Постанова № 3611232, 09.04.2009, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

09.04.2009 р.                                                                                 № 11/240

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Винокурова К.С. при секретарі судового засідання Давиденко Д.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

За позовомУкраїнського головного орендного державного підприємства по інженерних та екологічних розвідуваннях для будівництва «Укрбудрозвідування»

до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва

провизнання недійсними податкових повідомлень-рішень ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Українське головне орендне державне підприємство по інженерних та екологічних розвідуваннях для будівництва «Укрбудрозвідування»(надалі позивач) звернулось до суду з позовом про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва (надалі ДПІ у Печерському районі міста Києва, відповідач) № 0001002302/0, № 0000992302/0 від 25.01.2008р.

Позовні вимоги обґрунтовані неправомірністю висновків зроблених під час перевірки та наявністю підстав для визнання недійсними прийнятих на підставі складеного акту податкових повідомлень-рішень.

Орендуючи на підставі договорів оренди з ФДМУ майновий комплекс, позивачем, нараховані амортизаційні витрати з посиланням на положення ст. 23 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»відносяться на валові, до валових витрат також відносяться суми витрат на поліпшення таких фондів, при придбанні основних фондів за рахунок амортизаційних відрахувань та при здійсненні поліпшень основних фондів 1 групи (будівля) суми ПДВ сплачені постачальниками у зв’язку з таким придбанням, виконанням робіт відносяться до податкового кредиту.

На думку податкового органу, враховуючи відсутність підстав для віднесення таких витрат до валових підприємством невірно розраховується сума витрат на звітний рік (ліміт) на поліпшення основних фондів, що включаються до складу валових, що відповідно призвело до завищення валових витрат та заниження податку на прибуток у перевіряємому періоді.

Відповідачем на власний розсуд визначено статус Українського головного Орендного державного підприємства по інженерних та екологічних розвідуваннях для будівництва «Укрбудрозвідування»як орендного підприємства, що створене на добровільних засадах за рішенням конференції трудового колективу із самостійним визначенням форми власності, як колективної, тоді як за формою власності позивач є державним підприємством, а за формою управління орендним підприємством.

Обґрунтованим підтвердженням своєї позиції позивач вважає те, що Українське головне орендне підприємство з інженерних та екологічних розвідувань для будівництва «Укрбудрозвідування»Законом України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" від 7 липня 1999 року за          № 847-ХІУ із змінами і доповненнями, внесеними Законами України є визначеним об'єктом права державної форми власності, що не підлягає приватизації та згідно до Додатку №1 до Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", з 7 липня 1999 року постійно перебуває у списку переліку об'єктів права державної власності (Орган управління Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики - Міністерство регіональної політики та будівництва України, під номером 02497737). Згідно Наказу від 14 березня 1991 року Державного комітету Української РСР у справах будівництва "Про перетворення інституту "УкрДІІНТР" в Українське державне виробниче об'єднання по інженерним розвідуванням для будівництва "Укрбудрозвідування" Українське головне орендне підприємство з інженерних та екологічних розвідувань для будівництва «Укрбудрозвідування»було засновано на основі державної власності отриманої від держави у тимчасове розпорядження на умовах орендної форми користування. Відповідно до того, що Українське головне орендне підприємство по інженерних та екологічних розвідуваннях для будівництва «Укрбудрозвідування»є підприємством державної форми власності та згідно ст. 1.18 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств»операції з оренди цілісних майнових комплексів державних підприємств регулюються відповідним законодавством.

Відповідачем позову не визнано, в матеріалах справи наявні заперечення на позов у яких зазначено про безпідставність заявлених вимог та правомірність висновків про порушення позивачем ст. 5, 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в частині неправомірного віднесення у перевіряємому періоді до складу валових витрат витрат пов’язаних з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, в тому числі витрат на поліпшення орендованих основних фондів та визначення сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів із розрахунку як власних так і орендованих.

