шасі (кузов, рама) НОМЕР_3, з об'ємом двигуна 2299 см.куб., д.н.з. НОМЕР_1, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (серії НОМЕР_4, виданого РЕГ 1-го МРВ ДАІ м.Чернігова 05.04.2007 р.. згідно п. 9 договору застави від 10.04.2007 р. вартість предмета застави складає 50 820 грн., згідно акту узгодження вартості заставного майна від 10.04.2007 р. (т.1, а.с. 10-11, 107),
- земельна ділянка площею 0,0728 га, у межах згідно плану, розташована за адресою: АДРЕСА_2, з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель, /кадастровий номер: № 7425583500:03:000:0285/ (т. 2, а.с. 53-55),
- житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_2, загальною площею 52,3 кв.м., житловою площею 25,1 кв.м. (т. 2, а.с. 49-51).
З копії свідоцтва про смерть вбачається, що ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (т.1, а.с. 17).
27 жовтня 2011 р. ОСОБА_7 звернулася до Ріпкинської районної державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті сина ОСОБА_9, що підтверджується відповідною заявою та Витягом про реєстрацію в спадковому реєстрі (т.2, а.с. 38, 42).
24 листопада 2011 р. ОСОБА_7 звернулася до Ріпкинської районної державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтв про право на спадщину на житловий будинок з надвірними будівлями та земельної ділянки, що підтверджується відповідною заявою (т.2, а.с. 48).
24 листопада 2011 року державним нотаріусом Ріпкинської районної державної нотаріальної контори Брусило С.О. на ім'я ОСОБА_7 видані свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті сина ОСОБА_9, який помер 22.04.2008 р. (т.2 а.с. 65-68).
Виходячи з положень статей 1218, 1268 ч.1, 2 і 5, 1273, 1296 ч.3, 1297 ч.1, 1298 ЦК України, суд першої інстанції дійшов вірного та обгрунтованого висновку про те, що до складу спадкової маси входить все майно, що належало спадкодавцеві на момент відкриття спадщини, незалежно від того, що свідоцтво про право на спадщину видане лише на частину цього майна.
Судом першої інстанції ретельно проаналізовані наявні у справ докази щодо місця розташування земельної ділянки, зокрема, Витяг з державного земельного кадастру про земельну ділянку та Кадастровий план земельної ділянки (а.с.26-29, т.2), та встановлено, що фактично земельна ділянка розташована не в с. Киселівка, а в с.Брусилів Киселівської сільської ради. Суд також вірно зазначив, що допущені помилки в назві населеного пункту, в якому розміщена земельна ділянка, усуваються поза межами розгляду даної справи.
Таким чином, доводи апеляційної скарги ОСОБА_7 не спростовують висновків суду першої інстанції щодо обсягу спадкової маси після смерті ОСОБА_9 та обсягу майна, яке відповідач ОСОБА_7 прийняла у спадщину після смерті сина.
Також суд першої інстанції обгрунтовано визначав вартість спадкового майна, виходячи з наявних у справі доказів. Ухвалою суду першої інстанції від 18.02.2013 року за клопотанням представника позивача була призначена судова експертиза з метою визначення ринкової (дійсної) вартості спадкового майна (а.с.179-186, т.1), але вказана ухвала була повернута без виконання з підстав несплати вартості експертизи (а.с.32), а відповідачем та її представником клопотань про проведення експертної оцінки вказаного майна за рахунок коштів відповідача не заявлялось ні в суді першої, ні в суді апеляційної інстанції.
