Постанова № 3611269, 23.04.2009, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23.04.2009 р. № 11/487

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Винокурова К.С. при секретарі судового засідання Давиденко Д.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Арматор»

до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва

про визнання нечинним рішення

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Арматор»(надалі ТОВ «Арматор», позивач) звернулось до суду з позовом про визнання нечинним рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва (надалі ДПІ у Печерському районі міста Києва, відповідач) щодо застосування штрафних (фін.) санкцій № 0008392304/0 від 25.09.2007р.

В ході розгляду справи позовні вимоги були уточнені, та у звязку з помилковістю зазначення в позовній заяві оспорюваного рішення, позивач просив розглянути вимоги про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0008392304/0 від 25.09.2007р.

Заявлені вимоги обґрунтовані неправомірністю спірного податкового повідомлення-рішення у відношенні ТОВ «Арматор», оскільки рішення прийняте без достатніх підстав та обґрунтованих і отриманих із законних джерел доказів.

ТОВ «Арматор»є добросовісним набувачем товару від ТОВ «Автосервіс-групп», а з боку ТОВ «Автосервіс-групп»були виконані всі договірні зобов'язання по відношенню до ТОВ «Арматор», товар був поставлений якісний та в строк. ТОВ «Арматор»за даними договорами та за послідуючими господарськими операціями сплатило всі необхідні податки, про що свідчить акт перевірки ДПІ Печерського району № 534/23-432850696 від 11.09.2007р.

Твердження ДПІ Печерського району м. Києва про те, що договори № 09/11-06 від 09.11.06р. та 11/12-06 від 04.12.06р. укладені між ТОВ «Автосервіс-групп»та ТОВ «Арматор» є нікчемними і саме за цієї підстави ТОВ «Арматор»повинно сплатити суми донарахованого ДПІ податку на додану вартість не може бути здійснено за тих підстав:

- рішенням Жовтневого районного суду м. Кривий Ріг від 24 грудня 2007р. припинено дію свідоцтва про державну реєстрацію ТОВ «Автосервіс-групп»і припинено дію свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «Автосервіс-групп», але не скасовано державну реєстрацію ТОВ «Автосервіс-групп»;

- всі первинні бухгалтерські документи, а саме: договори, податкові накладні та інше, укладені ТОВ «Автосервіс-групп»з іншими підприємствами, Жовтневим районним судом м. Кривий Ріг, недійсними не визнані і відповідно мають юридичну силу.

Кримінальна справа, щодо підробки та використанню документів ТОВ «Автосервіс-групп»невстановленою особою, яка мала розкрити злочин, якщо такий мав місце, встановити винних осіб та залучити їх до кримінальної відповідальності закрита Прокуратурою Жовтневого району м. Кривий Ріг як така, що порушена без законних підстав.

Відповідачем позову не визнано, заперечення викладені письмово, наявні у матеріалах справи та обґрунтовані правомірністю викладених висновків у акті перевірки.

Під час проведення планової документальної перевірки ТОВ «Автосервіс-груп»управлінням аудиту юридичних осіб Північної МДПІ у м. Кривому Розі 26.07.2007р. службовою запискою повідомлено податкову міліцію, що в перевіряємому періоді, відповідальною особою за ведення та здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства була - засновник та одночасно директор ОСОБА_1, але згідно отриманих в ході перевірки пояснень гр. ОСОБА_1, остання не підписувала жодного з документів, що засвідчує факт здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ «Автосервіс-групп». За фактом підробки документів 17.08.2007р. Жовтневим РВ КГУ УМВС України в Дніпропетровській області прийнято постанову про порушення карної справи по ст. 358 ККУ.

