Постанова № 3610412, 14.04.2009, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 2-а-8772/08/0470

категорія статобліку-6.6.4

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 квітня 2009 року м. Дніпропетровськ

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Олійника В.М.

при секретарі Середа А.О.

за участю представника позивача ОСОБА_1.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області до товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_1», третя особа Виконавчий комітет Дніпропетровської міської ради про визнання установчих документів недійсними,-

ВСТАНОВИВ:

19 вересня 2008 року Державна податкова адміністрація у Дніпропетровській області звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_1», третя особа Виконавчий комітет Дніпропетровської міської ради, в якій просить:

- визнати недійсним запис від 24.12.2002 р. № 04052459Ю0040813 про проведення державної реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_1» (код ЄДРПОУ НОМЕР_1);

- визнати недійсними установчі документи товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_1» (код ЄДРПОУ НОМЕР_1), з моменту їх реєстрації;

- визнати недійсним свідоцтво платника податку на додану вартість №04191894 від 20.01.2003 р. товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_1» (код ЄДРПОУ НОМЕР_1) з моменту його видачі;

В обґрунтування позову позивач зазначив, що засновником товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_1» є ОСОБА_2 У ході перевірки, проведеної управлінням податкової міліції Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області, та з наданих пояснень засновника та керівника товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_1» ОСОБА_2, встановлено, що ОСОБА_2 ніякого відношення до фінансово-господарської діяльності підприємства не мав, ніяких документів не підписував, розрахункових рахунків в банках не відкривав. Всі дії щодо реєстрації юридичної особи, як платника ПДВ, здійснює уповноважена особа - тобто особа, яка наділена адміністративно - господарськими функціями відповідно до правомочного документу, а саме наказу про призначення на посаду директора. Позивач посилається на те, що ОСОБА_2 не має будь-якого відношення до діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_1». Оскільки ОСОБА_2 не отримував дозволу на печатку та штампи, він не може вважатись директором.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, причину неявки суду не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності не надходило, заперечень проти позову не надавав, відповідно до ч. 8 ст. 35 КАС України про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом направлення повісток з поштовими повідомленнями за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, які повернулися до суду. Згідно повідомлення відділення Укрпошти відповідач не знаходиться за адресою по вул. АДРЕСА_1 у м. Дніпропетровську, яка, згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, є місцезнаходженням товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_1».

Належно повідомлена про дату, час і місце судового розгляду третя особа до судового засідання повторно не з'явилась, не повідомивши про причину неприбуття.

Суд вважає, що неприбуття відповідача та третьої особи не перешкоджає вирішенню справи у їх відсутності на підставі наявних у ній доказів.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд приходить до висновку, що позовна заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_1» зареєстровано Виконавчим комітетом Жовтневої районної ради 24.12.2002 року. Згідно з доданою до матеріалів справи довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відсутність за вказаним місцезнаходженням товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_1» - не підтверджено: АДРЕСА_1

24.12.2006 р. товариство з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_1» поставлено на податковий облік та зареєстровано у якості платника податку на додану вартість згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №04191894 від 20.01.2003 р.

Згідно установчих документів засновником товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_1» є ОСОБА_2. У ході перевірки, проведеної управлінням податкової міліції ДПА у Дніпропетровській області, ОСОБА_2 пояснив,що ніякого відношення до фінансово-господарської діяльності підприємства не мав, ніяких документів не підписував, розрахункових рахунків в банках не відкривав. Про те, що на його ім'я зареєстроване товариство з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_1» йому не відомо. Протягом періоду діяльності вказаного підприємства ОСОБА_2 не підписував жодної декларації. Не підписувались ним також ні первинні бухгалтерські документи, ні договори, ні акти виконаних робіт. Документи та печатка підприємства весь час перебували в іншої особи.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Частиною 1 ст. 104 КАС України передбачено, що до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Суб'єкт владних повноважень має право звернутися до адміністративного суду у випадках, встановлених законом.

Частина 4 ст. 50 КАС України встановлює, що громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень:

1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян;

2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян;

3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України;

4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо);

5) в інших випадках, встановлених законом.

Як передбачено ч. 1 п. 4 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" , державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють у межах своїх повноважень контроль за законністю валютних операцій, додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, що видають ці документи, за наявністю торгових патентів.

Права органів державної податкової інспекції закріплені ст. 11 вищезазначеного Закону, зокрема, п. 17 ч. 1 ст. 11 встановлює право органів державної податкової служби звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

За вимогами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідний обов'язок закріплює і ч. 1 ст. 13 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", відповідно до якої посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримувати Конституції України і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

Частина 2 ст. 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" визначає підстави для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи:

· визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути;

· провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом;

· невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону;

· неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону;

· наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Аналіз вищевикладених норм права свідчить про те, що законом не передбачено право органів державної податкової служби на звернення до суду з вимогами про визнання недійсним запису про державну реєстрацію, визнання недійсними установчих документів з моменту їх реєстрації, визнання недійсним свідоцтва платника податку на додану вартість.

У зв'язку з цим суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог позивача та вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову.

Керуючись статтями 122, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі, а апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови складений 17 квітня 2009 року.

Суддя В.М.Олійник

З оригіналом згідно.

Суддя В.М. Олійник

Постанова не набрала законної сили

17 квітня 2009 року.

Суддя В.М.Олійник