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доведено, що ОСОБА_9, як боржник, станом на ІНФОРМАЦІЯ_2, мав зобов'язання перед ЗАТ КБ „ПриватБанк": за кредитним договором № CNZVAE00001247 від 10 квітня 2007 р. в сумі 7910,71 доларів США; за кредитним договором 23 жовтня 2007 р. в сумі 5409 грн. 19 коп.; за договором про іпотечний кредит № CNCNGI0000350985 від 26 жовтня 2007 р. в сумі 50 227 грн. 62 коп., а в спадкову масу після його смерті входять: квартира АДРЕСА_1, загальною площею 40,10 кв.м., житловою площею 20,80 кв.м., оціночною вартістю, станом на 8 липня 2007 р., в розмірі 69 000 грн.; транспортний засіб „MERCEDES-BENZ 108 D", 1997 року випуску, шасі (кузов, рама) НОМЕР_3, з об'ємом двигуна 2299 см.куб., д.н.з. НОМЕР_1, вартістю на день укладення договору застави від 10.04.2007 р. в розмірі 50 820 грн.; житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_2, загальною площею 52,3 кв.м., житловою площею 25,1 кв.м., вартістю на момент смерті ОСОБА_9 в розмірі 27438 грн.; земельна ділянка площею 0,0728 га, у межах, згідно плану, в державному акті на право приватної власності на землю та в свідоцтві про право на спадщину за законом за зазначено місце її розташування: с.Киселівка Чернігівського району по АДРЕСА_2, а фактично розташована в АДРЕСА_2, яка надана для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель (кадастровий номер: № 7425583500:03:000:0285), нормативна грошова оцінка, якої становить 5660 грн. 49 коп. Загальна вартість майна, яке прийняла ОСОБА_7 у спадщину становить: 69 000 грн. + 50 820 грн. + 27 438 грн. + 5 660 грн. 49 коп. = 152 918 грн. 49 коп.
Виходячи з вимог ч. 1 ст. 1282 ЦК України, відповідно до якої спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність стягнення з ОСОБА_7 як спадкоємця ОСОБА_9заборгованість, яка малася у останнього станом на ІНФОРМАЦІЯ_2 перед ЗАТ КБ „ПриватБанк" за кредитним договором № CNZVAE00001247 від 10 квітня 2007 р. в сумі 7910,71 доларів США та за договором про іпотечний кредит № CNCNGI0000350985 від 26 жовтня 2007 р. в сумі 50 227 грн. 62 коп., але в межах вартості вказаного вище майна, одержаного у спадщину.
Апеляційний суд погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, оскільки такі висновки відповідають встановленим по справі обставинам та дослідженим доказам, грунтуються на вимогах чинного законодавства.
Суд першої інстанції дійшов вірного та обгрунтованого висновку про те, виходячи з положень ст. 572 ЦК України, ст. 1 Закону України "Про заставу", ст.23 Закону України "Про іпотеку" та роз"яснень, викладених у п.36 постанови Пленуму ВССУ від 30.03.2012 р. № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин", правила ст. 1281 ЦК України щодо строку пред'явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців не застосовуються до зобов"язань, забезпечених заставою та іпотекою, а саме:
- до зобов'язання ОСОБА_9 за кредитним договором № CNZVAE00001247 від 10 квітня 2007 р., яке було забезпечено заставою транспортного засобу «MERCEDES-BENZ 108 D», 1997 року випуску, шасі (кузов, рама) НОМЕР_3, з об'ємом двигуна 2299 см.куб., д.н.з. НОМЕР_1, згідно договору застави автотранспорту від 10 квітня 2007 р.;
- до зобов'язання ОСОБА_9 за договором про іпотечний кредит № CNCNGI0000350985 від 26 жовтня 2007 р., яке було забезпечено іпотекою нерухомого майна, а саме: однокімнатної квартири АДРЕСА_1, загальною площею 40,10 кв.м., житловою площею 20,80 кв.м., згідно іпотечного договору № CNCNGI0000350985 від 26 жовтня 2007 р., укладеного між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_9.
Щодо кредитного договору, укладеного між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_9 1 червня 2007 р. в розмірі 7000 грн. шляхом перерахування на розрахунковий рахунок позичальника (а.с. 154-162, т.1), в заяві про зменшення позовних вимог від 11 лютого 2013 р. представник позивача вказала, що розмір заборгованості ОСОБА_9 перед ЗАТ КБ «ПриватБанк» за вказаним кредитним договором станом на ІНФОРМАЦІЯ_2, складає 7046 грн. 15 коп. (а.с. 163-166, т. 1), проте, на підтвердження цьому, всупереч ст.ст. 10, 60 ЦПК України, не надала розрахунок заборгованості за цим кредитним договором. Апеляційний суд запропонував представнику позивача надати розрахунок заборгованості за кредитним договором від 1 червня 2007 р., для чого в судовому засіданні була оголошена перерва, але жодних доказів щодо заборгованості ОСОБА_9 перед Банком за вказаним кредитним договором суду надано не було. Згідно пояснень представника позивача в засіданні апеляційного суду встновлено, що кредитна справа за вказаним кредитним договором не зберіглася, розрахунок відсутній, є лише відмітка про наявність заборгованості в розмірі 7046 грн. 15 коп. За таких обставин апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність позивачем його позовних вимог в частині заборгованості спадкодавця ОСОБА_9 перед Банком за кредитним договором від 1 червня 2007 р. та відмову у звязку з цим у зазначеній частині позовних вимог.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості за кредитним договором від 23 жовтня 2007 р., суд першої інстанції виходив з того, що ПАТ КБ „ПриватБанк" не пред'явив до ОСОБА_7 як до спадкоємця, що прийняв спадщину після смерті сина, претензій щодо заборгованості за вказаним кредитним договором у строк, встановлений ч. 2 ст. 1281 ЦК України. При цьому суд першої інстанції послався на те, що цей строк сплинув 07.08.2012 року, а лист-претензія була направлена Банком ОСОБА_7 26.09.2012 року.
