Справа № 314/2424/13-ц
Провадження № 2/314/645/2013
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 грудня 2013 року м. Вільнянськ
Вільнянський районний суд Запорізької області в складі: головуючого судді Мануйлової Н.Ю., при секретарі Тарасовій О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «ОСОБА_1» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -
ВСТАНОВИВ:
ПАТ КБ ПРИВАТБАНК звернулося з позовом до відповідача про звернення стягнення на предмет іпотеки.
В позовній заяві зазначено, що згідно з умовами договору № ZPVLGА00000027 від 10.04.2007 відповідач ОСОБА_2 10.04.2007 отримав кредит у розмірі 15000,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 11,04 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 07.04.2017.
В забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором ПАТ КБ «Приват Банк» та відповідач 10.04.2007 уклали договір іпотеки № ZPVLGА00000027, згідно з яким відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру загальною площею 51,76 кв.м, яка розташована за адресою: Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Бочарова, 10. кв. 28. Майно належить відповідачу на праві власності: 1/2 частина на підставі договору дарування та 1/2 частина на підставі договору купівлі-продажу.
У порушення вимог ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України та умов договору відповідач зобовязання за договором належним чином не виконав.
Відповідно до ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідками порушення боржником зобовязання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
Станом на 22.02.2013 відповідач у звязку із зазначеними порушеннями зобовязань має заборгованість 22487,61 (Долар США), що за курсом 7,99 відповідно до службового розпорядження НБУ від 22.02.2013 складає 179676,00 грн. та складається з наступного:
-заборгованість за кредитом 12262,99 (Долар США),
-заборгованість по процентам за користування кредитом 4928,34 (Долар США),
-заборгованість по комісії за користування кредитом 1020,00 (Долар США),
-пеня за несвоєчасність виконання зобовязання за договором 4276,28 (Долар США).
Оскільки відповідач не виконує своє зобовязання за кредитним договором та не сплачує заборгованість у добровільному порядку, позивач на підставі ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку», в якій зазначено, що у разі невиконання боржником основного зобовязання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобовязанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, звернувся до суду з позовом та просить в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на квартиру загальною площею 51,76 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, та належить відповідачу на праві власності: 1/2 частина на підставі договору дарування та 1/2 частина на підставі договору купівлі-продажу.
У звязку з неможливістю врегулювати спір в добровільному порядку позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом та просить в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на предмет іпотеки (квартиру) та виселити відповідача та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у квартирі (предмет іпотеки), зі зняттям їх з реєстрації.
Представник позивача в судове засідання не зявився, надіслав суду заяву про слухання справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі, у разі неявки у судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, відповідно до ст.ст. 74, 76 ЦПК України, причини неявки суду не повідомив, своїх заперечень не надав. Згідно ч. 1 ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. За згодою позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.
Суд, розглянувши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню, а саме підлягають задоволенню позовні вимоги в частині звернення стягнення на предмет іпотеки, позовні вимоги в частині виселення відповідача та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у квартирі (предмет іпотеки), суд залишає без задоволення.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно з умовами договору № ZPVLGА00000027 від 10.04.2007 відповідач ОСОБА_2 10.04.2007 отримав кредит у розмірі 15000,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 11,04 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 07.04.2017 /ар.с. 14-16/.
В забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором ПАТ КБ «Приват Банк» та відповідач 10.04.2007 уклали договір іпотеки № ZPVLGА00000027, згідно з яким відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру загальною площею 51,76 кв.м, яка розташована за адресою: Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Бочарова, 10. кв. 28. Майно належить відповідачу на праві власності: 1/2 частина на підставі договору дарування та 1/2 частина на підставі договору купівлі-продажу /ар.с.17-19/.
Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова у станова (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст.ст. 526, 530 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та у встановлений строк.
Позивач свої зобовязання за Договором виконав, надавши вiдповiдачу суму кредиту.
У порушення вимог ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України та умов договору відповідач зобовязання за договором належним чином не виконав, у звязку з чим виникла заборгованість в розмірі 22487,61 (Долар США) (розрахунок заборгованості ар.с.4-8), що за курсом 7,99 відповідно до службового розпорядження НБУ від 22.02.2013 (ар.с.9) складає 179676,00 грн.
Вiдповiдно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння вiдмова вiд зобовязання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом, а зобовязання має виконуватись належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідками порушення боржником зобовязання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання боржником основного зобовязання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобовязанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Вимоги ст.ст. 35, 40 Закону України «Про іпотеку» щодо повідомлення боржника (іпотекодавця) про порушення основного зобовязання та/або іпотечного договору та про вимогу добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення позивачем виконані в повному обсязі, що підтверджується відповідним повідомленням /ар.с.10/.
Оскільки в частині звернення стягнення на предмет іпотеки позов задовольняється, відповідно до ст. 39 Закону України «Про іпотеку» в рішенні суду зазначається спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням процедури продажу, встановленою ч. 1 ст. 38 Закону, яка передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві.
