Ухвала суду № 3610401, 17.12.2008, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22а-2727/08 Головуючий суддя у 1-ій

Категорія статобліку - 33 інстанції - Кожан М.П.

№А36/392-07

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2008 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Проценко О.А. (доповідач),

суддів - Коршуна А.О., Туркіної Л.П.,

при секретарі - Гулій О.Г.,  

за участі представників:

відповідача-1 - ОСОБА_1. (довіреність №21633/9/10-045 від 11.09.2008р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська

на постанову  господарського суду Дніпропетровської області від 10.08.2007 року в адміністративній справі № А36/392-07

за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства з іноземними інвестиціями «Інлайн-Україна»

до відповідача-1: Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська та

до відповідача-2:  Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області

про  скасування податкових повідомлень-рішень від 15.01.2007р. №0000012200/0 та від 28.03.2007р. №0000012200/1, рішення від 25.04.2007р. №10608/10/25-008,

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю підприємство з іноземними інвестиціями «Інлайн-Україна» звернулось до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська від 15.01.2007р. №0000012200/0, від 28.03.2007р. №0000012200/1 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток нерезидента із джерелом його надходження з України у сумі 2500,73грн. і застосування штрафних санкцій в розмірі 7739,56грн.; та про скасування рішення Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області від 25.04.2007р. №10608/10/25-008 про залишення скарги позивача без розгляду.

В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що спірні податкові повідомлення-рішення винесені відповідачем з порушенням норм чинного законодавства. Позивач вважає, що відповідач безпідставно дійшов висновку про порушення з боку позивача п.13.2 ст.13, Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме: неутримання і неперерахуванням до бюджету податку з доходу, отриманого нерезидентом із джерелом його походження з України. При цьому позивач вважає безпідставним посилання відповідача-1 на той факт, що неоприбуткування вартості орендної плати за користування термоформувальною машиною ТЕС 502 №010/94 по виробництву упаковки з твердого полістиролу, яка належить нерезиденту - польській фірмі «INLINE POLAND», як доходу нерезидента в Україні, є підставою для донарахування суми податкового зобов'язання з податку на прибуток. На підтвердження своєї позиції позивач посилається на ст.13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та зазначає, що норми даної статті містять загальні правила оподаткування доходів нерезидентів в Україні. Проте, за твердженням позивача, відповідачем-1 не враховано, що норми міжнародного права, які визнані в країні, мають пріоритет над національним законодавством. Враховуючи домовленість між позивачем та фірмою-нерезидентом «INLINE POLAND», а також користуючись правом вибору, наданим Конвенцією між Урядом України та Урядом Республіки Польща про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження податкових ухилень, яка набула чинності 11.03.1994р., позивач зазначає, що не проводив нарахування, утримання та перерахування до бюджету податку на доход нерезидента, оскільки такий обов'язок закріплений за орендодавцем («INLINE POLAND») в додатковій угоді від 15.02.2000р., яка надавалась відповідачу під час перевірки. Тому з метою уникнення подвійного оподаткування доходів, отриманих нерезидентом - польською фірмою «INLINE POLAND», із джерелом їх походження з України ,  є необґрунтованим в даному випадку застосування положень п.13.2. ст.13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». З тих же підстав позивач вважає необґрунтованим висновок відповідача про обов'язок позивача надання звіту про утримання та внесення до бюджету податку на доходи нерезидентів за податкові періоди 2005-2006рр. по нерезиденту «INLINE POLAND». Крім того, позивач звернув увагу на безпідставність залишення Державою податковою адміністрацією у Дніпропетровській області без розгляду скарги підприємства позивача у зв'язку з пропуском встановленого строку на оскарження. Зазначає, що своєчасно направив скаргу відповідачу-2, тому рішення від 25.04.2007р. №10608/10/25-008 є незаконним. За таких обставин, позивач просив суд визнати неправомірним донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб та скасувати спірні податкові повідомлення-рішення і рішення від 25.04.2007р. №10608/10/25-008 як протиправні.

Розглянувши справу, господарський суд Дніпропетровської області постановою від 10.08.2007 року позов задовольнив в повному обсязі. При цьому суд посилався на п.13.2 ст.13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ч.1-3 ст.12 Конвенції між Урядом України та Урядом Республіки Польща про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження податкових ухилень та пп.4.4.1 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