Врахувавши обставини, викладені у листі Північної МДПІ у м. Кривому Розі відповідачем зроблено висновок, що податкові накладні, виписані ТОВ «Автосервіс-групп», які підписані ОСОБА_1 складені з порушенням вимог Наказу ДПА України «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення»від 30.05.1997 року № 165, згідно з п. 18 якого, всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою. В ході зустрічної перевірки ТОВ "Автосервіс-групп" відповідальна особа за ведення та здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства - ОСОБА_1 не підтверджує факту укладення договорів з ТОВ "Арматор" та не визнає підпис від її імені на угодах та інших фінансово-господарських документах своїм. Враховуючи наявність кримінальної справи, порушеної за фактом підробки документів відповідач вважає договори від 09.11.06 №09/11-06 та від 04.12.06 №11/12-06 та доповнення до них, такими, що укладені без волевиявлення уповноваженої особи підприємства, яке значиться стороною в договорі та робить висновок, що дані правочини не відповідають обов'язковим умовам чинності правочину, а саме: ч. 2 ст. 203 Цивільного кодексу України і згідно ч. 1, 2 ст. 215 Кодексу є недійсними (нікчемними), оскільки їх недійсність встановлена законом.

Оскільки, зазначені угоди укладені між підприємством позивача, та його контрагентом є нікчемними, право ТОВ "Арматор" на податковий кредит з ПДВ на підставі податкових накладних, наданих на виконання таких угод, не виникає.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, адміністративний суд -

ВСТАНОВИВ:

ДПІ у Печерському районі міста Києва було проведено виїзну планову перевірку ТОВ «Арматор»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 08.04.2004р. по 31.03.2007р. За результатами перевірки складено акт № 534/23-4/32850696 від 11.09.2007р. (надалі акт перевірки, акт від 11.09.2007р.).

На підставі акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0008392304/0 від 25.09.2007р., яким визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій) за платежем податок на додану вартість в сумі 32608419 грн. (в тому числі 21738946 грн. основний платіж, 10869473 грн. штрафні (фінансові) санкції).

За висновками акту перевірки, встановлено порушення пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»що призвело до заниження податку на додану вартість який підлягає сплаті до бюджету у розмірі 21738946 грн., в тому числі у 4 кварталі 2006р. 9048140 грн., січень 2007р. 12409973 грн., лютий 2007р. 280833 грн..

Висновок про заниження податку у вказаних сумах відповідачем зроблено на підставі того, що податковий кредит підприємством у вказаних періодах сформовано на підставі отриманих податкових накладних від постачальника ТОВ «Автосервіс-групп», які складені з порушенням встановленого Порядку заповнення податкової накладної, а саме податкові накладні підписані не уповноваженою особою платника податку, оскільки директором ОСОБА_1 такі документи не підписувались, про що свідчать її пояснення надані в ході планової перевірки підприємства.

Так в акті перевірки викладені обставини, що встановлені при перевірці ТОВ «Автосервіс-груп», та згідно із зазначеним:

- документи на проведення перевірки надані довіреною особою - ОСОБА_2, які були прийняті згідно опису податковою міліцією, та направлені до управління аудиту юридичних осіб 16.06.2007р.;

- Управлінням аудиту юридичних осіб Північної МДПІ у м. Кривому Розі 26.07.2007р. службовою запискою повідомлено податкову міліцію, що в перевіряємому періоді, відповідальною особою за ведення та здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства була - засновник та одночасно директор ОСОБА_1, але згідно отриманих в ході перевірки пояснень гр. ОСОБА_1, остання не підписувала жодного з документів, що засвідчує факт здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ «Автосервіс-групп»;

- за фактом підробки документів 17.08.2007р. Жовтневим РВ КГУ УМВС України в Дніпропетровській області прийнято постанову про порушення карної справи по ст. 358 ККУ.

Оскільки положення п.18. Наказу ДПА України «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення»від 30.05.1997 року № 165 передбачають, що всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), врахувавши обставини, викладені у листі Північної МДПІ у м. Кривому Розі відповідачем зроблено висновок, що податкові накладні, виписані ТОВ «Автосервіс-групп», які підписані ОСОБА_1 складені з порушенням встановлених вимог.

