Ухвала суду № 36093325, 03.12.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2013 р.Справа № 1570/4550/2012

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Соколенко О. М.

у складі:

головуючого - Танасогло Т.М.

суддів - Бойка А.В.

- Яковлєва О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Роздільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «ВОБ» до Роздільнянської міжрайонної Державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2012 року Приватне підприємство (далі ПП) «ВОБ» звернулось до суду з позовом до Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби (далі Роздільнянської МДПІ Одеської області ДПС) про скасування податкового повідомлення-рішення №0000082200 від 10 липня 2012 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував, що податкове повідомлення-рішення від 10 липня 2012 року №0000082200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 47 085 грн. - за основним платежем, та у розмірі 11 771,25 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, є протиправним, оскільки висновки відповідача щодо непідтвердження реальності господарських операцій з ТОВ «Флорена-плюс» є помилковими, сформований податковий кредит підтверджений відповідними податковими накладними.

Відповідач позов не визнав, у письмових заперечення зазначив про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки під час перевірки встановлено: порушення позивачем ч.1, 5 ст.203, п.1, 2 ст.215, п.1 ст.216, ст.228, ст.901, ст.902, ст.903 Цивільного кодексу України; п.198.1, 198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, тому оскаржуване повідомлення-рішення є правомірним.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 28 березня 2013 року адміністративний позов Приватного підприємства «ВОБ» - задоволено.

Скасувано податкове повідомлення-рішення Роздільнянської МДПІ Одеської області ДПС №0000082200 від 10 лтипня 2012 року.

В апеляційній скарзі Роздільнянської ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права, а також що у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Відповідно до приписів ст. 197 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції, може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд за їх участю, а також у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Роздільнянської ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

Актом Про результати документальної планової виїзної перевірки відповідача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2011 року встановлено порушення позивачем абз.2 п.п.7.3, абз.1 пп.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» абз.1 п.187.1 ст. 187, п.198.6 ст. 198 Розділу V Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2011 року, на загальну суму 13 609,98 грн. та завищення податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 99 913,33 грн. в тому числі: 4 кв. 2009 року - 2833,33 грн.; 2 кв. 2010 року -158,33 грн.; 3 кв. 2010 року - 18 508,33 грн.; 4 кв. 2010 року -12 739,33 грн.; січень 2011 року - 592,33 грн.; лютий 2011 року - 8333,33 грн.; квітень 2011 року - 8052,51 грн.; травень 2011 року - 2422,49 грн.; вересень 2011 року - 18833,33 грн.; жовтень 2011 року -14383,33 грн.; листопад 2011 року - 26666,67 грн.

На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 23 серпня 2012 року №0001581701 на суму 113 523,31 грн. за основним платежем та на суму 23 531,66 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Вважаючи податкове повідомлення-рішення Роздільнянської МДПІ Одеської області ДПС від 10 липня 2012 року №0000082200 таким, що винесено протиправно та підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач відповідно до п.86.9 ст. 86 ПК України (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення та виникнення спірних правовідносин) не мав права приймати податкове повідомлення-рішення за результатами перевірки до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, Податкового кодексу України.

В апеляційній скарзі Роздільнянської ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області вказується, що рішення суду першої інстанції є неправильним, підлягає скасуванню з відмовою у задоволенні позовних вимог, оскільки виявлені порушення податкового та цивільного законодавства виникли у зв'язку із встановленням нікчемності договорів, укладених між ПП «ВОБ» та ТОВ «Флорена-плюс», оскільки вони не спрямовані на настання правових наслідків, а тому видані позивачу ТОВ «Флорена-плюс» податкові накладні не мають юридичної сили, а отже у позивача відсутні підстави для формування податкового кредиту.

Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, виходячи з наступного.

Відповідно п.75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно пп.75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядкуконтролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок. Не є предметом документальної планової перевірки питання трансфертного ціноутворення, визначені ст. 39 цього Кодексу. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботиконтролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться замісцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу. Документальною невиїзною позаплановою електронною перевіркою (далі - електронна перевірка) вважається перевірка, що проводиться на підставі заяви, поданої платником податків з незначним ступенем ризику, визначеним відповідно до п.77.2 ст. 77 цього Кодексу, до контролюючого органу, в якому він перебуває на податковому обліку. Заява подається за 10 календарних днів до очікуваного початку проведення електронної перевірки. Форма заяви, порядок її подання, прийняття рішення про проведення електронної перевірки встановлюютьсяцентральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.

Пунктом 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України передбачено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених ст.ст.77, 78 цього Кодексу.

Відповідно до п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Згідно п.п.78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового Кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється якщо податковим отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Як вбачається з матеріалів справи, посадовою особою Роздільнянської МДПІ Одеської області ДПС проведено відповідну перевірку позивача, на основі наказу начальника Роздільнянської МДПІ Одеської області ДПС від 06 червня 2012 року №338 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «ВОБ» з питань взаємовідносин з контрагентами за період з 01 травня 2009 року по 30 квітня 2012 року», оскільки податковим органом отримано постанову старшого слідчого СУ ДПС в Одеській області старшого лейтенанта податкової міліції Вдовиченко Д.М. від 28 травня 2012 року про призначення документальної позапланової перевірки, якою, за розглядом матеріалів кримінальної справи №201201100058, призначено позапланову документальну перевірку ПП «ВОБ» по взаємовідносинах, зокрема, з ТОВ «Флорена-плюс» за весь період діяльності.

Пунктом 86.9. ст. 89 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення та виникнення спірних правовідносин), відповідно до якого у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

З аналізу зазначеної норми права вбачається, що результатами перевірок платників податків, призначених в рамках порушеної кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, контролюючий орган визначає суми грошових зобов'язань, але податкове повідомлення-рішення не приймає; при цьому складений на виконання постанови слідчого акт перевірки є доказом по кримінальній справі.

Відповідно п.58.4 ст. 58 Податкового кодексу України, у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом. Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Слід зазначити, що на момент прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення у відповідача не було відомостей щодо прийняття судом рішення у зазначених кримінальних справах.

Оскільки оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону, враховуючи, що як на час прийняття такого податкового повідомлення-рішення, так і на момент розгляду справи у суді, судові рішення у вказаних кримінальних справах відсутні, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням вимог п.86.9 ст. 89, п.58.4 ст. 58 Податкового кодексу України та підлягають скасуванню.

Колегія суддів не надає правової оцінки доводам податкового органу, викладеним в акті перевірки від 25 червня 2012 року та не досліджує у даній справі питання фактичності і реальності господарських операцій ПП «ВОБ» з ТОВ «Флорена-плюс», оскільки ці висновки та обставини повинні перевірятись під час розслідування кримінальної справи, у межах якої слідчим і було доручено податковому органу провести перевірку позивача.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Роздільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 березня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам , які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Т.М. Танасогло

Суддя: А.В. Бойко

Суддя: О.В. Яковлєв