Проте з таким висновком суду першої інстанції не може погодитися апеляційний суд, враховуючи наступне.
Згідно з ч.2 ст.1281 ЦК України кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред"явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.
ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_2, а тому відповідно до ч.2 ст.1220 ЦК України спадшина відкрилась в день його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2.
Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що про відкриття спадщини позивач міг дізнатись в листопаді 2011 року, зважаючи на те, що заборгованість за вазаними вище кредитними договорами ОСОБА_9 на загальну суму 57 279 грн. 26 коп. сплатив поручитель ОСОБА_12 платежами від 14.11.2008р., 27.11.2008р., 26.12.2008р. та 15.01.2009 р. Будь-які дані про те, що до листопада 2008 р. позивач міг дізнатись про відкриття спадщини у звязку зі смертю ОСОБА_9, у справі відсутні.
Ч.2 ст.1281 ЦК дійсно не встановлює певного порядку пред"явлення кредитором спадкодавця вимог до його спадкодавців. Але зазначена норма закону не означає, що кредитори зобов"язані повідомляти спадкоємців про наявність вимог до спадщини безпосередньо. Таке повідомлення може бути зроблено через нотаріальну контору, адже Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджена наказом Міністерства юстиції України 03.03.2004р. за № 20/5, яка була чинною до 2012 року, дозволяла приймати претензії від кредиторів спадкодавця нотаріусові за місцем відкриття спадщини в строк, установлений даною статтею (пункт 189 Інструкції).
З матеріалів спадкової справи № 381/2011р. до майна померлого 22.04.2008р. ОСОБА_9, заведеної в Ріпкинській РДНК вбачається, що 02.02.2009 р. за № 30.0.0.0.0.-03/346/2 представником Чернігівського РУ ПриватБанк Колениченко В.О. була надіслана Ріпкинській районній ДНК претензія, в якій повідомлялось про наявність між Банком та ОСОБА_9 договірних зобов'язань згідно кредитних договорів від 1 червня 2007 р. та від 23 жовтня 2007 р., укладених між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_9 на суми 7000 грн. та 5000 грн. відповідно, про наявність станом на 02.02.2009 р. заборгованості за цими договорами на суму 9148 грн. 75 коп. та 7100 грн., одночасно вказаним листом ПриватБанк просив прийняти до відома наявність у ОСОБА_9 заборгованості, повідомити спадкоємців про наявність заборгованості перед банком, в разі вступу їх в спадкування, а. також просив надати інформацію про осіб, що вступили в спадкування (а.с. 69 - зворот, т.2); листом від 06.03.2009 р. за вих.. № 303/2-39 завідувач Ріпкинської районної ДНК Брусило С.О., на виконання вказаної претензії, повідомила спадкоємців про необхідність вирішення питання про погашення заборгованості, та одночасно повідомила представнику Чернігівського РУ ПриватБанк Колениченко В.О. про незаведення на березень місяць 2009 р. спадкової справи після смерті ОСОБА_9 (а.с. 69, т.2).
Таким чином, Банк як кредитор спадкодавця ОСОБА_9 пред"явив свої вимоги згідно кредитних договорів від 1 червня 2007 р. та від 23 жовтня 2007 р. до його спадкоємців у лютому 2009 р., тобто протягом шести місяців від дня, коли міг дізнатись про відкриття спадщини у листопаді 2008 р.
Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_9 як боржник, станом на ІНФОРМАЦІЯ_2, мав зобов'язання перед ЗАТ КБ „ПриватБанк": за кредитним договором від 23 жовтня 2007 р. в сумі 5409 грн. 19 коп. що підтверджується копією договору від 23.10.2007 р. з копією довідки про стандартні умови кредитування, підписаними ОСОБА_9, умовами та правилами надання банківських послуг, розрахунком заборгованості, який відповідачем не спростований (а.с.139-141, 144-153, т.1).
Доводи апеляційної скарги про те, що сума заборгованості, зазначена в претензії, не збігається з сумою, вказаною в позовній заяві, не може бути підставою для відмови у задоволенні позову у зазначеній частині, оскільки в претензії суму заборгованості було обчислено станом на 02.02.2009 р. - дщату її складання, в той час як в заяві, якою уточнені позовні вимоги, розмір заборгованості правильно визначений на дату смерті ОСОБА_9 - 22.04.2009 р., внаслідок чого і відбулось зменшення розміру заборгованості з 7100 грн. до 5409 грн. 19 коп.
За наведених обставин висновок суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення заборгованості за кредитним договором від 23 жовтня 2007 р. в сумі 5409 грн. 19 коп. є помилковим внаслідок неправильного застосування положень ч.2 ст.1281 ЦК України, не застосування п.189 Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, та неправильної оцінки в цій частині обставин справи та досліджених доказів. Тому у зазначеній частині належить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення вказаних позовних вимог та провести перерозподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 5 ст. 88 ЦПК України якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Таким чином, необхідно провести розподіл судових витрат між сторонами пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Враховуючи те, що позов ПАТ КБ „ПриватБанк" задоволено на 94,4% (118843, 38 грн. : 125889,53 грн. х 100%), а апеляційну скаргу ПАТ КБ „ПриватБанк" на 43,43% (5409, 19 грн. : 12455,34 грн. х 100%), слід стягнути з ОСОБА_7 на користь Публічного акціонерного товариства „Комерційний банк „ПриватБанк" 968 грн. 88 коп. в рахунок відшкодування сплаченого останнім судового збору при подачі позову та 49 грн. 81 коп. в рахунок відшкодування судового збору, сплаченого при подачі апеляційної скарги.
Оскільки при подачі позову Публічним акціонерного товариством Комерційний Банк „ПриватБанк" було недоплачено судовий збір в сумі 232 грн. 58 коп., цю суму належить стягнути на користь держави зі сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам, тобто 162 грн. 11 коп. - з ОСОБА_7 та 70 грн. 47 коп. - з ПАТ КБ „ПриватБанк".
Необгрунтованими є доводи апеляційної скарги ОСОБА_7 щодо необхідності закриття провадження у справі з підстав, передбачених п.2 ч.1 ст.205 ЦПК України, зважаючи на наступне.
Відповідно до положень п.2 ч.1 ст.205 ЦПК України, суд закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі в зв"язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_7 про те, що є й інші особи, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_9, жодними доказами не підтверджені, а з матеріалів спадкової справи встановлено, що свідоцтво про право на спадщину видане з врахуванням лише одного спадкоємця - ОСОБА_7 Доводи апеляційної скарги про наявність у спадкодавця інших кредиторів та боргів, які погашені його спадкоємцем ОСОБА_7, також не підтверджується належними та допустимими доказами.
Ухвалою Ріпкинського районного суду від 07 серпня 2012 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 10 вересня 2012 року, було закрито провадження у справі за позовом ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Зі змісту вказаних ухвал вбачається, що підставою для закриття провадження у справі було те, що позов був пред"явлений у серпні 2011 року до відповідача ОСОБА_9, який на момент пред"явлення позову до суду помер, а тому не міг бути відповідачем у справі, і що залучення до участі у справі ОСОБА_7 як правонаступника відповідача є неправомірним.
Таким чином, відсутні визначені п.2 ч.1 ст.205 ЦПК України підстави для закриття провадження у справі.
Заявлене відповідачем клопотання про перенесення розгляду справи судом першої інстанції було вирішене згідно вимог процесуального закону, а доводи апеляційної скарги щодо допущених на думку відповідача порушень при відхиленні вказаного клопотання, є необгрунитованими та не містять підстав для задоволення апеляційної скарги. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_7 щодо порушень судом першої інстанції вимог процесуального закону, зокрема, щодо вирішення заявлених нею численних клопотань, щодо долучення доказів до матеріалів справи, не можуть бути підставою для задоволення вказаної скарги, оскільки судом не було допущено порушень процесуального закону, які згідно з п.4 ч.1 та ч.3 ст.309 ЦПК України б могли бути підставою для скасування ухваленого рішення та ухвалення нового рішення про відмову у позові повністю.
Керуючись ст. 1281, 1282 ЦК України, ст.ст. 303, п.2 ч.1 ст.307, п.п.3-4 ч.1 ст.309, ст.ст. 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд, -
В И Р І Ш И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 - відхилити.
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Комерційний банк „ПриватБанк" - задовольнити частково.
Рішення Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 11 вересня 2013 року - скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк „ПриватБанк" до ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 23 жовтня 2007 р., укладеним між ЗАТ КБ „ПриватБанк" та ОСОБА_9; позовні вимоги у вказаній частині задовольнити, в зв'язку з чим резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції.
Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк „ПриватБанк" - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_7 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк „ПриватБанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, КОД ЄДРПОУ 14360570, рах. № 29092829003111 - погашення заборгованості, МФО 305299) заборгованість за кредитним договором № CNZVAE00001247 від 10 квітня 2007 р., укладеним між ЗАТ КБ „ПриватБанк" та ОСОБА_9 в сумі 7910,71 доларів США (сім тисяч дев'ятсот десять доларів США сімдесят один цент) та за договором про іпотечний кредит № CNCNGI0000350985 від 26 жовтня 2007 р., укладеним між ЗАТ КБ „ПриватБанк" та ОСОБА_9 в сумі 50227 грн. 62 коп. (п'ятдесят тисяч двісті двадцять сім гривень шістдесят дві копійки); заборгованість за кредитним договором б/н від 23 жовтня 2007 р. укладеним між ЗАТ КБ „ПриватБанк" та ОСОБА_9, в сумі 5409 грн. 19 коп. (п'ять тисяч чотириста дев'ять гривень 19 копійок), в межах вартості майна отриманого нею у спадок після смерті ОСОБА_9, яка сталась ІНФОРМАЦІЯ_2, а саме:
- квартири АДРЕСА_1, загальною площею 40,10 кв.м., житловою площею 20,80 кв.м., оціночною вартістю, станом на 8 липня 2007 р., в розмірі 69 000 грн.;
- транспортного засобу „MERCEDES-BENZ 108 D", 1997 року випуску, шасі (кузов, рама) НОМЕР_3, з об'ємом двигуна 2299 см.куб., д.н.з. НОМЕР_1, вартістю, на день укладення договору застави від 10.04.2007 р., в розмірі 50 820 грн.;
- житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_2, загальною площею 52,3 кв.м., житловою площею 25,1 кв.м., вартістю, на момент смерті ОСОБА_9, в розмірі 27438 грн.;
- земельної ділянки площею 0,0728 га, у межах, згідно плану, в державному акті на право приватної власності на землю та в свідоцтві про право на спадщину за законом зазначено місце її розташування: АДРЕСА_2, яка надана для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель (кадастровий номер: № 7425583500:03:000:0285) нормативна грошова оцінка якої становить 5660 грн. 49 коп.
В задоволенні решти позовних вимог Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк „ПриватБанк" - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_7 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк „ПриватБанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул.. Набережна Перемоги, 50, КОД ЄДРПОУ 14360570, рах. № 64993919400001 - відшкодування судових витрат, МФО 305299) 968 грн. 88 коп. (дев'ятсот шістдесят вісім гривень вісімдесят вісім копійок) в рахунок відшкодування сплаченого при подачі позову судового збору та 49 грн. 81 коп. (сорок дев'ять гривень п'ятдесят одну копійку) в рахунок відшкодування судового збору, сплаченого при подачі апеляційної скарги.
Стягнути з ОСОБА_7 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2) в дохід держави 162 грн. 11 коп. судового збору, недоплаченого Публічним акціонерним товариством Комерційний Банк „ПриватБанк" при подачі позовної заяви.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк „ПриватБанк" в дохід держави 70 грн. 47 коп. судового збору, недоплаченого Публічним акціонерним товариством Комерційний Банк „ПриватБанк" при подачі позовної заяви.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:Судді:
Судове рішення № 36118338, Апеляційний суд Чернігівської області було прийнято 09.12.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2518/2211/2012. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: