Рішення № 360937, 24.10.2006, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим (м. Сімферополь)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 2006 року жовтня місяця 24 дня колегія судців судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі: Головуючого, судді - Любобратцева Н.І. Суддів: Чистякової Н.М. Даніла Н.М. При секретарі: Бахтагарєєвої М.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в М.Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ВАТ „Крименерго", третя особа ОСОБА_2, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Центрального районного суду м. Сімферополь Автономної Республіки Крим від 22 травня 2006 року,

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2005 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ВАТ „Крименерго", третя особа ОСОБА_2, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, мотивуючи тим, що 22 листопада 2004 року близько 16.50 годин ОСОБА_2, керуючи автомобілем УАЗ- 3962 державний номер НОМЕР_1, який належить ВАТ „Крименерго", допустив зіткнення з автомобілем „SUZUKI", державний номер НОМЕР_2, який належить їй на праві власності. Відповідно до постанови Центрального районного суду АР Крим від 21 грудня 2004 року ОСОБА_2 було притягнуто до відповідальності за ст. 124 КпАП України. Просить стягнути вартість відновлюваного ремонту автомобіля, яка згідно з висновками товарознавчої експертизи, складає 4437 грн. 85 коп., та моральну шкоду в розмірі 2500 грн.

Рішенням Центрального районного суду м. Сімферополь АР Крим від 22 травня 2006 року у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій ставить питання про його скасування, з направленням справи до суду першої інстанції на новий судовий розгляд, посилаючись на те, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Так, судом не враховано, що відповідно до постанови Центрального районного суду м. Сімферополя від 21 грудня 2004 року ОСОБА_2 було визнано винним в здійсненні ДТП, тобто його вина в скоєні ДТП повністю доведена, тому ВАТ „Крименерго" повинно відшкодувати завдану їй шкоду.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доповідь судці-доповідача, пояснення сторін, що з'явились, та їх представників, обговоривши підстави апеляційної скарги, колегія судів вважає за необхідне задовольнити апеляційну скаргу частково з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволені позову ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що вина ОСОБА_2 в здійсненні ДТП не доведена та відсутній причинний зв'язок між його діями та наслідками, що наступили для позивачки.

Справа № 22- 5798/2006р. Головуючий

в першій інстанції Долженко Ю.П. Доповідач Даніла Н.М.

З такими висновками суду першої інстанції судова колегія погодитися не може, оскільки вони суперечать вимогам матеріального та процесуального закону, фактичним обставинам, матеріалам справи.

Як встановлено постановою судді Центрального районного суду м. Сімферополя АРК від 21 грудня 2004 року ОСОБА_2, керуючи автомобілем УАЗ 3962 , держномер НОМЕР_1, 22 листопаду 2004 року близько 16.50 години в м. Сімферополі на вул. Леніна, 19, при перестроюванні з крайнього лівого ряду в правий, не переконався в безпеці, та допустив зіткнення в автомобілем „SUZUKI", держномер НОМЕР_2, чим порушив п. 10.3 ПДР України, тобто здійснив правопорушення, передбачене ст.124 КпАП України.

Відповідно до ч.4 статті 61 ЦПК України постанова суду по справі про адміністративне правопорушення є обов'язковою для суду, що розглядає справу про цивільно - правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці події та чи вчинені вони цією особою.

Враховуючи преюдиційний характер вищевказаної постанови суду, колегія суддів вважає доведеною вину ОСОБА_2 у порушенні ПДР України, що і призвело до заподіяння позивачеві шкоди.

Стаття 1172 ЦК України передбачає обов'язок юридичної особи по відшкодуванню шкоди, завданої її працівником під час виконання ним своїх трудових обов'язків.

Відповідно до вимог ст.ст.1187,1188 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної безпеки, відшкодовується особою, яка володіє транспортним засобом на правовій підставі, особі - власнику іншого джерела підвищеної безпеки, вина якої відсутня.

Оскільки на день здійснення ДТП ОСОБА_2 працював водієм ВАТ „Крименерго", та керував автомобілем, належним відповідачеві, то обов'язок відшкодування матеріальної та моральної шкоди повинно бути покладено на ВАТ „Крименерго".

Виходячи з наведеного, оскільки рішення суду постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, то відповідно до ет.309 ч.І п.4 ЦПК України воно підлягає скасуванню, з ухваленням по справі нового рішення про часткове задоволення позову.

З ВАТ „Крименерго" на користь позивача слід стягнути у відшкодування матеріальної шкоди - вартість завданої шкоди у розмірі 2383,91 грн., згідно з висновком експерта від 2 листопаду 2005 року у відповідності до вимог ст.22,1192 ЦК України, та витрати на оплату держмита в розмірі 68 грн..

У відшкодування моральної шкоди, пов'язаної з порушенням нормальних життєвих зв'язків, перенесених фізичних та душевних страждань, на підставі ст. 23, 1167. ЦК України, позивачці слід стягнути 2000 грн.

Керуючись ст.ст. 304 п.1, 307, 309, 313 п. 1,314,315,317,319 Цивільного процесуального кодексу України колегія суддів судової палати з цивільних справ, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Центрального районного суду м. Сімферополь Автономної Республіки Крим від 22 травня 2006 року задовольнити частково.

Рішення Центрального районного суду м. Сімферополь Автономної Республіки Крим від 22 травня 2006 року скасувати та постановити нове рішення.

Стягнути з ВАТ „Крименерго" на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди - 2383,91 грн., моральної шкоди - 2000 грн. та витрати на оплату держмита 68 грн..

В решті позову ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути на користь держави з ВАТ „Крименерго" витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн. на розрахунковий рахунок 37313011000322 в УДК АРК МФО 824026 ОКПО 05383075, отримувач - Апеляційний суд АР Крим.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців до Верховного Суду України.

Судді: Любобратцева Н.І.

Чистякова T.I.

Даніла Н.М.