З посиланням на ч. 2 ст. 207 ЦК України врахувавши, що в ході зустрічної перевірки ТОВ "Автосервіс-групп" відповідальна особа за ведення та здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства - ОСОБА_1 не підтверджує факту укладення договорів з ТОВ "Арматор" та не визнає підпис від її імені на угодах та інших фінансово-господарських документах своїм; за фактом підробки документів порушено кримінальну справу, договори від 09.11.06 №09/11-06 та від 04.12.06 №11/12-06 та доповнення до них вважаються такими, що укладені без волевиявлення уповноваженої особи підприємства, яке значиться стороною в договорі. Виходячи з наведеного відповідач стверджує, що, дані правочини не відповідають обов'язковим умовам чинності правочину, а саме: ч. 2 ст. 203 Цивільного кодексу України і згідно ч. 1, 2 ст. 215 Кодексу є недійсними (нікчемними), оскільки їх недійсність встановлена законом.

Згідно ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, відповідно в результаті виконання сторонами нікчемної угоди не можуть виникати як податкові зобов'язання, так і податковий кредит з податку на додану вартість, і право ТОВ "Арматор" на податковий кредит з ПДВ на підставі податкових накладних, наданих на виконання таких угод, не виникає.

Позивачем, в свою чергу, викладені у акті висновки заперечуються, оскільки:

- рішенням Жовтневого районного суду м. Кривий Ріг від 24 грудня 2007р. припинено дію свідоцтва про державну реєстрацію ТОВ «Автосервіс-групп»і припинено дію свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «Автосервіс-групп», але не скасовано державну реєстрацію ТОВ «Автосервіс-групп»;

- всі первинні бухгалтерські документи, а саме: договори, податкові накладні та інше, укладені ТОВ «Автосервіс-групп»з іншими підприємствами, Жовтневим районним судом м. Кривий Ріг, недійсними не визнані і відповідно мають юридичну силу;

- 24 вересня 2007р. Прокуратурою Жовтневого району м. Кривий Ріг кримінальну справу за фактом підробки та використання документів ТОВ «Автосервіс-групп»не встановленою особою закрито в зв'язку з порушенням даної справи без законних підстав згідно ч.3 ст. 100 КПК України, а саме документи, які долучені до справи як докази, отримані з невідомих джерел та не можуть бути визнані законними. Заявлені позовні вимоги щодо визнання нечинним винесеного на підставі акту перевірки від 11.09.2007р. повідомлення-рішення, суд визнає недоведеними через наступне.

Згідно акту перевірки встановлене порушення пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», яке полягає у неправомірності віднесення до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість згідно податкових накладних отриманих від ТОВ «Автосервіс-групп», а саме № 1 від 04.12.2006р. (сума ПДВ 8041121, 20 грн.), № 2 від 26.12.2006р. (сума ПДВ 990630 грн.), № 3 від 30.12.2006р. (сума ПДВ 16389, 13 грн.), № 1 від 10.01.2007р. (сума ПДВ 3463610, 87 грн.), № 2 від 29.01.2007р. (сума ПДВ 8913400 грн.), № 3 від 30.01.2007р. (сума ПДВ 32962, 40 грн.), № 4 від 01.02.2007р. (сума ПДВ 83333, 33 грн.), № 5 від 06.02.2007р. (сума ПДВ 27500 грн.), № 7 від 12.02.2007р. (сума ПДВ 16666, 67 грн.), № 8 від 16.02.2007р. (сума ПДВ 33333, 33 грн.), № 9 від 28.02.2007р. (сума ПДВ 8333, 33 грн.), № 10 від 28.02.2007р. (сума ПДВ 111666, 67 грн.). Перелік вказаних накладних по періодах в яких віднесені суми податку до складу податкового кредиту наведений у таблиці 25 розділу 3.1.5.1 акту перевірки.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (пп. 7.4.1 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”).

Відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до Закону України “Про податок на додану вартість” та п. 6.2 наказу Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997р. №165 “Про затвердження форм податкової накладної, книги обліку продажу товарів (робіт, послуг), порядку їх заповнення” факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), а також право покупця, зареєстрованого як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість засвідчує податкова накладна.