 Не погодившись з судовим рішенням, відповідач-1 оскаржує дану постанову в апеляційному порядку, просить її скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю підприємству з іноземними інвестиціями «Інлайн-Україна» у задоволенні позову. В обґрунтування апеляційних вимог відповідач-1 зазначає, що при винесення рішення суд невірно застосував норми матеріального права та оцінив надані до суду докази. Зокрема, апелянт вказує, що вирішуючи справу, суд посилався на обґрунтування позивача, викладені в позові, які не відповідають фактичним обставинам та Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Апелянт вважає помилковим висновок суду щодо неправомірного донарахування позивачу податку на прибуток іноземних юридичних осіб з вартості орендної плати за користування термоформувальною машиною ТЕС 502 №010/94 по виробництву упаковки з твердого полістиролу, яка належить нерезиденту - польській фірмі «INLINE POLAND», як доходу останнього в Україні. Апелянт зауважує, що невірне трактування судом першої інстанції норм міжнародного договору - Конвенції між Урядом України та Урядом Республіки Польща про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження податкових ухилень, призвело до прийняття невірного судового рішення. За твердженням апелянта, вказані положення міжнародного договору можуть трактуватись як такі, що надають платнику податків право вибору, в якій саме з двох договірних держав буде здійснюватись оподаткування доходу у вигляді роялті; право країни, в якій виникають пасивні доходи, тільки обмежуються ставками, що передбачені міжнародним договором. А тому з посиланням на абз.6 п.19.3 ст.19 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» апелянт зазначає, що доходи нерезидента (орендна плата) оподатковується у Договірній державі, тобто з України, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї країни. Крім того, апелянт зазначає своє непогодження з висновком суду щодо необґрунтованості вимоги відповідача про надання підприємством позивача звіту про утримання та внесення до бюджету податку на доходи нерезидентів за податкові періоди 2005-2006рр. по нерезиденту «INLINE POLAND». На думку апелянта, звіт про утримання та внесення до бюджету податку на доход нерезидентів відповідає усім ознакам податкової декларації (розрахунку) та має статус податкової декларації, а тому апелянт вказує на обов'язок позивача у відповідності до пп.1.3 п.1 «Порядку подання звітів про утримання та внесення до бюджету податку на доход нерезидентів», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 16.01.1998р. №28, подавати до податкового органу за своїм місцезнаходженням протягом терміну, встановленого для квартального звітного періоду, звіти про виплачені доходи, утримання та внесення до бюджету податку на прибуток нерезидентів. На підставі наведеного апелянт вважає правомірним донарахування позивачу податку на прибуток іноземних юридичних осіб у сумі 2500,73грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 7739,56грн.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами виїзної планової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства з іноземними інвестиціями «Інлайн-Україна» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2005р. по 30.09.2006р. складено акт від 29.12.2006р. №2327/2302/30539999ДСК. За висновками, що зазначені в акті перевірки, позивачем, зокрема, в порушення п.13.2 ст.13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не сплачено до Державного бюджету України 2681,31грн. за 2005 рік та 848,47грн. - за 2006 рік податку з доходу нерезидента із джерелом його походження з України, що був отриманий (нарахований) фірмою «INLINE POLAND» у вигляді орендної плати. Також встановлено, що в порушення п.7 Постанови КМУ від 06.05.2001р. №470 «Про затвердження Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування», пп.1.3 п.1 Порядку надання звітів про утримання та внесення до бюджету податку на доход нерезидентів», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 16.01.1998р. №28, підприємство не надало до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська звіт про утримання та внесення до бюджету податку на доходи нерезидентів за податкові періоди 2005-2006 років по нерезиденту «INLINE POLAND» (а.с.49,51 т.1).

На підставі висновків акту перевірки від 29.12.2006р. №2327/2302/30539999ДСК та з урахуванням результатів процедури досудового узгодження первинного податкового повідомлення-рішення від 15.01.2007р. №0000012200/0 в порядку, передбаченому пп.5.2.2 п.5.2 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідачем-1 видано податкове повідомлення-рішення від 28.03.2007р. №0000012200/1 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб у сумі 2500,73грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції в розмірі 7739,56грн., яке повністю погодило податкове зобов'язання, визначене позивачу первинним рішенням №0000012200/0.

Аналіз матеріалів справи та норм права, які регулюють спірні правовідносини, показав наступне.

Неоприбуткування позивачем вартості орендної плати, нарахованої нерезидентом - польською фірмою «INLINE POLAND» за користування термоформувальною машиною ТЕС 502 №010/94 по виробництву упаковки з твердого полістиролу, яка належить останньому, слід зазначити, що висновки суду першої інстанції є обґрунтованим. Так, з матеріалів справи вбачається, що між Товариством з обмеженою відповідальністю підприємством з іноземними інвестиціями «Інлайн-Україна» (далі по тексту: ТОВ ПзІІ «Інлайн-Україна») та фірмою-нерезидентом «INLINE POLAND» (Польща) укладено договір про найом №б/н від 15.02.2000р. (а.с.14 т.1). За умовами даного договору орендодавець - польська фірма «INLINE POLAND» надає в оренду ТОВ ПзІІ «Інлайн-Україна» (орендар) термоформувальну машину ТЕС 502 №010/94 по виробництву упаковки з твердого полістиролу. Дата оформлення ввізної вантажної митної декларації - 29.02.2000р. №11000/0/200517. Оцінка вартість термоформувальної машини - 12619,35 євро. Відповідно до умов договору №б/н від 15.02.2000р. та додаткової угоди від 01.09.2005р. орендна плата нараховується на останній день кожного місяця у розмірі 100,00євро (а.с.18 т.1).