У перевіреному періоді позивач згідно договору оренди від 28.01.92р., договору від 11.05.2006 №3123 до договору оренди від 28.01.92 цілісного майнового комплексу, додаткової угоди від 27.12.93 №139 до договору оренди від 28.01.92, укладених з Фондом державного майна України, орендував цілісний майновий комплекс. Витрати на поліпшення орендованих основних фондів загальним розміром 256302 грн. підприємством було віднесено до складу валових витрат за період з II півріччя 2004 року по І півріччя 2007 року. Крім того, у зазначеному періоді позивачем нараховувались амортизаційні відрахування загальним розміром 272 703 грн. на орендовані основні фонди, за рахунок яких у подальшому здійснювалось їх поліпшення та придбання нових основних засобів.

Враховуючи те, що право власності на орендований цілісний майновий комплекс згідно умов укладених договорів до позивача не перейшло, за результатами перевірки здійснено висновок, що витрати на поліпшення орендованих основних фондів, їх амортизація та використання амортизаційних відрахувань на їх поліпшення та придбання нових основних засобів підприємством включені до валових витрат та податкового кредиту з ПДВ неправомірно.

Посилання позивача на ст. 23 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»відповідачем не приймаються, оскільки вказаний закон не регулює питання оподаткування прибутку підприємств, а передача об'єкта основних фондів в оперативний лізинг не призводить до зміни балансової вартості груп основних фондів у орендаря та орендодавця, також не призводить до амортизації зазначеного об'єкта оперативного лізингу (оренди) у орендаря, і лише оренда плата за такий об'єкт включається до складу валового доходу орендодавця та валових витрат орендаря.

В перевіряємому періоді позивач за рахунок амортизаційних відрахувань придбавав основні засоби та оприбутковував зазначені основні засоби 2, 3 та 4 групи за дебетом бухгалтерських рахунків 104.1, 105.1, 106.1 із зазначенням, що основні засоби орендовані. Таким чином, право власності на придбані та оприбутковані основні засоби переходило від продавця до держави, позивач не виступав власником зазначених основних засобів.

В порушення п.1.4 ст. 1, пп. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»позивач ПДВ сплачений постачальникам за основні засоби, що оприбутковані в бухгалтерському обліку, як орендовані основні засоби, що належать державі, та поліпшення основних засобів І групи, що є власністю держави, включав до складу податкового кредиту. Порушення призвело до завищення суми податкового кредиту на суму 98 555, 28 грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, адміністративний суд,-

ВСТАНОВИВ:

ДПІ у Печерському районі міста Києва проведено планову виїзну перевірку Орендного підприємства «Укрбудрозвідування»з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2004р. по 30.06.2007р., про що складено акт № 8/23-2/02497737 від 12.01.2008р. (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).

На підставі висновків вказаного акту відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0001002302/0 від 25.01.2008р., яким за виявлене під час перевірки порушення пп. 5.2.10 п. 5.2 ст. 5, пп. 8.1.1 та пп. 8.1.2 п. 8.1, пп. 8.5.1 п. 8.5, пп. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено суму податкового зобов’язання за платежем «податок на прибуток»у розмірі 160 654 грн. (в тому числі 110027 грн. основний платіж, 50627 грн. штрафні (фінансові) санкції);

- № 0000992302/0 від 25.01.2008р., яким за виявлене під час перевірки порушення пп. 1.4 ст. 1, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 1.31 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та п. 3.4 «Порядку заповнення та подання податкової декларації по податку на додану вартість»визначено суму податкового зобовязання з урахуванням штрафних санкцій за платежем «податок на додану вартість» в розмірі 148635 грн. (в тому числі 99090 грн. основний платіж, 49545 грн. штрафні (фінансові) санкції).

          В акті перевірки (розділ 3.1.1) зазначено, що в порушення пп. 8.5.1 п. 8.5, пп. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8, пп. 5.2.10 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»підприємством невірно розрахована сума витрат за звітний рік (ліміт), на поліпшення основних фондів, що включаються до складу валових витрат.

          Вказане порушення визначено у зв’язку з тим, що з позиції податкового органу враховуючи те, що право власності на орендований цілісний майновий комплекс згідно умов укладених договорів до позивача не перейшло, витрати на поліпшення орендованих основних фондів, їх амортизація та використання амортизаційних відрахувань на їх поліпшення та придбання нових основних засобів підприємством включені до валових витрат та податкового кредиту з ПДВ неправомірно.

Закон України «Про оренду державного та комунального майна»на який посилається позивач, не регулює питання оподаткування прибутку підприємств, не є законом про оподаткування, а на підставі ст. 15 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» ставки податку на прибуток, пільги щодо податку, об'єкт оподаткування, порядок обчислення оподатковуваного прибутку, строки і порядок сплати та зарахування податку до бюджетів можуть встановлюватися та змінюватися лише шляхом внесення змін до цього Закону.

Так відповідач, зазначаючи, що амортизаційні відрахування є складовою об’єкта оподаткування, а порядок їх нарахування не може встановлюватись іншими законами, крім законів про внесення змін до Закону «Про оподаткування прибутку підприємств», стверджує про відсутність підстав вважати правомірним віднесення до валових витрат витрат пов’язаних з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, в тому числі витрат на поліпшення орендованих основних фондів, та визначення сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів із розрахунку як власних так і орендованих.

В акті перевірки також зазначено, що згідно з п. 1.1 статуту від 03.05.1994р. орендне підприємство створене на добровільних засадах за рішенням конференції трудового колективу, а в наданих до перевірки балансах, підприємство самостійно визначало форму власності як колективну, що відповідно свідчить про належність позивача до підприємств недержавної форми власності, операції з оподаткування оренди цілісних майнових комплексів яких, взагалі не вирізняються Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств»та здійснюються на загальних підставах.

          Висновки викладені в акті перевірки щодо виявлених порушень судом не приймаються виходячи з наступного.

Згідно наданого до матеріалів справи наказу № 5 від 20.01.1992р. Державного комітету Української РСР по питаннях будівництва підприємство «Укрбудрозвідування»слід вважати ліквідованим, правонаступником підприємства вважати орендне підприємство «Укрбудрозвідування»(п. 2 Наказу).

          Діючим на той час Законом України «Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України»від 10.09.1991р. було встановлено, що майно та фінансові ресурси підприємств, установ, організацій та інших об'єктів союзного підпорядкування, розташованих на території України, є державною власністю України (ст. 1); Кабінету Міністрів України, в основному до 1 жовтня 1991 року, забезпечити перехід зазначених підприємств, установ та організацій у відання органів державного управління. Повністю закінчити цю роботу до 1 грудня 1991 року. Майно цих підприємств передати Фонду державного майна (ст. 2); правонаступником за договорами оренди державних підприємств та контрактів з керівниками на території України, які укладені з міністерствами і відомствами СРСР, є Фонд державного майна України (ст. 5).

14.02.1992р., тобто після створення позивача, Постановою ВР «Про управління майном підприємств, установ та організацій, що є у загальнодержавній власності»у зв'язку з покладенням на Кабінет Міністрів України згідно з Постановою Верховної Ради Української РСР від 15 жовтня 1990 року "Про управління державним майном Української РСР" повноважень по управлінню державним майном, що є у загальнодержавній власності, і створенням для здійснення цих повноважень Фонду державного майна України заборонено передачу функцій щодо управління майном підприємств, установ і організацій, що є у загальнодержавній власності, іншим органам державного управління, а також корпораціям, концернам, асоціаціям та іншим об'єднанням.

Відповідно до положень статуту орендного підприємства –Українського головного орендного підприємства по інженерних та екологічних розвідуваннях для будівництва «Укрбудрозвідування»в редакції чинній станом на 1994р. підприємство є правонаступником майнових та інших прав і обов’язків Українського державного головного виробничого підприємства по інженерних розвідуваннях для будівництва «Укрцентрбудрозвідування»(п. 1.6 статуту).

Українське головне орендне підприємство з інженерних та екологічних розвідувань для будівництва «Укрбудрозвідування»Законом України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" від 7 липня 1999 року за № 847-ХІУ із змінами і доповненнями, внесеними Законами України є визначеним об'єктом права державної форми власності, що не підлягає приватизації та згідно до Додатку №1 до Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", з 7 липня 1999 року постійно перебуває у списку переліку об'єктів права державної власності (Орган управління Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики –на сьогодні Міністерство регіональної політики та будівництва України, під номером 02497737). Основні фонди, з приводу нарахування амортизації на які виник спір щодо встановленого порушення, орендуються позивачем на підставі договору оренди від 28.01.1992р., додаткової угоди № 139 від 27.12.1993р. до договору оренди від 28.01.1992р., договору № 3123 від 11.05.2006р. до договору оренди від 28.01.1992р. цілісного майнового комплексу Українського головного орендного підприємства по інженерних та екологічних розвідуваннях для будівництва (ОП «Укрбудрозвідування»).

За умовами договору від 28.01.1992р. (п. 1.1.4) після реєстрації у виконавчому комітеті печерської районної ради з дати вказаної в договорі –28.01.1992р. орендар набуває прав юридичної особи, приймає в оренду, вступає у володіння майном та стає правонаступником майнових прав та обов’язків підприємства Укрцентрбудрозвідування». Згідно з договором № 3123 від 11.05.2006р. до договору оренди від 28.01.1992р. регіональним відділенням фонду Державного майна України у місті Києві, як орендодавцем, передано позивачу, як орендарю цілісний майновий комплекс, який в силу положень договору (п. 1.6 договору № 3123 від 11.05.2006р.) обліковується на балансі орендаря із зазначенням, що майно є орендованим.

Пунктом 1.4 договору передбачено, що після укладання цього договору орендар приєднує до свого майна підприємство в установленому порядку (тобто цілісний майновий комплекс).

Наданими розрахунком балансової вартості основних засобів (додаток N 12 до акта перевірки), даними декларацій з податку на прибуток (додатки К1/1) підтверджується, що основні засоби цілісного майнового комплексу обліковуються на балансі позивача.

Це відповідає вимогам законодавства, зокрема ч. 2 ст. 13 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", згідно якої орендоване майно включається до балансу підприємства, господарського товариства із зазначенням, що це майно є орендованим. Таке правило передбачено саме для майна, орендованого у складі цілісного майнового комплексу, на відміну від оренди окремого індивідуально визначеного майна, для якого включення до балансу орендаря не передбачено (абз. 2 ч. 2 ст. 13 Закону України "Про оренду державного та комунального майна").

Термін "придбання", що міститься у підпункті 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", цим Законом не розтлумачений виключно як придбання у власність, тоді як підпункти 8.1.3, 8.1.4 цього пункту, які встановлюють вичерпний перелік витрат, що не підлягають амортизації, не містять посилань на основні засоби, що придбані платником податків у складі цілісного майнового комплексу державного підприємства за договором оренди.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону "Про оренду державного та комунального майна" амортизаційні відрахування на орендовані цілісні майнові комплекси підприємств, їх структурних підрозділів нараховує та залишає у своєму розпорядженні орендар. За умовами договорів оренди від 28.01.1992р. (п. 1.2.2), додаткової угоди № 139 від 27.12.1993р. до договору оренди від 28.01.1992р. (п. 3.1), договору № 3123 від 11.05.2006р. до договору оренди від 28.01.1992р. цілісного майнового комплексу Українського головного орендного підприємства по інженерних та екологічних розвідуваннях для будівництва (ОП «Укрбудрозвідування») (п. 4.1) амортизаційні відрахування на орендне майно підприємства залишаються в розпорядженні орендаря і використовуються для відновлення орендованих основних фондів, що відповідає наведеним вимогам закону.

Таким чином, з урахуванням порядку визначення сум амортизаційних відрахувань, передбаченого підпунктом 8.3.1 пункту 8.3 ст. 8 цього Закону, правомірності зарахування позивачем орендованих основних фондів на свій баланс та положень ч. 3 ст. 23 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" щодо нарахування амортизаційних відрахувань на орендовані цілісні майнові комплекси саме орендарем та аналогічні положення договорів оренди від 28.01.1992р. (п. 1.2.2), додаткової угоди № 139 від 27.12.1993р. до договору оренди від 28.01.1992р. (п. 3.1), договору № 3123 від 11.05.2006р. до договору оренди від 28.01.1992р. цілісного майнового комплексу Українського головного орендного підприємства по інженерних та екологічних розвідуваннях для будівництва (ОП «Укрбудрозвідування») (п. 4.1), позивач мав законні підстави для нарахування амортизації у перевіряємому періоді на суму 272703 грн., в тому числі: 2 півріччя 2004р.- 43, 60 тис. грн., 2005р. - 76, 7 тис. грн., 2006р. - 97288 грн., перше півріччя 2007р. - 55115 грн..

Виходячи з положень пункту 1.18 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" щодо регулювання операцій з лізингу (оренди) цілісних майнових комплексів державних підприємств відповідним законодавством, правовідносини, які виникають при оподаткуванні операцій з оренди цілісних майнових комплексів державних підприємств, повинні розглядатися у системному зв'язку як положень законодавства про оподаткування, так і законодавства, що регулює правовідносини в сфері оренди державного та комунального майна.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього Закону встановлено, що до складу валових витрат, зокрема, включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

В силу положень пп. 5.2.10 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат включаються суми витрат, пов'язаних з поліпшенням основних фондів у межах, встановлених підпунктом 8.7.1 цього Закону, та суми перевищення балансової вартості основних фондів та нематеріальних активів над вартістю їх продажу, визначені у порядку, встановленому статтею 8 цього Закону.

Таким чином, позивач, керуючись положеннями Закону «Про оренду державного та комунального майна»при нарахуванні амортизаційних відрахувань на основні фонди (цілісний майновий комплекс), що орендуються у ФДМУ, у відповідності з нормами Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»має право на віднесення до складу валових витрат здійснених витрат, в тому числі витрат на поліпшення орендованих основних фондів, їх амортизації та використання амортизаційних відрахувань на їх поліпшення та придбання нових основних засобів підприємством.

          Посилання податкового органу на те, що Закон «Про оренду державного та комунального майна»регулює орендні відносини та не є законом про оподаткування і тому його положення не можуть бути застосовані у відносинах оподаткування не приймаються судом, оскільки саме положеннями Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(п. 1.18) визначено, що операції з лізингу (оренди) цілісних майнових комплексів державних підприємств регулюються відповідним законодавством.

Положення Закону «Про оренду державного та комунального майна»визначають особливості бухгалтерського обліку, на підставі якого здійснюється оподаткування, тому посилання ДПІ на те що цей закон не є законом про оподаткування недоречні.

          Згідно з актом попередньої перевірки позивача (№ 23-50/07-92к від 30.03.1999р.), що проводилась ДПІ у Печерському районі міста Києва, порушень в нарахуванні амортизаційних відрахувань перевіркою не встановлено, що свідчить лише про зміну позиції податкового органу з приводу особливостей податкового обліку у підприємства –орендаря цілісного майнового комплексу.

Предметом податкового повідомлення-рішення № 0000992302/0 від 25.01.2008р. є визначення суми податкових зобов'язань позивача з податку на додану вартість 148635 грн. (в тому числі 99090 грн. основний платіж, 49545 грн. штрафні (фінансові) санкції).

Підставою для такого донарахування, як встановлено судом, відповідач вважав включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних звітних періодів сум податку на додану вартість, сплачених у зв'язку з придбанням основних фондів за рахунок амортизаційних відрахувань, сум ПДВ сплачених при поліпшенні основних фондів, саме з тих підстав, що такі поліпшення і придбані основні фонди належать державі.

Оскільки витрати на поліпшення орендованих основних фондів, їх амортизація та використання амортизаційних відрахувань на поліпшення, на придбання нових основних засобів підприємством, правомірно віднесені позивачем до складу валових витрат, у позивача були законні підстави, передбачені підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", для включення до податкового кредиту сум ПДВ, сплачених (нарахованих) у зв'язку з таким придбанням.

Заявлені позовні вимоги про визнання недійсними повідомлень-рішень від 25.01.2008 р. № 0000992302/0, № 0001002302/0 визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 71, 86, 94, ст. 105, 158-163 КАС України, адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

          1. Позов задовольнити.

          2. Визнати недійсними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва № 0001002302/0 від 25 січня 2008 р. та № 0000992302/0 від 25 січня 2008 р.

          3. Стягнути з рахунків Державного бюджету України на користь Українського головного орендного підприємства по інженерних та екологічних розвідуваннях для будівництва «Укрбудрозвідування»(01133, м. Київ, бул. Лесі Українки 26, ідент. код 02497737) 3, 40 грн. (три гривні 40 копійок) судових витрат.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                                     К.С. Винокуров

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі –23.04.2009.