Підпунктом 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” передбачено, що податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Беручи до уваги той факт, що позивач зазначає про правомірність проведення операцій з придбання у ТОВ «Автосервіс-групп»товару згідно договорів купівлі-продажу від 09.11.06 №09/11-06 та від 04.12.06 №11/12-06 та доповнень до них, а відповідачем взагалі їх здійснення як таких заперечується з посиланням на те, що відбулось лише документальне оформлення, ухвалою суду від 10.12.2008р. на спростування виявлених порушень по формуванню податкового кредиту, позивача зобовязано надати податкові накладні згідно яких віднесено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість в розмірі 21738946 грн., витяг з книги обліку придбання за відповідний період (реєстр отриманих податкових накладних).

Зазначені вимоги позивачем не виконані, згідно клопотання за переліком наданих суду документів на вимоги ухвали, представлені лише дві податкові накладні - № 1 від 10.01.2007р. та № 2 від 29.01.2007р., на підставі яких позивачем віднесено до складу податкового кредиту у січні 2007р. податку в загальній сумі 12377010, 87 грн. (3463610, 87 грн. + 8913400 грн.), тоді як в решті суми податку на додану вартість віднесені позивачем до складу податкового кредиту у 4 кварталі 2006р., січні лютому 2007р. податковими накладними не підтверджено, не надано суду витягу з книги обліку придбання за відповідний період або ж реєстру отриманих податкових накладних, які б підтверджували правильність формування податкового кредиту на підприємстві в періоді по яких виявлені порушення.

Закон України “Про податок на додану вартість” дає повний і вичерпний перелік всіх обовязкових реквізитів, які повинна містити в собі податкова накладна, і такі визначені у пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 названого Закону.

З наданих до матеріалів справи двох податкових накладних вбачається, що від імені платника податків такі підписані ОСОБА_1, як особою яка склала податкову накладну.

Надані відповідачем до матеріалів справи документи спростовують зазначене, та зокрема:

- висновок спеціалістів по проведеному почеркознавчому і техніко-криміналістичному дослідженню документів складений 03.08.2007р. підтверджує, що підписи виконані на документах, в тому числі податкових накладних № 1 від 04.12.2006р., № 2 від 26.12.2006р. суми податку на додану вартість за якими віднесені позивачем до складу податкового кредиту у 4 кварталі 2006р., виконані не ОСОБА_1, а іншою особою;

- пояснення ОСОБА_1 надані в ході слідства по порушеній кримінальній справі свідчать, що остання ніяких фінансово-господарських документів як директор підприємства не підписувала, чим займається підприємство, ким укладаються договори, кому перераховуються грошові кошти їй невідомо;

- у рішенні Жовтневого районного суду м. Кривий Ріг від 24 грудня 2007р. зроблено висновок про те, що підприємство (ТОВ «Автосервіс-групп») завідомо створювалось з метою відмивання грошових коштів для укриття прибутку, а вимоги про визнання недійсними всіх первинних документів бухгалтерського та податкового обліку з реквізитами ТОВ «Автосервіс-групп»не вирішені, оскільки поставлені передчасно, і їх вирішення можливо тільки після набрання законної чинності прийнятим рішенням.

Згідно пункту 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом ДПА України №165 від 30.05.1997р., податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.

Відповідно до пункту 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом ДПА України №165 від 30.05.1997р., усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати продаж товарів (робіт, послуг).

Відповідно до порядку сплати податку на додану вартість (пп. 7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону “Про податок на додану вартість”) сплаті до бюджету підлягають суми, що визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобовязань, що виникли у звязку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

Таким чином, відповідно до обставин справи, особою відповідальною за сплату відповідних сум ПДВ до бюджету, право на віднесення до складу податкового кредиту яких виникає у позивача, є ТОВ „Автосервіс-групп", в свою чергу позивачем у справі податок на додану вартість за укладеними договорами за якими отримані податкові накладні, сплачується у вартості товару, що придбавається.