Станом на 01.10.2005р. по даному договору значилась кредиторська заборгованість в сумі - 4123,87грн. З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору щодо нарахування орендної плати ТОВ ПзІІ «Інлайн-Україна» на користь нерезидента 01.11.2005р. були перераховані валютні кошти в сумі 4123,87грн. Також у періоді, що перевірявся, підприємство позивача здійснило нарахування орендної плати, що підтверджується податковими накладними та актами прийому-передачі робіт (послуг):

-акт прийому-передачі робіт (послуг) від 31.07.2006р., згідно з яким сума нарахованої орендної плати склала 1100,00євро за період з 01.09.2005р. по 31.07.2006р. (а.с.19 т.);

-акт прийому-передачі робіт (послуг) від 31.08.2006р., згідно з яким сума нарахованої орендної плати склала 100євро за період з 01.08.2006р. по 31.08.2006р. (а.с.20 т.1);

-акт прийому-передачі робіт (послуг) від 30.09.2006р., згідно з яким сума нарахованої орендної плати склала 100,00євро за період з 01.09.2006р. по 30.09.2006р. (а.с.21 т.1). Тобто, загальна сума нарахованої орендної плати за період, що перевірявся склала 1200євро.

За приписами п.13.2 ст.13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження в Україні, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), крім доходів, зазначених у пунктах 13.313.6, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 13.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 15% від їх суми та за їх рахунок, які сплачується до бюджету під-час такої виплати, якщо інше не передбачено нормами міжнародних угод, які набрали чинності.  Приписами ст.19 Закону України «Про систему оподаткування» від 18.02.1997 року №77/97 зазначено, що якщо міжнародним договором України, ратифікованим Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що їх містять закони Украйни про оподаткування, то застосовуються правила міжнародного договору. Аналогічно, ст.18 Закону про прибуток регламентовано, що якщо міжнародним договором, ратифікованим Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються норми міжнародного договору.

11.03.1994 року набула чинності Конвенція між Урядом України та Урядом Республіки Польща про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження податкових ухилень, підписана 12.01.1993р. Згідно з ч.1,2 ст.12 даної Конвенції роялті, які виникають в одній Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, можуть оподатковуватись в цій другій Державі, якщо цей резидент є фактичним бенефіціаром цих роялті і підлягає оподаткуванню стосовно роялті в цій другій Договірній Державі. Однак, ці доходи можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї Держави, але податок, що визначається таким чином, не може перевищувати 10% загальної суми надходжень.

Слід зазначити, що ч.2 ст.12 зазначеної Конвенції не встановлює обов'язку оподаткування таких доходів у Договірній Державі. Конвенція між Урядом України та Урядом Республіки Польща про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження податкових ухилень, підписана 12.01.1993р., надає право сторонам договору самостійно визначити, в якій державі (Україні чи в Польщі) оподатковуватиметься дохід нерезидента. Таким чином, доводи апелянта щодо обов'язку позивача оподатковувати вартість орендної плати, нарахованої останнім за користування термоформувальною машиною, яка належить нерезиденту - польській фірмі «INLINE POLAND», до уваги не приймаються. Крім того, як вбачається з договору та додаткової угоди сторони дійшли домовленості щодо питання спати податку з доходу, отриманого у вигляді орендної плати по даному договору, орендодавцем, тобто фірмою-нерезидентом «INLINE POLAND» за його місцем реєстрації (а.с.17 т.1 ) . Отже, дії позивача щодо неоприбуткування доходів нерезидента-фірми «INLINE POLAND» при виплаті останньому орендної плати правомірні, оскільки не суперечать чинному законодавству та ратифікованій Конвенції.

Крім того, колегія суддів вважає необґрунтованим посилання апелянта на положення «Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження в Україні згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №470 від 06.05.01р., та «Порядку подання звітів про утримання та внесення до бюджету податку на доход нерезидентів», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 16.01.1998р. №28, пов'язуючи відсутність у фірми-нерезидента «INLINE POLAND» довідки про підтвердження, що даний нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір, з обов'язком позивача надати звіт про виплачені доходи, утримання та внесення до бюджету податку на прибуток нерезидентів за податкові періоди 2005-2006 років. Колегія суддів звертає увагу на безпідставність таких доводів, оскільки не обґрунтовано обов'язок надання звіту про виплачені доходи у випадку, коли такі доходи не сплачувались. Враховуючи вищезазначене, обов'язок позивача щодо подання відповідного звіту протягом терміну, встановленого для квартального звітного періоду, відсутній. Разом з тим, слід зазначити, що порядок сплати і розмір податку на доходи нерезидентів, встановлений ст.13 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств», не містить вказівок щодо повноважень будь-якого органу виконавчої влади на додаткову розробку нормативно-правових актів зі встановлення додаткових умов для застосування цих норм.

За таких обставин колегія суддів вважає, що доводи апелянта не спростовують висновків суду першої інстанції; суд об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи; судове рішення прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Постанову суду від 10.08.2007 року у даній адміністративній справі слід залишити без змін.

Керуючись статями 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.ст.200, 205, 206 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 10.08.2007 року у справі № А36/392-07 залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 10.08.2007 року у справі №А36/392-07 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у відповідності до ст.254 КАС України і може бути оскаржена згідно зі ст.212 КАС України.

Головуючий суддя: О.А. Проценко

Судді: А.О. Коршун  

Л.П. Туркіна