Ухвала суду № 36117672, 12.12.2013, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/2958/13Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 19, 27 Мазай Н.В. Доповідач в апеляційній інстанції Магда Л. Ф. УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2013 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого Магда Л. Ф. суддів Сіренко Ю. В. , Трюхан Г. М. при секретаріПосипайко А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 7 жовтня 2013 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості, вивчивши матеріали справи, -

в с т а н о в и л а :

Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» 22 липня 2013 р. звернулося до суду з позовом до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості.

В позовній заяві зазначалося, що відповідно до укладеного договору від 14 грудня 2007 року ОСОБА_6 отримав кредит в розмірі 3 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідач погодився з тим, що підписана заява разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою складає між ним та банком Договір, підтвердивши свою згоду підписом у заяві.

Відповідно до п. 9.12 Умов та Правил надання банківських послуг договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього терміну жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на такий же термін.

У порушення норм закону та Умов договору, відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, в зв'язку з чим станом на 3 липня 2013 р. він має перед банком заборгованість в сумі 23 029, 86 грн., яка складається: 3 000 грн. - заборгованість за кредитом; 11 317,01 грн. - заборгованість по процентах за користування кредитом; 7 140 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом.

Відповідно до п. 8.6 Умов та Правил надання банківських послуг з відповідача також підлягають стягненню штрафи, що входять в суму заборгованості: 500 грн. - штраф (фіксована частина); 1 072,85 - штраф (процентна складова).

Тому банк просив суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором від 14 грудня 2007 р. в сумі 23 029, 86 грн. та судові витрати в сумі 230,30 грн.

Рішенням Монастирищенського районного суду Черкаської області від 7 жовтня 2013 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість по кредитному договору в сумі 23 029,86 грн. та судові витрати в сумі 230,30 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить про скасування рішення та закриття провадження у справі, посилаючись на те, що рішення суду ухвалене з порушенням норм процесуального права. Зокрема апелянт посилається на те, що суд не прийняв до уваги ту обставину, що укладений ним з банком договір не відповідає встановленим вимогам, безпідставно не застосував строк позовної давності до вимог банку.

ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, про свідчить поштове повідомлення про вручення йому повістки 3 грудня 2013 р. У своїй заяві від 6 грудня 2013 р. відповідач просив суд розглядати справу за його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, заперечення проти доводів апеляційної скарги представника банку, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга повинна бути відхилена виходячи з наступного.

Судом в ході розгляду справи було встановлено, що 14 грудня 2006 р. між банком та ОСОБА_6 було укладено договір, на підставі якого він отримав кредит у розмірі 3 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява разом з Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складає між ним і банком Договір, про що свідчить підпис відповідача у заяві.

Згідно із вимогами ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав.

У зв'язку з порушенням зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 3 липня 2013 р. має перед банком заборгованість в сумі 23 029, 86 грн., яка складається: 3 000 грн. - заборгованість за кредитом; 11 317,01 грн. - заборгованість по процентах за користування кредитом; 7 140 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом; 500 грн. - штраф (фіксована частина); 1 072,85 - штраф (процентна складова), що стало причиною звернення банку до суду.

Задовольняючи позовні вимоги банку, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що даний кредитний договір складається із: заяви позичальника, Умов та Правил надання банківських послуг, Тарифів ПриватБанку.

Про згоду відповідача на укладення договору саме в такій формі та ознайомлення відповідача з Умовами надання кредиту свідчить його підпис на заяві. Зокрема, із тексту заяви вбачається, що він згоден, що така заява разом із запропонованими ПриватБанком Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, і зобов'язався про всі зміни повідомляти банк не пізніше 15 днів з моменту їх виникнення. Своїм підписом він підтвердив факт про надану йому повну інформацію про умови кредитування в ПриватБанку, а також його місцезнаходження та інше.

Власним підписом в Заяві позичальника відповідач засвідчив і згоду і ознайомлення з Умовами та Правилами надання банківських послуг.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Згідно із вимогами ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Ст. 610 цього Кодексу визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Згідно з ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк(термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору .

Відповідно до вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно із вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Оскільки, зазначений договір чи окремі його положення сторонами не оскаржувалися та недійсними в судовому порядку не визнавалися, вони є діючими для сторін, а виконання договору є обов'язковим.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт вказує, що він не укладав договір з банком, не підписував заяву про надання йому кредиту і не отримував суму кредиту та підозрює у вчиненні стосовно нього шахрайських дій з боку сторонніх осіб, про що подав заяву до правоохоронних органів.

Проте, колегія суддів не може прийняти до уваги такі доводи апелянта, оскільки відповідач в ході розгляду справи в суді першої інстанції, як зазначалося вище, із зустрічним позовом про визнання договору недійсним не звертався, доказів про вчинення стосовно нього шахрайських дій ні суду першої інстанції ні апеляційному суду не надав.

Заявляючи вимогу про застосування до вимог банку про стягнення боргу строку позовної давності, відповідач фактично визнав наявність у нього боргу перед банком, зважаючи на те, що відповідно до вимог ст. 267 ЦК України строк позовної давності застосовується у випадку порушення права позивача за умови спливу строку позовної давності, встановленого для захисту такого права.

Крім того, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд, ухвалюючи рішення про стягнення суми боргу з відповідача, обґрунтовано виходив з того, що строк позовної давності позивачем не пропущений, оскільки укладеним між сторонами договором, зокрема п. 9.12 Умов та правил надання банківських послуг було визначено, що договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання, і якщо протягом цього строку жодна із сторін не проінформує другу сторону про припинення дії договору, він автоматично пролонгується на той же строк.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість вимог банку і стягнення заборгованості, адже позивачем доведено факт неналежного виконання відповідачем зобов'язання за кредитним договором та надано відповідний розрахунок суми заборгованості, що відповідачем не спростований.

Позичальник порушив свої зобов'язання за вказаним договором та не виконав їх належним чином, в зв'язку з чим позивачем проведено нарахування як відсотків за користування коштами так і штрафних санкцій, розмір яких визначений в Умовах та Правилах надання банківських послуг.

Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Виходячи з наведеного, колегія суддів не знаходить підстав для скасування законного і обґрунтованого рішення суду, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити, рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 7 жовтня 2013 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий :

Судді :