На вимоги суду (ухвала від 10.12.2008р.) позивачем до справи не надано платіжних доручень (банківської виписки за відповідний період) на підтвердження оплати придбаного у ТОВ «Автосервіс-Груп»товару, відповідно не підтверджено сплати сум ПДВ у вартості придбаного товару постачальнику, яким виписані податкові накладні.

Враховуючи, що висновки акту перевірки в частині неправомірності віднесення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість в розмірі 21738946 грн. позивачем заперечуються, ненадання суду витребуваних документів унеможливлює встановлення обставин, які б спростовували висновки про встановлені порушення.

Як про те зазначено у висновку до складеного акту перевірки від 11.09.2007р. у ході проведення перевірки вилучення копій (оригіналів) фінансово-господарських документів не здійснено, у звязку з тим, що після ознайомлення директора ТОВ «Арматор»про перелік документів, які підлягають вилученню, директором було відмовлено в проведенні вилучення ксерокопій документів, які свідчать про заниження обєктів оподаткування, про що складено акт від 04.09.2007р., який засвідчив факт такої відмови та в підписанні якого відмовлено директором «Арматор».

Таким чином, усі первинні документи, які б спростовували висновки викладені в акті перевірки наявні на підприємстві позивача та не можуть бути представлені податковим органом. Поважних причин з яких виявилось неможливим протягом тривалого строку (з 10.12.2008р.) надати витребувані судом документи (податкові накладні), представити банківські виписки (звернутись до банку з відповідним запитом тощо) позивачем суду не повідомлено, у звязку з чим судом приймаються факти, що встановлені під час перевірки, як такі що не спростовані та відповідають дійсності.

Окрім того, за витребуваними від відповідача документами звітності ТОВ «Автосервіс-групп»судом встановлено наступне.

Суми податку на додану вартість віднесені позивачем до складу податкового кредиту у грудні 2006р. за податковими накладними отриманими від ТОВ «Автосервіс-групп»у повному обсязі не підтверджені податковими зобовязаннями останнього, оскільки згідно даних податкової декларації вказаного підприємства до складу податкових зобовязань по податку на додану вартість віднесено суму податку в розмірі 4470630 грн., тоді як у вказаному періоді позивачем до складу податкового кредиту віднесено суму податку на додану вартість за отриманими від ТОВ «Автосервіс-групп»в загальному розмірі 9048140, 33 грн. (податкова декларація за грудень (вх. ДПІ 50207 від 22.01.2007р.) надана супровідним листом №4641/8/150 від 02.03.2009р. Північною міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Кривому Розі Дніпропетровської області на запит відповідача (вказані документи наявні у матеріалах справи).

Довідкою № 92/235 від 23.04.2007р. складеною за результатами невиїзної документальної перевірки ТОВ «Автосервіс-групп»з питань правових відносин з ТОВ «Арматор»за період січень 2007р. підтверджено включення до суми податкових зобовязань з податку на додану вартість ТОВ «Автосервіс-групп»у січні 2007р. податку за виписаними накладними № 1 від 10.01.2007р., № 2 від 29.01.2007р., тоді як у вказаному періоді позивачем до складу податкового кредиту віднесено також суму податку за отриманою накладною № 3 від 30.01.2007р.

Зазначеними документами, не може підтверджуватись факт неправомірності формування податкового кредиту позивачем, оскільки право на податковий кредит у платника податків виникає на підставі отриманої ним податкової накладної, а згідно пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів, дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Оскільки позивачем до матеріалів справи не надано банківських виписок та усіх податкових накладних по яких виник спір, неможливим є встановлення правомірності формування позивачем податкового кредиту у спірних періодах, а відповідно наведені вище обставини щодо розбіжностей даних податкового обліку контрагента не спростовані належними доказами.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 71, 86, 94, ст. 105, 158-163 КАС України, адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.С. Винокуров

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі 27.04.2009.