Відповідно до ч. 6 ст. 38 Закону України «Про іпотеку» ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем або на підставі оцінки майна субєктом оціночної діяльності на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього.
При реалізації предмету іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів, початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється відповідно до ч. 2 ст. 43 Закону України «Про іпотеку» - рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки.
Відповідно Договору іпотеки сторони визначили, що вартість предмету застави квартири загальною площею 51,76 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, складає 94687,00 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог в частині виселення позивач посилається на ч. 2 ст. 39 Закону України «Про іпотеку», відповідно до якої одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення, а також на ч. 1 ст. 40 ЗУ «Про іпотеку» та ст. 109 ЖК України, згідно яких звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців.
Крім того, відповідно до Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» громадяни України, іноземці та особи без громадянства реєструють своє місце проживання, і реєстрація фіксує офіційне місце проживання особи, за яким особа має право проживати, куди надсилаються усі офіційні документи, відповідно до якого нараховуються комунальні послуги та інше. Наявність осіб, зареєстрованих по квартирі, на яку звертається стягнення, негативно відобразиться на її ціні, а також буде перешкоджати реалізації цього предмета іпотеки.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову в частині вимог про виселення, суд виходить з того, що до ухвалення рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки такі вимоги є передчасними.
Відповідно до ст. 40 Закону № 898-IV звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.
У частинах 2 і 3 цієї ж ст. 40 законодавець установлює певний порядок дій банку: після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобовязані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.
У пункті 43 постанови ВССУ № 5 від 30 березня 2012 року роз'яснено, що при розгляді позову іпотекодержателя про виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення в разі задоволення вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має враховувати таке.
Згідно з частиною четвертою статті 9, статті 109 Житлового кодексу України, статтей 39-40 Закону №898-IV виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення, яке є предметом іпотеки, проводиться в порядку, встановленому законом. При цьому суд за заявою іпотекодержателя одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки за наявності підстав, передбачених законом, ухвалює рішення про виселення мешканців цього житлового будинку чи житлового приміщення
При цьому примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк.
Тому, суд вважає, що позовні вимоги про виселення зі спірного будинку одночасно із рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки не можуть бути задоволені, так як на цей момент відсутні порушення, невизнання або оспорювання прав та свобод іпотекодержателя або нового власника щодо звільнення вказаних житлових приміщень їх мешканцями ( ст.3 ЦПК України).
Виходячи з вимог ч. 1 ст. 88 ЦПК України, ПАТ КБ «Приват Банк» має право на стягнення з вiдповiдача понесених документально пiдтверджених судових витрат, зокрема судового збору в розмiрi 1796,76 грн.
Керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 60, 88, 212-215, 224-228 ЦПК України, ст.ст. 16, 526, 530, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 33, 38, 39, 43, суд, ст.ст. 33, 38, 39, 43 ЗУ «Про іпотеку», ст. 40 Закону № 898-IV, постанови ВССУ № 5 від 30 березня 2012 року -
В И Р І Ш И В:
Цивільний позов ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_3 ПРИВАТБАНК до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки задовольнити частково.
В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № ZPVLGА00000027 від 10.04.2007, укладеним між ПАТ КБ «Приват Банк» та ОСОБА_2, у розмірі 179676,00 грн. звернути стягнення на квартиру, загальною площею 51,76 кв. м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору № ZPVLGА00000027 від 10.04.2007) Публічним Акціонерним Товариством ОСОБА_3 «Приват Банк» з укладенням договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПАТ КБ «Приват Банк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.
Визначити початкову ціну продажу предмета іпотеки - квартиру, загальною площею 51,76 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, - 94687,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, НОМЕР_2, виданий 03.08.1996 Вільнянським РВ УМВС України в Запорізькій області, зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2. АДРЕСА_2, на користь ПАТ КБ ПРИВАТБАНК (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, рах. № 64993919400001, МФО № 305299, код ЄДРПОУ 14360570) судові витрати - судовий збір у розмірі 1796 грн. 76 коп. (одна тисяча сімсот девяносто шість гривень 76 копійок).
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою вiдповiдача, поданою протягом десяти днів з дня отримання копiї рiшення.
Рiшення може бути оскаржене в апеляцiйному порядку через суд першої iнстанцiї шляхом подачi апеляцiйної скарги протягом десяти днiв з дня його проголошення. Особи, якi брали участь у справi, але не були присутнi у судовому засiданнi пiд час проголошення судового рiшення, можуть подати апеляцiйну скаргу протягом десяти днiв з дня отримання копiї рiшення.
Суддя:Н.Ю.Мануйлова
04.12.2013 року
Суддя : Н. Ю. Мануйлова
04.12.2013
Судове рішення № 36102953, Вільнянський районний суд Запорізької області було прийнято 04.12.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 314/2424/13-ц. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: